Пригадайте більшість порад стосовно грошей, котрими ділилися Ваші рідні або ж близькі друзі. Більшість з них звучали приблизно так:
- Гроші – це зло
- Багатий, значить вкрав
- Краще не мати з справи з грошима etc…
(хлопчик з гордістю продає освіжаючі напої. Центральний ринок, Делі, Індія)
А ось ще ряд українських народник приказок, які я надибав у чудовій книзі “Українець, котрий відмовився бути бідним” (дуже рекомендую), в якій описується життя Петра Яцика, котрий емігрував з Батьківщини у часи Другої Світової в Канаду, але зробив для власного народу значно більше ніж купа патріотів тут на місці:
- «Багачева, правда гірше брехні»
- «Багач би й око вийняв за шматок хліба»
- «Багач норовить, як би бідного з ніг збить»
- «Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає»
- «Багач, як собака, на своєму лежить, а хвіст перекинув у чуж»
- «Від багача не жди калача»
- «Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом»
- «Сильні та багаті рідко винуваті»
- «Якби не був свинуватий, то не був би і багатий»
- «Як багач, так і рвач»
- «Де багатство, там і лайдацтво»
- «Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багач скривиться, то кожен дивиться»…
Ви ніколи не зауважували, що подібні твердження зазвичай кидають люди, котрі коштів не мають або мають зовсім мало і їм чомусь завжди не вистачає? Ще б пак! Як можна ефективно управляти власним фінансовим життям при такому ставленні до грошей.
Напротивагу тому, люди, котрі у власному житті чогось досягли, є фінасово забезпечені або створюють робочі місця для себе та оточуючих, мають зовсім інше ставлення. Я неодноразово переконувався у цьому спілкуючись, як із моїми старшими колегами, від котрих набирався розуму, так і з ровесниками, з кого беру приклад.
В результаті спілкування з іншими людьми, а також буденності у власному житті у мене сформувалися позитивні внутрішні переконання до комерційної діяльності, а також ставлення до грошей вцілому. Це допомагає розвиватися у професійному плані і вибудовувати теплі відносини з партнерами та клієнтами. Але так було не завжди…
***
Раніше ситуації, в котрих мова заходила про певні фінансові розрахунки, викликали у мене невеличкий стрес. Я навіть не говорю про з’ясування правоти чи дрібний торг (ось до речі класні прийоми торгування у подорожах). Навіть тоді, коли я певним чином обслужив людину, питання типу: “Скільки це коштує“;- викликало у мене оскому на обличчі і внутрішній дискомфорт.
(торгуюємося з індійськими маклерами за оренду в Делі)
Мені було незручно назвати ціну і отримати гроші за мої послуги. У Вас щось побідне траплялося? Тим не менше, коли сума була озвучена, зазвичай контрагент люб’язно протягував мені купюри і дякував, а я свою чергу тремтячою рукою їх брав, перекладаючи у кишеню з внутрішнім відчуттям, наче щойно проти власної волі пограбував людину чи поставив у незручне стновище всю її сім’ю. А такі відчуття Вас коли-небудь супроводжували?
Подібне стосується всіх видів прямого надання послуг. Те саме має місце і при продажі товарів або ж влаштовування на роботу. Продавати стає страшно!
Так ось, я розумів, що потрібно щось міняти, адже це був прямий шлях у провалля. Про жодне підприємництво не могло йти і мови з такими тараканами в голові. Тож як бути?
В результаті я звернувся до освіти, адже практично всього у житті можна навчитися.
Почав читати купу бізнес-орієнтованої літератури, дивитися фільми і крізь силу вчитися на практиці напряму мати справу з коштами, коли залучений інтерес третіх осіб.
Результат виявився феноментальним. Протягом певного часу мені не просто вдалося позбутися страху до грошей. Ба більше. Продавати просто стало в кайф, а сама комерційна діяльність набула нетипової для більшості підприємців, зате доволі ефективної форми. Як виявилося, проблема була не у інших людях і навіть не у самих грошах. Проблема була у мені і власному ставленні до справ…
***
(чувак намагається завербувати мене на сафарі пустелею. Дахаб, Єгипет )
Ось вижимка моїх переконань стосовно грошей, продажу і взаємодії з клієнтами, котрі сформувалися в результаті цього тернистого шляху по зміні свідомості. Сподіваюсь, Вам буде корисно 🙂
1. Не займатися фігнею. Стереотип про впарювання бере початок з того, що люди тулять одне одному повну хрєнь або суцільний непотріб. Для початку виберіть той вид товарів або спектр послуг, якими б скористалися самостійно і сміло можете гордитися.
2. Концентруватися на цінності, а не самому прибутку. Гріш ціна Вашим продуктам чи послугам, якщо їх єдиною якісною ознакою є суха прибутковість. Воно повинно реально покращувати життя і вирішувати конкретні потреби/проблеми людей.
3. Бути щирим і керуйтеся добрими намірами. Не робіть цього, якщо десь є “подвог”. Відмовтеся від даної діяльності, якщо вона не співпадає з власними принципами і ставленням до життя. Нічого доброго зазвичай з того не вийде.
4. І на кінець моє улюблене – уявіть, що Ви лікар! Клієнт – це Ваш пацієнт. Ви реально знаєте як вирішити його непросту ситуацію, але для цього необхідно виписати ліки, котрі останній повинен придбати у аптеці. Доволі часто хворий впирається і шукає різні відмазки лиш би не лікуватися, хоча в глибині душі знає, що потребує допомоги. Ви давали клятву Гіпократа і розумієте, що не вилікувавши пацієнта зараз, швидше за все скоро доведеться його витягувати з реанімації, тому просто зобов’язані вжити попереджувальних заходів завчасно…
Тим не менше, багато хто може все одно впиратися собі ж на шкоду і саме тут варто наперед розуміти, які аргументи може викидати диявол в середині пацієнта і знати що запропонувати для врегулювання ситуації. Звичайно, таке бачення приходить з досвідом, хоча у багатьох випадках додаткова підготовка теж не завадить.
(бізнес-тренер і експерт з продажів Людмила Калабуха)
Саме тому люди, котрі стикалися з подібними ситуаціями раніше, діляться з іншими тим, як варто повестися і зрештою вилікувати людину до кінця або ж іншими словами – продати свої продукти чи послуги. Наразі це перетворюється у цілу окрему індустрію бізнес-тренерів та експертів з продаж.
Однією з таких осіб є Людмила Калабуха, з котрою мені поталанило працювати останнім часом. Завжди мріяв вивести класичного бізнес-тренера у онлайн і ось маємо перші промінчики.
А наразі напишіть, plz, які внутрішні переконання або ж практичні методи допомагають Вам доводити розпочату справу до успішного кінця, якщо воно стосується продажу? Або ж які із запропонованих мною Вам найбільше до вподоби?
Як би не було парадоксально, але в більшості випадків ми абсолютно спокійно оплачуємо отримані послуги, проте ніяковіємо при пропозиції оплати наших послуг. Тож в даному випадку дуже важливо отримати першу таку оплату і зрозуміти, що в цьому немає нічого погано. Адже люди готові платити за надані їм послуги чи товари, а от брати оплату – потрібно повчитись. І найкращий вчитель тут – практика.
“Бути щирим і керуйтеся добрими намірами” – і тільки так.
В яблучко, Вікторе 🙂
Artem Oberland “Українець, котрий відмовився бути бідним”