саме під таким слоганом проходив перший Львівський медіафорум, у якому мені пощастило взяти участь минулого тижня. Обговорювалися різноманітні питання, звучали прикольні доповіді і не дуже, але подія насправді пройшла на високому рівні.

Львівський медіафорум

фото взято з FB сторінки Павла Шеремети (http://www.facebook.com/pavlo.sheremeta)

У цій статті хотілося б підсумувати висунуті ідеї, які найбільше запали в душу, і проаналізувати їх, як з власної точки зору так і з перспективи УАнету. Переконаний, Ви теж почерпнете багато для себе, оскільки я вкотре переконався, що рухаюся у правильному напрямку…

Тож, куди йдуть світові медіа, чи встигне за ними Україна і чи встигнемо, друзі, ми з Вами?

Ключові ідеї:

  1. Теорія блакитного океану
  2. Що робити, якщо не має попиту?
  3. Чи готовий український споживач платити за інформацію?
  4. Банерна реклама не працює
  5. Золота ера блогерів

 

Теорія Блакитного океану

…чого частково торкнувся Павло Шеремета. До речі поталанило персонально познайомитися паном Павлом, людиною,  чиї презентації зазвичай слухають, роззявивши рота (jaw dropping).

Теорія блакитного океану

Балі, Індонезія (десь там за 7000 км по прямій лінії знаходиться Антарктида)

Коротко про що це і паралелі у діяльності інфоприємця…

1) Усунути все зайве! Нафіг непотрібні понти, додаткові складні схеми і решта непотребу, які насправді не підвищують цінності продукту чи послгуи, але забирають час і ресурси.

2) Зменшити все зайве, яке ще залишилося! Спростити дизайн і процеси. Не трусіться перед вибором унікальної назви або шаблону для сайту, оскільки від цього практично ніщо не залежить. Зробіть все як можна простішим, щоб навіть Ваша бабця або «блондинка» (вибачте дівчата) могли без проблем отримати бажане.

3) Підвищити ефективність всього, що Ви робите за рахунок вивільненого місця після двох перших етапів. Також до цього рекомендую прочитати статю Два принципи керування часом які змінять Ваше життя. Сконцентруйтеся на тих речах, які працюють і продовжуйте розвивати дані напрямки.

4) Створити щось нове. Таке, чого до Вас ще ніхто не робив. Почніть з позитиву і Ви вже якісно виділятиметеся на фоні решти. Один із спікерів навіть співставив докупи обличчя всіх спікерів форуму і можна було реально глянути хто усміхається, а хто ні. Як то кажуть: “попалили”.

У нашій країні взагалі доволі просто виконати ось цей четвертий пункт, оскільки більшість речей вже винайдено, але десь інде. Найкращий на мою думку спосіб – це змоделювати найкращу практику і застосувати її у наших умовах, враховуючи місцеві особливості і колорит. Більше про це у статті Найкращий спосіб знайти роботу а отримати необхідні навички.

Чесно кажучи, я добре не знайомий з теорією блакитного океану, але з короткого представлення здається, що це саме про мене і вибрану омріяну діяльність. Хе-хе. Павло Шеремета у своїй доповіді сказав, що начебто фейсбук теж спеціально для нього створили 🙂 Копну глибше і обов’язково передам про що саме йдеться.

 

Що робити, якщо не має попиту?

Що було першим курка чи яйце?

Друзі, пропозиція породжує попит і навпаки. Багато хто боїться починати свою комерційну діяльність, демотивуючись тим, що це не купують. А звідки Ви знаєте, що таке не купують, навіть не запропонувавши?

Я був вражений, коли поставив на своєму сайті ukraine-travel-secrets.com сторіночку Services. Також не менше здивувався, коли вперше продав  онлайн участь у тренінгу по тайм менеджменту і таким чином почав формувати україномовний ринок подібних послуг.

Для того, щоб у Вас купували, потрібно продавати, для того, щоб справи рухалися, їх треба рухати.

Доволі часто такі ініціативи є затратними на перших парах і супруводжуються неабияким опором. Уявіть як протестували гружчики на Личаківській, коли по ній пустили трамвайну лінію у 1907 році. Це фактично змінило економічні процеси у районі, хоча спочатку мало хто довіряв незрозумілим монстрам на рейках.
***Довідка для нельві’ян! Личакіська є довгою магістральною вулицею, яка плавно пролягає затяжним підйомом з центру міста у східному напрямку аж на околиці вздовж стародавнього торгівельного шляху.

Запропонуйте першим і Ви очолите свій ринок.

 

Чи готовий український користувач платити за інформацію?

