Позитивні риси європейців, котрі вже може виховувати у собі кожен українець

Один з наших розумних попередників сказав:

Влада у кожній державі є еквівалентом народу, що проживає у цій державі!

Очевидно, це не відображення абсолютно всього населення, але все таки його більшості, хочемо ми того чи ні. Коли нарікаємо на все і на всіх, то дуже часто забуваємо абсолютно щиро і відверто глянути на себе.

Я й сам частенько не звертаю уваги на багато речей, аж поки воно не вилізе боком. От, як зараз, наприклад. Дуже хочемо в Європу, але чи готові ми до цього? Очевидно в 2004 суспільство ще не дозріло до змін, тому знову “з’їхали на пси” і самі обрали того, кого маємо.

А як же зараз? Готові? Можливо! Сподіваюся! Тоді пропоную глянути на ті характерні позитивні риси поведінки більшості наших західних колег і зацінити чи зможемо їх інтергувати у власне життя, щоб влитися у європейську спільноту і нас у ній прийняли.

Для затравки послання від деяких українських блогерів (до речі скоро проходитиме
флешмоб по організації власного блогу)…

Далі подаю підбірку позитивних рис поведінки більшості європейців, що грунтується на спостереженнях після відвідин близько тридцяти європейських країн, маючи десятки тамтешніх друзів і знайомих.

Очевидно, це не вичерпниий перелік, що не претендує на об’єктивність, а також не стосується абсолютно всіх, але все таки більшості. Хтось з нас цим живе вже давно, а для когось це просто якось незручно.

Не буду торкатися тут питання корупції і хабарництва, оскільки дана тема є занадто широкою, а зверну Вашу увагу на прості буденні “звички”, які, можна сказати, роблять людину європейцем. 

Толерантність

….до позиції та світогляду іншої людини. Багато противників євроінтеграції апелюють до гомофобства. Так, у багатьох наших західних колег на офіційному півні забезпечили права секс-меншин.

І що? Якщо Вам не подобаються геї, то невже Ви не поїдете у Берлін, де мер гей, чи не будете підтримувати футбольну команду, де грає гей, або ж відмовитеся від допомоги у складну хвилину від людини з протилежною до Вас сексуальною орієнтацією. Це, як мінімум буде нерозумно.

Те саме стосується релігії, національних традицій чи інших вподобань. Мабуть, Ви зауважували, що на Заході стільки начебно різних людей, але щось їх та й об’єднує. Взаєморозуміння і толерантність понад ці дрібні розходження у баченнях.

Без понтів

Це одне з мого улюбленого. Більше людей понтуються у тих державах, які розвиваються. Тобто чим бідніший, тим більше пафосу. А, якщо дорвався до багатства, то “пузирям” взагалі просто не має меж.

Пригадайте скільки з Ваших знайомих живе у орендованій квартирі, але їздить на тачці, яка коштує майже, як однокімнатка 😉

Знаєте, туристи з яких країн є найбільш бикуватими? З Росії і Китаю…

Подорожують

Замість нових килимів додому або кухні багато європейців надають перевагу проінвестувати кошти у подорож. Чому проінвестувати? Бо мало що так збагачує людину, як чудова мандрівка.

Більше того. Саме європейці (мова йде більше про Західну Європу) є найчисленнішими самостійними мандрівниками в одному ряді з Австралійцями, Ізраїльтянами і Японцями. Ну, зовсім не дурна тусовка. Погодьтесь!

Цінують своє

Ми теж нібито цінуємо, але сходові клітки під’їздів, котрі знаходяться у комунальній власності, чомусь своїми не вважаються. Важливо те, що в середині, а на решта пофіг.

Вивчення кількох іноземних мов

Більшість з моїх знайомих у Європі вільно володіють як мінімум трьома мовами. І це не лише мешканці Нідерландів чи Бельгії, а і Поляки, Німці чи Скандинави.

Пам’ятаймо відому фразу: “Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти і людина”.

Активна участь молоді у громадських організаціях

AIESEC, AEGEE, ELSA та інші. Участь у всіх цих міжнародних громадських організаціях сприяє формуванню цивілізованої, відкритої і європейської свідомості.

Спочатку думають для чого, а потім поступають у ВУЗ

Я зустрічав багато молодих людей, котрі після завершення школи починають працювати або їдуть у тривалу подорож, щоб зрозуміти чого ж вони хочуть і якою діяльністю варто займатися, чи яку вибрати професію.

Пригадайте Ваш шлях та і мій зрештою теж. У 16-17 років в універ, у 21-22 випускник-магістр чи спеціаліст, корий не знає для чого протирав штани 5 років у альма матер.

Індивідуалізм понад стереотипи або сторонній вплив

Завершив навчання і влаштувався на роботу? Добре. Тепер одруження і діти, бо так треба і сім’я пресує. А що ж скажуть люди?

Або: “Ти що робиш? Що про тебе подумають”. В Європі вистачає диваків, але це вносить плюралізм бачень і сильно забарвлює життя.

Халява не прокатить

Як у професійних речах, так і в буденності. Не до кінця зашпакльована стіна? – Перероби. Не заповнені всі пункти у візовій анкеті – Це причина для відмови… На дорозі яма? – А давайте туди поставимо гілку з дерева, щоб видно було (це по-нашому)

Таких начебно дрібниць на заході зазвичай не пропускають.

Нетерпимістсь до відвертого хамства чи порушення прав

Пішов без черги? – За шкварку і в кінець! Халатно відносишся до службових обов’язків? – Ось кляуза до керівника! Не виконуєш обов’язків? – Завершуй і геть звідси. Порушуєш мої права? – Будеш відповідати.

Усміхніться 🙂

Зверніть увагу на обличчя більшості людей в метро у Києві, коли їхатимете наступного разу. Варіантів три: 1) Погляд у ноги; 2) Погляд вгору на монітори з розумними циатами, 3) Просто сон. 

До речі, швидше за все у цей вагон ніколи не зайде політик чи держслужбовець середнього або вищого рівня тоді, як багато де на заході у трамваях на роботу їздять міністри.

Навіть, коли щось негаразд, посмішка зазвичай розрулює ситуацію. Питань: “Ти чого такий веселий сьоодні?” або “Чого ржеш?”, не виникає. Усміхатися – це нормально 🙂

Open-mindedness

Аналогу цьому слову в українській мові просто нема. Це як відкритість до нових можливостей і спроможність подивитися на світ таким, яким він є, не абстрагуючись у своєму маленькому затишному кубельці, про що вперше повідам мені Маріо Перрі.

Зміни не прийдуть просто так, поки кожен з нас не усвідомить, що є невід’ною ланкою на шляху до цих змін і головне, не підготує в першу чергу себе.

Доволі абстрактна вийшла стаття. Багато чого тут не вказав, можливо того, на що Ви звернули свою увагу у Європі. А що б Ви додали до цього списку?