Сінгапур – місто-держава в Південно-Східній Азії практично на екваторі, один із Азіатських Тигрів.
Найцікавіше коротко:
- Четвертий найбільший фінансовий центр у світі
- Другий найбільший у світі ринок азартних ігор
- Тут знаходиться третій найбільший нафтопереробний завод
- Порт Сінгапуру входить до п’ятірки найзавантаженіших портів світу
- В країні більше доларових мільйонерів на душу населення ніж будь-якій іншій країні світу
- Світовий банк відзначає Сінгапур як державу, де найлегше у світі робити бізнес
Ось такий геніальний сучасний поліс ми відвідали декілька днів тому.
Сінгапур – це один з основних транспорних вузлів (хабів) світу, а відтак і регіону. І якщо ви мандруєте десь у цих краях, або плануєте пролітати повз, я рекомендую затриматися на день другий у цьому чудовому місті.
Потрапити у Сінгапур дуже просто. Хоча для українців потрібна віза, якщо залишатися на довгий термін, більшість користуються зручним транзитом. Право на 96 годин перебування при подорожі у третю країну Вам надається безкоштовно і без додаткових бюрократичних формальностей.
Тайланд порівняно із Сінапуром велике село. І проживши в Тайланді більше місяця, ми скучили за цивілізацією. Два дні в Сінгапурі повністю компенсували наш урбаністичний голод. Хоча, чесно кажучи, я б там залишилася і на довше. Та у нас вже були квитки на наступний літак – на Балі, Індонезія 🙂
Отже, що ж цікавого в Сінгапурі крім Маріна Бей (знаменита будівля з дахом-кораблем), хмарочосів та ідеальної чистоти?
Перше – це сама атмосфера, яку створюють місцеві жителі. Справа в тому, що термін «сінгапурець» дивний сам по собі, адже його представниками є три нації: китайці, малайці та індуси. Всі вони мають свою специфічну зовнішність, мову, культуру, кухню, релігію та свої райони в місті. Наприклад ми вечеряли з Орестовим давнім другом Кайвеном у районі, який називається «Маленька Індія», а перед тим, провели пів дня гуляючи по торговим вуличкам Китайського кварталу.
Щодо релігії, то храми (які Орест так любить досліджувати) ми бачили різні. І християнські з заманливими пропозиціями зарезервувати місце в Раю, і буддистські, гарно прикрашені ліхтариками та квітами, і індуїстські з кольоровими статуями богів, які обліплюють дахи і стіни всієї будівлі. Колоритно, чи не так? Особливо, якщо це все компактно розташовано між хмарочосами і старими двоповерховими будівлями Вікторіанської епохи.
В місті багато парків, затишних сквериків, місць де можна попити, освіжитися та сходити в туалет. Все дуже гарно організовано, немає пробок, а за допомогою метро можна доїхати майже усюди.
В Сінгапурі панує атмосфера винахідництва та удосконалення чого б то не було. Громадяни цієї країни, або ж люди, для кого це місто є тимчасовою домівкою, піклуються про цей невеликий клаптик землі. В мене навіть виникла думка, а чи не є ця країна такою успішною, бо вона така маленька?
Сінгапур ще називають містом штрафів. Особливо це стосується метро. Їсти, пити, курити чи проносити легкозаймисті речовини – зась. Штрафи від 1000 доларів і вверх…
А ось наше відео “1 день у Сінгапурі”
Тут просто варто побувати, щоб відчути багатогранну атмосферу цього мегаполісу.
До зустрічі! Щиро, Марта 😉
Фотки файні )
сам робив 🙂