Є така острівна держава на Схід від Китаю і на південь від Японії, що називається Тайвань. ЇЇ не має у списку членів ООН, але вона має повну незалежність, хоч і без прямих дипломатичних відносин з половиною світу. Офіційна назва – Республіка Китай (Republic of China), але у всіх списках (де вона зазвичай в ТОПі) іменується саме Тайванем. *** Не плутати зі всім нам відомим Великим Китаєм (КНР – Китайська Народна Республіка).

_тайвань

До слова, Тайвань на 22 місці у списку найрозвиненіших країн світу (Human Development Index). Лише для порівняння, Україна до кризи знаходилася на 83, Польща на 35, Італія – 26.  А ще це один із чотирьох Азіатських Тигрів. За площею даний острів трішки більший ніж Чернігівська область, а населення тут аж 23+ мільйона. Тепер уявіть це під азіатським соусом.

На думку мабуть спаде щось подібне між Сінгапуром, Гонконгом та Малайзією, Південною Кореєю, Японією. Як кажуть люди, Тайвань – це дешева Японія. А ще там тепло зимою. Власне тому ми й вирішили провести там цілий місяць у якості медового після доволі нестандартного весілля. Щоправда дану подорож ми запланували ще задовго до самого одруження, але це вже інше питання.

***

Оскільки про цю країну у нас майже ніхто нічого не знає, не кажучи вже й про візит, розвідувати довелося все самостійно. В цьому і кайф зрештою, оскільки сама подорож почалася ще задовго до прибуття у Піднебесну. Спочатку був тривалий переліт до Гонконгу із зупинкою на чай та бахлаву у Стамбулі. Потім просто чудових 5 днів у Гонконгу (читати звіт), де ми виробляли візу.

 

Віза у Тайвань

Як виявилося, з візою у Тайвань не все так просто. Це розвинена держава, тож ставлення до українців відповідне, а крім того у нас ще й не має посольства. Найближчі дипломатичні представництва знаходяться у Варшаві та Москві. У польській столиці, куди мені з-під дому 390 км, сказали, що нашими громадянами опікується Росія. Ну та, вже й та полетів виробляти візу.

Тому вирішив йти на авось у Гонконгу. І не прогадав. У Гонконгському офісі культури та економіки Тайваню (сайт під катом) без проблем видають візи українським та й іншим громадянам.

віза-тайвант

Для отримання туристичної візи (visitor visa – tourism) потрібно:

  • Наперед заповнити і роздрукувати аплікаційну е-форму
  • Дві фотки
  • Паспорт
  • Підтвердження коштів на рахунку (виписка з банку англійською)
    2000 $ на місяць очевидно їм достатньо
  • План подорожі (тут я просто на листку написав які місця збираюся відвідати)
  • Квиток вильоту з країни (може бути навіть бронь)

При такому розкладі без питань роблять на два тижні (14 днів) і видають вже на наступний день. Але нас таке не влаштовувало. Тому довелося в екстреному порядку видзвонювати знайомих і просити, щоб надіслали запрошення мейлом, прикріпивши скани своїх документів.

Як Ви вже знаєте (або не знаєте), у мене є друзі по всьому світі і навіть у такій екзотичні країні, як Тайвань. Річ у тому, що літом 2007 року я покращував свою англійську на курсах в студентському містечку Бат (Bath), Великобританія, де заприятелював зі Стелою, котра власне нас і підстрахувала. Ось ми разом на фото у 2007 і 2014 відповідно.

stella

На жаль візу отримали всього на місяць, тому на довше в Тайвані затриматися не вийшло, хоча і так не зле. Якщо хочете на довше, от очевидно варто наперед шукати роботу, звідки зроблять офіційний запит. Як показує практика відносно нескладно знайти роботу в Тайвані для викладачів англійської та програмістів.

 

Переліт

Ну все, віза у паспорті. Полетіли. У нашому випадку це півторагодинний переліт Гонконгу всього за 95 $ з людини. Ще один варіант для українців – це з пересадкою у Пекіні. Але в такому випадку очевидно варто наперед подбати про візу у Москві, звідки зрештою швидше за все і вилітатимете чи примаймні робитимете пересадку.

Якщо добратися до Гонконгу і чим там зайнятися і скільки це може винести по грошам читайте у статті Тур вихідного дня – Гонконг.

 

Ну а тепер власне про сам
Тайвань, людей і культуру

Давайте для початку глянемо як виглядає цей острів і де нам пощастило побувати.

(такі прикольні віджети можете робити за допомогою ua.igotoworld.com)
Як бачите, ми фактично об’їхали весь острів по периметру. В центральній частині знаходяться стрімкі гори, що здіймаються майже на 4000 метрів у найвищій точці. Гора Юшан (Yushan) з висотою 3952 м. є найвищою у цілій Східній Азії. На півночі все обертається навколо столиці-мегаполісу, західна рівнина практично повністю урбанізована, а Схід відграє роль природнього відпочинкового куточку. Звідси 12 000 км по прямій ліній без жодної землі через весь Тихий Океан аж до Мексики, де ми провели аж 4 місяці минулого року.

***

Перше що кидається в очі після виїзду з аеропорту – це інфраструктура. Я ще ніде не бачив, щоб автобани так довго тягнулися, переплітаючись між собою, на висоті кількох десятків метрів.

тайвант-дороги(фото позичив у skyscrapercity.com)

Ось зверху схема метрополітеу столиці країни (Тайпей) станом на грудень 2014, а нижче план на реалізацію до 2021 (всього через 7 років). Це вражає.

тайпей-метро

Загалом пересуватися по країні просто кайф. Транспорт зручний, відносно недорогий і всі позначення написані на двох мовах (китайською Мандарин і англійською).

 *** 

Пригадуєте я писав вище, що Тайвань – це дешевший варіант Японії.

Власне так воно і є. Японія панувала на цих теренах з кінця 19 ст. і аж до моменту поки не програла у Другій Світовій. Першочерговим розвитком та інфраструктурі тайванці завдячують саме північному сусіду.

Сучасна молодь теж живе у світі аніме та покемонів. Достаньо всього лиш пройтися вулицями району Сімен (Ximen), де знаходиться більшість бюджетного проживання та магазинів.

2-молодь (5)

2-молодь (2)

2-молодь (1)

 

Практично всі довоєнні споруди, котрі збереглися на острові були збудованими японцями.

3-японські будинки

3-японські будинки1

 ***

Але якщо копнути глибше, то сучасний Тайвань – це все ж таки китайська культура

Трохи історії…

Традиційно тут жили племена австронезійського походження (подібні до Малайців, Індонезійців, Філіпінців, аборигенів Австралії та решти народностей Мікронезії). Одного разу, мандруючи сходом країни, ми навіть натрапили на сільський міні фест корінного населення, яким вони відзначали початок сезону полювання.

4-аборигени (2)

4-аборигени (1)

На жаль серед теперішніх 23+ мільйонів, оригінального населення тут залишилося не більше 500 тисяч. Багато хто спився. Тим не менше дівчата-аборигеночки дуже симпатичні і користаються неабиякою популярністю серед домінуючої китайської чоловічої половини. Як би там не було, але міжрасових шлюбів майже не існує – зазвичай родина проти.

4-аборигени (3)

 ***

У 17 столітті сюди починають масово емігрувати китайці з континенту, потроху витісняючи місцеве населення. Колоніальні режими європейців на відміну від сусідніх Філіпін, Індонезії чи Малайзії тут надовго не затрималися і таким чином Тайвань є типовою провінцією Великого Імперіалістичного Китаю.  Про Японський вплив першої половини 20 ст. ви вже знаєте, а от про те, що трапилося далі швидше за все, що ні 🙂

Відразу після Другої Світової у Китаї розгортається протистояння між комуністами та керуючими до того націоналістами. На відміну від Росії, коли Миколу ІІ стратили разом із сім’єю, легітимний китайський уряд тікає на острів (Тайвань), звідки має намір відбити цілу країну. На жаль цього більше ніколи не сталося. Комуністи взяли від контроль цілу величезну країну, а «оригінальний Китай» продовжив розвиватися на малесенькому острові.

