Увага, екперимент!!!
***
Attention, experiment!!!
Від сьогодні спробую вести ЖЖ на двох мовах, оскільки хочу ділити спогади та враження також із закордонними друзями, яких мабуть є більше за місцевих.
***
Starting from today I’m going to write my LJ blog in two languages in order to share my memories and impressions with with foreign friends whom I have maybe even more than domestic.
ПРОДОВЖЕННЯ!!!
***
CONTINUING!!!
Після 5 днів у Мумбаю сповнені вражень та емоцій ми сіли у поїзд і поїхали в Вадодару або як її ще називають Барода. Барода є містом середньої величини у найзахіднішому штаті Індії Гуджарат. Це один з найбагатших провінцій країни і єдиний, в якому діє сухий закон, тож ми затарилися кількома літрами “пального”, якого в Mумбаю до схочу 🙂
***
After 5 days in Mumbai full of impressions and emotions we got into the train and went to Vadodara or as it named on the other hand Baroda. Baroda is middle size city in the westernmost state of India Gujarat. This is one of the wealthiest provinces of the country and the only one there “dry law” is in force, so we took a few litters of “fuel” plenty of which is in Mumbai 🙂
Це мабуть єдине місце в Індії, куди ми їхали не з туристичних мотивів, а до знайомих.
***
This is probably the only place in India where we went not with a touristic purpose but in order to met friends.
Ще за 3-4 тижні до того у вище оспівуваному Ле, Гімалаях ми познайомилися з двома дівчатами, Хірал та Урві, під час гри у шахи в одному з кафе. Вони нас запросили, ось ми і приперлися 🙂
***
Still 3-4 weeks in advance in aforementioned Leh in Himalayas witing playing chess in a bar we met two girls Hiral and Urvi. They invited us so we came 🙂
Прийняли нас просто чудово. Поселили у себе вдома і зігнали батьків, щоб дати нам найкомфорнішу кімнату. Годували нас і опiкувалися 🙂
***
We were treated really nice. Parents of girls even gave up their bedroom for us to have the most comfortable room. They where feeding and taking care of us 🙂
Вид на місто з нашого балкончика.
***
City skyline view from our balcony.
Забіжу наперед і скажу, що їхній батько подарував кожному з нас гроші перед виїздом далі. Кажуть, така в них традиція 🙂
***
I’ll say in advance that their father even gifted us some cash before we left and said it’s a tradition 🙂
Тоді, як i ходили з сім’єю на служіння (не питайте чому в тих бабок роти позакривані – не знаю. Сподіваюся нам пояснять) я займався більш цікавими справами і зустрівся ще з однією коліжанкою. Маліка – сестра нашої найкращої подруги з Делі Пріянки, яка навчається і проживає тут.
***
When and went with the family for a mess (don’t ask me why these grannies have closed mouth – I don’t know Hope will explain to us) I was involved into more interesting job and met with one more friend. Malika – sister of ours best local friend in Delhi Priyanka, who lives here.
Ми цілий день розсікали на її скутері і дивилися місто.
***
All day long we were cruising around on her scooter and doing sightseeing a bit.
А ввечері всі дружньо напилися в Моніки вдома.
***
But in the evening everybody together got drunk.
Окрiм гарних дівчат, в Бароді теж є гарні будівлі. Зокрема Лаксмі Вілас Палац. Незрівнянної краси приватний маєток збудований вкінці 19ст. Це наче вирізали краплинку Тускани, Італі і поставли ось тут.
***
Apart from nice girls there are nice buildings o see in Baroda. For example, Laxmi Villas Palace. Private estate of uncomparable beauty built in the end of 19c. It’s like part of Tuscany, Italy was copy-pasted here.
На першому поверсі облаштувався музей, тоді як на решті проживає родина власників.
***
There is a museum on the ground floor whereas family owner resides on the rest.
За 40-50 км від міста знаходяться руїни древнього міста Чампанер, столиці одного із королівств, що існували на цій території в минулому.
***
About 40-50 km from Baroda are ruins of Champaner, old capital of one of the kingdoms that have been here in the past.
Це є трошки гір, де ми знайшли маленький водоспадик і освіжилися чуток.
***
And a bit of mountains where we found a small waterfall and took a bath there.
Ну а на прощання з містом Маліка мене відвезла на якийсь міст, куди традиційно приїжджає молодь спостерігати за заходом сонця.
***
For a farewell with a city Malika took me for one bridge where young people come to watch the sun set.
Все. Далі перед нами був найдовший залізничний переїзд у моєму житті, про що у наступному пості :-Р
***
That’s all. Later the longest train ride in my life was expecting for us but about what will be in the nest post 😛