адже все можна знайти в інтернеті або скачати на торентах? Так можна і знань в інтернеті теж набагато більше можна почерпнути ніж в університеті або на спеціалізованих курсах. Навіть можна дізнатися як збудувати літак. Але лише дізнатися, а не навчитися 😉

Крім того в українців не має грошей. Та ну, озирніться навкруги і подивіться на тачки у центрі міст або на палаци на околицях. Часто працюючи з іноземцями, дуже цікаво спостерігати за їхнім jaw dropping виразом обличчяя, коли ті бачать наші бідні маєтки і церкви.

Запропонуйте людині цінність, поясніть для чого це їй потрібно, як людина з того виграє і який отримає результат.  Тоді і матимете клієнта. Кожен думає лише про власний зад, тож гляньте на ситуацію очима людей.

Відповідь однозначна – так готовий, якщо з того отримає користь і Ви йому у цьому допоможете.

 

Банерна реклама не працює

Можливо Вам дивно це чути, оскільки наразі в мережі ми всюди бачимо їх. Вони мигають, крутяться, вертяться і по-різному просять користувача зробити лише одну дію – клацни на мене. Але практично ніхто не клацає. Фіг, Вам. Хе-хе.

Пригадайте, коли Ви востаннє клацнули на яскравий рекламний банер у правій колонці улюбленого онлайн ресурсу. Давненько, чи не так? Чому?

Дозвольте мені Вам пояснити. Користувач заходить на улюблений ресурс, оскільки зацікавлений контентом останнього, а тут якийсь «лівий» третій чувак тулить свою рекламу. Звичайно, що по цьому ніхто (або практично ніхто) не буде клацати.

Які цьому наслідки? Рекламодавець недоотримує клієнтів, хоча заплатив гроші за рекламу, в користувачів падає довіра до ресурсу, автор чи власник ресурсу втрачає рекламодавців, як джерело фінансування і замість того, щоб концентруватися на якісному контенту для своїх читачів, шукає інші “обхідні” шляхи монетизації.

Повірте, я через це переходив. Пробував різні способи популяриації власних ресурсів і просування продуктів, на що пішло зовсім немало грошей. Так само доволі часто спостерігаю потуги інших “живчиків” і саме для Вас записав ось це відео на Балі – Три проблеми більшості блогерів і шляхи їх вирішення

Мало хто розуміє, що саме він і є цим авторитетом для своїх читачів, якщо вже зумів звернути на свій ресурс їхню увагу. На мою думку саме автор ресурсу (медіа-проект чи блогер) повинні напряму надавати послуги своїм користувачам. Для чого тут третя особа, від якої все летить шкереберть і знижує ефективність?

Більшість авторів думають, що вони будуть робити контент, користувачі будуть ним користуватися, а хтось інший (тут рекламодавець) фінансуватиме діяльність першого. Нєа!!!

Все, цей час закінчився, прийшли зміни і настає…

 

Золота ера блогерів

Подивіться на основні у нашій країні інтернет-медіаресурси (e.g. korrespondentpravda чи інші). Взагалі я не читаю нових (*це один принципів керування часом), але все одно це проскакує у мій інформаційний простір. Все більше і більше місця починають займати колонки блогерів. Зазвичай це відомі люди або визнані фахівці в межах певної галузі. Те саме відбувається і на заході.

Чому? Тому, що до їхнього слова прислухаються. Це не просто висвітлення подій – це точка зору живої думаючої людини з власними вподобаннями, косяками і можливо навіть упередженнями. Тим не менше це така сама людина, як і користувач мережі, а не блог чи медіа-ресурс. Ось за цим майбутнє.

Недавно у програмі «Персона» на 24 каналі ведуча запитала мене: «Оресте, а чому на openmind.com.ua постійно присутнє слово “я”, а не “ми”?» Та тому, що це я пишу, досліджую, тестую і перевіряю, а не хтось інший. Це РЕАЛЬНІ насущні речі (а не вигадки), основані на власному досвіді, який залюбки передаю всім зацікавленим. Окрім того ще не найстільки гордий, щоб до себе звертатися у множині. Хе-хе 🙂

Десь такої думки і притримувалися спікери  під час дискусій на Львівському медіа форумі, про який я писав на початку цієї статті, але у їхніх словах це виглядало теорією і змінами, які ще прийдуть.

Друзі, воно вже тут! Реальні речі, власний досвід, практичність застосування інформації, надзвичайна цінність і користь, щирість, відкритість і трішки фану – ось це майбутнє інтернету.

А от чи встигне за цим всім Україна залежить від нас з Вами…

Скажіть, а які з принципів, висвітлених у даній статті, Ви застосовуєте (можливо навіть інтуітивно)? З чим погоджуєтеся, а з чим ні? На що будете тепер звертати більше увагу?

Support and Follow events in UkraineMore Info