Є в нас в Україні такі захопливі місця, про які більшість людей навіть і не здогадуються. Я й сам почав досліджувати власну країну, коли за плечима вже було 30 іноземних держав. Скажу Вам, що відкрив багато чого нового.
Багато приїжджаючих до нас туристів кажуть: „Oh, it’s so underrated. So many beautiful things to see.” Насправді у нас є на що подивитися і саме одну з таких місцин я Вам зараз покажу.
Якось, тусуючись у Чернівцях, я завітав у туристично-інформаційний центр (доволі досить непоганий) і запитав що можна глянути навколо міста. Про Білу Криницю і Хотин всі знають, але тітонька у центрі твердо відповіла: «Молниця!»
«Молниця, що це?» «Нова Лавра!»,- відповіла тітонька. Тоді я і гадки не мав, що неподалік є така махіна. Ну що ж, треба їхати дивитися.
Коли я запитав як туди добратися, то мені сказали їхати на схід в сторону райцентру Герца десь 25 км, а там полюбе побачу. Так і сталося. «Залатиє купала» видно навіть при виїзді з буковинської столиці. Ще півгодини височенна дзвіниця вказувала мені шлях, аж поки я не під’їхав впритул до цього гіганта.
На вигляд все реально нове, бо воно і насправді нове. Хе-хе. Свято-Вознесенський чоловічий монастир відкрили тут лише 18 років тому і з того часу форсовано розбудовують. Як бачите на фото головний храм цілого комплексу, Свято-Троїцький собор, на момент мого візиту ще добудовували, хоча недавно його вже відкрили. Це одна із найбільших за розмірами православних святинь в Україні. Ось так-от!
Цілий комплекс закладено на домінуючому горбі понад навколишніми полями. Тут 7 церков, височенна дзвіниця і низка келій. Щоб класно все роздивитися можна без жодних проблем завітати на подвір’я, пройшовши брамою крізь нижні яруси дзвіниці.
Всередині дуже охайно і доглянуто. Як і з прикладом Крехівського монастиря, монахи про своє добро дбають, звичайно. Більшість з них спілкуються румунською мовою, а також російською. Стиль одягу і того, як вони поводяться суто московсько-православний. На даль не дуже говіркі.
Зате ось такого творіння мене поки не доводилося бачити. Комусь можуть пригадатися палац із мультика про Алладіна, але це насправді типовий стиль побудови церков у Росії. На жаль крім храму Св. Василія в Москві я більше так і не бачив.
Крім богослужіння монахи займаються господарством. В них тут пасіка і садочок. Мабуть і їм належить ціле агропромислове господарство. Краще нехай монахи обробляють землю ніж місцеві проп’ють всю техніку.
Ще кілька фото:
Реально цікаве місце для радіальної мандрівочки з Чернівців.
Як добратися?
Ось місцезнаходження і план доїзду на карті.
Виїжджаєте з Чернівців по вулиці Руській, яка бере свій початок з самого центру і фактично веде аж на виїзд з міста. Вказівники в напрямку на Герцу теж покажуть Вам дорогу. Далі25 кмпо численних селах. Дзвінницю буде видно видно майже весь час.
Після закінчення села Молниця зверніть вправо до монастиря, котрий вже буде дуже добре видно на сусідньому горбочку.
*оригінал мого посту на Autotravel.ua
