Близький Схід “in a nutshell”

„In a nutshel” – cаме так говорять про активну сповнену вражень та пригод мандрівку по певній території, після якої залишаться грунтовні знання відвіданих місць.

Цього разу ми здійснили напрочуд вдалу новорічну вилазку на Близький Схід. Лімітовані рамки змушують чітко планувати безцінний час, а сотні сторінок перечитаної літератури засвоюються ще перед вильотом на нову землю.

Отже відштовхувалися ми від наступного. Марта будь-якою ціною хотіла зустріти Новий Рік на березі моря, а мене ж манили скомпліковані аспекти життя та багатюща історія народів, звідки фактично почався розвиватися сучасний цивілізований світ.

Що ж у нас вийшло? Прителівши 29го грудня в аеропорт Бен-Гуріон, що в Ізраїлі ми відразу подалися на автовокзал, звідки махнули за400 кмна південь в Ейлат. Там ми перейшли Єгипетський кордон і ввечері вже відпочивали на березі Червоного моря, а точніше Акабської затоки в Дахабі. Варто ще згадати про деньок у Ризі, але то таке, не до теми.

Дахаб

Дахаб, справжні бекпекерський рай, зустрів нас тепленькою водою, багатющим різноманіттям підводного життя на коралловому рифі і класним лейд-бековою атмосферою. Там ми зависли на 6 днів з радіальним виїздом на гору Синай, а також пустельним раллі на мотоциклі по навколишній місцевості. Щодня ми відвідували нові місця для пірнання, серед яких горе-відома Блакитна Діра, де щороку гинуть сотні дайверів… Новий Рік ми зустріли на березі моря, як і було заплановано.

В горах десь біля Дахабу

Після спокійного тучування в Дахабі ми повернулися на Землю Обітовану, де почалися справжні гонки. Кожен день був сповнений нових вражень та досвіду, які залишуться з нами до останнього подиху.

В хронологічному порядку:

Минаючи численні військові чекпости добралися до Хеброну, найбільшого Палестинського міста, де посеред двохсоттисячного мусульманського центру проживає 500 іудеїв-фанатиків, котрих постійно охороняє 2000 ізраїльських військових. Як наслідок ціле місто постійно тримає руку на пульсі. Справжнє пекло. Туристи там рідкісні зальотні пташки. Цея крах моя спеціалізація… J

Геброн

Віддали шану у Вифлеємі якраз на наше Різдво.

Вифлеєм

Випупили язики і намотували півтора дня по нереальному Єрусалимі, де і за тиждень всього не охопити. Це просто шик. Контрастів більше, як у Мумбаї.

Єрусалим

Відчув себе буйком у Мертвому морі і проїхали в авто із стареньким голландським подружям100 кмвздовж Йорданського кордону, щоб потрапити в Галілею.

Там ми мали нагоду погостювати в кібуці, своєрідній єврейській сільській комуні, після чого доля звела нас з іменинником, який повозив нас цілий день по Голанських висотах, диспутній території з Сирією.

І на завершення справжні хайлайт мандрівки. Ми гостювали у одного із топ тревел-блогерів сучасності, Олександра Лапшина, він же Puerrtto. Цілих три дні ми говорили про подорожі, сміялися, ділилися досвідом, гуляли, куховарили і …. Саша теж проживає в кібуці за250 метріввід ліванського кордону практично на березі Середземного моря.

Рош-Ханікра

Під час гостювання я ще встиг ввірватися у поміж міцних стін стародавнього Акко тоді, як Мартуся лікувалася після численних злив.

Ізраїль. Гроти на кордоні з Ліваном

Звідти прямий швидкий поїзд поніс нас до воріт країни, знову ж таки до аеропорту Бен-Гуріон.

Все.

Я сиджу в себе вдома у напів-порваних штанях тібетського монаха і намагаюся відкопати ті спогади, які ще кілька днів тому були реальністю. Це все було наче, один класний сон. Здається, що це було нереально… Хоча підтвердження є 😉

Що це винесло?

Так ось. 15 днів у всіх вище перелічених місцях і навіть більше, з купою пригод та морем відвіданих цікавинок потягнуло 11,514 грн. З квитками включно, але про все потроху далі… 🙂