«Якщо Земля була б єдиною державою, Стамбул був би її столицею.» — Наполеон.
Стамбул (Константинополь — найбільше місто Туреччини і Європи, п’яте місто світу за населенням (16 млн осіб (2007)). Місто на двох континентах, величезний морський порт, промисловий та культурний центр Туреччини. Завдяки тому, що місто розташоване на берегах Босфору воно має древню історію, завжди було важливим стратегічним та торговим пунктом.
Коли хтось згадував Стамбул, мені завжди в уяві з’являвся образ української дівчини Роксолани, великі кораблі, що пахнуть прянощами і мінарети мечетей. Чи збіглися мої фантазії з реальністю яку я побачила? Про це трішки пізніше, а зараз розкажу вам, чого ж мене взагалі занесло в Стамбул, до турків, та ще й без Ореста.
Якось ще у Мексиці, скучаючи за своїми друзями, я по скайпу пообіцяла їм, що колись ми поїдемо разом у подорож. Це було слово честі і обіцянка, яку дуже хотілося здійснити. Була ще одна причина цієї подорожі, я хотіла на деякий час втекти від Ореста. Не подумайте, що ми посварилися чи він мені надоїв, зовсім ні, просто я побувала у 32 країнах за останні три роки і у всіх з Орестом. Так, як я душа творча і незалежна, я подумала, що це якось не правильно, тому вирішила спробувати свої власні сили. Чому Стамбул? Перша причина – це цікавість країни, а саме міста Стамбул, друга- наявність «великої води» і остання та дуже практична – це хороше авіасполучення за доступну ціну.
В кінці кінців, зі мною у вільне плавання вирішила поїхати лише одна подруга. Ось це ми двоє заявили усім рідним і близьким, що їдемо до Туреччини. Мене ви знаєте, а ось моя подруга на фото знизу.
Тобто дві маленькі блондинки. Чесно кажучи і без нагнітання атмосфери нашими рідними нам було лячно, адже там турки, а ми такі беззахисні. Тут я згадала, що у мене є знайома дівчинка Таня, яка прожила серед славнозвісних турків у багатомільйонному мегаполісі цілих чотири роки. Поспілкувавшись з Танею, яка пообіцяла познайомити нас з хорошими людьми і розказала про нюанси подорожі в Туреччину, ми набралися не тільки сміливості, але ще й завзяття.
Білети ми купили за три тижні до вильоту, тому ціна була не найнижчою (Львів-Стамбул, Стамбул-Львів = 2740 грн). ЗА два дні до вильоту я вже мала контакти п’ятьох турецьких хлопців (друзів Тані), три з яких були фотографами. Таня попіклувалася, щоб у мене з ними 100% було про що поговорити, так мило з її сторони. Один з них запросив нас погостювати у нього, він також був зареєстрований у Коучсерфінгу, а значить шанси, що він адекватний хлопець зростали. Скажу вам, що це був один з найпрекрасніших коучсерфінгових досвідів, що я мала.
Він жив на Азійській стороні, а прилітали ми у аеропорт Сабіха, тому це було ще й зручно. З аеропорту до Кадікйой (Kadikoy), що є центром Азійської частини Стамбулу, курсують шатлбаси і звичайні рейсові автобуси. Різниця в ціні між ними суттєва (шатл – 8лір, автобус – 4ліри).
Дуже важливо: вам необхідно купити картку Istanbul Card для того, щоб дешево та зручно користуватися громадським транспортом у Стамбулі. Купивши її ви кладете туди гроші (для цього є спеціальні термінали або каси) і потім розраховуєтеся в автобусах, метро, на паромах, фунікулерах та трамваях.
Отже, прибули ми до нашого нового друга Озгюра, або коротко Озі. Він одразу пояснив нам деякі нюанси культури та стереотипів поведінки середньостатистичного громадянина Туреччини, їхні традиції і все таке. Ось, що він відповів на моє питання про те, як не привертати надмірну увагу до себе: «Наші турецькі жінки як айсберг, вони не усміхаються просто так, вони холодні і строгі, тому коли чоловік бачать усмішку на жіночому обличчі, це дуже особливо і є сигналом, що до них відчувають прихильність». Цілком справедливе пояснення, зважаючи на їхню релігію та культуру.
Але водночас Озі сказав, що нам немає за що переживати, якщо ми збираємося гуляти по туристичних частинах міста, адже в такому мультинаціональному місті живуть дуже різні люди, і багато з них далеко не консервативні.
Думаю дівчатам буде цікаво дізнатися, що ж я спакувала з одягу у свою невеличку валізку.
Мій гардероб складався з: довгої до п’ят спідниці, 2-х пар штанів і 2-х суконь, також декілька майок та футболок і лайтового светрика. Чесно кажучи проблемно мені було підбирати гардероб, одну сукню я так і не одягнула (надто коротка, як на мене), а от тонка, широка хустка мені навіть дуже знадобилася в мечетях.
Особисто мені було комфортніше прикривати ноги та уникати глибокого вирізу декольте, так просто легше і впевненіше себе почуваєш.
Що робити в Стамбулі?
Стамбул дуже різноманітний і я його для себе поділила на 3 райони: Кадікйой (досить Європейського зразку район на Азійській частині, там ми жили), Султан Ахмет (тут знаходяться знамениті мечеті, палаци, базари та парк) і Таксім з околицями ( тусовочний центр, тут є знаменита площа Таксім, де проходять всі мітинги, найбільш відвідувана вулиця Істіклал (Istiklal) (до 3 000 000 чол/доба) та багато старих вулиць з кафе та магазинчиками).
На мапі ви знайдете мої улюблені місця, які я рекомендую, та деякі корисні локації.
Отже ми мали 7 днів і нашим планом було окрім самого міста трішки відпочити коло моря на пляжі. Перші два дні ми досліджували район Султан Ахмет, у цьому нам допоміг наш друг Озі та ще один фотограф Мурат.
Саме тут я б хотіла написати деякі корисні поради щодо відвідин мечетей:
- Якщо ви не маєте чим прикрити плечі, голову та ноги вище колін, вам у цьому допоможуть коло входу, безкоштовно надавши туніки та хустку, тож не хвилюйтеся.
- Майте з собою шкарпетки. У мечеті не можна заходити взутому. Хоча п’ятки вам не буде холодити кам’яна підлога, адже все застеллено коврами, все ж у цілях гігієни рекомендую мати шкарпеточки.
- У багатьох мечетях (особливо у Blue Mosque) ви почуєте досить сильний запах немитих ніг, просто підготуйте себе до цього, це терпимо.
- У мечетях дозволено фотографувати, але не бажано голосно говорити.
- Для туристів є окремий вхід, тому не пхайтеся з місцевими і не сваріться з охороною.
- Для жінок у Мечетях є спеціальна територія, та це не стосується туристичної частини мечеті, почувайтеся вільно.
Третій день ми провели на Принцевих островах (попасти туди можна на паромі з одного з портів зазначених на карті, найдешевша ціна з карткою Istanbul Card приблизно 4ліри в одну сторону). Найбільший і, як кажуть, найцікавіший острів – Buyukada. Там майже немає машин, а головним транспортом є брички з конями та велосипеди. Більш заможні беруть в оренду бричку і «скачуть» по острову у ній, а більш спортивні – велосипед (шукайте і торгуйтеся за 10 лір/день ).
Чим привабливий цей острів? Природою та архітектурою. Тут ви знайдете і хвойний ліс і дерев’яні милі будиночки. Острів горбистий, тому, якщо оберете велосипед як транспорт, готуйте себе до хорошої зарядки. Також, якщо хочете зекономити, раджу мати якісь сендвічі з собою, адже ціни там значно дорожчі ніж у місті. Пляжі також є, але вони практично всі не дуже хороші, платні і коштують не мало. Ми знайшли один безкоштовний, але це і пляжем не назвеш, а замотані жінки і їхні прозорливі чоловіки відбивають всяку охоту оголятися до купальника. Хоча деякі сміливці знаходилися і серед місцевих і групка «розкутих» росіян була. Якщо захочете відпочити від галасливого Стамбулу – вам на цей острів.
Також ми відвідали і перший з островів – Kinaliada. Там є більше пляжів, можна орендувати лежак за 5лір чи знайти собі якусь місцину і розстелити власний рушничок. На цьому острові немає так багато цікавостей але тут у вас буде краща нагода скупатися.
Не уникнули ми і подорожі по Босфору. Є багато туристисних компаній, які пропонують екскурсії в наборі з гідом, зупинками у визначних місцях та харчуванням. Ми вирішили, що зможемо обійтися без цієї “пакетної” пропозиції і купили квиток на звичайний екскурсійний паром, який обійшовся нам у 12лір і по часу вийшло якраз щоб не заскучати – 1,5 години. Весь Босфор ми не пропливли, але побачили достатньо.
Наступні дні нашої подорожі ми проводили в районі Таксім. Якщо ви любите шум, яскраві кольори вітрин, різношерстий люд та нічне життя, чи може хочете відчути себе букашкою, яку невідомо куди несе потік таких самих букашок – вам сюди. Наші друзі показали нам кафе та паби, які «непросвітленому» туристу важко знайти. Уявіть собі звичайний обшарпаний під’їзд, всередині «золотий» ліфт, який визе тебе на дах, де тісно сидять і гомонять люди, а від вигляду на нічний Стамбул та Босфор просто перехоплює подих.
Про ціни.
Співвідношення Ліри до Гривні приблизно: 1 ліра – 6 грн
Ціна в Стамбулі не дешеві, особливо дорого відвідувати музеї. Ціна у Ая Софія, наприклад, 30лір.
Хостели можна знайти і по 10 $/ніч.
Ціни на громадський транспорт з Istanbul Card трішки більше 2-х лір, на острови чи в аеропорт – приблизно 4 ліри найдешевший варіант, швидкий варіант – приблизно 8 лір. Шатлбас Хаваташ з Таксіму до Сабіхи – 13 лір (їде приблизно 1-1,5 год, якщо немає заторів). Ось сайт з розкладом Хаваташ автобусів: http://www.havatas.com/.
Ціни на їжу та алкоголь:
В туристичних місцях пиво вам обійдеться мінімум 10лір, кава – від 5лір, чай – від 2лір. Сендвічі, кебаби і т.д. – від 10лір. Можна знайти місця на менш туристичних вулицях і ситно поїсти за 7 – 10лір. От наш улюблений фастфуд фішбред, або балікекмек – 6-7лір.
Знаменита Бахлава у найкращому , за словами нашого друга, ресторані обійдеться 12лір/мікс-порція з 6-ти кусочків.
Вода 0.5л у супермаркеті – від 0.5лір, фреш з фруктів у вуличних торговців від 2.5лір і вище.
Загалом за 7 днів:
Їжа – 150лір
Транспорт – 95лір
Сувеніри, подарунки – 63лір
Інше – 12лір
Всього – 320лір = 1900грн = 270грн/день (21$/день) – разом з подарунками додому, туром по Босфору, Орендою велосипедів на острові, але без житла (жили ми постійно в друзів подруги Тані).
Що привезти зі Стамбулу?
Я не люблю типових сувенірів, як магнітики і т.д., натомість я завжди приводжу з закордону різноманітні спеції, соуси і типові тільки для цієї країни речі побуту. Стамбул і Туреччина загалом славиться своєю кавою, спеціями та солодощами. Також ви знайдете там якісний і гарний посуд та коври.
Отже, чи страшно, а може небезпечно їхати двом блондинкам у Туреччину, в 16-ти мільйонне місто Стамбул?
Напевно в деякій мірі так. Якщо ви невпевнено себе почуваєте у великих містах, маєте проблеми з орієнтацією у просторі, не знаєте англійської і не хочете дотримуватися певних правил поведінки, напевно вам варто обрати іншу локацію для подорожі, або ж прихватити когось, хто міг би вам допомогти. Але якщо ви обожнюєте пригоди, готові торгуватися, робити покер фейс до гарячих турецьких мужчин, вмієте хоч трохи читати карту, або принаймі знаєте базову англійську, проблем у вас не повинно виникнути.
З власного досвіду скажу, що не тільки до Туреччини потрібно пристосовуватися, практично кожна країна потребує певного адаптаційного періоду та деяких досліджень. Після цієї подорожі я зрозуміла, що навіть тендітні дівчата блондинки можуть за себе подбати у такому місті, як Стамбул. А ще більше, знайти там друзів, відчути атмосферу та ритм місцевого життя, виторгувати за достойну ціну красиві речі і гордо повернутися в Україну з повними кишенями історій, пригод та досвіду.
Фото, які ви бачите у цій статті, зроблені не тільки мною, а часто моєю хорошою подругою Олею.
Більше власних фото я покажу, коли проявлю та відсканую плівку 😉
Ось на останок два відео. Одне смішне про те, як правильно, традиційно пити Ракію.
А інше відео нашого друга Озі про Стамбул.
А ви були у Стамбулі? Мені дуже кортить почути ваш досвід подорожі у це унікальне місто 😉
Також запрошую дружити, особливо якщо вам цікаве візуальне мистецтво та фотографія.
Ось мій блог, де ви знайдете багато цікавого та корисного саме про фото і тревл фото зокема: blog.martatrotsiuk.com
Теж завжди повертаюся туди із задоволенням 🙂
Очень хорошая статья.Я была несколько лет назад в Стамбуле проездом всего один день.Да это очень мало для такого города конечно,но одно могу сказать точно: это уникальный город,он впечатляет и сюда хочеться вернуться еще.
Цікаво