Львівщина є одним з найбагатших регіонів на культурну спадщину та різноманітні цікавинки для шукачів справжніх пригод чи пересічних туристів. Більшість гостей обмежуються лише Львовом, де можна з легкістю забути про буденність і зануритися в атмосферу кількасотрічної давнини, пожинаючи плоди мабуть найбільш туристично дружнього міста в Україні.

Деякі більш амбітні любителі історії шукають можливостей відвідати чарівні навколишні замки, монастирі чи колоритні маленькі галицькі містечка. І лише декількох манить поклик сивої давнини та практично не розвідані місця, куди ще не проник масовий туризм.

камяні-фортеці-львівщини2

Запрошую Вас проїхатися поза битим шляхом («off the beaten track», як прийнято говорити у світі) по наскельних містах-фортецях Львівщини. Відразу скажу, що я написав дану статтю ще більш ніж три роки тому, коли почав співпрацювати з автомобільним тревел порталом AutoTravel.ua, а оригінал статті ось тут. Але добавляю її сюди, щоб глибше розкрити тему мандрівок Львівщиною.

Власне це є один із чотирьох мабуть найкращих одноденних туристичних маршрутів зі Львова. Всі пам’ятки розташовані в південному напрямку від міста Лева з радіальними відгалуженнями вздовж траси Київ-Чоп, що робить більш як двохсот кілометрову подорож на автомобілі комфортною, а пересування між об’єктами швидким.

***

Отож, ми з Вами побачимо наступне: частину Стільського городища (столиці Білих Хорватів, в селі Дуброва), скельний монастир (село Розгірче), а також залишки наскельної фортеці Тустань, що в селі Урич.

Ось, на схемі чотирьох вище згаданих маршрутів Львівщиною, по скельних фортецях пролягає той, що прокладений на Південь. Номери 20, 21, 22.

Поїхали В-)

Виїжджаємо зі Львова по вулиці Стрийській на південь (назва вулиці говорить сама за себе), шукаємо вказівники Стрий або Чоп. При виїзді з міста справа промайне найбільший торгівельний комплекс King-Cross, в якому до речі можна закупитися на день  або придбати необхідні для Вас речі.

Виїжджаємо за межі міста під кільцевою дорогою і нікуди не звертаючи впевнено прямуємо трасою Київ-Чоп. Вона є головною транскарпатською артерією країни, яка далі веде в Угорщину та країни Південної Європи. Хоча дорога дозволяє, не забувайте про швидкісні обмеження, рухаючись по прилеглих селах (тут частенько люблять стояти наші самі знаєте які «друзі»). Минаючи два перших села виїжджаєте на справжній український автобан, що тягнеться по вершині плато, даруючи подорожуючим гарні навколишні краєвиди.

 

Древне городище “Стільсько”

За якихось 20 кілометрів дворядка закінчується і саме тут потрібно не прогавити поворот. Відразу  після  кількасот метрів по завершенню  дворядної дороги біля заправки «ОККО» повертайте ліворуч, слідуючи односторонньому рухові. Дорога йде по колу, повертаючись на автобан. Після крутого лівого повороту зверніть вправо  до села Тростянець. Мальовнича «автомобільна стежка» крутими підйомами та спусками приведе Вас до села Стільсько, де повертаєте праворуч і рухаєтеся до наступного села.

З  лівої сторони побачите велетенські кам’яні виступи із слідами людської діяльності на них.

(перші ознаки древньої цивілізації)

Основні вцілілі рештки великого древнього міста не можуть не захоплювати. Хто б міг подумати, що недалеко від  Львова є така богом та людьми забута атракція. В Туреччині, наприклад, такі місця користуються великою популярністю з боку туристів, що втікають від палючого сонця берегів Середземного моря. Це залишки Стільського городища, колись столиці країни Білих Хорватів (слов’янських племен, що проживали  на навколишніх теренах).

Згодом їх  посунули на Південь угорські племена, результати чого ми з Вами можемо побачити на сучасній політичній карті Європи. Ось окремий пост про чудову поїздку у Хортватію.

(Головний комплекс, що зберігся до наших днів)

 

Особливу увагу привертає камінь мостоподібної форми ліворуч вгорі, на якому очевидно проводили жертовні ритуали. Галявина перед основною масою кам’яного комплексу є чудовим місцем для перепочинку або невеличкої перерви для детальнішого ознайомленням з місцем. До речі, навколишня територія багата на пам’ятки Білохорватської держави і вартує одного окремого дня лише для ознайомленням з цим містичним місцем.

Ну а нам потрібно рухатися далі до наскельного монастира в Розгірчому.

***

Продовжуємо свій шлях тією ж самою затиснутою з обох боків глухими лісами грунтовою дорогою.  За 10 кілометрів виїжджаємо на асфальтовану трасу в селищі Розділ,  повертаємо праворуч, щоб повернутися на магістраль. При виїзді на  головну дорогу  Київ-Чоп повертаємо ліворуч і продовжуємо шлях в сторону Карпат.

По дорозі переїжджаємо міст через Дністер. Тут він ще зовсім маленький і складно уявити, що далі він переростає в поважну широку повноводну ріку, яка  навіть витесала в земній поверхні один з найбільших каньйонів в Європі. Продовжуємо далі, минаємо поворот на Трускавець і рухаємося в напрямку до Стрия. При в’їзді в Стрий відразу за мостом рекомендую їхати по головній дорозі вліво (що є об’їзною міста ), оскільки можна блуданути і втратити при цьому дорогоцінний час. Саме місто досить цікаве, але в нас на порядку денному скельні древні пам’ятки, тож не відходимо від тематики. А Стрий можна гармонійно поєднати у іншому не менш цікавому маршруті.

На розв’язці  проїжджаємо під мостом і повертаємо праворуч, щоб виїхати на нього. Прямуємо в сторону Івано-Франківська, перетинаючи ріку Стрий. Відразу в першому селі Миртюки  з’їжджаємо вправо і рухаємося в сторону гір, які вже розкинулися по всьому горизонту. Їдемо ще 20 кілометрів, минаючи 3 села. Останнє тупікове село Розгірче, в передгір’ї Карпат і є нашим пунктом призначення.

 

Наскельний монастир в Розгірчому

При в’їзді в село тримайтеся доріг, що ведуть лівіше, а найвища споруда, яка  нагадує пожежну  оглядову вежу нехай слугує орієнтиром. Це одна із будівель місцевої ферми, де вирощують страусів, африканських буйволів, екзотичних кабанчиків та інших видів більш  знайомої нам звірини. Крім того тут є магазинчик і кафе, їжу в якому готують виключно з власно вироблених натуральних продуктів.

Власники обладнали хатину в типовому західноукраїнському стилі, а в її підвалі знаходиться справжня криївка, де ви зможете поласувати, але лише після оглядин наскельного монастиря. Люди охоче покажуть напрямок об’єкта місцевої гордості, що знаходиться на залісненому схилі гори відразу за селом.

Від ферми підніміться дорогою вверх та зверніть праворуч, рухаючись вздовж лінії електропередач. Дорога приведе Вас на галявину, над якою серед  дерев на крутому схилі проглядатиметься справжня древня пам’ятка архітектури.

Тутешній скельний монастир чудово зберігся, на відміну від двох інших об’єктів нашого маршруту. Захоплює об’єм робіт, виконаний для пристосування частини скелі до життя у ньому. Як вважають дослідники, ченці-християни оселилися тут ще за Руських часів, щоб жити  подалі від гамірних міст та присвятити своє життя служінню Богу.

Сам монастир складається з двох ярусів, з’єднаних між собою зовнішніми сходами. Нижні келії призначалися для проживання, а верхня мала функцію каплички. Очевидно навколишня територія була більш розвинутою, оскільки далі, вище в горах, можна знайти залишки великого древнього городища. Ну чим Вам не туристичний об’єкт?

УВАГА!!! Як альтернатива, щоб не намотувати зайвих 40 кілометрів від Стрия до Розгірчого і назад, можна зупинитися біля повороту на село Нижня Стинава на трасі Київ-Чоп. Тут знайти місток, який веде через річку до Розгірчого і протися пішки 2 кілометри до наскельного монасриря. Невеличка піша розминка не завадить.

***

Після обіду на «страусиній фермі повертаємося  до Стрия і рухаємося знову ж таки нашою трасою Київ-Чоп в напрямку Карпат. Прямою, наче стріла дорогою їдемо  поміж перших гірських хребтів. За деякий час перетинаємо кілька мостів, де Опір впадає у Стрий.

Трішки далі, після закінчення селища Верхнє Синєвидне,  повертаємо з траси праворуч в сторону Корчина,  який лежить в розлогій мальовничій долині. Зліва від нас височітиме одна з найвищих вершин Сколівських Бескидів, гора Парашка (1268м.н.р.м.), а десь біля її підніжжя танцює постійно жвавий водоспад Гуркало.  Дорога з вибоїнами, наче після астероїдного дощу, не дасть Вам можливості постійно милуватися навколишніми краєвидами, аж поки  за 20 км після повороту з траси Ви не досягнете нашого третього наскельного чуда на цей день. В селі Урич поверніть стрімким підйомом направо, згідно вказівників,  щоб потрапити до кам’яного міста-фортеці Тустань.

 

Фортеця-скеля Тустань

Ще на під’їзді Ви побачите величні кам’яні брили, що домінують над навколишньою територією. УВАГА! Припаркувавши авто не спішіть купувати чай на травах або соковитий шашличок, який пропонують місцеві підприємливі бабусі.  Підійдіть до каси і з’ясуйте коли наступна безкоштовна екскурсія.

Майже щогодини місцеві археологи-волонтери проводять безкоштовний тур  (тривалість 45 хв.)  для відвідувачів, які придбали вхідні квитки на територію заповідника. Звичайно, ви можете  і самостійно  дослідити тутешні скелі, на яких ще за руських часів стояла одна з наймогутніших фортець регіону.

Ну і не пропустіть шашличок для успішного завершення захоплюючого, пізнавального і загалом чудового дня.

Повернення до Львова не створить жодних проблем, після того, як Ви обстежили весь регіон, і займе в середньому до 2-ох годин. Якщо вертатися до Львова бажання у Вас не має, то можна в селі Урич ,після спуску з-під скель,  повернути направо і грунтовою (досить паршивою) дорогою добратися до Східниці, яка лише в 5-ти кілометрах звідти. Східниця є пристойно розвинутим курортом мінеральних вод, де знайдеться проживання різних цінових категорій та комфорту.

.
Друзі, а що б Ви ще додали до цього маршруту вихідного дня?

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: