Наявність чи відсутність грошей є одним із визначальних факторів, що керують людьми, коли мова йде про вибір мандрівки або ж відмову від неї.
Кажуть, що багаті люди – не ті, які багато заробляють, а ті, які вміють класно економити.
Способів заробити на подорож є вдосталь. Тут, наприклад, можна не просто дізнатися як заробити, а вивчити цілих 50 варіантів заробітку під час мандрів постійно.
Крім того, можна по-різному економити. Одним із шляхів є здатність домовлятися про “хорошу ціну”.
Приклад можна взяти із Близького Сходу. Мистецтво ведення переговорів і торгівлі мабуть закладено у генах тамтешнього населення. У більшості країн арабського світу невеличкий торг під час купівлі будь-якого товару є навіть проявом поваги сторін одна до одної. А в Азії торгуються чи не за кожну копійку, заради якої готові стояти до останнього.
Коли європейський турист потрапляє у таке цікаве середовище, то нескладно спрогнозувати що з ним відбувається. Він реально переплачує практично за всі види товарів і послуг. Навіть у декілька разів.
Це не добре і не погано. Просто так є. Продавець каже ціну, а покупець вправі погодитися або відмовитися… Протягом останніх 20 000 років всі гроші світу заробляються саме за таким принципом.
Незалежно від того, що це: їжа, одяг, оренда нерухомості чи обумовлення переїзду на таксі.
Просто треба це усвідомлювати і трішки підготуватися перед поїздкою у нове для вас місце.
По-перше. Зобов’яжіться наперед не купувати чогось із першого разу. Подивіться (спробуйте) щонайменше 3 опції (а краще 5) даних продукту чи послуги у різних місцях перед прийняттям рішення.
По-друге. Торгуйтесь.
Після того, як ви перевірили ринкові ціни, починайте торгуватися у визначеному місці.
Ось класна техніка.
Ви: Скільки? (How Much?)
Продавець: 700 рупій (скажімо)
Ви: Скільки-скільки? Ви що? Таких цін не буває (зробіть викривлену ображену фізіономію обличчя)
Продавець: Ну добре, 600.
Ви: Ні, 200 (рубайте відразу наповал, аби мати запас на торгування, бізнес-англійською “bargaining power”)
Продавець: 500 (очікує, що ви зустрінетеся в ціні посередині)
Ви: 250 (ось тут мега-критичний момент. Треба, щоб ваші кроки в напрямку до договірної ціни були меншими, ніж кроки продавця)
Продавець: 400
Ви: 300
Продавець: Все, більше не спускаю. Навіть не думай просити.
Ви: 350
Продавець: Ні, ніяк.
Ви: Ну що ж, як хочете (розвертаєтеся і потроху відходите)
Продавець: Ну добре, зачекай. 350, домовились.
По-третє. Насолоджуйтеся процесом, веселіться і надалі вчіться, постійно відточуючи свою техніку 🙂
Багато кому така ситуація може здатися дуже незручною або навіть принизливою. Але, повірте, там саме так ведуться справи.
Крім того, ви покращите свої вміння ведення переговорів, а також піднесетеся у очах місцевих, які не вважатимуть, що ви – черговий безпорадний турист-хлопчик для побиття.
Запам’ятайте! Вся різниця, яку ви виторгували, повертається у вашу кишеню.
Шляхом таких делікатних тісних стосунків можна найповніше відчути колорит країни, спробувати зрозуміти місцеве населення і відчути себе справжнім мандрівником.
І не забувайте, що такі техніки навіть можна застосовувати у повсякденному житті, що додає вам +1 до всіх навичок.
Просто Have Fun!!!
Дуже все класно написано. Дякую за поради. Я також люблю торгуватися, але є виключення: я ніколи не торгуюся з бабусями у нас на ринку, а в основному і не беру здачі.
Добрий підхід.