Це гостьовий пост моєї колеги-мандрівниці Тетяни Оселедько. Згідно слів дівчини, ще рік тому її можна було би вважати середньостатистичною киянкою: у свої 23 вона могла похвалитися вищою банківською освітою (КНЕУ), досвідом корпоративної роботи і ще багатьма іншими заслугами, але це не йде ні в яке порівняння з тим, чим вона може пишатися зараз.

В один момент вона зрозуміла, що монотонні робочі будні не роблять її щасливою.  Це той випадок, коли думаєш про заморські країни, райські острови десь у тропіках, екзотичні східні культури і про прекрасні чайні плантації де-небудь на Балі, але мусиш миритися з банальною київською буденністю.

Подорожувати Тетяна хотіла масштабно, але мільйонів на рахунку не виявилось. Втім, вирішивши кардинально змінити своє життя, вона знайшла деякі способи здійснити свою мрію. Ось, що з цього вийшло:

ZPNARN0_Mfk

За останній рік вона підкорила Азію, відвідавши Малайзію, Сінгапур, острови Балі та Ява, а також інші екзотичні місця, а зараз подорожує Європою (і це тільки початок). Найбільше Тетяні сподобалося цілих півроку жити і мандрувати в Індонезії. При цьому, в подорожах їй вдалося забезпечити собі рівень життя, про який багато хто в Україні може тільки мріяти.

Основний висновок, який вона зробила – захопливі подорожі у найкрасивіших місцях на планеті доступні практично для кожного, незалежно від фінансового стану, і запросто можуть стати нормою вашого життя (про що власне йдеться у цій статті).

***

Привіт, друзі! З Вами Таня Оселедько.

Часом я думаю, що ця історія не про мене, бо пишу про те, про що читала з захопленням і трохи навіть з заздрістю ще рік тому (на сайті Ореста в тому числі) :-)

Моя історія

Це було якось одного дня у 2012-му…

Я біжу на свою роботу. Ранкове метро, кава для енергії, шоколад. Я не люблю запізнюватися, я люблю бути корисною, я вже втяглась у режим понаднормового продуктивного робочого дня, працюючи в стартапі. Паралельно вчуся на банківській справі у КНЕУ і намагаюся це все поєднувати з активним культурним життям. Часу не вистачає на все, але я ж люблю свою справу, хочу вірити, що я успішна, я розвиваюсь, я знаю, що це заради майбутнього…

…А пізно ввечері лечу додому, щоб дочитати статтю з одного туристичного блогу, яку почала вчора. Ночами часто читала ці казкові для мене історії про людей,  що подорожують або живуть в Азії, про їхні пригоди, їхню життєву філософію, про їхні думки. Проводячи дні за офісним столом, здається, що ці люди – з іншого світу, що в них є таємний ключ до іншого бачення і до іншого життя, до якого всі прагнуть, але досягають лише одиниці.

Вони вільні, – думала я, читаючи блоги різноманітних мандрівників – вільні від графіку, від суєти, від щоденної тисняви у метро чи пробок, вони роблять, що їх душа бажає. Чому так не можу я?

У той час, коли моє корпоративне «Я» вже настільки заповнило мене, що мріям просто не вистачало ні місця, ні часу, я почала переосмислювати свої пріоритети і шукати шляхи, як можна подорожувати довго і недорого, бо товстого гаманця я не мала, а мандрувати хотіла по всьому світу.

Та все ж таки моя мрія (вирватися із виснажливого повсякденного життя і пожити десь далеко, там де джунглі чи то чайні плантації, чи десь на райських островах) збулася. Ось, як це сталося:

Atss3SpZepc

Ще задовго до того, як я почала шукати можливості і робити щось конкретне у цьому напрямку, Азія була привабливою для мене. І так склалось, що одна моя подруга про це знала і вислала мені посилання на якусь невідому програму стипендії в Індонезії, яку знайшла на стенді в моєму «улюбленому» КНЕУ. За умовами, якщо б її виграти, можна було би поїхати на півроку або навіть рік знайомитися з культурою Індонезії, а до того ж організатори покривали би всі витрати на проживання там (до 2-х млн. рупій щомісячно).  Ось так уряд цієї країни популяризує свою культуру.

