Балі, Індонезія – перші враження і корисні поради

­­

Наша зимова подорож Південно-Східною Азією продовжується і тепер вітри принесли на острів Балі, що у Індонезії.

Це доволі попуярне місце серед мандрівників всього світу і навіть серед українських туристів. Ряд моїх друзів бували тут раніше, а один з них, Роман Дідух, навіть написав розгорнутий звіт зі своєї поїздки на острів богів.

Я дуже вдячний Ромчику за представлену інфу і з радістю ділюся нею з Вами. Сподіваюся буде корисно, оскільки мені сильно допомогло на перших парах.

Отже корисні рекомендації і спостереження Романа з моїми коментами на основі власного досвіду.

Коли їхати?

Pоман
Ми були там з середини серпня і до середини жовтня. Сезон дощів триває там взимку і ціни падають, так що літо – туристичний сезон і все дорожчає. Останні дні стало вже трохи холодніше вечорами – вдягали легкі светри і відповідно океан став холоднішим, тому липень – серпень ідеальний період, при тому температура не вища ніж влітку в Україні.

Орест
А ми приїхали в січні. Незважаючи, що це вважається дощовим сезоном, дощ падає не частіше 2-3 разів на тиждень. І то у форматі злив, які стрімко насуваються і так само швидко закінчуються. Дискомфорту щодо погоди не відчувається взагалі. Навпаки класно, що повіртя освіжається час від часу так, як на Балі страшенно все загазовано, навіть у регіонах через велику густоту населення.

Взагалі тут погода практично однакова протягом цілого року.

Авіаквитки і переліт

Р: В турагенстві ТК «Жара» (zhara.com.ua) набагато дешевше купляти квитки було ніж через офіційний сайт етіхадів.
Летіли Etihad Airways Київ – Абу-Дабі – Джакарта (назад через Сінгапур) – 740$/person
+LionAir (low cost) Jakarta – Bali 45$/person
+AirAsia (low cost) Bali – Singapore 62$/person (потрібно окремо доплачувати за багаж 75грн, що не є ручною поклажею)

О: Сюди ми прилетіли з Сінгапуру, після того, як провели майже два тижні у Тайланді. Летіли на Tiger Aiways за 60 доларів, що є цілком нормальною середньою ціною по регіону.

Пластикова банківська картка

Р: Будь яка. Перед тим потрібно подзвонити в банк і повідомити їх що будете користуватися нею в Індонезії та в інших країнах, в які попутньо хочете завітати, бо відділ моніторингу може заблокувати її.

При знятті кожен банк бере свою комісію, найдешевше виходило знімати гроші в BNI Bank, набагато менше хвилювань ніж вести готівку і потім ще десь її зберігати. Багато банкоматів дає можливість знімати одноразово невеликі суми, а беруть комісію за зняття сталу, тому краще знайти банкомат де можна зразу зняти 2млн рупій або більше.

О: Стикнувся з проблемкою. Приват24 не працює у Індонезії. Це саме стосується і Liqpay. Добре, що маю рахунки і картки інших банків. Тим не менше, це все ще трішки ускладнює життя, оскільки доволі багато трансакцій роблю через Приват24. Треба було переводити кошти на інші рахунки і розгрібаися трішки по-іншому. Як на мене, це великий мінус на Балі для українских мандрівників  🙁

Крім того, доре мати готівку. Згідно власних принципів подорожування приблизно половину коштів маю у готівці, яка незамінна завжди.

Віза

Р: Коштує  45$, виробляється в Києві. Необхідно надати бронювання авіаквитків і готелю на перші дні перебування (підійде навіть роздруківка переписки по мейлу з місцевим готелем). www.indonesianembassy.kiev.ua

О: Зробили візу у Бангкоку без жодних проблем. З документів лише питалися про квитки. Термін дії візи – 2 місяці.

