Молоді Підприємці, або Люди, які змінили моє життя – 2

Серед багатьох факторів, які впливають на розвиток особистості, мабуть саме оточення відіграє найбільшу роль…

Про це я писав у напрочуд вдалому дописі Мої Герої, або Люди, які змінили моє життя, де описано, яким чином авторитети можуть вплинути на свідомість молодої людини.

Але ж позитивно впливають не лише старші колеги, викладачі, боси і батьки. Навколо нас поряд вже є ровесники, з яких треба брати приклад.

Мені пощастило по життю мати класних друзів і компанію, серед яких є справжні молоді герої.

Ось декілька слів про моїх ровесників, які надихнули мене власними прикладами не лежати на дивані…

Пітер

Ми познайомилися у 2009 в Будапешті, коли я повертався з Відня після шаленої поїздки з австрійською пейнтбольною командою. Він прийняв мене у гості по Каучсерфінгу. І вже буквально через пару хвилин ми спілкувалися, наче були знайомі з дитинства.

Я з Пітером у Будапешті, 2009

У ході розмови під час прогулянки берегами Дунаю з’ясувалося, що Пітер, коли мав 19 років, вже вийшов на рівень 3000 Євро в місяць у мережевому маркетингу. За останній рік навчання у школі він назбирав достатньо грошей і розуму, щоб оплатити і поїхати на навчання у Сіднейську бізнес-школу, де провчився два роки і якраз недавно до нашої зустрічі вернувся.

В той момент він, вже навчаючись у Будапешті, викладав лекції по фінансах старшим студентам і навіть займався репетиторством.

В душі Пітера живе справжній підприємець. Історія така:..

Сідней, 2008 рік. Намічається з’їзд високопосадовців Тихоокеанського Регіону, яких потрібно належним чином обслужити, але не вистачає маленької детальки. Ніхто не знає яке вино подати до столу. Як тільки пішла чутка, що потрібен спеціаліст по винах, Пітер відразу зголосився: «Я виріс на виноградниках Балатону. Довірте цю роботу мені». – Done!!! Після цього він на три дні і три ночі обклався книжками і десятками пляшок, вивчаючи смакові якості вин.

Результат? Все пройшло на УРА! Мораль? Не складно вивести самостійно 🙂

Часто, подорожуючи по Європі, я при можливості заскакую в Будапешт за черговою порцією позитиву і натхнення до Пітера. Ми спілкуємося, братаємося, ділимося ідеями і роз’їжджаємося робити свої справи.

Буквально вчора ми знову перетнулися в угорській столиці і я не можу натішитися нашою зустріччю і досі. Пітер вже розвиває свої власні джип-тури по Північній Африці, а також далі фігачить у МЛМ.

Переконаний, нас ще не один спільний проект чекає…

Лешек

Хоч до рани прикладай. Ми випадково познайомилися у одній із Львівських кнайп десь у тому ж 2008. На той момент Лешек якраз починав глобально подорожувати. Під словом глобально я розумію окремі кількатижневі мандрівки у Філіпіни, Бразилію, США і Кенію протягом року з поверненням додому щоразу.

Як це йому вдається? Відповідь дуже проста: «Треба заробляти більше грошей і витрачати на це менше часу», – сказав мені Лешек з усмішкою.

Він займається лісництвом, тобто купує земельну ділянку в Польщі, засаджує деревами і отримує дотації з Європейського Союзу за озеленення Планети. На все про все витрачає 2 місяці в рік, а решта вже на його вибір.

Останнім часом зайнявся ще й нерухомістю. Купує в кредит квартири, ремонтує і здає на проживання студентам (переважно з України).

Хіба ж це не чудово?

Практично жодна моя подорож за захід не обходиться без візиту у сусідній Жешув, де проживає, або краще сказати: “зареєстрований”, Лешек.

Крім того Лешек значно полегшив моє життя допомогою у одній справі, про яку я не писав тут :-Р

Расин Борис

О-о-о-о-о! З ним ми знайомі здавна. Ще підлітками грали теніс і їздили по турнірах. Борис поступив в універ у Києві, куди я до нього частенько приїжджав і досі приїжджаю. Ми і досі граємо теніс при  нагоді, хоча вже не так професійно, як у тінейджерські роки.

Під час нашої спільної мандрівки в Мінськ

***на фото Боря у Мінську, де ми затусили за кілька днів до вибухів у метро в квітні 2011 року.

Пам’ятаю, постійно зупиняючись у нього вдома, Боря весь час чимось займався. Туристичні наклейки, майки, кружки, сувеніри… А я все їздив і привозив йому магнітики на холодильник.

Потім Боря спробував зробити агенцію і паб-тури для іноземців. А я все їздив…

І от знову приїжджаю, а Боря самостійно робить ремонт у малесенькому приміщенні в межах бізнес-центру на Хрещатику. Приїжджаю ще раз – а там вже сидять працівники, тусуються табуни людей, купують сувеніри і замовляються тури.

Разом з партнеркою, а тепер і моєю колежанкою, Мариною, Боря організував перший у Києві туристичний інформаційний центр: http://freetours.kiev.ua/, який окрім інфи пропонував ще й безкоштовні тури та інші платні послуги.

У Борі взагалі згубний вплив на рабську свідомість і хороше здоров’я. Якось він відправився у безстрокове плавання на яхті по Середземномор’ю, а далі на Атлантику по плану. Хе-хе. За місяць прискакав до Львова. Каже: «Нудно»!

Починаючи з 2012 року Борис організував власну консалтингову компанію і допомагає власниками організувати, вести та розвивати бізнес. 

Дізнатись більше ви можете на його сторінці ru.rasinborys.com. А якщо хочете отримати безкоштовну консультацію, переходьте на його сторінку “бесплатная бизнес консультация” і реєструйтесь.

=========

Ну скажіть, хіба після таких життєвих прикладів можна спокійно сидіти на місці і спостерігати, як всі можливості пропливають поруч???