(Кашмір відкладається у звязку з втратою всіх фотографій. От б……….)

Про Ладах:
Історична земля та колишнє королівство, що розташоване в західній частині Тібетського плато прямісінько між двома наймасивнішими гірськими системами світу: на Півночі – Каракуми, а на Півдні – Гімалаї. Тим не менше адміністративно Ладах є частиною індійської провінції Джаму та Кашмір і активно бореться за право отримати автономію, оскільки де-факто нічого спільного як з мусульманським Кашміром так і з великою Індією тут не прослідковується.
Вся ця територія заселена вже людьми монголоїдного походження (подібними на тібетців), розмовляють вони на ладаській мові, що має спільне коріння з тібетською, а основною релігією є буддизм. Саме тому Ладах ще називають «Малим Тібетом».
Це одне з найізольованіших місць на планеті, куди можливо потрапити землею лише три місяці в рік (з Червня по Вересень), перетинаючи при цьому найвищі гірські перевали небезпечною високогірною дорогою. Але це все винагороджується неймовірної краси краєвидами та можливістю подивитися навкруги з «Даху Світу».
Тож ми вирішили не нехтувати такою чудовою можливістю та подалися в Ладах.
– про дорогу з Кашміру сюди потім через ті ж фотки 🙁

Столицею цього дивовижного куточка світу є місто Ле, що розташовано на висоті 3500 метрів над рівнем моря. Приїхавши сюди на мене напав високогірний симптом (я вперше був так високо) і мені довелося 2 дні відходити просто тусуючись у місті. Тим не менше там є на що подивитися:

Так виглядає центр міста з домінуючим палацом, що є спробою збудувати зменшену копію палацу у Лхасі (столиці тібету). До речі на час побудови (15 ст) це була найвисокогірніша капітальна споруда в світі.

В середині відбувалася невеличка Ладаська національна вистава:

В ценрі міста навіть є мечеть. Наразі всі живуть мирно на відміну від сусіднього нестабільного Кашміру

Навколо міста на горах розкидані буддиські гомпи (як у нас каплички).
Найбільша з них – Шанті Гомпа

Звідти відкриваються чудові краєвиди:

Від побаченого та задуманого мене трохи попустило, за два дні ми повністю акліматизувалися і вже були готові до подальших пригод 🙂

Загалом Ле це дуже туристичне місто. Тут можна отримати повний спектр послуг: від оренди мотоцикла до узгодження конвою їз кільканадцяти осликів, що супроводжуватимуть Вас по гірських стежках.
Саме в Ле я куштував надзвичайно смачну їжу і не тільки тібетську, а і європейську. Місцеві кухарі за десятки років навчилися готувати не гірше за італійських шефів.
Спектр для проживання доволі широкий. Більшість бюджетних гестхаусів, переповнених ізраїльтянами, знаходяться вздовж Чангспа Роуд, що власне і є туристичним центром міста. Кафешки, тур-агенції, обмінні пункти та інтернет кафе,- все тут.
Тобто Ле – це добре оснащена база для дослідження найвисокогірнішої частинки світу 🙂

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: