Острів Балі (Індонезія) цікавий не стільки своєю природо, скільки культурою і особливими, присутніми тільки на Балі, традиціями. Релігія, побут, веселощі – все має всій неповторний балійський відтінок.
Дуже цікавою подією, на яку нам вдалося потрапити – є Балійський Новий Рік.
Що ж це за свято? З метою позбавлення від недобрих сил місцеві влаштовують особливу процесію, схожу до карнавальної. Головними персонажами є гігантські монстри, які називаються Ого-Ого. Їх роблять з пінопласту, бамбуку, тканини і інших додаткових матеріалів.
Спочатку відбувається церемонія, яка змушує демонів вселитися в Ого-Ого. Потім цих демонів несуть по вулицях, вигукуючи лозунги, під музику, деколи навіть під супровід дуже оригінального оркестру. Мушу сказати, що враження справляє вражаюче.
На час Нового Року ми якраз перебували в культурному осередку, в місті Убуд, тому тут було мега дійство. Зі всіх великих вулиць до центрального міні стадіону сходилися групи людей. В кожній такій групі був свій Ого-Ого. Великі, важкі статуї несли дорослі чоловіки, школярі також мали своїх чудовиськ, звичайно, пропорційні до їхнього зросту.
Також були гарні дівчата в національному одязі і з факелами, розмальовані шаманоподібні чоловіки і всюди бродили білошерсті собаки.
Нести такі статуї важко. Спочатку їх несуть обережно, є навіть уповноважена людина, яка довгою палкою піднімає електродроти, щоб вони не зачіпали Ого-Ого, але потім постійно хода пришвидшується, переходячи майже на біг. Лиця людей покриваються потом, але з них не сходить посмішка.
Коли темніє, стає ще цікавіше, адже статуї починають світитися ліхтариками, рухати своїми пащами і деколи, навіть видавати звуки. Мене особисто налякав один демон-кабан, в якого червоним світилися очі і він верещав, як недорізаний пацюк.
Після святкування та заганяння демонів у Ого-Ого статуї спалюють. Ми не були присутні на спаленні, сподіваюся це вдалося зробити, адже після нашого повернення додому, почалася злива. Скажу вам по секрету, балійці – вмілі підпалювальники, в них велика практика спалювання…людей, але про це в іншій статті.
На наступний день настає тиша: новий рік повинен народитися в спокої, чистоті і “з нічого”. У цей день на вулицях Балі ви не зустрінете жодного автомобіля і навіть пішохода. Міжнародний аеропорт закритий – рейси не приймаються і не відправляються.
Цей день називається Непі. День умиротворення та медитації. От зараз якраз цей день і ми з Орестом не можемо вийти на вулицю, за межі нашого гест хаусу.
Наші сусіди туристи спробували піти погуляти, після чого їх зупинила міліція і розвели на хабар. Прямо, як у нас на Пасху водіїв. Ось так. Спокій триває рівно 24 години.
За днем Непі настає день прощення – Нембак Непі, коли люди ходять один до одного в гості і просять вибачення за нещодавні образи, гріхи і помилки.
Ось так от незвично і колоритно відзначають Новий рік на острові Балі.
Ще декілька фото:
А як Ви найдивніше святкували Новий Рік?
Так это собственно на 31 декабря у них такое происходит?
Ні. Зазвичай це проходить у березні.
Ось – https://en.wikipedia.org/wiki/Nyepi