Які проблеми і небезпеки можуть трапитися під час подорожі та як від них вберегтися

Доволі часто до мене надходять листи чи повідомлення, у котрих прослідковується одна і та ж думка: «Я б теж хотів так подорожувати, але…». Причин є багато. Починаючи від таких актуальних речей, як гроші чи сімейні обставини, і аж до різного роду незрозумілих відмазок. Ось до речі про відмазки, щоб трішки «вправити мізки».

Тим не менше для левової частки населення причиною НЕ поїхати туди, куди так хочеться, є страх. Страх потрапити в халепу, захворіти, бути ошуканим чи ще купа інших зазвичай надуманих собі проблем. Особисто зі мною час від часу трапляються неприємні ситуації, тому у даній статті я спробую показати які проблеми чи небезпеки підстерігають мандрівника і як від них вберегтися.

Для початку давайте поділимо їх за типом і своєю суттю. Аналогічна класифікація з Кримінального кодексу сюди не зовсім підійде, тому я б розділив їх так:

3) Інші… Решта типових можливих небезпек та проблем (e.g. ДТП)…

Ну що ж, а тепер про все по порядку з конкретними прикладами і порадами.

***

Перш за все скажу, що за теорією ймовірності швидше за все жодних проблем у Вас не виникне. Зважаючи на те, що я подорожую по більше ніж 180 днів у році, серйозні небезпечні ситуації у мене траплялися всього декілька разів. Тому не має чого переживати, як це робить моя бабця постійно 🙂

Також пропоную поділити світ на умовні «зони небезпечності».

***

Розбій (наявна пряма небезпека для життя)

Класика жанру. Погані хлопці хочуть забрати собі якісь Ваші матеріальні речі і при цьому застосовують (чи можуть застосувати) пряму грубу силу. Тут все ясно. Особисто зі мною таке трапилося всього один раз, коли я вирішив прогулятися околицями типового мексиканського міста (ось деталі історії…).

У більшості випадків розбійник спочатку продемонструє небезпеку (покаже ніж, пістолет чи інший предмет) і лише у крайніх випадках відразу почне застосовувати зброю. Повірте, йому не хочеться Вас кривдити. Єдине, що йому потрібно – це гроші або речі, що мають певну цінність.

Як вберегтися? Перш  за все не варто пхатися у підозрілі райони небезпечних країн (e.g. більшість країн Латинською Америки) і розмахувати там своїм дорогим фотоапаратом. Якщо ж Ви вже у такій прикрій ситуації, як я, опинилися, спокійно віддайте людині те, що вона просить і розійдіться. У жодному з випадків не варто чинити опір. Це може завершитися фатально. Повірте, камера, ноутбук чи пару сотень баксів не вартують дірки у голові чи животі. Просто tranquillo (з ісп. «спокійно»).

Крадіжка

Припустимо Вас банально обікрали. Залізли у номер готелю і винесли сумку або витягнули гаманець у метро. Ну що ж, все, що було там, відразу пішло у актив злодія. Теж доволі типова ситуація.

Особисто мене обікрали декілька разів. Якось цигани відкрили прокатне авто у Болгарії (деталі…), а інші рази просто витягували гаманець. Одного разу в нічному поїзді у Польщі, коли я спав, а ще раз у метро в Афінах.

Як вберегтися? Просто слідкувати за своїми речима і тримати їх у надійних місцях, недосяжнимх(чи важко досяжних) для злодіїв. Тепер я завжди забираю з авто найважливіше, а документи і готівку при пересуванні у ризикованих точках зберігаю у напоясному гаманці, що зручно влягається між нижньою білизною і штанами/шортами.

(найбільша концентрація циганського населення у світі знаходиться у країнах Пд-Сх Європи
по обидва береги Дунаю: Від Молдавії до Македонії і від Словаччини до Болгарії)

Грабіж

… відкрите заволодіння чужим майном. Це, коли Ви бачите, як Вас обкрадають під час самого процесу, але ножа до горла ніхто не приставив.

Подібне у нас трапилося у Косово. Я припаркував авто і пішов на вокзал зустрітися з товаришем. Марта залишилася у машині зі всіма речима. Раптом їй один чувак починає показувати типу з-під капоту щось тече. Коли Мартуся вийшла  глянути що там, інший відкрив двері і потягнув сумку, в котрій знаходилися всі найцінніші наші речі і документи. Матра зауважила це і почала кричати, поки той впевнено віддалявся і вже навіть встиг перейти дорогу. На щастя навколо було багато людей, тож грабіжник просто кинув сумку, а сам кудись чкурнув. Нам реально пощастило, оскліьки він міг би й побігти з нею, завдавши нам шкоди так на тисяч 4-5 баксів і купи часу на відновлення документів у чужій країні (якщо це взагалі було б можливо).

Інколи грабіж може перерости у розбій, якщо на той момент Ви знаходитеся у несприятливих обставинах, як от темний провулок чи у серці кримінального кварталу.

Як вберегтися? Застосуйте базові запобіжні заходи до крадіжки. Якщо вже трапилося, то спробуйте відстояти своє, але при найменших же сигналах небезпеки життю, краще дайте задню. Повірте, геройство тут нікому не потрібне. Ось у грудні 2012 в неподалік містечка Плая дель Кармен у Мексиці (де ми проживали майже місяць) знайшли мертвим українця Олександра Батичко, а про його дружину Марію Буракову і досі нічого не чути. Може Ви навіть в курсі про цю історію.

Шахрайство чи інші дії пов’язані з втратою коштів

Отриманий доступ до Вашої банківської картки третіми особами

Припустимо Ви скористалися банкоматом і зняли готівку, а через деякий час з’ясовуєте, що з рахунку проводилися трансакції, котрі Ви самі не робили. Подібне можливе, після розрахунків, скажімо у ресторанах, коли офіціант йде з Вашою карткою у підсопку, щоб провести платіж через термінал, де у зручній обстановці переписує всі дані.

Як вберегтися? Знімайте готівку з банкомантів, що знаходяться у межах приміщень банків і не передавайте її нікому у руки. Також бажано мати додаткову смс верифікацію для платежів онлайн. Ну, а якшо вже щось таке трапилося, то варто відразу блокувати картку і очевидно виробляти нову.

До речі, у власників картки Все Можу від банку Ренесанс Кредит, є ще додатковий запобіжний захід. Якщо трапилося щось подібне, то після розслідування ситуації вони повертають втрачені кошти, оскільки співпрацюють у таких питаннях з страховими компаніями. Це класна фішка. А крім того, у них не має комісії при знятті готівки закордоном, що теж дуже корисно для мандрівників.

Ось ще трішки детальніше про різні банківські картки, якими я користуюся у власних подорожах.

Розвод на бабло чи обрахунок при обміні валючи та покупках

Це типові речі, що частенько трапляються у туристичних місцях. Буває обраховують, коли дають здачу після покупок, що в принципі дрібниці. Гірше, якщо у канторі розведуть. От трапилося  з одним знайомим на Балі. Пішов міняти валюту. Йому видали неповну суму чи згідно неправильного курсу. Тоді він каже: “А ну давай назад гроші, не хочу у тебе міняти”. Долати то повернули, але вже інші…

Харчове отруєння

(Якщо десь бачите багато народу, йдуть їсти туди. Не прогадаєте)

Теж доволі типова штука. Оскільки левову частку часу у мандрах людина проводить на вокзалах, аеропортах, чи інших транспортних вузлах, то часто доводиться харчуватися на ходу. Власне у таких місцях і частенько підстерігає зараза. Інколи хочеться швиденько щось перекусити, але в результаті дана перекуска виливається у тривалу затримку на унітазі. До слова щорічно у світі від харчового отруєння та діареї помирає більше людей ніж у ДТП.

Одного разу мене доволі серйозно підкосило у Індії, а саме у столиці Делі, вже аж на четвертий місяць перебування у цій країні. Просто розслабився, втратив пильність і вирішив випити води у ресторані, котру приносять до столу. Ну а загалом по харчуванню, намагайтеся заходити у ті ресторани, де бачите багато людей, а також їсти просту їжу (м’ясо, овочі, фрукти – принайнмі мені це підходить, хоча інколи цікаво побавитися з чимось екзотичним).

Вірусне чи бактеріальне захворювання

І таке можна підхопити, якщо нехтувати базовими правилами безпеки. Як подано вище, небезпека підчепити якусь заразу збільшується, у зв’язку з перебуванням на території її поширення. Зокрема, у сільській місцевості багатьох країн третього світу є малярія, але зазвичай це не стосується великих міст чи туристичних точок.

Одного разу, коли я був на Балі, Індонезія, то мене підкосила лихоманка Денге, в результаті чого я зліг у лікарні. Переносником хвороби є комар, а тому від цього доволі складно вберегтися, оскільки протягом дня полюбе парочка комарів прорветься до шкіри. Один з них може власне і бути переносником хвороби, ліків від якої не має. Денге, як грип, нею просто потрібно перехворіти, а основна небезпека полягає у розріджені крові, тому краще перебувати під наглядом лікаря, що власне мені довелося зробити, бо було вже доволі кепсько.

Як вберегтися? Тим не менше від багатьох вірусів чи бактерій можна зробити прививки, що загалом не буде зайвим і так. Ось, наприклад перед виїздом на тривале перебування у Індію (5 місяців) я зробив прививки від черевного тифу і гепатиту А. Якщо їдете у якусь «колоритну точку», перевірте чи не ходить там якась зараза. Часто рекомендації по вакцинації чітко сформульовані на сайтах посольств чи МЗС цієї країни.

Також майте на увазі, що у більшості випадків воно носить суто рекомендаційний характер і швидше за все з Вами і так нічого не станеться. Я зустрічав десятки мандрівників, котрі без жодних щеплень по декілька років подорожують світом. І нічого з ними не сталося. Також знайомий і з тими, хто невідомо звідки привіз «цілий букет».

Загальний фізичний стан організму

(Хочете відчути себе старим? Підніміться на висоту 5000+ метрів над рівнем моря)

Подорожі втомлють. Часті тривалі перельоти, зміна часових поясів, перебування у незвичних кліматичних умовах полюбому відіб’ються на Вашому самопочутті, що в результат може призвести до виснаження організму, а відтак збільшивши ризик потрапляння в якусь халепу, що пов’язана зі станом здоров’я чи внаслідок неприємної пригоди через втрату концентрації і пильності.

Як не допустити? Візьміть собі за звичку постійно пити багато води (2+ літри на день) і добре висипатися (7-8 год. на добу). Також рекомендую завжди файно поїсти перед перельотом, оскільки до найближчої перекуски може доведеться чекати аж пару годин, враховуючи всі чек-іни, очікування посадки і можливі затримки. А, якщо на борту ще й не кормлять, то Ви взалагі «попали». Звичайно завжди можна щось перехопити у аеропорту, але майте на увазі, що їжа у таких місцях зазвичай гірша і майже завжди у 2-3 рази дорожча.

Страхівка

Якщо Ви не можете дозволити собі туристичну страховку, значить Ви не можете дозволити собі і подорож – це одне із основних правил поміркованого мандрівника.  Річ у тім, що страховий поліс для місячної подорожі у більшість країн світу коштує раптом 5-10 $, а лікування у більшості медичних закладів світу – від 300 $ на день. Мало де є безкоштовна медицина. Зрештою, не думаю, що на місці іноземця Ви хотіли б потрапити в українську лікарню.

Тому, при виїзді закордон страхівка – це абсолютний must. Хоча за весь час моїх мандрів страхові випадки у мене наставали всього два рази ( 1 – госпіталізація при лихоманці Денге на Балі; 2 – Візит до лікаря і ряд прививок від сказу після того, як на нас напали мавпи у Варанасі, Індія), без оформлення страхового полюса закордон я не виїжджаю.

Базові заходи безпеки і попередження проблем

Замість того, щоб думати: «А що, якби..?», рекомендую просто застосовувати у власному житті типові заходи безпеки і здоровий глузд при прийнятті рішень і вчиненні дій… От я вчора влупився у дорожній знак, просто задивившись на рисове поле. Роззява, що поробиш, але це могло трапитися всюди. А могло і не трапитися, якби я був трішки пильнішим.

Керуйте транспортом уважно, тримайте кошти у надійних місцях, ризикуйте виважено і лише при необхідності, слідкуйте за харчуванням, не пхайтеся у те, що потенційно може призвести до біди. Побачите, що світ набагато безпечніше місце ніж Ви собі могли уявляти раніше і просто рай у порівнянні з тим, що говорять люди навколо чи ЗМІ (котрі взагалі не варто читати.  Ось чому…)

Резюме, а також інші можливі халепи,
у які Ви швидше за все НЕ вляпаєтеся 🙂

Зрештою подорожі мало чим відрізняються від нормального осілого життя. Різниця лише у тому, що Ви переміщаєтеся у просторі і спостерігаєте чи відчуваєте те, що є типовим для людей даної місцевості. У більшості випадків небезпеки і проблеми також типові, котрі є однаковими між собою, де б Ви не знаходилися.

Ймовірність падіння цегли Вам на голову з будинку така сама на Шрі-Ланці, що і у Хорватії, варіантів потрапити у ДТП в Албанії є ж стільки, як у Малайзії, а шансів, що Ваш літак з Дубаю до Сінгапуру захоплять терористи є ж стільки, як і на рейсі Нью-Йорк – Лондон. Іншими словами, цього ш видше за все не трапиться. У будь-якому випадку не має за що переживати, адже у більшості випадків Ви і так ніяк не можете вплинути на ситцацію. То для чого ж тоді напрягатися? 🙂

«Я старий чоловік і зустрічав багато проблем у житті,
але більшість з того зі мною не трапилося» – Марк Твен.

.
Друзі, а в які халепи у мандрах потрапляли Ви чи Ваші знайомі?
Що трапилося і як довелося з них викручуватися, якщо не секрет?