Підсумки 2013 року або Як жити, наче мільйонер, без мільйона в кишені, vol.2

Минулого року саме в цей день (30 грудня) була опублікована стаття про підсумки 2012 року з невеличким фінзвітом, щоб читач міг прицінитися і реально подивитися на речі.

Тоді я знаходився у Тайланді, а тепер у Мексиці. Обидві поїздки були частиною реалізованого плану, який люди звикли ставити собі на початку кожного року, але не завжди звикли виконувати. Зрештою, у кого як виходить.

Тож зараз настав час глянути на прожитий рік і чесно (в першу чергу для себе) його оцінити. Подорожі це лише частинка. Сюди варто додати бізнес, особистісний ріст, відносини і загальну якість життя.

Відверто скажу, що всього мені не вдалося, хоча багато чого стало реальністю. Життя виглядало б зовсім іншим, якби нам все вдавалося, чи не так?

Скажу навіть більше: “Зазвичай десь половина задуманого мені не вдається і в результаті, озирнувшись назад я бачу, що десь 80% моїх дій були неправильними у короткотерміновій перспективі, зате досвід з помилок і тих влучних 20% дій, все одно вирівнюють ситуацію і безвідмовно тягнуть вперед.” Закон Парето (80/20) працює завжди.

.

Давайте спочатку з подорожей…

(десь на Кубі)

Розпочався 2013 рік у Тайланді. Далі ми переїхіали жити на Балі в Індонезії (майже 2 міс), звідки через Малайзію порапили на три тижні в Шрі-Ланку, після чого повернулися у квітні домів в Україну.

Таким чином завершилося зимування у країнах Південно-Східної Азії, в результаті чого вдалося вивести середню суму неохідну для подорожей більшістю країн світу – 303 грн/день або 9 090 грн/місяць на особу зі всім включно (перельоти, страхівки, проживання, харчування та інше…). Почитати детальніше як саме вівся розрахунок.

В травні була поїздочка Західною Україною, в межах якої зустрічався з читачами OpenMind у різних містах, після чого надзвичайно інтенсивно провів літо у Туреччині, Грузії, Молдавії, Польщі, Чехії і Україні звичайно. Мої улюблені Балкани на жаль відпали, бо вже не стягував.

Восени ще двічі махнув в Польщу, але загалом закривав тили вдома перед тим, як відчалити на зиму у Центральну Америку. Добирання через Польщу та Британію до Куби було доволі болісним, хоча перша половина листопада на острові свободи пройшла на УРА і наразі ми осіли у центральній Мексиці у місті Леон.

До речі, вибачайте за відсутність тревел-статей останім часом. Якось не піднімалася рука писати про це під час боротьби за право бути частиною Європейської спільноти. Обіцяю, що з цього почнеться Новий Рік 🙂

Резюме по подорожах.

Намотався аж забагато. Інколи прсто хотілося осісти, що власне зараз і роблю. Раніше я намагався встигнути побачити як можна більше. Бувало, що за 4 днів відвідував 6 країн. Але з часом зрозумів, що побачити всього неможливо, а тим більше відчути.

Мені стало важливіше зрозуміти місце, а ніж просто його побачити. Винайм житла, місцеві знайомі, закупівля на ринках, занурення у середовище, візити у “свій” магазин чи бар, де тебе впізнають, спостерігання за поведінкою місцевих і ритмом життя і вивчення мови, почали витісняти гонки і клацання камер. Мабуть до такого висновку приходять більшість мандрівників і це основне, що відрізняє їх від туристів.

Професійна діяльність

(Перша лекція в університеті)

Враховуючи, що минулого року я проінвестував у своє навчання 25 920 грн., довелося якось це відбивати, а то б це не називалося інвестицією, а просто транжиренням коштів. Хе-хе 🙂

ROI (return on investment) підрахувалося сотнями відсотків, тож голодувати у 2013 мені не довелося, але і не шикував. На жаль не можу чітко сказати скільки знову проінвестував цього року, оскільки зовсім недавно втратив свій щоденник (або журнал успіху), у зв’язку з причинами, про які напишу згодом, коли все вляжеться.

Все почалося  десь у грудні 2011, але станом на початок 2013 я вже більш-менш засвітився зі своїми чудернацькими і утопічними на думку багатьох ідеями, які почали приносити користь людям, а також знаходити все більше і більше послідовників.

Тож випала нагода виступити на ряді класних подій, серед яких Social Media Camp (проводив вебінар з Балі) в лютому, TEDx-Donetsk у квітні, E-Commere Forum в травні iСamp в жовтні, а також в ряді менш масштабних заходів і численних онлайн конференціях.

Окрім того цього року в УАнеті зародився цікавий феномен – онлайн конференція. Перша – itravel по подорожах, пройшла в травні, а друга – по саморозвитку, у вересні. В межах цих двох подій мені вдалося зібрати майже 7 000 учасників, більше трьох десятків спікерів, що згенерувало майже сотню годин відбірного цінного тематичного контенту, який доступний і досі та ще й безкоштовно.

До початку 2013 року практично все, що стосувалося буденності і бізнесу, я робив самостійно і свято був переконаний у тому, що це найкращий спосіб розвиватися і розвивати. Хоча згодом зрозумів, що настане момент, коли стрибнути вище голови буде складно, тож почав занурюватися у менеджмент і для початку взяв собі одного помічника. Згодомо команда розрослася і були моменти, коли над нашими проектами працювало 6 осіб.

Також варто зазначити, що запрацював форум OpenMind, де кожна людина може отримати вичерпну відповідь на своє запитання в межах тем саморозвитку, подорожей і онлайн бізнесу.

Ukraine-Travel-Secrets.com вже давно живе своїм окремим життям. Літом він добре відпрацював на декілька туристичних груп, нещодавно пережив невеличкий редизайн і готується до виходу на новий рівень цього року.

А загалом я щасливий, що маю чітке бачення розвитку всіх ділових справ далі.

Резюме цього розділу.

Якщо з власною продуктивністю у мене все гаразд, то над навичками працювати в команді і організовувати процес, щоб спільними зусиллями йти до чітко визначеної мети,  мені ще варто розвиватися ого-го-го.

Це велика відповідальність, коли люди обмінюють свій час на результат (зазвичай грошовий), який в першу чергу залежить від ініціатора проекту. Дякую! Разом ми перевернемо гори!

Відносини

(Гуанахуато, Мексика)

Під час перельоту з Дубаю у Донецьк, якраз під час прибуття з вирію на висоті 10 000 метрів ми з Мартусею заручилися. Дивитися відео з освідчення…

Досі складно повірити, що я на таке зважився. Де і як проходитиме весілля ще не спланували або нехай це буде сюрпризом 🙂

У мене найкраща і найдружніша у світі сім’я, а також пару справжніх близьких друзів та багато чудових знайомих по цілому світі, які завжди готові підтримати у лиху годину, а я їх, і щоразу після прощання з нетерпінням чекаю нашої наступної зустрічі.

Резюме цього розділу.

Людина щаслива тоді, коли має з ким розділити цю радість.

Особистісний ріст

(схема безкоштовного мінікурсу по саморозвитку, який наразі готую)

Фізично мені вже 26, а в голові мабуть десь 17-18, бо постійно мрію про речі, на які більшість дорослих не зважають…

Мрію про те, щоб кожна людина займалася тим, чим любить і вважає за потрібне, від чого власне вона отримує нереальний кайф і заробітки на життя, а також приносить користь іншим.

Я мрію, щоб люди, особливо з нашої країни, більше подорожували і могли порівняти де погане і де добре, як живуть інші “за бугром” і у сусідньому дворі, вибравши для себе той варіант, який їм ближчий до душі, адже все пізнається у порівнянні.

Цього року я пережив кілька досвідів,  котрі ще більше наповнили мою свідомість, і вкотре нагадали, що “бляха, як же ж це круто відчувати, що ти посправжньому живеш”.

Крім невдовзі завершую підготовку безкоштовного мінікурсу по саморозвитку, щоб таке чудове відчуття супроводжувало як можна більше людей навколо.

Резюме цього розділу.

Досвід, навички і знання – це єдине, що неможливо забрати і що по-справжньому збагачує.

А що ж далі?

Озирнувшись назад, бачу, що непогано був прожитий рік, хоча, відверто кажучи, багато ще треба покращити. Вкотре переконуюся, що мрії збуваються.

А ті, що не збулися, потроху починають заповнювати сторінки щоденника, котрий я собі підготував заздалегідь ще в Україні, оскільки підозрював, що тут такого може і не бути…

Друзі, а як пройшов Ваш рік? Чи все вдалося, чи не шкодуєте за чимось? Які зробили висновки (якщо зробили), щоб виправити упущене в Новому Році?