І так ruzhytskyi на день скоріше від нас виїхав з Делі далеко на південь в місто Райпур. В нього там свій інтерес був )
Ми домовилися зустрітися в Мумбаю за днів 3-4, обійнялися на прощання, пустили сльозу, romaniak вручив вишиваний рушник, що тільки но привіз з Батьківщини та й нарешті Сашко поїхав. Еххх. Вперше за 4 місяці ми розсталися на такий довгий час…

Тим не менше наступного ранку надшвидкісною електричкою з сидячими місцями (що дуже незвично для Індії, як і для нас) мчемо до Агри – бруднезне місто, яке хоч якось вирулює за рахунок Тадж-Махалу, що там знаходиться. Нас поки це не цікавить. Залишаємо речі в камері зберігання, проходимо якихось 2 км від вокзалу на автовокзал і беремо місцевий рейсовий автобус до Фпатехпур-Сікрі. На вулиці страшенна спека, людей в автобусі, наче шпротів. Рятує лише те, що у ньому не має вікон і утворюється невеличкий протяг. Хе-хе 🙂

Прибуваємо у за годину і розглядаємо це місто-привид

Фатехпур Сікрі – це одне із небагатьох планово побудованих міст. Воно зводилося в середині 16го століття, як столиця Імперії Великих Моголів, але прослугувало в такому почесному статусі лише 14 років. Місто було покинуте імператорською сім’єю, у зв’язку з нестачею питної води і перенасиченням населення, що прибувало до багатої столиці звідусіль. Як наслідок багато будівель залишилися у відмінному стані і зараз милують око тисячам людей.

Перше, що просто не можливо оминути – це надвелика вхідна брама до площі перед функціонуючою мечеттю. Захоплюють розміри та монументальність споруди

Щоб, зайти всередину необхідно роззутися, а місцеві молодики охоче постережуть Ваше взуття за символічну платню. Заходимо. Гарячий камінь, з якого викладена підлога просто обпікає стопи, тому пересуваємося під тюпцем від тіні до тіні.

Посередині внутрішньої площі знаходиться гробниця імператора – Іслама Хана. Споруда майже повністю зроблена з мармуру і елегантсько займає центр сакрального місця. Купа людей намагаються зайти до середини, щоб віддати шану їхньому відомому предку.

Виходимо з мечеті і просуваємося до самого міста. Купуємо квиточки на вході до музею під відкритим небом. Клас. Все стоїть, як і було збудованим ще 450 років тому. Просто тусимо і насолоджуємося абсолютно пустими місцями.

Трохи далі головна площа міста. Краса неземна. З ближнього (до нас) кута площі є орнаментальний басейн. На цьому острівку музиканти надавали концерти, а імператор споглядав не це дійство з павільйонів, звідки і зроблена фотка.

Трохи далі поле для гри в Пачісі. Древньоіндійська гра, що нагадує теперішні нарти. Суть полягає у перегону фігур по колу і доведення всіх до кінця. Функції фігур на такому полі виконували полонянки.

На задньому фоні зала приватних аудієнцій.

Ніби нічого особливого, але зайшовши в середину просто щелепа відвисає. З цього балкону імператор одночасно міг дебатувати з чотирма різними послами, науковцями чи міністрами, що стояли по кінцях містків.

Ще однією цікавою будівлею є вражаючий Панч Матал. Цей п’ятиповерховий павільйон стоїть за рахунок 176 колон, кожна з яких має свій оригінальний орнамент. Тут відпочивали всі дружини імператора. Очевидно, що важливіші дружини сиділи вище.

Хочеться і собі такий павільйончик, щоб вмістити в ньому всіх друзів і ми з чудовими враженнями повертаємося до Агри 🙂

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: