Є в нас в Україні таке місце, про яке мабуть і не здогадується більшість співвітчизників. Та я впринципі теж навіть не мав уяви до певного часу, що в нас є така екзотика…

У явіть собі селище, де роль доріг виконують водні канали, місцеві мешканці їздять в гості чи у магазин на човнах і кожен має водійські права, але для пересування по воді.

Більше того, це містечко розташоване в межа одного з найбільших заповідників України і тут гніздиться 70% світової популяції рожевих пеліканів.

Ага????

Знаєте, що це за місцина? Думаєте якесь закарпатське село весною під час чергово паводка?

Зовсім ні, це….

Вилкове

Вилкове

Вилкове

В перше я почув цю назву ще на першому курсі в універі, беручи участь у акції «Різдво Разом». Памята’єте? Було таке діло, коли галицькі сімї приймали у себе на Різдво дітей зі Східних регіонів України, щоб показати, як у нас підтримують націоналні традиції.

Так ось в мене гостювала молода пара з Одеси. Хлопець був саме з цього самого Вилкового. Тоді він постійно говорив мені про якусь українську Венецію. Я звичайно ще був зовсім зеленим, аж поки через декілька років якось сам не натрапив на фото цього чудернацького містечка.

Якось так в мене виходить, що перед тим, як поїхати в якесь місце, його образ висиджується в голові протягом року, а може і більше, я довго його вивчаю, а потім, ГОП, і поїхали 🙂

Тож літом 2011 року під час мегамандрівки Кримом, я просто не міг не заскочити зиркнути у Вилкове, щоб зясувати що ж там робиться насправді…

Даватей подивимось…

 

 Скажу прямо: «Це звичайно не Венеція» і навіть не «Українська Венеція». Хоча місце дуже колоритнее. Я б радше порівняв його з одним із селищ Керали, що в Індії.

Керала

———————————————————————-

Окрема розповідь про водні заплави Керали…

———————————————————————–

Насправді, люди тут плавають на човнах і дістатися багатьох хатів можна лише водним шляхом.

У чому ж феномен?

Вилкове розташоване в межа Дунайської дельти. Сюди одна з найдовших річок Європи несе свої води з Німеччини через Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Болгарію, Румунію і частково Молдавію у Чорне Море. От якраз до навпівнічнішого рукава дельти прилягає наше Вилкове.

Цікавий факт, що у 70х роках містеко знаходилося на березі Чорного моря. Порівняйте скільки «Європи» намив Дунай з того часу.

Гляньте на карту

По другу сторону рукава вже, як бачите, Румунія.

 

Містечко середнього розміру – до 10 тис. осіб, знаходиться на крайньому півдні Одеської області, куди легко потрапити на власному авто, а також публічним транспортом. Але про логітику в кінці.

Воно умовно поділяється на нову та стару частину.

В новій частині, яка зустрічає приїжджих, зосереджена більша кількість магазинів, декілька кафе, банк, певні адміністративні споруди і т.д. Тут все нормально, дороги є 🙂

Стара же частина якраз і є те Вилково, заради якого варто сюди їхати. Воно знаходиться 2-3 кмна південь після в’їзду у містечко. Поселення виникло ще у 17 столітті завдяки православним-старовірам, які прийшли сюди, як і у інші місця на півдні колишньої Російської імперії. Старе Вилкове пронизено численними каналами і тут вже на колісному коні не пройти.

Беззаперечно найкращий спосіб дослідити місцевість – це винайняти гіда з моторизованим човнем, який би все показав і розповів. Хоча я і самостійно зазвичай непогано справляюся, повірте, ви не хочете заблукати поміж сотень заплав та каналів з веслом у руках на слабо керованому плоті.

Взагалі ставлення до туристів, з того, що я побачив, тут не далеко різниться від індійського. Ще при в’їзді у місто нам під колеса кидалися кілька гідів, пропунуючи свої послуги. Кожен наступнй говорив, що кращий за інших і покаже більше… Стукали у вікно і тицяли пальцем, показуючи свої фото, куди нас відвезуть….

Хе-хе….

Справді, наче на Близькому Сході чи у Індії. Перше враження не дуже :-/

І тут, УВАГА: Ціни від 700 грн. за 2 години екскурсії. Прямо, як послуги сертифікованого гондольєра у Венеції.

Ми проїхали трішки далі і зустріли місцевих хлопчаків. Вони дали номер їхнього друга, який теж підробляє на своєму човнику. Сам чувак навчається в Одесі, а на літо приїжджає до бабці сюди.

На жаль його номер пропав разом із моїм старим телефоном, але запевняю вас: «накращий спосіб пізнати нове місце з середини, це піти у народ спілкуватися з місцевими».

Заплатили 500 грн. за 2,5 години. При узгодженні раджу чітко вказувати всі умови домовленості. На жаль місцеві неохоче йдуть на компроміс, якщо ви вже знаходитеся на воді.

Наш хлопчина був в сам раз.

Серед професійних гравців туристичного ринку найбільш організованим виглядає «Пелікан-Тур». В них є своє котеджне містечко і пару човнів різних розмірів. Більше інфи знайдете на сайті.

Хоча я наразі надаю перевагу самостійному туризму В-)

Ну давайте вже трохи фоток подивимося…

 

Вилкове

Одна з центральних «магістралей» Вилкового.

Вилкове

Цей дідусь, очевидно, православний старовір.

Вилкове

Одна із небагатьох занедбаних тутешніх хаток

 

Вилкове

А це вже маленький «провулок» з пришвартованими човнами

Вилкове

І типова вже пішохідна вулиця Старого Волкового

 

Я згадував про пеліканів. Саме вони мене заінтригували найбільше. У пошуках цих здоровенних птахів ми подалися аж до гирла Дунаю, , де річка впадає у Чорне Море. Там ми  підстерегли кількох особин.

Вилкове

На жаль вони виявилися не дуже привітними. Крім того тоді в мене ще не було об’єктиву з 200 міліметровим зумом, тож вийшло лише таке. Не судіть сильно. Головне факт! J

Вилкове

Здоровий такий

 

Крім того час нашого перебування (кінець липня) припав на цвіт лілій.

Вилкове

 

Все, екскурсія закінчена….

Вилкове

 

Корисна інфа

 Одеса слугує відправним пунктом. Звідси до Вилкового трохи більше200 км.

На авто є два варіанти:

  1. Виїжджайте з міста на південний захід і їдьте в сторону Ізмаїлу по вказівниках. За60 кмприйдеться перетнути кілька кілометрову смугу Молдавської території. Штампу ставити ніхто не буде, але закордонні паспорти треба мати при собі про всяк випадок. Просто кажете, що їдете далі у Вилкове чи Ізмаїл.

 

  1. Виїжджаєте з Одеси на південь в сторону Іллічівська, далі на Білгород-Дністровський, де доречі стоїть чудовий замок, про який напишу і іншому пості. Дорога виведе на ту ж саму трасу, оминаючи Молдавську територію.

Продовжуєте дорогою і після міста Татарбунари (але назва), звертаєте вліво в селі Спаське.

Всюди при трасі є вказівники, тож не повинно би виникнути проблем.

Автобусом. Маршутки відправляються кожних 2-3 години з автостанції «Привоз» у Одесі. Час дороги 3-4 години.

Впринципі подорож у Вилкове можна втиснути у один довгий день, але, якщо хочете заночувати там, то це не проблема.

Серед провірених методів:

  1. Котеджі або кемпінг на території виглядає «Пелікан-Тур»
  2. Самостійний кемпінг. Мабуть найкраще місце в околицях, це так званий кар’єр. Перед вказівником в’їзду у місто «Вилкове» зверніть ліворуч. Лісова дорога, викладена з бетонниих панелей приведе туди, куди треба.

А ще…

  • Прикупіть антимоскітний крем. Таких табунів комарів, я ще не бачив. Роїлися, наче бждоли у вулику.
  • Майте при собі документи. Оскільки це прикордонна територія, можлива перевірка патрулем

 

Оригінал мого посту на Autotravel.com.ua

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: