Багатьом нашим співвітчизникам дивно спостерігати, як інші люди їдуть сюди через півсвіту. “Але за чим, для чого, Ви сюди приїхали?”,- лунає у думках багатьох. Дуже часто ми не цінуємо того, що у нас є тоді, як гості сповна використовують наявні можливості.
Наш поважний гість приїхав в Україну з далекої Японії. Вивчив українську мову і з головою занурився у місцеве життя. Це мій давній хороший і близький товариш Шо Матсудайра, який щодня працює для покращення взаємозв’язків між нашими державами і фактично є провідником України на Далекий Схід. Там, де сходить сонце.
Ми товаришуємо (тепер вже сім’ями) мабуть більше ніж 5 років і скажу від себе, що після кожної зустрічі залишається вогник натхнення і мотивації, незалежно що це, спільний обід посеред заклопотаного дня десь у Києві, потягування пива у Франкфурті чи ось така чудова поїздка на вихідні.
Давайте з’ясуємо, що японець робить в Україні, у чому полягає специфіка його дипломатичної роботи, як йому вдалося вивчити українську мову всього за два роки (чого не спроможна зробити левова частка місцевого населення за все життя), що спільного між самураями та козаками і чому ж він так любить Україну…
Типова ситуація з буденного життя:
– Привіт, я Андрій. А як тебе звати?
– Шо.
– Скажи, будь ласка, як тебе звати.
– Я ж кажу, Шо 🙂
Якщо Ви маєте питання до Шо або Юко про Україну, Японію, погляди на життя чи щось інше, не соромтеся додавати у друзі на фейсбуку або залишати питання тут в коментарях до цієї сторіночки 🙂
Дуже крутий! До речі, Шо перекладав під час офіційної зустрічі японськоо імператора з Януковичем, а ще він один із найкращих спеціалістів серед усіх японців по Україні.
хаха! Це як була комедійна сценка ще радянська "Меня зовут Авас" 🙂 Шо крутий