Після приємних вражень міста-привида, поїхали назад до Агри тим же автобусом. Вони курсують дуже регулярно кожні 20-30 хв. По дорозі трохи вирубувалися, але дотягнули до Агри все ж таки.
Там звичайно купа стерв’ятників нападає відразу і пропонує “пакет” – таксі + готель, Хе-хе. Ми морду “кірпічом”, забираємо свої речі з камери зберігання і гайда в центр поближче до сакральної гробниці Тадж-Махал.
Взагалі то я не сильно планував візит сюди. Всі туристи першим діло по приїзді до Індії рушають подивитися саме на Тадж-Махал. В мене це бажання виникло аж на п’ятому місяці проживання в Індії і то лише з точки зору, щоб я знав про що так розказують інші, яки приїздять в Індію на 1-2 тижні )
Відразу виникло перше бажання успішно поселитися, щоб роздивитися все ще першого дня. Тому почали шукати домінуючі будівлі в найближчому районі до Тадж-Махалу і знайшли доволі таки зовсім непоганий варіант.
Вечеря з пивком при заході сонця відбулася в такій от обстановці )
Ми гарно виспалися і наступного дня ще практично вдосвіта о 6 ранку підірвалися, щоб встигнути перед ордами таких самих бажаючих, як і ми 🙂
Це головний вхід на територію Тадж-Махала
Туди ломляться купа людей навіть о 6 ранку. Важко уявити, що твориться в обіді або на вихідні :-0
Видок відразу після проходу брами Тадж-Махалу
трішки ближче
що не кажіть, але вражає кількість використаного мармуру і скурпульозність всіх деталей гробниці.
Ну туристичне це місце – Тадж-Махал, нема про що більше говорити 🙂
А на завершення, додаткова рубрика “Крани Тадж-Махалу“
таке враження, що знаходишся на справжньому будівельному майданчику
крани просто окупували цілу територію памятника ЮНЕСКО. Загалом це найпопулярніший спосіб фотографуватися на фоні Тадж-Махалу. Щось накшталт підтримування “падаючої” Пізанської вежі, або Ейфелева башта на долонці.
ну а цей справжній унікал