Отож, я проглянула і подумала, що якось все виглядає нереально, але все-таки відмітила в календарі дедлайн подачі заявки. Я не дуже поспішала подаватись, бо аплікаційна форма була невеликою і потрібно було просто написати мотиваційний лист англійською та заповнити аплікаційну форму. На той час мова була для мене великою перешкодою, але друзі і гугл перекладач мене врятували. Отож, я відіслала свою аплікаційну форму в останню ніч дедлайну і відтоді забула про все це в швидкому потоці життя.

Це стало початком усіх тих захопливих подій, які відбулися зі мною потім, через 4 місяці після подачі заявки на стипендію…

gili

Епічність того, що відбувалося далі, я усвідомила на пляжі острівця Гілі (що неподалік від Балі), який щоранку обходила пішки за 2 години, поглинаючи в себе спокій і абсолютну тишу.

За умовами програми, попереду на мене чекали ще 6 місяців в Індонезії.
Навколо мене оточували дивовижні видовища:

0_95286_cba87680_XL

Дивовижними способами я дізнавалася на дотик особливості і перчинки азійської культури.

Sasak wedding  at Kuta Lombok, Indonesia

Були і ночі на безлюдних островах, і небезпечні походи джунглями, були вулкани і гейзери, споглядання дивних жертвоприношень і святкувань весіль. Не обійшлося без шалених автостопів та коучсерфінгів, без снорклінгу у підводний світ, де рибки стукають у маску, і засмагань на березі океану. Після танців в клубах на Балі, після стількох заходів сонця і світанків на пляжі біля вогнища, після стількох неперевершених моментів, я згадую про все це з посмішкою.

Згодом я розповім, як виграти подібну стипендію. Забігаючи наперед, скажу, що такі міжнародні програми – втім далеко не єдиний спосіб подорожувати по всьому світуАле про це пізніше.

Давайте для початку порахуємо, скільки ж подібні подорожі можуть коштувати, якщо їх оплачувати суто з власної кишені. Напевно, в уяві відразу вимальовуються астрономічні цифри? Тоді у мене для вас є хороші новини.

Скільки НАСПРАВДІ коштують захопливі подорожі в далеких екзотичних краях

Візьмемо для прикладу індонезійський острів Балі, місце, про яке небезпідставно мріють мільйони людей у всьому світі. Почнемо з того, що якщо вже летіти у ті краї – то краще надовго, бо єдине що в такій подорожі не зовсім дешево – це квиток, що коштуватиме мінімум 3500 грн в один бік. (Орест: Де такі ціни можна знайти?)

Якщо ви вирішите залишитися в одному містечку на кілька місяців, то очікуйте ціну оренди досить хорошої кімнати там – від 350-400 грн в міс. (винаймаючи довгостроково).  У Києві ж непогана кімната коштує в 5-7 разів дорожче. За 400-500 грн в міс. можна взяти на прокат мотоцикл.

Якщо ви не любите сидіти на одному місці так довго, можете зупинитися в хостелі всього за $5 в день. Вулична місцева їжа коштує всього 1-2 долари за обід чи вечерю на одного (суп з локшиною, м’ясними кульками і тофу плюс сік або рис з купою наповнювачів).

До речі, найактуальнішу інформацію про ціни в будь-якій країні світу можна переглянути на сайті numbeo.com. (Орест: А мій деальний фінстрип по Балі тут).

Ось такий будинок (3 ванні кімнати, 2 поверхи, 5 кімнат і кухня) ми компанією знімали за 700 доларів за 6 місяців , м. Семаранг, о. Ява:

house

… а це я сфотографувала сніданок, який можна дозволити собі за 2 долари:

food

Отож, навіть якщо говорити тільки про фінанси, життя і подорожі на райських островах Індонезії, як Балі, фінансово доступніші, ніж в Україні.

Варто розраховувати на місячний бюджет на 1 особу всього від $300-500, щоб там отримати рівень комфорту не менший, ніж має середньостатистичний українець (а як бонус до цього комфорту додасться море, дивовижна архітектурна і природна краса та завжди усміхнені люди :-)

Отже, щоб без проблем вирушити у кількамісячну подорож на екзотичні острови Індонезії (або і в інші країни Південно-Західної Азії), потрібно мати грошей не більше, ніж ви маєте на проживання в Україні.

Варіант #1 – це накопичити вдома необхідну суму на весь час перебування за кордоном і потім вирушати. Та багато в кого цей процес може затягнутися на довгі місяці.

