Епічна 4-місячна подорож Мексикою (хронологія, місця і ціни) у деталях…

Цієї зими нам нарешті пощастило відвідати Латинську Америку. Розпочалася ця епічна зимова мандрівка з Куби, де ми провели два тижні, звідки вже потрапили до Мексики. Ось відео для затравочки.

Чесно кажучи, ми планували подивитися цю країну протягом двох-трьох місяців і далі продовжувати шлях на південь через Гватемалу, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріку і аж до Панамського каналу. Але Мексика виявилася настільки великою, цікавою і різноплановою, що ми зависли у цій надзвичайній країні більше ніж на 4 місяці.

За це час ми пережили багато цікавих і щасливих, а також парочку неприємних і навіть страшних історій. Ми встигли пожити у сучасному Мексиканському мегаполісі, райському серферському містечку і популярному міжнародному курорті.

Більш-менш об’їздивши південну половину країни, можу з впевненістю стверджувати, що країну хоча б на чверть, але вдалося по-спражньому відчути. А тепер про все детальніше: хронологія пересування, короткі описи місць і ціни…

***

Для початку ознайомтеся з картою наших тамтешніх походеньок.

Як бачите, ми прилетіти у мексиканську столицю Мехіко з Гавани, що у Кубі. Далі подалися на північ і оселилися у місті Леон (жовті будиночки означають місця нашого тривалого перебування), котрий слугував базою для радіальних мандрівок і дослідження центральної частини країни.

Після двох місяців у центральній Мексиці зі столиці ми полетіли на узбережжя Тихого океану в Пуерто Ескондідо, де провесіли на пляжі цілий місяць. А потім протягом двох тижнів, зупиняючись у різних цікавих місцях (деталі нижче) їхали на півострів Юкатан. Плая дель Кармен, що на березі Карибського моря, стала нашою останньою домівкою, а плани стосовно решти країн Центральної Америки перенеслися на невизначений термін, бо після загалом майже п’яти місяців у мандрах вже реально хотілося повернутися домів, що ми власне і зробили.

Хронологія поїздки кількома словами і фото

Мехіко (16-18.11.2014)

Прилетіли у 20+мільйонну столицю спеціально у п’ятницю, щоб за вихідні можна було потусити з колегами, котрі працюють у стилі 9-18 год. п’ять днів на тиждень. Стратегія була вибраною правильно і наші перші дні ми лише те і робили, що спілкувалися з людьми і відвідували цікавинки цього мегаполіса.

.

Якщо центр міста виглядає доволі розвиненим, чистим і навіть безпечним, то про окраїни міста, оточені стрімкими горами і вулканами це важко сказати. Неподалік подібного району (у них це називається колонія), але у Леоні, мене і пограбували.

.

Навколо мексиканської столиці сконцентровано купа різноманітних важливих об’єктів, що лишили свій великий слід у історії цієї держави. Ось, наприклад руїни древнього міста Теотіуакан, населення котрого свого часу ще до приходу європейців досягало 100 000 осіб.

(піраміда на горизонті є другою по величині у світі, після Хоепса у Єгипті)

.

Леон і центральна Мексика (19.11.2013-17.01.2014)

У цьому півторамільйонному сучасному місті була наша база протягом двох місяців. Річ у тім, що мій товариш Дієго, з котрим я випадково познайомився ще у 2010 в Хорватії, проживає саме там. Він допоміг нам з орендою квартири, постійно тягав по різноманітних тусовках, знайомив з друзями і запрошував на родинні традиційні свята, що в цілому було чудовим початком і зануренням у місцеве середовище.

Варто зазначити, що це теж, як і мій рідний Львів, місто лева (леонн ісп. – лев), тому вийшло, що ми наче опинилися знову вдома. Футбольний клуб міста теж грає у зеленобілих-кольорах, а атрибутика короля звірів присутня практично всюди. Хе-хе.

.

Єдина відмінність, це те, що Леон – індустріальне місто, хоча зовсім поряд всього за півгодини їзди знаходиться Гуанахуато, що є так званим «pueblo magico» (магічне містечко) – термін, що використовується в країні для означення історичних колоніальних містечок, заснованих іспанськими конкістадорами ще у 16-17 століттях.

Загалом історична частина більшості міст центру країни дуже нагадує Іспанію. І як тільки вони могли так швидко, буквально протягом кількох десятків років підкорити місцеве населення, а також освоїти і забудувати таку значну територію?

.

Пацкуаро

.

Морелія

Тож перших два місяці у Мексиці ми більшою мірою пізнавали культуру, традиції та історію цієї країни, але настав врешті час рухатися на моря. У вирій же полетіли як не як…

.

Пуерто Ескондідо (18.01-16.02.2014)

Всього півтори години льоту з Мехіко і ми приземляємося у серферське містечко Пуерто Ескондідо. Варто зазначити, що дорога автобусом зайняла би нам десь добу, у зв’язку з драматичним гірським ландшафтом, що розділяє центральні плато країни від бурхливих берегів Тихого океану.

Це був справжній рай на Землі. Особисто з нашого досвіду в порівнянні з Тайландом, Балі чи Шрі-ланкою, тут було «найрайськіше». Чому? Читайте у окремій статті, котра присвячена лише Пуерто Ескондідо (читати)… .

.

Майже, як діти капітана Гранта (17-28.02.2014)

Дорога впоперек континенту з узбережжя Тихого океану до Карибського моря.

Не хотілося їхати з Пуерто, але, як співається одній пісні: «Нас кличе у мандри дорога…», – ми все-таки вирушили, спочатку завітавши у ще одне гарне колоніальне місто Оахака, де, окрім знову ж таки чудової колоніальної архітектури, відвідали вражаючі руїни однієї із древніх цивілізацій на горі Аблан.

.

Далі прибули у Сан Крістобаль де лас Касас – основний населений центр нащадків Майя у сучасній Мексиці, що знаходиться у найпівденнішому штаті Чіапас, котрий у свою чергу межує з Гватемалою. Зовнішній вигляд людей тут принципово відрізняється від того, що нам доводилося спостерігати протягом трьох місяців перебування у країні. Це справжні індіанці…

Не зважаючи на те, що Сан Крістобаль знаходиться вже достатньо південно, тут доволі холодно в будь-яку пору року. Місто розташоване на висоті 2200+ м.н.м. Середня нічна температура тут 5-10, а денна 15-20 градусів за цельсієм. Зважаючи на вигляд людей, їх побут і погодні умови, це мені нагадало про Ладах, що у Гімалаях, в Індії.

.

Зовсім недалеко ще є чудовий каньйон, глибина якого досягає 800 метрів.

.

Півострів Юкатан (01-24.03.2014)

Я застудився, тож довелося спускатися у низини півострова Юкатан, котрий стрімко врізається сушею між зелено-блакитними водами Карибського моря і мутно-сірими Мексиканської затоки.

Першим нас зустріло древнє місто цивілізації Майя Паленке, розташоване глибоко у непрохідних джунглях, хоча туди підведена асфальтована дорога, для зручності туристів.

.

Ще один нічний переїзд автобусом і ми в тій Мексиці, якою її бачать більшість пакетних туристів, що приїздять поніжитися на пісочку раз на рік в межах своєї короткотривалої двотижневої відпустки раз на рік.

Осівши у Плайя дель Кармен, ми так би мовити добували свій час у Мексиці і насолоджувалися останніми днями у цій країні. Час від часу відвідували різноманітні цікавинки поряд, але то було вже зовсім не те. Купа американських, канадійських, німецьких і російських туристів, ціни у півтора рази вищі, суцільна комерція і постійна гонка за клієнтами.

Ось нетипові, зате більш ефективні бізнес ідеї. Хоча місцевої краси і колориу ніхто не відміняв.

  .

Як виявилося, у Плайї і сусідньому Канкуні проживає доволі багато українців. В абсолютній своїй більшості вони задіяні у сфері туризму і обслуговують зазвичай російськомовні групи. Нам пощастило кілька разів потусити з братами по крові, опинившись у чудовому середовищі.

Так само, як і в Тайладні, на Балі чи інших популярних туристичних напрямках, українці і росіяни тримаються купи. Це був вже березень, але розмов про політику ми не чули, а серед тих, хто нам найбільше допомагав були саме «братья з востока». Що-що, а подорожі вчать толерантності і звичайно сприяють розширенню кругозору – Open Mind 🙂

.

Скільки коштує така епічна мандрівка?

Як бачите всі чотири з лишком місяців пройшли доволі інтенсивно. Ми сильно не економили, хоча і не орендували яхт чи пент-хаусів. На противагу цьому пересувалися публічним транспортом і знімали апартаменти помісячно, що давало можливість нам мати певну базу.

Пропоную детально розбити всі видатки такої подорожі, щоб вкотре переконатися у РЕАЛЬНІЙ ціні життя у подорожах, так як це ми робили на основі минулих фінстрипів з майже піврічної зимової поїздки у Південно-Східну Азію (2012-13) або ж навіть за цілий 2011 рік у мандрах.

Отже наші повні витрати на двох. Суми подаю у доларах, оскільки курс з гривні сильно змінився. Скажімо у березні, вже довелося платити за все у півтора раза більше, оскільки заробляю я у гривнях. Згідно попереднього курсі 1 грн = 1,6 песо, а зараз вже 1 = 1,1 🙂

***

Мехіко, Леон і центр країни (15.11.2013-17.01.2014 – 2 місяці) = 3 996 $

Кожен мандрівник знає, що спочатку подорожі грошей витрачається значно більше ніж згодом. Це пов’язано з тим, що запасів ще багато, а крім того не зовсім ясно що і де купляти, а також спочатку невідомо скільки зазвичай що коштує.

