Атракцією та місцем, що найбільше притягує людей на Південь Індії є такі собі водні заплави в цьому ж таки штаті Керала. Вони являють собою густу мережу водних каналів на величезній території, які протікають тропічними джунглями і по суті визначають тутешній стиль життя.
Форпостом до цього “чуда природи” є попередньо згадане містечко Аллеппей. Тут же можна замовити різноманітні екскурсії, або просто орендувати човен, щоб подивитися на життя заплав із середини, що ми успішно і зробили.
Домовилися з місцевим човнярем і рушаємо. На фото основний канал міста.
Трішки далі по правому борту бачимо затонулий вже тепер памятник
Для того, щоб виплисти з міста потрібно потрапити на таку собі велику “площу”, з якої йде нереальної сили течія у менші заплави, тож довелося попотіти, щоб подолати цей опір, оскільки іншого шляху нема.
А там вже вирує життя.
Це ось люксові туристичні хауз-боути, в яких є свій власний обслуговуючий персонал та повар для клієнтів.
Це от місцевий публічний транспорт, що регулярно курсує між селами.
Тут же бачимо як діток везуть до школи.
Але нас цікавить значно більше ніж зовнішня обкладинка, тому ми і взяли маленький човен, щоб зійти на мілководдя і поплавати вузенькими канальчиками, де вирує справжнє автентичне життя…
Наша козацька чайка 🙂
Типовий вигляд тутешнього села.
Єдиним можливим способом пересування тут звичайно є човни. Жодної автомобільної дороги в радіусі двох км нема.
Ми кілька годин ширяли вузенькими канальчиками і милувалися побаченим аж поки наш водій не підвіз нас до місцевого пабу, де ми спробували кокосового пива.
воно виявилося доволі гребучим
Потім ми заїхали в гості на обід до такого пернатого
дьорнули ще собі кокосового молочка
попрощалися з пальмочками
і спокійно у гармонії душі і тіла попливли далі