Варіант #2 – назбирати лише на квиток і використати інші способи забезпечити себе в мандрах, про які мова йтиме нижче.

Способи забезпечити себе за кордоном

Зараз, проживши в тих краях досить довго, зустрівши  купу неймовірних людей, почувши мільйони історій та випадків, я можу розповісти про певні шляхи, які я бачила у використанні в житті, і якими можете скористатись ви, щоб жити в Індонезії півроку і довше, не збираючи на поїздку захмарні суми коштів:

***

Стипендіальні програми

Це саме мій варіант – шанс не тільки потрапити в заморські краї, але і повернутися в свої студентські роки. І якщо ви зараз, читаючи це, вважаєте, що це не для вас, то не зупиняйтесь читати. В Індонезії поняття “виграти стипендію” може означати не зовсім те, до чого ми звикли у Європі.

Щоб бути в курсі різноманітних стипендій по всьому світу, в тому числі, в Індонезії, де була я, підпишіться на розсилку scholarships.worldnomads.com і отримуйте посилання на нові можливості щотижня.

На фото – студенти однієї зі стипендійних програм у м. Семаранг в 2012 році. Деякі з них (українці:), доречі, й досі лишаються в Індонезії і не поспішають додому особливо.

4

16 січня запрошую вас на безкоштовний вебінар, де я розповім, як податися на ту ж стипендію, яку рік тому виграла я, після чого буде ще всього лиш тиждень до дедлайну подачі заявки, тому дуже рекомендую не пропустити і зареєструватися вже зараз, бо кількість місць обмежена! Крім того, це лише маленька частинка з програми цього вебінару.

Хочу підмітити, що всі студенти цієї програми мають змогу спілкуватись між собою і це являється величезним шансом мати друзів з усіх країн світу, а також мати можливість великого культурного обміну.

Щоб ви мали загальне уявлення, що може представляти собою стипендіальна програма в Індонезії, я трохи розповім про свій випадок.

Конкурс був не такий великий, і виграти мою стипендію – це дуже голосно сказано. Вона відрізняється від інших стипендій тим, що студенти, подаючись на неї, їдуть не стільки навчатися, скільки подорожувати.

Основні вимоги: до 35 років і заповнена аплікаційна форма.

Найцікавіше, що таку можливість чомусь всі відкидають, бо думають, що рівень англійської в них недостатній, що треба мати особливий рівень інтелекту чи типу того, що потрібно здавати TOEFL….АГОВ??? Ми говоримо про Азію.

Щоб податись на цю стипендію, потрібно заповнити аплікаційну форму, вибрати університет і місто, вибрати що ви хочете вчити і написати на це мотиваційний лист.  І все. Навіть, якщо вашої англійської недостатньо, вам можуть допомогти ваші друзі, бо ніякого інтерв’ю чи чогось подібного не буде. А на місці (вже там, за океанами) ви вже розберетесь зі своєю англійською, або вивчите індонезійську.

***

Волонтерські програми

Volunteer1Це шанс не тільки поїхати подорожувати – але і відчути свій  соціальний вплив і допомогти комусь. Але моя порада: «Якщо ви розглядаєте волонтерство лише як засіб подорожування, без особливого ентузіазму віддачі і допомоги – то краще не практикувати це так.

Оскільки в моєму розумінні, коли ви їдете волонтером – це означає, що хтось чекає на вашу допомогу, а використовувати це виключно в своїх цілях буде досить егоїстично. (Такий висновок я зробила зовсім недавно, оскільки зараз проходжу програму волонтерства в Європі і бачу різні випадки)

Проте, якщо вам ця ідея подобається, то знайте, що волонтерські програми забезпечують вас житлом і дають вам кишенькові гроші, яких в цілому вистачає на адекватне життя, і на подорожування в тому числі.

Я зустрічала можливості екологічного волонтерства та освітнього. Ось тут можете пошукати вакансію для себе.

 

Працевлаштування

Їхати заробляти в Індонезію – це смішно. Там і так безробіття страшне та й рівень зарплат не вищий, ніж в моїй рідній Білій Церкві, що під Києвом. Проте, тут є велика відмінність. Ви – білошкірий іноземець, і це є великою конкурентною перевагою на ринку праці, і не тільки. Тому ви можете їхати туди працювати, щоб заробити на свої подорожі, а це вже зовсім інших шлях.

Я зіткнулась з питанням пошуку роботи тоді, коли мала необхідність продовження візи і не мала коштів на це.

Варіанти були найрізноманітніші (тільки зараз я пишу абсолютно серйозно і це ті вакансії, на які я подавалась, або мала можливість влаштуватись: робота в готелі на Балі (знання російської мови – дуже великий плюс),  в серфінгових школах чи ресторанах в туристичних точках, вчитель англійської мови, модель, актор, екскурсовод…

Особисто я працювала 1 місяць на острові Сулавесі як вчитель англійської мови для дітей. Причому рівень моєї англійської був, я б сказала, не дуже вчительський. А коли я приїхала в Індонезію, в мене взагалі був мовний бар’єр і ніхто мене не розумів.

Проте, мені оплатили дорогу (всередині Індонезії), забезпечили житлом і на зароблені кошти я побачила Малазію, Сінгапур та острови Балі, Гілі та Ломбок, що в Індонезії. Тому, коли кажуть, що в Індонезії все можливо – ВІРТЕ, це так і є.

Ось доречі мої студенти:)

Изображение 172

.

Професійні стажування в компанії

Якщо ви маєте мінімальний досвід роботи у сфері маркетингу, IT, викладання англійської або в іншій затребуваній сфері, Ви можете підшукати собі стажування по спеціальності. Один зі способів зробити це – скористатися посередництвом міжнародної організації AIESEC, що допоможе підписати контракт із закордонним роботодавцем практично в будь-якій країні. Підібрати вакансію до душі можна тут:  opportunities.aiesec.org

Тривалість стажування зазвичай від 6 до 18 місяців, але часто бувають обмеження по віку (втім, якщо Вам менше 28-29 років, то хвилюватися нічого). Дехто проходить кілька таких стажувань підряд, щоб не тільки пожити у різних країнах світу, а й прикрасити своє резюме солідним міжнародним досвідом роботи.

Більше дізнатися про такі стажування ви можете у представників AIESEC у вашому місті. Доповідь на цю тему також була на минулорічному онлайн-форумі мандрівників itravel від Олексія Босого (якщо матимете питання – можете написати напряму).

Робота онлайн

Фріланс – це те життя і та робота, коли ви можете собі дозволити заробляти гроші і при цьому не бути прикутими до робочого столу графіком «з 9 до 18» .

Це значить, що ви можете працювати онлайн з будь-якої точки світу, де є інтернет.

Я зустріла багатьох фрілансерів на о. Балі та на о. Гілі, які, сидячи в затишних пляжних кав’ярнях з Free Wi-Fi, працювали, а між робочими мейлами, в перервах купались в океані, пили авокадові фреші і кайфували на пляжах.

Орест вам про це може набагато більше розказати, для цього просто ознайомтеся з 50 способами заробітку онлайн  :-)

 

Що можна зробити прямо зараз для здійснення своєї мрії?

По-перше, розберіться у власних бажаннях, чітко поставивши собі цілі, інакше нічого не досягнути.

По-друге, вже зараз почніть робити маленькі кроки назустріч своїй мрії. У вас повинен бути щоденний план по здійсненню своїх бажань, як би це дивно не звучало.

По-третє, щоб розібратися з попередніми пунктами, рекомендую не пропустити вищезгаданий безкоштовний онлайн-семінар 16 січня 2014 р. на тему “Що робити, якщо хочеться на Балі (або інший райський острів)“.

На цьому вебінарі я детальніше розкажу про способи зробити захопливі мандри по всьому світу НОРМОЮ вашого життя, а Орест розвінчуватиме міфи про Балі. Ви дізнаєтеся, як дозволити собі, незалежно від фінансового стану, потрапити в екзотичну Індонезію і гарно провести там час.

Реєструйтеся вже зараз! Адже місць у вебінарній кімнаті на всіх бажаючих може не вистачити.

… Я розумію, що насправді мені пощастило. Я не була настільки впевненою в правильності своїх кроків і невдачі, можливо, могли би мене зупинити. Тому, я розумію, що багато людей стикаються  з цими проблемами так само, і часом їм не дуже щастить, і можливо вони вже трохи зневірились…..

Але цим постом я хочу показати, що все що ви задумали – АБСОЛЮТНО РЕАЛЬНО.  

...По-четверте – повірити, що все можливо!

А у Вас є подібні історії чи може хтось із з найомих їздив на таку програму?

Share Button

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: