Як то кажуть: «Все пізнається у порівнянні». Для цього варто мандрувати, щоб бачити як живуть люди у інших країнах. Тоді на багато речей починаєте по-іншому дивитися. Звідси і OpenMind, як світогляд, і просто цікаве життя.

У цьому пості мова піде про чудову країну, не лише з туристичної точки зору, а і зі сторони яскравого прикладу про те, як абсолютно різні між собою люди все таки можуть порозумітися і створити насправді процвітаюче суспільство.

Куала-Лумпур

Малайзія! Що ми знаємо про неї? Екзотичні пляжі; десь поряд з Тайландом; дешева техніка; вежі Петронас (свого часу найвищі споруди у світі), можливо навіть дешева робоча сила і т.д.

Ще 40 років тому етнічні малайці (50% населення країни, мусульмани), різали китайців (25%, буддисти). Крім того проживають індуси (10%) і така ж сама кількість місцевих індіанців. Декілька років в країні проливалася кров після того, як її покинули британські колоністи і здавалося б, що дане суспільство приречене…

Тим не менше після реформ кінця шістдесятих Малайзія, це одна із небагатьох країн у світі, яка показує безперервний економічний ріст з середнім щорічним ВВП +8%.

Це просто смішно чути від багатьох українців, що ми такі різні і тому з грошима біда. Доволі тупо виглядає спостерігати, як хорвати ненавидять сербів чи каталонці іспанців, чи не так?

То у чому ж магія?

Мабуть це толерантність!!!

Трішки історії…

Станом на шістдесяті роки склалася ситуація, що більшість грошей опинилося у руках етнічних китайців через їх підприємливість тоді, як вся адміністрація складалася з етнічних малайців, які володіли не більше 2% економіки. Як наслідок, постійні сутички, пов’язані з грошима і владою.

Уявіть собі що трапляється у таких ситуаціях. Бабця розказувала про розкуркулювання???

Дивно, але ситуація була вирішена за рахунок штучного збагачення малайського населення. Нова економічна політика передбачала, що малайці повинні володіти хоча б 30% бізнесу в довготривалій перспективі. Наразі воно досягло рівня лише 18-20%.

В голову не вкладається, як китаці та індуси могли нормально сприймати те, що у них менша квота місць в університетах чи обмежені робочі місця на державних посадах. Тим не менше якось всі живуть мирно, а країна процвітає…

=====

Вперше я потрапив у Малайзію в січні 2013, під час двомісячного перебування в Тайланді. Тоді просто злітав у Куала-Лумпур зустрітися з відомим російським інфоприємцем Артемом Мельником.

 малайзія (26)

Це була коротенька дводенна поїздка, під час якої довелося відчути смак ще одного Азіатського мегаполісу.

 малайзія (25)

Навколо нереальний хай-тек впритул межує з колоніальним минулим

малайзія (4)

 

Згодом заскочили на тиждень на шляху із Балі на Шрі-Ланку – і тоді Малайзія мене замолодила…

 

Люди в Малайзії сучасні, модні і розумні. При спілкуванні відразу видно думку у очах, чого не скажеш про більшість мешканців українських сіл, Шрі-Ланки чи Індонезії. Всі чудово володіють англійською.

малайзія (17) 

малайзія (18)

 малайзія (11)  

малайзія (8)

малайзія (19) малайзія (21)

 

Це єдина мусульманська країна у світі, в якій можна вийти з ісламу.
Релігійні мотиви спостерігаються у багатьох будівлях.

Ось приклад новоствореної адміністративної столиці країни – Путраджая

малайзія (14) малайзія (15)

 

А, і ще одне. Чому ж всі не пересварилися, а навпаки дішли порозуміння і сконцентрувалися на економіці?
Очевидно досвід «розумних» колоністів (Британія, Нідерланди і Португалія) дався взнаки.

Пенанг, друге по-величині місто країни

малайзія (6)

малайзія (5)  малайзія (9)

 

А це вже ще одне класне містечко Мелака

малайзія (22) малайзія (23)

 

Ну і як можна ворогувати, коли навколо стільки смачнющої їжі. Ням-ням :-Р

малайзія (1)   малайзія (12) малайзія (13) малайзія (16)

малайзія (7) 

 

А що Ви скажете про Малайзію?

Я туди обов’язково повернусь, а мій колега Орест Білоус навіть перебарвся жити і зараз відкриває там бізнес…

малайзія (10)

Share Button