Як ви мабуть знаєте, українці вже рік як можуть безвізово їздити у Ізраїль. Скасування безвізового режиму вже назрівало давно і ось воно.
Нарешті!!!
Нарешті туристи-паломники, яких осяяло, можуть в той же день купити квиток і полетіти на Землю Обітовану. Нарешті тисячі сімей без представлення пачки різних документів можуть нормально поїхати в гості до своїх родичів. Нарешті шукачі кращої долі замість того, щоб їхати на заробітки у Чехію чи Португалію, можуть спробувати зачіпитися в одній із найзаможніших держав світу, що лише за 3 години льоту від нас. Ну і звичайно для шукачів пригод з України нарешті відкрилося ще одне місце, куди не потрібно попередньо відкривати візи.
На цю тему вже писали сотні видань та авторів, тож я не зациклюватимуся на констатації факту, що вже всі можуть перти в Ізраїль.
Давайте розберемся чи насправді чекають нас там. Чи бажані ми гості в цій доволі космополітичній крані?
Але перед тим з’ясуємо, що ж потрібно для того, щоб полетіти туди.
Перше і найважливіше. Ні, не гроші. Хе-хе. Бажання! Без бажання навіть з ліжка і не встати.
Мої тамтешні друзі розказували, що у переддень Ізраїльського Нового Року (Рош-ха-Шана), коли хасиди масово їдуть в наш Умань, десятки студентів ідуть в головний аеропорт країни, імені Бен-Гуріона (якраз про нього мова далі піде), і банально грають на музичних інструментах, показують сценки чи ще щось витворяють, щоб заробити на авіа переліт в Україну. Ось так!!!
Звичайно, без грошей не обійтись! Я навіть спеціально провів аудит своїх витрат. Сума вийшла доволі невеликою, як на 15-денну мандрівку для двох осіб, включно з перельотом. Як думаєте скільки? 11,514 грн. Підтвердження ТУТ.
Але це вже теж інша історія. Давайте ближче до діла.
Отже, хочете полетіти в Ізраїль? Купуєте квиток і летите! Яка авіакомпанія? Їх зараз до кольору – до вибору: Аеросвіт, МАУ, Baltic Airlines (персадка у Ризі), El Al і т.д. А літом ще більше. Така конкуренція реально б’є по цінах. Особисто нам вдалося прикупити квиточки на Новорічні Свята за 195 євро в дві сторони з людини. Це, як дві ночі в Буковелі провести в той час.
Єдина біда у тому, що абсолютна більшість рейсів з України прибуває близько опівночі. А поки вийти з літака, перейтися по численних терміналах, вистояти в черзі до імміграційної служби, то вже і пеша-друга ночі стукне. Більше того, основний міжнародний аеропорт країни, куди прибувають всі рейси, знаходиться фактично на третині шляху від Тель-Авіву до Єрусалиму. Пішки до друзів чи родини не підеш. Добре, якщо зустрінуть, інакше треба щось думати.
Те саме подумав і я, ще будучи тут в Україні. Один знайомий сказав, що там реально випихають з дверей після проходження контролю, щоб ніякий терорист в туалеті бомбу не підклав. Тож йому не залишалось нічого іншого, як взятих таксі посеред ночі і поїхати до знайомого через пів країни.
Хммм! Така ситуація реально можлива, враховуючи що даний аеропорт знаходиться мабуть під пильнішою обороною ніж пентагон, а митної служовці навіть жорсткіші за прикордонників на переході Медика-Шегині, що за 70 км на захід від Львова.
Ну подивимося!!!!
Перевірка ізраїльської митниці.
Щоб напевне перевірити професійні якості ізраїльської прикордонної служби я спеціально взяв найвбитіший із своїх паспортів. Пам’ятаєте такі червоненькі колись випускали. Там навіть фотка ще вклеєна вручну. Той паспорт у мене якось вкрали. Потім підкинули назад, коли смаженим запахло. Один безтолковий слідчий взяв його в якості речового доказу і нічого розумнішого не придумав ніж вимастити його сажою, шукаючи відбитки пальців злочинця. Жару у вогонь мали б по ідеї ще підкинути жирні штампи з Об’єднаних Арабських Еміратів. Хе-хе.
Мене відмовляли батьки. Та і дівчина на таку аферу не хотіла підписуватися. А якщо мене вернуть, що їй самій робити на Близькому Сході? Тим не менше я відступати не хотів. Так життя не було б настільки цікавим.
Ми звичайно що озброїлися роздруківками бронювань з гестхаусу в Дахабі, зворотніми квитками і страхівкою на час поїздки. Я навіть підготував копію теудад-зеуду (національного ID в Ізраїлі) мого товариша та інші документи. Професійний бюрократ прямо.
Вистоюємо в довжелезній черзі. Половину українських дівчат ведуть на «додатковий огляд». Нашу співрозмовницю з літака, дівчинку з Болівії, теж кудись потягнули. І ось, підходимо ми до віконечка, передаємо лише паспорти. Решта документів тримаю напоготові, щоб потроху витягувати, постійно підсилюючи аргументи на право безвізового в’їзду. А дядечко раз і: «Welcome to Israel!».
Не такий страшний чорт, як його малюють, друзі. Ця приказка актуальна у всьому, а не лише в стінах аеропорту імені Бег-Гуріона, першого прим’єр міністра незалежної держави Ізраїль, до речі. Цікаво як назвали наш новий Львівський аеропорт. Часом не імені короля Данила Галицького? Я новин не читаю, тож сорі…
І що далі? В осноному холі купа людей. Нікого на вулицю не виганяють. Є доступ до безкоштовного вай-фаю. Якщо вас зустрічають, то супер. Інакше можна скористатися поїздом, що курсує цілодобово.
Добирання з аеропорту.
Аеропорт стоїть просто на головній залізничній лінії країни. Хайфа – Тель-Авів – Єрусалим. Вночі поїзди курсують щогодини в обидва напрямки, ож добратися без проблем взагалі. Залізницна станція знаходиться ліворуч від виходу. Купуєте квиток в касі спускаєтеся на перон нижче, щоб сісти на поїзд.
Якщо ж вам їхати у якесь інше місце, як нам було, тоді треба розбиратися… Додам, що ми запланувати напряму їхати до Єгипетського кордону. Фактично до кожного місця країни їздять автобуси, що відправляються з автовокзалу в Тель-Авіві.
Автовокзал у Тель-Авіві.
Автовокзал не працює вночі і перші автобуси починають ходити десь з шостої години ранку. Крім того автвокзал знаходиться у південній частині найбільшого Ізраїльського міста десь за пів кілометра на захід від залічничної станції Ha’agana (звучить якось ‘’агана).
Увага, перший поїзд, що зупиняєьтся на цій станції відправляється з аеропорту десь о 05:20 з чимось. Час поїздки до Ha’agana складає 8 хвилин. Це перша зупинка в північному напрямку. Там виходите і пішечки переходите через міст над залізницею, а далі просто на автовокзал, який знаходиться на шостому поверсі торгового центру.
Все! Якраз вчасно, коли починають відправлятися численні автобуси по всіх керунках країни.
Гарної поїздочки в Ізраїль та на Близький Схід 🙂
*Мій текс в оригіналі на Autotravel.com.ua