Ой, хочеться розказати все, але не вийде, це буде занадто примітивно, треба відчути самому. Тож буду лаконічним!!!
Почалося, що в четвер(8 березня) ввечері я попхнув у Франик, там була мега паті на 100 рил в одного чувака в колибі, що у їхньому парку Шевченка. Що що, вечірки у Станіславові вміють робити.
В пятницю(9 березня) зранку я зустрівся з crucianberg і schpop, а також з Дзісьом, які прибули поїздом і одразу ми скористалися халявним міробусом, який довіз нас на базу Заросляк, що під Говерлою на змагання з фрірайду. День ми провели так собі, але ввечері все це компенсувало безлімітна кількість смажених сосисок і гарячого вина.
Зранку в суботу(10 березня)учасники, наче група мігрюючих тюленів, пішли на трасу(пів год пішки до підніжжя Говерляни). Мені випала унікална нагода виступати останнім, тож не роздумуючи, аби заповнити час, вирушив на підкорення Говерли. Не пройшло і двох годин, як був на вершині України. Група туристів, що була в той час на горі, фоткала мене наче іноплатянина. Погода була пречудова. Потім навіть ще взяв участь у змаганнях.
Вернувся до ЛЬвова в цього ж дня так званим рейковим автобусом Ворохта-Львів. По дорозі у Франику ще й прихопив новий байк.
Сьогодні(11 березня) чудово покатався і тепер я просто себе суперово почуваю )))))
Буде що внукам розказати…
Клас