Необхідні речі

Р: Гідрик (без нього кататися на серфінгу дуже незручно так, як потрібно знаходитись в воді по 1-2 год, не виходячи на берег, а океан не дуже гарячий і можна тілом поцарапатись об пісок, що приліпає до серфу зверху).  Крім того можна застудитися в воді без гідрика, що я успішно і зробив. Тонкий гідрик в аутлетах коштував 200-300 грн, товстіший 500-600 грн, тому рекомендується завчасно купити свій розмір через інтернет ще перед від’їздом.

Крем від загару що не змивається водою, а то лице згорить зразу.

Можливо на початок еластичні наколінники, так як при навчанні в перші дні можна дуже пошкодити коліна, які будуть потім довго заживати, коштує пара в Україні 60 грн. макс, на місці знайти проблематично)

О: Як на мене, вода доволі тепла і без гідрика номр. Єдиний прокол, в перший день пооліз кататися на серві топлес і страшенно натер соски, живіт і коліна. Фоток показувати не буду, але наступного дня вже серфував у футболці.

Кремом теж не скористався і після двох годин у воді згоріло лице, після чого шкіра з носа почала злазити, як у гадюки 

Житло

Подвір’я типового балійського гестхаусу

Р: Шукати житло можна на наступних ресурсах:

• місцева газета http://www.baliadvertiser.biz/
• craigslist http://jakarta.craigslist.org/
• http://www.baliblog.com/accommodation/accommodation-on-poppies-lane-i-kuta-bali.html

Які є варіанти? Готелі, кімнати на тривалий термін, вілли з багатьма кімнатами для великих компаній.

О: Жодних проблем. Можна приходити напряму і поселятися практично всюди по острову. Готельна інфраструктура дуже розвинута. Ціни від 100 грн/ніч і вище….

Наразі винайняли частину вілли за 250 доларів/місяць. Все дуже пристойно.

Кафе – бари – їжа

Р: В першу ніч ми повечеряли за 50 грн. з людини (приблизний курс 1грн = 1тис. рупій) і це було далеко від ідеалу, про який писали на форумах – 10-30 грн, але на наступний ранок все налагодилось.

Морепродукти дійсно дешеві, фреші теж.

Де смачно готують і бюджетно? В варунгах (місцевих кафешках) в більшості кухня гостра, але завжди можна попросити приготувати так, як вам більше подобається.

О: Як на мене, то на Балі з їжою напряг. Принаймні так здається після гурманського Тайланду. Ось пост про їжу в Тайланді, до речі. Або ми не там їмо, або не сезон. Хе-хе… Овочів практично не має, а різноманітність фруктів залишає бажати кращого. Решта хавчика так собі. Ну, може все таки розбестилися після Тайланду.

• Пересування

Р: Скутер – якщо брати на місяць, оренду можна знайти за 30грн на день.
+ витрати на бензин, навіть з їздою на далекі відстані виходило 10 грн в тиждень

Перед тим як орендувати скутер – провірити протектор, якщо лисий не брати, а то ми раз їхали і при повороті на сухому асфальті нас занесло під машину, відробилися декількома подряпинами і панікою.

Рух тут лівосторонній, до чого досить швидко звикається.

Для їзди на скутері необхідно мати міжнародні права, бо якщо зупинить міліція (вони не в білій формі як наші – білу форму мають парковщики, а в коричневій), прийдеться домовлятися на місці. Штраф може дсягнути до 500 грн. – сума яку заплатила одна корейка…

Нас зупиняли 3 рази. Один раз ми не зупинились, 2 рази після розмови з ними і того, що ми сказали, що в посольстві дозволили місяць кататися на укр. правах нас відпустили.

Взяли ми скутер лише на другу половину нашого відпочинку, за що дуже пожаліли так, як перед тим потратили ДУЖЕ багато часу на піші переходи (пошук квартири, ходьба в аутлети за гідриками і т.д). В перші дні він дуже потрібний.

О. Відразу по прибуттю  взяли скутер на місяць, щоб мати розв’язані руки. Тепер гоцаємо по цілому острову і горя не знаємо. Єдиний напряг міліція, якій чомусь не підходять наші українські права. Доводиться весь час викручуватися.  Пиняють лише туристів, до речі.

Що подивилися

Р:
– Serangan – приватний острів, який знаходиться по трасі на Денпасар (проїжджаючи величезну вивіску Lotte Mart, потрібно повернути ліворуч), на пляжах ні однієї людини, спокійно і тихо
– Jimbaran – місто, де зразу на пляжі розміщені численні ресторани з морською їжею, там дуже гарні заходи сонця, вечеря буде коштувати 300грн на двох, що порівняно з місцевою кухнею дуже дорого, але принаймні один раз варто спробувати)
– Dreamland – пляж, з пірамідальною будівлею, туристична точка для китайців, так що нічого цікавого
– Padang-Padang – місце для більш досвідчених серверів, досить гарний зпуск в скелю, топлес пляж
– Batur Natural Hot Spring – теплі лікуючі джерела, розміщені недалеко від вулкану в середині острова, ціна 100грн за 1год включаючи коктель, якщо їхати на скутері це 80км від Кути, що досить далеко і втомлює
– Monkey Forest – ліс з мавпами недалеко від Денпасару, всередині острова. Коли їхати в  середину острова краще взяти з собою светр, так як там холодніше ніж в прибережній зоні.
– Gili – острови, розміщені недалеко від Балі, спокійне море, пісок, корали. Трансфер на острів в обидві сторони здається коштував 400-500 грн швидким кораблем. Їхати туди потрібно на 2-3 дні. Теж туди не потрапили.

О: Перший тиждень жили на сході острова в містечку Падангбай, де я брав участь в одному семінарі. Далі три дні посерфили у Куті, а тепер живемо в Убуді, культурній столиці Балі. Тут ми винайняли частину будиночка на місяць і використовуємо дане місце, як базу, оскільки знаходимося практично посередині острова. Наразі ще відвідали вулкан Батур, купу храмів і вражаючі рисові поля. Постійно робимо радіальні виїзди.

Розваги

Р:
Дискотеки – вхід всюди безплатний, до 24години на деяких барах можна купити 2 коктейлі за ціною одного за 30 грн.

На Куті двіж завжди, починаючи від понеділка і закінчуючи неділею. Дуже багато п’яних буйних австралійців, адекватних і не дуже, пінних вечірок і т.д.

Дівчат мало, як на дискотеці, так і на Балі оскільки це серферська точка, тому відсоток 80:20.  Багато з них дівчата з Австралії, які подібні дуже на американських.

Найпопулярніші дискотеки на Куті – Paddy’s Club, Bounty Discotheque, Tavern. Всі знаходяться одна біля одної :).

Трава (місцеві на вулицях пропонують під назвою smoke, wheув, grass))), вона ЗАБОРОНЕНА законом, і можуть посадити у в’язницю на довго якщо зловлять, ті ж місцеві що продають можуть зразу і здати. В’язниця на Балі переповнена туристами))), можна в принципі відкупитися за 10 тис у.о.

Гриби – місцевий колорит, галюциногенні, легалізовані законом. Їх продають практично всюди. Свіжі гриби  мелють і додають в коктейль. Кажуть що не шкідливі, люблять їх вживати місцеві і захопливо про них розказують.

Шахи – прогулюючись вулицями можна побачити місцевих, котрі розмістились на тротуарі і грають ввечері шахи, при бажанні вони будуть раді пограти і з туристами, грають вони посередньо, але ця гра дуже популярна на острові.

О: Двіжухи в Куті мегакруті з купою промоцій, розваг, щасливими годинами і шоу. В Убуді сконцентровується більш джазова і культурна тусовка.

Трави, грибів не пробував і шахи з місцевими наразі не грав.

Алкоголь

Р: Алкоголь на острові дуже дорогий через їх акцизний збір. Ром, джин в діапазоні 600-800 грн, порівняно з цінами в Україні в 150-200 грн. Їхня горілка Арак -100грн

Тому рекомендовано купувати весь алкоголь в аеропорту в Duty Free, і побільше. При в’їзді в нас було 3 л, ніхто навіть не дивився, можна було брати і 6 л. Пиво продається їхнє під назвою Bintang, коштує  24-27грн за 0.5л, не смачне, але іншого нема.

О: Якщо хочеться випити, то йдеться на численні дискотеки, де постійно є різноманітні welcome drinks, happy hours і все таке. Для пияків Балі не найкраще місце. Краще залишатися в Україні.

Серфінг 🙂

Р:  Пляж – По дорозі на пляж на Poppieslane в Куті 1,2 є безліч точок, де продаються різноманітні футболки і рушники з символікою Bintang, а також підробні RojBen всіх можливих  кольорів. На пляжах будуть пропонувати massage, фрукти, впарювати ще якусь непотрібну фігню з словами cheapcheap, від чого ми успішно відморожувалися, хоча вони нас достатньо дістали.

Вибір і оренда серфа
Ми орендували постійно серфи в Boardhouse, дешевшої точки не знайшли (25 грн за день, якщо брати на довший період, як завжди потрібно торгуватися). На пляжі серфи брати найдорожче, що в принципі і логічно.

Інструктор, школа
Що краще? Більшість подорожуючих, які їдуть самі вибирають школу, але там 1 інструктор на 3-5 людей, що не дуже добре. Також ціни там набагато вищі, починають вони ставити на Малібу (великі важкі серфи для початківців). Після них люди замучуються і відходять декілька днів, і носять їх в більшості по двоє людей, але ними легше керувати і вони більш стійкі. Також в школі всі уроки ідуть кожен день підряд, немає часу на відпочинок і відновлення організму.

Ми починали кататися вже з Міні Малібу, набагато легші, але важче керувати. Потім перейшли на ще менші. Також кататися самостійно в будь який час не вийде, так як є приливи і відливи, хвилі менші-більші. Тому в інтернеті є календар http://www.island-wave.com/tideschart10.html.

Серфінг досить травматичний вид спорту. Можна невдало зіскочити біля берегу з серфа і підвернути ногу (що я усішно і зробив) або відбити, попавши на камінь. Також потрібно вміти падати з серфа правильно, а то плавник може порізати ногу. Багато серферів-початківців ходили з швами на ногах, а рани в цьому кліматі заживають не найшвидше.

Вибрали інструктора. Нашим інструктором став Ivan (його номер +6283119140260), коштує 75 грн година, відпрацьовує годину порядно. То здається мін, бо з німців він брав по 150 )))

Зловити зелену хвилю «неописуемое» задоволення 🙂

О: Зустрілися з Іванои. Дякую за контакти до речі. Два дні він нас повчив, а далі ми самі. Скажу, що серфінг доволі складний вид спорту. Принаймні мені так видався, оскільки на борді стою вже майже 10 років. Хвилі ловив, але того драйву, що показують по телевізору ще не впіймав. Треба вчитися далі .

Іван прикритий серфом 🙂

Що здивувало/запам’яталося?

Р: Ішов розслаблено серфер і говорив по телефону, збоку ішла його дівчина і несла 2 сумки, 2 пари шльопанців і 2 рушники. Таке на Балі в порядку речей…

О: Якщо чесно, то я собі Балі не так уявляв. Тут на порядок нижчий рівень ніж у сусідньому Тайланді. В популярних туристичних місцях відчувається тиск з боку місцевих, як у Індії.

Без власного транспорту ступити ні кроку, а рівень сервісу і харчування залишає бажати кращого. По цінах, приблизно, як у Тайланді. Ось стаття Скільки коштує подорож у Тайланді.

Практично всюди на острові дуже поганий інтернет, оскільки тут працює лише один оператор.

Але це лише перші враження. Подивимося, як буде далі, оскільки ми тут до кінця березня. В цьому і сочок всіх мандрів та пригод…

А яким був Ваш досвід з Балі? Або що Ви очікуєте від цього магічного острова?

Ось ще декілька фоток для затравки…

Далі буде…