Власне антикомуністичний Тайвань залучився підтримкою капіталістичних США та решти країн Західного табору і таким чином почав стрімко розвиватися, ставши одним із світових лідерів виробництва електроніки та інших високотехнологічних прибамбасів. Такі відомі бренди, як Asus, Acer, HTC, D-Link, BenQ, CyberLink, Giant Bicycles та інші походять саме з Тайваню.

5-сучасний Тайвань2

5-сучасний Тайвань1

5-сучасний Тайвань

В результаті утворилося цікаве поєднання. Оригінальна традиційна китайська культура + несамовитий розвиток і цифрові технології.

6-храми (6)

До слова Тайвань є однією із небагатьох держав у світі, де протягом останніх років кількість віруючих значно збільшилася.

6-храми (7)

Майже всі тайванці ведуть доволі капіталістичний спосіб життя. Тобто, зазвичай одружуються не раніше тридцяти, спочатку дбають про навчання і кар’єру, часто подорожують, мають сексуальні відносини з різними партнерами чи просто зустрічаються з представниками протилежної статі ще з раннього віку.

Тим не менше, зважаючи на вище вказане, а також значний технологічний розвиток суспільства, традиції та сімейні цінності у них понад усе. Якщо когось підвищили по роботі, то в першу чергу людина завдячує не власній сумлінності, а богам та швиденько біжить у найближчий храм помолитися.

6-храми (1)

6-храми (4)

6-храми (3)

***

Люди

І ще один мега важливий момент. Побувавши у більш як півсотні країнах, я ще не зустрічав такої концентрації настільки добрих та ввічливих людей. Чесно, просто вражений, настільки все було круто в плані людського фактору. Мабуть це результат вдалого поєднання традиційної культури і економічного благополуччя.

7-люди (1)

7-люди (2)

7-люди (4)

 ***

Ну, а тепер давайте про місця, що ми відвідали у Тайвані. 

Тайпей – столиця країни

У 95% випадків кожен новоприбулий поїде прямо у Тайпей, столицю країни. І правильно зробить. Це чудова інтродукція до цілої країни. Навіть не знаю з чого почати описувати, але спробую…

Це велике сучасне місто з густою забудовою і рядом хмарочосів, де є всі блага цивілізації (макдональдси, старбакси, торгові центри etc.). Зокрема, найвища споруда світу 2004-2010 рр. знаходиться саме тут. Ось він, красень Taйпей 101 (висота 509 метрів).

8-Тайпей101 (2)

8-Тайпей101 (1)

Пригадуєте філь Люсі зі Скарлет Йохансон? Основні події відбуваються саме тут.

8-Тайпей101 (3)

Титул найвищої споруди було відібрано надвисоким будинком Бурж Каліфа (868 м.), що у Дубаю.

8-Тайпей101 (4)

Решта сучасних кварталів виглядають приблизно так…

9-райони-Тайпею (2)

9-райони-Тайпею (1)

9-райони-Тайпею (3)

А крім того збереглася й історична забудова, що виглядає доволі специфічно.

10-старі-райони (1)

10-старі-райони (3)

10-старі-райони (4)

Колориту додають так звані нічні ринки. Вони присутні практично у кожному кварталі і щовечора перетворюються на центри соціального життя місцевих мешканців.

11-нічні ринки (2)

11-нічні ринки (3)

11-нічні ринки (1)

11-нічні ринки (4)

Також у Тайвані є купа класних музеїв на всі смаки. Найповажніший з них National Palace Museum, де знаходиться найбільша у світі експозиція китайських артефактів. Вважається одним із п’яти найкращих музеїв у світі.

13-музей

Дану колекцію в сорокових  було вивезено із Забороненого Міста у Пекіні, коли відступав тоді ще дійсний уряд під натиском комуністів. Великий Китай і досі не може пробачити цього вчинку. До речі, щось подібне трапилося у 1939 році, коли перед приходом «червоних визволителів» поляки вивезли зі Львова масу скарбів переважно до Вроцлава і Гданська.

 ***

Навколо Тайпею є купа цікавинок, наприклад…

Прибережне містечко Тансуі (Tansui),

… де свого часу іспанські конкістадори спорудили свій перший порт на острові…

14-Тайнсуі (1)

… а потім в кінці 19 ст. один канадійський лікар відкрив тут перший госпіталь західного зразка і університет при ньому.

14-Тайнсуі (2)

 ***

Гористий національний парк Янгмінгшан (Yangmingshan)

…зі своїми крутими схилами, що піднімаються з краю міста і вражаючими сірковими гейзерами.

15-Янгмінгшан (2)

15-Янгмінгшан (1)

15-Янгмінгшан (5)

15-Янгмінгшан (4)

А загалом Тайпей чудова база для тусовок, радіальних відвідин навколишніх теренів і навіть роботи. Як виявилося тут сформувалася велика експатська спільнота. Більшість людей працюють у ІТ або викладачами англійської і роботу для білої людини знайти зовсім не складно.

15-Янгмінгшан (3)

Чесно кажучи, навіть було промайнула думка залишитися тут пожити деякий час. Але ж вир пригод постійно кличе далі та й осідла робота зовсім не для мене. Власний дистанційний бізнес понад усе.

 ***

Духовний медитаційний чайний центр в Міаолі…

Завжди мріяв відвідати щось подібне і тут доля підвернулася. Цілих п’ять днів ми провели у чайному домі Tea Sage Hut.

16-чайний центр (1)

Розпорядок дня наступний:

  • 7:00 підйом о
  • 7:30-8:30 медитація
  • 09:00-09:30 веганський сніданок
  • 10:00-12:30 чаювання у форматі традиційної церемонії та філософських дискусій
  • 13:00-14:00 веганський обід
  • 14:00-18:30 вільний час на роздуми, роботу або інше власне заняття
  • 19:00-20:00 медитація
  • 20:30-22:00 вечірнє спілкування і легка перекуска за бажанням
  • 23:00< нічна тиша

16-чайний центр (3)

16-чайний центр (2)

В принципі це був цікавий досвід, але не скажу, що я пізнав себе чи знайшов просвітлення. Мабуть даний формат не для мене. Суть життя я вбачаю у дещо іншому. Ще окремо детальніше напишу статтю про цей досвід, а наразі скажу:  «У житті варто спробувати все і вибрати для себе те, що найбільше підходить до душі» 🙂

*** 

Візит у школу в сільській місцевості 

Туди нас запросив один місцевий чувак, який на той момент замість військової служби проходив соціальну роботу у школі і дбав про те, щоб дітям завжди було цікаво. Тож він просто вишуковує різних іноземців і час від часу запрошує їх до школи, щоб сільські дітки могли отримати зв’язок із зовнішнім світом.

17-школа (3)

17-школа (2)

Цілий день ми провели бігаючи від одного класу до іншого, розповідаючи про світ і даючи базові уроки англійської. Це було доволі цікаво та неординарно. Так у них виглядає обідня перерва.

17-школа (5)

Варто сказати, що буквально після завершення універу я три місяці викладав основи підприємництва у декількох школах Північної Хорватії, але цього разу це було щось зовсім інше. Більше відчув себе не викладачем, а посланцем доброї волі.

17-школа (6)

17-школа (4)

***

Східне узбережжя

Так сталося, що мій давній колега і онлайн підприємець Амір (інтерв’ю з ним) якраз також перебував у Тайвані з своєю дівчиною, орендуючи хатку у віддаленій частині зовсім неурбанізованого східного узбережжя. Останній раз ми зустрічалися у Мексиці і ось доля звела нас знову. Приємно так пересікатися з побратимами у різних куточках світу.

18-Амір-Дана (1)

Загалом вздовж цілого східного узбережжя простягають круті схили, що стрімко сходять у бурхливі води Тихого океану.

18-Амір-Дана (2)

Як виявилася погодка зимою у Тайвані некупальна. Середня температура у грудні-січні порядка 15 градусів на Півночі і 20 на Півдні. Через великі хвилі до води на жаль не доступитися, хоча час від часу можна зустріти серферів-відчайдухів.

***

Населених пунктів тут значно менше. Сюди більше їдуть за природою.

19-природа (3)

19-природа (2)

19-природа (1)

19-природа (5)

19-природа (4)

Старий японський тартак.

19-природа (7)

19-природа (8)

19-природа (9)

***

Національний парк Тароко

Перлиною Східного узбережжя та і всього острову заслужено вважається національний парк Тароко, основна частина якого являє собою каньйон, що глибоко врізається між скель. Дорога в’їжджає у нацпарк на рівні моря і спочатку по каньйону…

20-тароко-дорога (2)

20-тароко-дорога (3)

… а далі по високогірних схилах, піднімається аж на 3300-метрову висоту, потягом всього 68 кілометрів. Це доволі стрімко.

 

20-тароко-дорога (1)

Де-не-де зустрічаються мальовничі храми і класні природні місця. Зустрівшись із ще одним своїм знайомим, австралійцем російського походження Іваном, ми винайняли авто і проїхалися по цих красотах.

21-тароко-красоти (4)

21-тароко-красоти (3)

21-тароко-красоти (1)

21-тароко-красоти (2)

21-тароко-красоти (5)

*** 

Історичне японське місто Джуйфен (Jiufen)

В самому північно-східному куточку острова, вже зовсім неподалік столиці (1 година поїздом),  збереглося чудове історичне місто. З кінця 19 ст. Джуйфен став притягувати тисячі шукачів золота і власне перетворився на процвітаючий торговий центр. Місто навіть носило назву Малий Шанхай.

22-джуйфен (1)

На жаль в середині 20 ст. золоті поклади вичерпалися і Джуйфен перетворився на привид. Лише туризм у дев’яностих вдихнув у нього нове життя. Зараз це більше нагадує залюднений нічний ринок ніж історичне містечко.

***

Фінансове питання:

Зазвичай країни з рівнем розвитку Західної Європи є доволі дорогими і місяць активної подорожі по них з легкістю витягує на 4000-5000 $. Але з Тайванем все далеко не так.

Я був приємно здивований рівнем цін у країні. Наприкла…

Проживання:
– пристойний дабл у готелі 30-45 $
– ліжко у хостелі 15-20 $
– 1 кімн. квартира на винайм в місяць
(Тайпей 300<$, решта країни 150-250$)

Транспорт:
– переліт до Тайваню з Гонконгу 95$
– сер. проїзд у метро 1$
– 300 км поїздом 20$

Харчування:
– фруктовий шейк 1,5$
– вулична страва з нічного ринку 3-4 $
– вечеря на двох у норм ресторані 20$   

Безлімітний 3G на телефоні 30$/міс

Побутові речі дуже дешеві

На жаль детального фінстрипу по всіх витратах у мене не збереглося, оскільки при переїзді у сусідній В’єтнам, куди ми приїхали щонайменше на місяць, накрився мій телефон, де були всі збережені витрати.

Але скажу, що разом за місяць подорожі Тайванем (20.11-17.12)
у нас на двох осіб вийшло порядка 1200$, що зовсім непогано.

***

Чесно кажучи, я не очікував, побачити Тайвань саме таким. Люди, культура і міське життя – це щось особливе. Природа норм, але нічого унікального. Як на мене, у Тайвань варто їхати саме заради урбаністичного досвіду і проникнення у надзвичайну культуру сучасного суспільства, що пронизане безліччю традиційних ниток з минулого. Там навіть варто пожити деякий час. Не пошкодуєте 🙂

23-тайвань


Друзі, а що Ви знали про Тайвань до прочитання цієї статті? 

Можливо там побував хтось із знайомих або навіть саме Ви?
Якщо так, то що варто було б додати, описуючи цей острів? 🙂

Support and Follow events in UkraineMore Info