Як потрапити в Оман без візи :-)

Обєднані Арабські Емірати межують з двома країнами: Саудівською Аравією та Султанатом Оман.
Обидві країни технологічно досить розвинуті і багагі по тій самій причині, що і решта держав Перської затоки – нафта.

Кордон Оману проходить заледве 100 кмна схід від Дубаю. Звичайно це заінтригувало. Нова цікава країна моєї, на разі, улюбленої частини планети – Близького Сходу.

Але яким чином можна потрапити туди без візи? У нас же лише один день в запасі. Виходить, що можна, якщо належним чином замаскуватись.

Як?

Ми спеціально почали відпускати бороди ще в Індії за місяць до візиту на Аравійський півострів. Крім того прикупили місцевий прикид і взяли на прокат місцевий автомобіль, по якому не скажеш, що тут немєсні. Вийшло доволі непогано.

***Цікавий факт: Згідно ООН, Оман є державою, яка зробила найбільший ривок у розвитку за останні 40 років у світі, і є однією з найстабільніших держав регіону.

Ну тоді, гайда в Султанат Оман…

Виїжджаємо з Дубаю в напрямку на Мускат – столицю султанату, а хмарочоси ще кілометрів з 40 дивилися нам у потилицю.

Дорога у чудовому стані і облаштована парканами обабіч, щоб численні дикі верблюди не вибігали на поїжджу частину. Їх там, як у нас, як у нас корів на пасовиськах. Ну, може, трішки загнав, але все одно. Верблюдів в дикій природі не часто доводиться бачити.

Вже глибоко в Аравійській пустелі починаються справжні дюни-велетенські і лише сам пісок. Нічого зайвого. Хіба що сліди від коліс джипів, що возять людей на сенд-бордінг.

При вїзді в Оман стоїть патруль, який не зупиняє автомобілі на огляд, а лише контролює процес. Очевидно, що нас прийняли за своїх, на що ми і розраховували.

Сама держава дуже гориста, де переважають абсолютно сухі скелясті гори з практично відсутньою рослинністю.Тим не менше, всюди підведені комунікації.

Блукаючи місцевими Богом забутими доріжками нам поталанило натрапити на справжній оазис. А виглядає він наступним чином:

Спочатку утворюється маленька ущелина. Очевидно, звідки вперше пробилося джерело. Згодом ущелина розширюється і переходить у маленький каньйончик, який в декотрих місцях наповнюється водою.

Ми звичайно, нероздумуючи, полізли у воду, щоб хоча би на пару хвилин сховатися від несамовитої спеки.

Подорозі назад захід застав нас посеред пустелі. Це, мабуть, один з найгарніших моментів, що доводилося мені спостерігати коли-небудь.

Коли бачиш, як небесне світило в лічені хвилини зникає за горизонтом, розумієш наскільки швидко біжить час… Цінуйте його і тоді життя теж ставитиметься до Вас з повагою, постійно підкидуючи ось такі чудові миті.

Практичні поради:

Можете сміло їхати в ті гори на схід від Дубаю. Навіть те, що вони перебувають під юрисдикцією Оману навряд чи створить проблеми, якщо натрапите на патруль. Нас от один зупинив, коли ми вже розсікали по тій місцевості. Склалося враження, що прикордонник вперше просив у когось документи, настільки бережно він звернувся до нас. Зрозумівши, що ми туристи, він побажав гарних вражень з умовою до кінця дня повернутися в Емірати.

Оазис, про який я розповідав, можете знайти звернувши на південний схід від містечка Хатта. Ось тут на карті.

*оригінал мого посту на Autotravel.ua