Чудовою рифмою починається пост, в котрому збираюся поділитися власними планами на мандрівку по деяких країнах, що сформувалися в результаті розпаду Югославії, а також залюбки отримаю корисні поради і рекомендації від Вас. Крім того, залюбки можу підвести на якомусь з відрізків, завітати у гості або просто пересіктися, якщо Ви теж “на районі”.
(Которська затока – найпівденніший фьорд Європи, Чорногорія, липень 2008)
Якось Вінстон Черчіль сказав: “Балкани продукують більше історії ніж вони можуть спожити”. Традиційно даний клаптик землі називають пороховою бочкою Європи. Авжеж. Саме тут проходили північні кордони Римської Імперії, котрі стримували набіги варварів, У Середні Віки на континенті оселилися слов’яни тоді, як Адріатичне узбережжя контролювалося венеціанським флотом, у Новий Час Балкани стали каменем спотикання при поширенні мусульманства і Османської Імперії у християнську Європу.
У двадцятому столітті цей регіон чи не найбільше приковував до себе увагу міжнародної спільноти. Саме звідси спалахнула Перша Світова війна, а в дев’яностих місцеві люди пережили страшну братовбивчу війну. Славна держава Югославія розпалася на ряд дрібніших країн, населення котрих ненавидить одне одного. Деякі з них пішли далеко вперед, а решта і досі топчуться на місці. Врахрвуючи теперішню ситуацію в Україні, ми можемо багато навчитися з цього уроку історії, який власне я і збираюся дослідити.
Додам, що Балкани є моїм улюбленим регіоном Європи. Свого часу я три місяці прожив у Хорватії і пару разів відвідував тамтешні місця. Але тепер мова йде про цілу експедицію, котра планувалася ще минулого літа, хоча знайде втілення в життя лише зараз.
***
Давайте детально розглянемо заплановану хронологію подій і пересування. Зазвичай планами не прийнято ділитися, але у даному випадку розказую все наперед, бо є повністю відкритим до Ваших порад, запрошень у гості чи на пиво та інших побажань. Тому не соромтеся і записуйте у коментах що б Ви додали чи куди б звернули.
Традиційно для початку карта, щоб було все зрозуміло.
Загальна ідея маршруту
Отже виїжджаємо ми зі Львова в неділю 8го червня, а коли повернемося не маємо поняття. Кінцевим дедлайном є весілля мого товариша 19го липня у Львові. Таким чином руки у нас повністю розв’язані, а наявність авто дає можливість бути гнучким і вибудувати маршрут як ми собі того забажаємо.
Отже, як бачите на карті, вся поїздка умовно поділяється на чотири блоки:
1) 8-18.06 Львів – Будапешт – Вараждін, Хорватія – Трогір, Хорватія (синім)
2) 19-27.06 Чорногорія – Албанія – Македонія – Косово – Чорногорія (фіолетовим)
3) 28.06-07.07 Ходіння на яхті між островами Адріатичного моря Хорватії (значок)
4) 08-15.07 Боснія – Сербія – Румунія – Львів (червоним)
Побувавши у Боснії і Герцеговині, Македонії та Косово (або хоча б у будь-яких двох) я автоматично закрию півсотні відвіданих країн. Ось весь список. Наразі всього 48…
Базою, слугуватиме маленьке хорватське прибережне містеччко Трогір, що недалеко Спліта. Подані дати не є фіксованими і можуть піддаватися невеличкому коригуванню, але маю надію, що загалом поїздка виглядатиме саме так. Прикинувши кілометраж, бачу, що буде приблизно 5000 км.
.
А тепер про все детально і по порядку:
Їхатимемо на Sang Young Korando. Машинка зручна та економна. Середній розхід палива по трасі 6-6,5 літрів, дизель. В багажник закидуємо намет зі спальниками провсяк випадок і купу інших прибамбасів, котрі б на своєму горбу нести було влом. Хоча мандрівка буде доволі інтенсивною, паралельно з пересуванням по місцевості ми збираємо ще й працювати.
(Мис Тарханкут під час поїздки Кримом у 2011)
Блок 1 (08-18 червня) Львів – Будапешт – Хорватія
Вирушаємо зі Львова вже цієї неділі (08.06) зранку, щоб після обіду прибути в Будапешт, де зустрічаємося з моїм колегою Пітером, з котрим познайомився ще у 2009 році. З того часу ми нерозлучні. Хе-хе. Частенько перетинаємося у різних місцях, а у березні, коли ми проживали у Плайя дель Кармен в Мексиці, Пітер навіть у нас гостював тиждень. Тепер наша черга, але всього на дві ночі, оскільки дорога кличе далі.
(ми разом у 2009 на берегах Дунаю в Угорській столиці)
Кожна зустріч з цим активним хлопчиною надихаємене на нові ідеї та чергові подвиги.
.
Далі у вівторок (10.06) зранку виїжджаємо з Будапешту і прямуємо у Далматію, тобто Хорватське узбережжя, але подорозі зупиняємося на обід у маленькомі містечку Вараждін, на півночі країни, де я зимою-весною 2010 провів три місяці, викладаючи основи підприємництва у школах для учнів старших класів в межах міжнародної програми стажувань від AIESEC. Чесно кажучи тоді ще мало шарив у даній тематиці, зате згодом воно таки дало свої плоди.
У всякому разі хочеться провідати старих друзів, з котрими нас зв’язує купа спогадів.
І того ж вечора прибуваємо у Трогір, чарівне прибережне містечко, котре існує ще з античних часів. Там нас вже чекає Роберт. Власне падаємо у Трогірі десь на тиждень і неспішучись входимо у Балканський ритм життя: спостерігаємо заходи сонця і полюємо на восьминогів, а ще працюємо, бо онлайн 🙂
.
Блок 2 (19-27.06) Чорногорія – Албанія – Македонія – Косово – і назад у Трогір
Після тижневої розслабухи в Далматії, беремо курс на Схід. Спочатку завітаємо в Герцег Нові, Чорногорія у гості в до моєї учениці, коліжанки і крутого фрілансера Анжеліки Романченко (facebook і новостворений блог), куди вона перебралася на літо з сім’єю.
В Чорногорії сильно затримуватися не збираємося, оскільки вже мав нагоду звідати тамтешні береги і гори у 2008 році. Думаю так просто проїдемося узбережжям, вип’ємо з Олександрою Цецхладзе, вже пару років проживає у Будві, зиркнемо на Святого Стефана і поїдемо далі…
… адже попереду нас чекають надзвичайно цікаві пригоди…
Албанія, Македонія і Косово – наразі жодного плану, лише мрії та ідеї. Якщо маєте, що порекоменувати, напишіть, плз, у коментах до статті. А я тим часом спробую реанімувати старі знайомства і якось прикинути маршрут. Єдина деталь, що назад у Трогір нам потрібно буде повернутися у визначений час…
.
Блок 3 (кін. червня – поч. липня) ходіння на яхті
Я завжди мріяв спробувати ходти на яхті, але якось чи нагоди конкретної не було, чи влом було користати, як вона з’являлася, чи просто якось недоходили руки. І цього разу зрештою вирішив, що відтягувати далі нема куди. Тим більше, що планети стали доволі благополучно.
Тож я зареєструвася на сайті FindaCrew.com, заповнив профіль і буквально відразу отримав запрошення приєднатися до начебто класної компашки людей, кого об’єднує одна слабкість. Наразі ми у процесі переговорів, але маю надію, зовсім скоро ступити на борт і відчути як це ходити по морю. Якщо все вдасться, то обов’язково детальніше розпишу цей процес. Наразі плануємо пару днів розсікати між островами неподалік хорватського узбережжя.
До цього мав єдиний досвід перенесення маленької саморобної яхти з землі у воду, котру змайстрував товариш дитинства Назар Піх.
.
Блок 4 (перша пол. липня) Боснія – Сербія – Румунія
(Залізні Ворота Дуню на кордоні Сербії та Румунії літом 2012)
Торкаємося суші і повертаємося у Трогір, щоб підібрати авто, звідки через Боснію та Герцеговину, Сербію і Румунію їдемо назад до рідного Львова.
В Боснії хочеться побачити стандартні Мостар і Сараєво, а крім того ще пару більш автентичних місцин. Не підкажете?
Далі не знаю як нас пустять у Сербію, оскільки перед тим відвідуватимемо невизнане нею Косово. Історія подібна з тою, що маєму у Криму. Різниця лише у тому, що незалежність Косово визнана більш як сотнею держав. Тобто це питання ще підлягає дослідженню. Не в курсі, як з цим?
Ну і в Румунії нарешті спробуємо пододали перевал Трансфагараш, який під час минулої поїздки цією країною навіть у червні був завалений снігом.
.
Резюме
Плани звичайно наполеонівські. Я свідомий того, що багато чого може не вдатися чи взагалі піти повністю шкереберть. Ділюся цим не для того, щоб похвалитися, а тому, що готовий підвезти когось на різних відрізках шляху, завітати у гості або просто пересіктися, якщо теж будете “на районі”.
Окрім того, залюбки скористаюся вартісними порадами, особливо стосовно Албанії, Македонії і Косово, які наразі сильно не досліджував. Хоча будь-які ремарки стосовно інших частин маршруту також вітаються 🙂
Зваж на те, що Україна Косово також невизнала, як незалежну державу. Окрім цього, якщо не помиляючь нам потрібна віза для вїзду на цю “недокінця” визнану республіку) Успіхів у реалізації!!!))
Дякую. При наявності Шенгенської візи пускають без проблем.
Єдине, що я не до кінця проштудіював це те, як потім з Косовськими штампами в’їхати у Сербію… Ну подивимося 🙂
Оресте, і як було? бо ми збираємося цього літа…
Було супер! Ось деталі – https://openmind.com.ua/2014/08/15/balkan-expedition/