Як вже попередньо зазначалося місто розташоване на витягнутому пів-острові, що глибоко врізається у води Аравійського моря, тому подорож до цього чудового міста була б просто неповною, якби ми не подивилися на нього і з цього ракурсу.
Найперше, що ми зробили, це купили квиточки на такий собі човник і попливли на Слоновий острів.
Відправка відбувається відразу під Воротами у Індію на березі Колаби.
На шляху бачимо цілу флотилію. От, якби в нас так чітко паркувалися у Львові, корків було би менше на дорогах.
Фактично обпливаємо місто зі Східної сторони і весь Мумбай, як на долоні 🙂
Водичка виглядає не дуже здорово.
N.B. За два дні перед нашою вилазкою в затоці Мумбаю затопився танкер з нафтою.
Як наслідок у половині країни перестали продавати рибу.
це до речі ми вже зійшли на берег Слонового острова і бачимо наслідки аварії.
Люди їдуть сюди, щоб подивитися на древні печери, що були видовбані у суцільній скелі в середині першого тисячоліття нашої ери і служили місцем паломництва аж до приходу колоністів на ці терени.
Тут, як у всіх інших сакральних місцях купа зображень, скульптур та інших проявів художнього мистецтва Хіндуіської тематики.
Місце цікаве звичайно
На острові всюди купа зухвалих мавп-розбишак, які тільки і чекають, щоб хтось із туристів почав ловити “гав”, як ті відразу готові вихопити окуляри чи фотоапарат, а потім розмінювати награбоване за гостинці (у кращому випадку). В гіршому можна забути про те, що у вас було.
Після того всього ми знову повернулися на континент, закинули речі в камеру зберігання на вокзалі і просто прогулялися вже Мумбаївськими пляжами для прощання з містом номер один у Індії.
Можна побачити цікаву картину. З однієї сторони затоки люди живуть роками просто неба, а з протилежної стоять офісні висотки, працівники яких є найвисокооплачуванішими спеціалістами на суб-континенті
Ну все. Бай-бай Мумбай!!!
Ми поїхали в Бароду на дівки…
