Наш новий дім в Тайланді або Навіщо гальма у подорожах

Подорожі – це одне з найпрекраснішого, що може з вами трапитися. Але також подорожі – це своєрідний стрес, бо вони відривають вас від  дому. Відчуття власного комфорту в подорожі залежить від декількох речей. Однією з них є затишне місце для відпочинку. Нова інформація, безперервна зміна локацій, екскурсії, пробування нової їжі, культури, мови – все це забирає багато енергії, і якщо вчасно і у повному обсязі її не відновлювати, все стає не милим, а ви легко можете захворіти.

За майже три тижні безперервних мандрівок тропіками  під час «зими», наш мозок і тіло досить сильно втомилися. Ми були готові до цього, тому в  плани входило знайти хатку на побережжі найпрекраснішої в Тайланді провінції Крабі.

Ще у Львові ми читали різноманітні блоги, в яких детально описувалося де і як краще шукати житло і все здавалося захоплюючою пригодою. Ось класна стаття про тутешню ситуацію з нерухомістю наших нових друзів з Odnivputi.ru, які тут вже проживають вже більше року. Завтра ми разом їдемо у один із місцевих національних парків.

Але у подорожах не можливо все прорахувати і ми стикнулися  з деякими проблемами, вирішити які нам зайняло майже 5 днів.

Перша проблема, до якої ми були готові – це піковий туристичний сезон. З кожним роком провінція Крабі стає все популярнішою, багато туристів приїжджають сюди жити на термін від 3-х місяців і більше. Особлива лавина починає сунути в період з Листопада і до Лютого. Всі зимові свята люди їдуть святкувати коло Андаманського моря, замість ялинок – пальми і температура +30. Непогана екзотика, чи не так?

Знайти житло було дійсно важко і вимоги у нас були досить високі, принаймі спочатку. Ми хотіла будиночок з кухнею, двома кімнатами (так як розраховували приймати гостей та каучсерферів), не далеко від моря, з кондиціонером і не по помірній ціні. І це все дуже навіть можливо, але не в цей період.

Будиночки, які ми побачили з самого початку пошуків, виявилися згодом найвдалішим варіантом. Нам сказали, що потрібно почекати 2 дні, поки один з них звільниться. Подивитися як все виглядає зсередини саме в нашому будиночку ми не змогли, тому нам показали сусідній. Все сподобалося, хоч він і не на 100% співпадав з раніше задуманим. Тож другою нашою, вже неочікуваною проблемою згодом виявився жахливий стан стін і меблів, коли ми зайшли вселятися у нашу «райську» хатку.  Жити в таких умовах, та ще й приймати гостей,  було просто не реально. Стомлені ми, знову на чемоданах,  поїхали шукати житло, вже майже без надії на хорошу знахідку.

І тут, о чудо, стоять два маленькі, наче казкові, дерев’яні будиночки-бунгало. З одного нам гостинно посміхаються дівчатка-тайки. Як виявилося інший здається в оренду.  Знаходили комунікацію з орендодавцями ми довго. Англійської вони не знали, тому нам довелося спілкуватися через сусідок-дівчат і через гул перекладач.

В результаті всього 6000 бат (1грн = 4 бат), одна кімната з кондиціонером, холодильником,  душ з гарячою водою і туалет + дві веранди і гарний вигляд на пальмові зарослі. Тай взагаі в Тайланді доволі дешево. Ось тут більше про фінанси…

На наступний день ми відмивали наше дерев’яне чудо (ми так зрозуміли, що ця хатка здавалася тайцям, які далеко не завжди охайні). Також ми поїхали  у м. Крабі, у великий торговий центр, і купили деякі дуже необхідні речі. Ось, що нам знадобилося для комфортного облаштування домівки:

• Побутова  хімія
• Постільна білизна + хіднички
• Шейкер
• Тостер
• Чайник
• Тарілки та столові прибори + ніж

У більшості тайських помешкань кухні не має, оскільки майже всі люди харчуються на вулиці.

• 

  Наша міні кухня замість телевізора

Є в цієї хатки і свої, досить кумедні особливості. Першу ніч ми з Орестом спали не спокійно. Посеред ночі нас розбудило какофонічне кукурікання півня, яке тривало до самого ранку. Вранці стихли півні і почала лунати проповідь з сусідньої мечеті (чим південніше в Тайланді ви знаходитеся, тим більше мусульман ви зустрінете). Також до чого треба бути готовим це, що в Тайланді багато комарів, по стінах лазять маленькі напівпрозорі ящірки і, якщо ви залишите десь солодку їжу, то її тут же оприходують мурашки.

На противагу, всюди буяє зелень, все цвіте і пахне, пташки співають навіть вночі, і люди привітні та усміхнені.

Ще одне веселе відео, в якому ви побачите наш будиночок і почуєте “спів” півнів і мечеті 😉

Зараз 4-й день коли ми нікуди не переїжджаємо і це такий кайф, знову мати постійне житло. Ми приймаємо гостей з першого ж дня поселення. В основному молодих людей з Росії та України (як виявилося тут ціла діаспора). Вчора бачилися з українською парою, які оселилися в Тайланді на рік приблизно, а до того також  жили у різних країнах Азії . Вони подорожують з 3,5 річною дитиною і це дуже мило.

Ось ще декілька фото:

Спостереження, яке я зробила для себе і хотіла б поділитися, це те, що коли осідаєш в якійсь країні на довгий термін (бажано в одному місці), тільки тоді в повній мірі вдається пізнати культуру місцевості і життя корінних жителів. Робіть перерви і вдихайте глибоко нові враження!

Щиро, Марта!