Крім того, даний час ми провели у мегаполісах, де ціни на порядок вищі ніж у решті країни (за винятком Юкатану), багато тусувалися з нашими новими друзями, котрі весь час двіжували. Ну а ще довелося докуповувати фотоапарат, мобільний і ряд інших прибамбасів, які у мене поцупили місцеві гопніки, погрожуючи ножем. Зате оренда квартири у Леоні обійшлася всього у 200$/міс, оскільки її нам підігнав Дієго.

.

Пуерто Ескондідо (18.01-16.02.2014 – 1 місяць) = 1 041$

Ось скільки насправді коштує місячний абонемент у раю на Землі. Це був найдешевший і найкраще проведений час за всю поїздку. Детальніше про це у окремій статті – Скільки насправді коштує рай на землі…

.

Дорога з Пуерто на Юкатан (17.02-28.02.2014 – майже 2 тижні) = 693$

Типові витрати при активному майже щоденному пересуванні, подобовій оренді житла і численних відвідуваннях цікавих природніх та історичних об’єктів. Приватна двомісна кімнатка з власним санвузлом у хостелі чи гестхаусів обійдеться приблизно 20-25$.

.

Плайя дель Кармен і Юкатан (01.03-21.03.2014 – 3 тижні) = 1 407 $

Так, це Юкатан і ціни тут на порядок вищі ніж у решті країни. Місячна оренда однокімнатної квартири за 600 метрів від моря в самому центрі міста обійшлася у 350 $.

Тобто загалом – 7 137$. Це за 4+ місяці активних мандрів і класного життя у Мексиці.

***

Але стривайте, сюди ще варто внести витрати за переліт.

Туди: 
Львів – Варшава – Манчестер – Кая Коко, Куба = 1 037 $
*** зацініть пригоди про те, як нас ледве не посадили на рейс.
+
Гавана – Мехіко = 375 $
*** два тижні на Кубі не враховуємо. Лише переліт.
=
1 412 $

Назад:
Канкун – Брюсель – Дортмунд – Львів = 617 $

Разом за переліт = 2 029 $

В результаті виходить = 9 166 $ за цілу мандрівку.

Погоджуюсь, сума зовсім не маленька. Багато хто скаже: «Краще купити машину»! Можливо, у кожного власні пріоритети.

Але не такий страшний чорт, яким його малюють. Давайте цю суму розіб’ємо і глянемо з якого тіста він спечений.

На двох:
4+ міс = 9 166 $
1 міс = 2 291 $
1 день = 76 $

На одного:
4+ міс = 4 583 $
1 міс = 1 145 $
1 день = 38 $
*** + 20-30% (за житло)

І що ж ми бачимо друзі?

1 день для однієї особи виходить всього 38 $. Пригадайте, скільки Ви просадили минулої п’ятниці.
Питання! Рельно, пригадайте і запишіть собі. Навіть тут у коментах низу.

1 місяць для однієї особи коштує всього 1 1145 $. Це менше ніж середня зарплатня працівника сфери IT у нашій країні. Питання! А скільки наразі заробляєте Ви? (можна анонімно).

1 місяць на двох коштує 2 291 $. Це 1 145 $ на два тижні. Пригадайте скільки Ви чи знайомі витратили, поїхавши у типову відпустку в Туреччину, Єгипет чи Хорватію. Я вже не говорю про Західну Європу. Питання! То скільки винесла така відпустка?

Різниця лише у тому, що це нетипова подорож. Вона залишиться у пам’яті до кінця життя, отриманий досвід і набуті навички ніхто не забере, а про свої пригоди можна буде безупину розповідати внукам довгими вечорами.

.

Як це можна реалізувати?

Беззаперечно потрібно трішки коштів. Багато хто подорожує значно бюджетніше.

Також потрібен час і мобільність. У сучасному світі ці дві валюти є значно ціннішими за гроші, і в залежності від пропорції їх використання, одного потрібно більше, а іншого менше. І навпаки.

***

1) Зазвичай гроші назбируються за певний час, але тоді при їх вичерпанні, доведеться повертатися і знову з нуля поповнювати власний бюджет. Дана модель не є далекоглядною (sustainable) і в результаті перетворюється у заробітчанство.

2) Крім того можна створити бізнес, котрий працюватиме на Вас тоді, коли Ви подорожуєте. Біда лише у тому, що більшість класичних бізнесів перетворюють працівника з 8-годинним робочим днем у підприємця з 16-годиним графіком, котрий робиться заручником свого ж бізнесу.

3) Особисто, я знайшов відповідь у онлайн бізнесі, адже це дозволяє дистанційно заробляти собі на хліб, постійно крок за кроком розвиваючи власну справу, і бути абсолютно мобільним для пересування у просторі.

4) Ваш варіант… 🙂

(Перед нашим будиночком в Леоні краду вай-фай у сусідів, до того, як провели собі)

А який з цих варінатів більше підходить Вам?