Позаминуле літо я повністю провів у Індії, де прожив майже пірроку. І рівно рік тому ми вибралися з пекельного двадцятимільйонного Делі і поїхали у одне з найнеординарніших міст на Планеті – Варанасі.
Еххххх, як от кажуть, “трєхньом старіной”
Сьогодні менше тексту, зате більше вражаючих і шокуючих фоток :-Р
====
Варанасі – це життя і смерть, чистота і бруд, спокій і тривога. Тут індійським дітям роблять ритуал першого гоління волосся на голові. Це найбажаніше місце смерті для кожного, сповідуючого Індуізм, після чого тіло публічно спалють, а прах розпилюють на Гангом. Сюди пиходять очищати тіло і дух, купаючись в річці, з поряд пропливаючими трупами.
Одним словом, Варанасі – це і є сама Індія. Без візиту сюди не можливо вважати поїздку до цього суб-континенту завершеною…
Все життя міста відбувається на, так званих, гатах вздовж річки.
Тут спалюють тіла померлих, а прах розпускають по Гангу.
Але так всім не щастить. Ось, наприклад, прокажених або хворих на венеричні хвороби не кремують, а зазвичай замотують у шмаття, привязують камінь та пускають на дно Гангу. Те ж саме відбувається з тілами померлих, сім’ї яких не мають грошей, щоб здійснити священний ритуал.
Звичайно деякі з них спливають і прибортовуються до протилежного берегу вниз по ріці, що виглядає приблизно ось так :-0
Жесть, правда? :-0
Ну і решта фото..
5:00 ранку понад Гангом
Цей дядечко мабуть прийшов сюди чекати смерті
І ще…. 🙂
Ну а я поплив собі далі за течією життя 🙂
Більше фоток можна з найти у моїх альбомах про Індію вцілому, а також Варанасі, зокрема.
*оригінал мого посту на Autotravel.ua
