Чи потрапляли Ви  у ситуації, коли зовсім не було весело або навіть страшно? Як часто запитували себе чому це трапилося саме Вами, саме в такий незручний час і за таких незручних обставин? І скільки разів у Вас були останні гроші? А ну пригадайте свій стан.

Складно відтворити у пам’яті? Можливо навіть трішки дивно, як так можна було напрягатися. Звичайно, зараз воно вже не здається таким страшним, як було тоді, оскільки все минулося. Можливо комусь фігово на даний момент. Тоді пригадайте як складно було минулого разу. Швидше за все не настільки, як саме зараз. Принаймні воно так не відчувається. Правда?

все на краще
мало хто в курсі, але на Балі мене підкосила Денге
IMG_20140115_140416на цьому гамаку в Пуерто Ескондідо мене могло і не бути


А чому? Як так може бути, що в один момент життя трималося на волосині чи Ви переживали глибоку душевну кризу, а зараз про це і ні сліду?

В більшій чи меншій мірі попередні труднощі з плином часу перестають розглядатися, як труднощі. Це просто етап життя, котрий залишився позаду. Очевидно Ви отримали певний досвід, кількість звивин у голові побільшала, але про емоційний стан, котрий Ви тоді переживали ні слуху – ні духу.  Це саме стосується і втрат, як матеріальних, так і людських.

На піку проблеми ми не уявляємо свого життя у майбутньому, а у майбутньому (тобто зараз) розуміємо, мабуть так повинно було трапитися.

***

Озирнувшись назад і проаналізувавши ряд подій що виникли після так званої кризи, швидше за все ми бачимо, що насправді вдячні долі, котра звела нас з обставинами, що тоді розглядалися мало як не кінець світу.

Після того, як Вас покинуло перше кохання, а на руках ще не загоїлися шрами, Ви знайшли інше і утворили щасливу та міцну сім’ю. Протягом півроку Ви ходили з однієї співбесіди на іншу, де Вам завжди відмовляли, для того, щоб в результаті отримати роботу, якою зараз пишаєтеся, заробітків з котрої вистачає на цілу Вашу родину. Попрацювати на заправці було класно тим, щоб зрозуміти, що такий варіант роботи Вам не підходить і варто взятися за розвиток власної справи etc… Прикладів маса.

Практично все, що відбувається у нашому житті має позитивні наслідки у довготерміновій перспективі, хоча вони такими зовсім не здаються в той момент, чи не так? А згодом або розповідаючи або згадуючи  про них, на лиці зазвичай виникає стримана невиразна усмішка.

біля залізних воріт понад Дунаєм на кордоні Румунії та Сербії

Простенькі приклади з мого життя

Зазирнувше у власне минуле я розумію, що в абсолютній більшості випадків, це були ті гіркі ліки, котрі зовсім не хотілося вживати, зате вони виявилися необхідними для одужання та зміцнення тіла і духу в подальшому.

Довгий час мені не щастило з дівчатами для того, щоб я зустрів Мартусю. Ніяк не приймали на роботу, а в результатіі отримав повний відстій для того, щоб почати власну справу. Познайомився з Маріо для того, щоб вперше самостійно поїхати у Європу, а саме в Іспанію. Зачитався блогом Puerrtto, до кого поїхав в гості у Ізраїль згодом, і завів власний вланий. Розбив машину і вліз у борги для того, щоб почати один із перших в Україні вести вебінари. Обікрали у Болгарії для, того, щоб зрозуміти силу інтернет бізнесу і автоматизації. Пограбували зі зброєю у Мексиці для того, щоб знову відчути цінність життя і так далі…

Прикладів можна наводити море і хоча не завжди вдавалося виходити з таких ситуацій переможцем, зате ніколи не залишася переможеним. Життя завжди продовжувалося і ставало все цікавішим і цікавішим. А ще надзвичайним (чи навпаки звичайним) є те, що ці всі події об’єднуються не лише парами, а вцілому формують ланцюг послідовностей, де кожна ланка виконує свою важливу функцію.

 

То як зберігати розсудок і не падати духом,

…коли знову спідкає горе або невдача? Я вже якось писав про це трішки у статті Як подолати персональну кризу і не допустити депресії, але варто додати ще дещо…

Просто пам’ятайте одну заїжджену фразу: «Все, що не трапляється – робиться на краще», бо так воно і є, у чому Ви вже самостійно на власному досвіді неодноразово переконувалися. Правда?

Якщо сталася якась фігня, то запитайте у себе: «Як я можу це вирішити», а не «Чому це трапилося саме зі мною?». І бов’язково детально запишіть що відбувається навколо і як ви почуваєтеся. За декілька тижнів будете сміятися і дивувати з того, як можна було то все так близько сприймати до серця.

 

Новий безцінний досвід

Якщо цей досвід пройшов, то у майбутньому Ви лускатимете подібні ситуації, як горіхи, ну і загалом будете стриманіше відноситися до подібних подій. А крім того воно завжди спонукає до креативного мислення і прийняття цілеспрямованих рішень.

Тож на завершення всім нам відомі слова Ліни Костенко:

І все на світі треба пережити, 
І кожен фініш – це посуті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт. 

Друзі, а які були події у Вашому житті, що саме в момент їх настання здавалися апокаліпсисом, хоча результаті все розрулилося і зараз Ви навіть вдячні долі за це?

Support and Follow events in UkraineMore Info