Чи є у вас мрії над якими ви часто задумуєтеся? Щось таке, що ви постійно хотіли зробити, але не знали як до цього підступитися? Цілі та амбіції, від яких просто захоплює дух. Думки про них не дають вам справи ночами, а кожен день супроводжується численним ідеями про втілення даного зухвалого задуму в життя. Наприклад – відвідати ВСІ КРАЇНИ СВІТУ. Тим не менше, весь об’єм роботи, що перед вами стоїть, а також навіть можливо страх, не дають зробити навіть першого кроку у напрямку реалізації даної заповітної мрії.
Правильно кажуть, що прийняття рішення – це вже половина шляху. Так і є. Більшість навіть не готові зробити і це, сподіваючись, що якось само прийде у майбутньому. Але так не буває. Само не прийде. Твердо прийняте рішення – це і справді половина шляху.
Якщо дана ціль і справді амбітна (мова йде про одну із тих самих, котру ви згадуватимете наприкінці життя, сидячи з внуками перед каміном), то швидше за все на її реалізацію підуть цілі роки чи десятиліття, а кількість спрямованих зусиль і ресурсів перевалить далеко за межі посередності. Але самого рішення не достатньо. Абсолютна більшість людей рано чи пізно в силу різних причин відмовляється від своїх глобальних планів, а їх мрії залишаються лише мріями. То чи є така ціль у Вас?
***
Особисто у мене їх декілька, але одна з них яскраво виділяється і чітко стоїть осторонь. Я ДУЖЕ ХОЧУ ВІДВІДАТИ ВСІ КРАЇНИ СВІТУ. Чесно кажучи, вже давно задумуюся над цим, але в силу причин, перелічених вище, просто не підступився до прийняття такого рокового рішення. Тому зараз, коли тренінг Формула Продуктивності підбігає кінця і учасники підбивають підсумки та визначають напрямки розвитку свого життя на найближчий час, я просто зроблю те, що хотів зробити вже давно.
До речі ось проміжні результати учасників за половину тренінгу, а самі матеріали курсу, систематизовані для самостійного опрацювання можна будуть доступні з середи.
В мене нова ціль – Я збираюся відвідати всі країни світу 🙂
Це доволі амбітна і непроста для виконання ціль, погодьтесь. Тому, зважаючи на деякий власний досвід, а також дослідження даного питання, у цій статті блогу я опишу алгоритм того, який на мою думку дасть найбільше шансів досягнути бажаного. Зовсім не обов’язково ставити перед собою ціль відвідати всі країни у світі. Це може бути створення бізнесу, побудова якісного будинку чи стійкої щасливої сім’ї. Просто беріть ці принципи на озброєння у ваших справах.
***
Ціль!
Відвідати всі країни у світі.
Для чого (мета)?
Я просто завжди хотів це зробити. Щоразу, дивлячись на мапу світу, я починають уявляти що ж відбувається на цьому клаптику Земної кулі, як виглядає місцевість, що їдять люди, чим вони займаються, як заробляють на хліб, наскільки там гарні дівчата etc. Це не дає мені спокою, тож я починаю досліджувати дане питання, що викликає все більший і більший апетит. Але врешті решт, потрапивши туди, дана солодка напруга спадає. Тож я запитую у себе: «А що далі?» Таким чином дане бажання пізнати світ втихомириться лише після того, як я побачу абсолютно все або принаймні більшість.
Зважаючи на те, що відвідання всіх країн світу є зовсім непростим завданням, сама складність цього квесту викликає бажання взятися за дану справу. Я люблю братися за непрості проекти 🙂
Під час цієї епічної мандрівки, я продовжуватиму вести цей блог OpenMind.com.ua і показуватиму своїм співвітчизникам, що ж відбувається там за бугром. Окрім саме тревел інформації про різні куточки світу, статті по саморозвитку надихатимуть тисячі людей на подвиги, а практичні напрацювання по онлайн бізнесу допомагатимуть людям зробити крок на зустріч або досягти фінансової самостійності.
Спілкуючись з незнайомцями із далеких країн, я буду намагатися у найкращому світлі представити Україну і розвіяти ряд негативних міфів, що складися про нашу державу та її мешканців в результаті нашарувань століть. Тому виступатиму таким собі неофіційним амбасадором. Зрештою, це непросто квест-мрія. Для мене це справжня місія.
Окрім того, я просто почуватимуся доволі крутим чуваком, після того, як побуватиму у всіх країнах. Моє самовдоволення перебуватиме десь на тому ж рівні, що і у начальника відділу якоїсь середньої фірми у момент, коли він викочує з салону на новенькому авто, на яке збирав гроші ціле десятиліття.
Мірило і фінальна точка
Доволі складно досягти будь-якого результату, коли не знаєш коли його буде досягнено. Якщо людина не фіксує собі фінальної точки, куди варто рухатися, то ризикує постійно плентатися у пошуках невловимого.
Про це я доволі розгорнуто написав у статті Визнач ціль – інакше стрілятимеш вхолосту. Гроші є хорошим мірилом у багатьох речах. Наприклад, в успішності бізнесу, якості квартири чи затребуваності послуг.
У моєму ж випадку мірилом буде чітка кількість країн. А скільки їх є взагалі? Є купа різних підходів, але я притримуватимуся того, що і Організація Об’єднаних Націй, хоча і з деякими корективами. Наразі членами ОНН є 193 країни. Ось весь список на сайті ООН, а тут у Вікі.
Я не зовсім погоджуюся з цим списком. Сюди ще хочеться додати парочку de facto незалежних країн чи державних утворень, котрі в силу тих чи інших причин не є членами ООН. Це простерігачі у ОНН (Ватикан і Палестина), а також країни, що фактично є незалежними, але з тих чи інших причин, не є членами ООН (Тайвань, де я побував зовсім недавно, і Косово, яке мені теж пощастило відвідати).
Також можна занурюватися глибше і вважати державами Північний Кіпр (де я теж був), Придністров’я, Абхазію etc. Але, зважаючи на суб’єктивні погляди різних людей і політичних сил, з таким успіхом у список можна внести ДНР та ЛНР. Дана дискусія може дойти до безкінечності, тому я притримуватимуся загальноприйнятих норм, а спец формування виділятиму окремо.
Отже кінцева ціль – відвідати 197 країн (193 члени ООН + Ватикан, Палестина, Тайвань і Косово), а по дорозі заскочити у ряд інших державних формувань. Я збираюся зробити це до досягнення мною 40 років, тобто до 04 грудня 2027 року. Тож для будь-якої своєї амбітної цілі визначайте фінальну точку, щоб чітко знати куди рухатися.
Стратегія
Перед тим, як братися за великі справи, варто виробити
чітку стратегію їх реалізації і притримуватися її.
По-перше, це допоможе зрозуміти, що даний монстр не такий вже і страшний. Його можна і варто їсти частинами (власне цьому приділяється багато уваги у тренінгу Формула Продуктивності). По-друге, це допоможе спланувати покрокове вирішення проблеми. По-третє, дасть можливість перебувати у постійному фокусі протягом цього тривалого епічного шляху.
Отже, станом на час публікації цієї статті я відвідав 51 країну зі списку ООН + 5 інших державний формувань (клацніть, щоб переглянути карту і список країн). Таким чином для досягнення бажаної цілі у 193 країни мені залишається відвідати ще всього 142. Не виключаю і того, що до 2027 року з’явиться ще парочка нових. На все про все я собі виділив часу 13 років, оскільки недавно мені стукнуло 27.
Якщо взятися за суху математику, то для вчасного досягнення бажаного мені щороку варто відвідувати по 11 країн. Зважаючи на досвід попередніх років, це більш ніж реально, оскільки в середньому при теперішньому стилю життя, я відвідую порядка 7-9 нових країн у рік. Тобто трішки прибавивши (11 країн у рік), це напряму повинно привести мене до мети. Грубо кажучи – виділяти на одну країну один місяць. Десь так зараз воно все і рухається, а перспектива виглядає зовсім нескладною.
Але життя було б зовсім іншим, якби нам все давалося так просто, друзі, суто в межах сухого прорахунку. Не все так просто, як здається. Тож до всіх стратегічних напрямків, чим би ви не займалися, потрібно застосовувати мікро менеджмент, іншими словами тактику.
Тактика
Насправді у плані подорожей світ можна грубо поділити на складні і легкі для відвідування країни. Легкі – це ті, куди просто і відносно недорого потрапити (Європа, більшість Азії, колишній СРСР, Близький Схід). Їх складність зростає по мірі віддаленості, а відтак і збільшенню ціни добирання або перебування там (e.g. Північна, Центральна і Південна Америки; Південна і Східна Африка).
А от складними є віддалені і супер дорогі країни (Австралія і Океанія) або ті, куди непросто потрапити в силу бюрократичних перепон або напруженої ситуації (окремі країни зі спецстатусом, як от Бутан, більшість держав Західної і Центральної Африки).
Звичайно що у моєму теперішньому списку відвіданих держав переважно прості країни, тому найцікавіше ще точно попереду і я це усвідомлюю. Саме тому варто наперед розробити тактику, щоб за рік до дедлайну не опинитися у плачевній ситуації, коли незакритими залишаться Північна Корея, Конго, Тувалу, а також Гаіті.
Отже, ось яку тактику, я собі обрав:
1) Орієнтуватися на 15+ нових країн у році. Якщо притримуватимуся цього тепму протягом перших декількох років, то це дасть мені певний запас на кінець, коли складність невідвіданих напрямків зростатиме.
2) По місяцю на країну я виділяти явно не збираюся, але все ж таки намагатимуся відвідати основні точки кожної, щоб зрозуміти і побачити їх з середини. На більші країни такі, як Китай, Бразилія чи Індонезія, у мене може йти і пару місяців, на середняк (e.g. Філіпіни, Перу, Нова Зеландія, Мадагаскар) думаю йтиме десь по місяцю, а на дрібнші (Ямайка, Мальдіви, Пулау, Катар, Сан Маріно, Ісландія etc.) – декілька тижнів або днів.
3) Постійно перебувати в бігах я не збираюся. Щонайменше 4-5 місяців у році планую проводити в Україні і Європі. Також я не збираюся перетворюватися у пропащого волоцюгу, котрий постійно кудись женеться. Таких персон я теж зустрічав достатньо. У мене буде наперед опрацьований графік, а шалені порожі я чергуватиму з бізнесовими, навчальними і соціальними подіями у моєму житті.
4) У кожній частині світу, куди пару разів літати буде не вигідно, я виділятиму базову країну, яка придатна для відносно комфортного довготривалого життя. Наприклад: ПАР у Південній Африці, Сенегал у Західній Африці, Аргентина в південній частині Південної Америки, Колумбія в північній частині Південної Америки, Пуерто Ріко у Карибському басейні, Австралія у Океанії etc. Таким чином матиму тимчасовий дім, де зможу вливатися у місцеве середовище, вивчати мову і продовжувати працювати. Звідти без проблем робитиму радіальні вилазки у сусідні країни.
5) Ряд держав закриватиму одним махом з вильотом і поверненням в Україну в межах кількамісячної подорожі. Наприклад, країни Середньої Азії, Центральної Америки чи Західної Африки.
Звідки і як почати?
Яку б ціль Ви перед собою не поставили, важливо приступати до її реалізації вже зараз. Інакше з кожним днем шанси на успіх зменшуватимуться.
Я вже це роблю. Просто до цього моменту це було послідовним природнім дослідження світу, а зараз у мене є чітка мета. Наразі я знаходжуся у Камбоджі і на черзі серед нових країн у нас цього сезону зима-весна 2015 намічається ще Лаос, М’янма і Непал. Сподіваюся, що також і Бангладеш та якась із дрібних арабських держав Перської затоки, де зазвичай зручно робити трансфер між Азією та Україною.
Далі літом хотілося б відвідати всі карликові країни Європи на авто, доїхавши аж до Гібралтару.
Ну а на осінь доведеться вибрати куди ж відправимося у вирій. Швидше за все це буде Африка або Південна Америка. Життя покаже.
Ціна
Все має свою ціну. Слава, бізнес, сім’я, професійний кваліфікаційний рівень та інше. Зазвичай для того, щоб отримати щось одне, нам необхідно відмовитися від чогось іншого або навіть щось принести у жертву.
Відвідання всіх країн світу теж матиме свою ціну. Яку?
- Гроші
- Час
- Енергія
- Відносини
- Інше…
Гроші
Повірте, подорожі не впираються лише у кошти. Як показує практика з моїх попередніх фінстрипів по Південно-Східній Азії, Центральній Америці, Тайваню чи навіть з Балкан, більшість країн світу можна відвідати в межах бюджету 1000$ (а краще 2000$) на місяць. Окремі складні країни можуть потягнути трохи більше, але не надто. Саме тому, я розробив тактику, щоб максимально згладити ці процеси. Звичайно, з критичною девальвацією гривні, дане завдання стало у 2,5 рази складнішим. Але ж це всього 2,5 рази (принаймні зараз). Не 100, не 50 і навіть не 10. Всього 2,5 рази! Дана фінансова дрібниця аж ніяк не може стати на заваді реалізації моєї мрії.
Потичавши звіти інших мандрівників і прикинувши мої власні витрати, я прикинув, що відвідання всіх країн коштуватиме мені порядка 150-200 тисяч доларів США. Це зовсім немаленька сума, але ж я не буду платити її за один раз. Розбивши це на 13 років, я бачу, що це цілком підйомно навіть при теперішньому стану речей.
Окрім того, я збираюся постійно розвивати власний бізнес і активно працюватиму над тим, щоб мої прибутки постійно зростали у геометричній прогресії. Зрештою, як Вам ідея розміняти квартиру в центрі Львова чи на окраїні Києва на всі країни світу і неоціненний досвід, який ви отримаєте в результаті цього? Я б навіть не роздумував про такий обмін, а Ви? 🙂
Час
Він і так пройде. А чим же ще займатися, якщо не жити? Ще 5 років тому, коли я вперше поїхав у Індію, то збагнув для себе, що подорожі і отримання нового досвіду – це найкращий спосіб проведення власного часу. Дане відчуття насправді надає крила і ви це згаєте.
Енергія
Час від часу траплятимуться такі моменти, що мені нічого не хотітиметься, а в середині буде відчуття певного перегорання. Я це усвідомлюю. Тим мене менше рутина все одно більше пригнічує. Дана ціль 193 країни, перепущена крізь призму стратегії з технікою, вибудує у моїй свідомості найміцніший стержень, навколо якого обертатимуться решта справ.
Я впевнений у тому, що ця місія (відвідати всі країни світу) не просто допоможе мені реалізувати одну ціль, а й позитивно вплине на розвиток інших сфер життя. Наприклад, бізнес, фізичний і розумовий розвиток, побудова мережі класних дружніх і ділових контактів etc.
Відносини
Мабуть дану ціну мені буде заплатити найважче. Власне питання сім’ї та відносин з найближчими мені людьми найбільше тримало мене від прийняття даного рішення раніше. Але згодом я дещо переосмислив. Ми і так кожних пару днів зустрічаємося з батьками у скайпі, з друзями регулярно переписуємося у соцмережах, а коли я у Львові, то ми неслабо двіжуємо, спогади про що зберігаються на цілий рік.
Я живу даним мандрівним стилем життя вже більше трьох років і мої трансконтинентальні відносини з іншими сильно не відрізняються від тих, що збереглися між колишніми однокласниками, які живуть у різних під’їздах одного будинку. З часом кожен обзаводиться своїми особистими справами, а на перше місце переноситься сім’я.
Власне саме це мене наразі і найбільше турбує. Нещодавно ми одружилися з Мартусею і звичайно плануємо дітей. Коли я почав піднімати питання відвідання всіх країн світу, то Марта була не в захваті. Але згодом ми об’єктивно подивилися на речі і зрозуміли, що діти – це зовсім не тягар.
Деякі мої знайомі успішно подорожують з дітьми. В таких ситуаціях ціна подорожей може зростати на 30% максимум, оскільки є більші вимоги до комфорту + додаткові витрати на ще одну особу. У деякі поїздки, куди Марта їхати зовсім не хоче (наприклад: Іран, Судан чи Гондурас), я відправлятимуся сам. Зрештою, впевнений, що такий космополітизм піде дитині лише на користь.
Труднощі та інші підводні камені
Вони точно будуть. Деякі з них мені вже доводилося відчути. Це збройне пограбування у Мексиці, хвороба із госпіталізацією на Балі, труднощі з потраплянням у країну (на прикладі Британії) та інше. Тим не менше, багато чого ще є попереду і з цим доведеться зустрітися віч на віч.
Щоб максимально краще підготуватися до того, що мне чекає на цьому тернистому шляху, я спробую вийти на зв’язок з іншими людьми, які вже відвідали всі країни світу. Їх до речі не так вже й багато. Всього порядка 90 осіб на 7+ мільярдне населення Землі. Впевнений, що сконтактуватися і поспілкуватися особисто принаймні з двома-трьома десятками проблем не виникне. От і обзаведуся заодно корисними контактами, а також почерпну мудрості та підготуюся до того, що мене може чекати у майбутньому.
Резюме
Визначення цілей, складення плану їх реалізації і здатність йти по вибраному шляху, не відмовляючись від мети, є однією із ключових навичок людини, незалежно від того, чим вона займається. Вже більше трьох років я активно працюю у сфері тайм менеджменту у широкому значенні і саморозвитку вцілому. Після прочитання е-книги Формула Продуктивності і/або проходження однойменного десятиденного культового тренінгу вже сотні людей відчули на собі переваги даного підходу.
Завтра завершується робота останньої групи. Ось їхні проміжні результати за половину програми (там майже 100 коментів з висновками від різних людей). З середи і до кінця тижня на хороших умовах будуть доступні навчально-практичні матеріали, що систематизовані та впорядковані для ефективної самостійно роботи, котрі ви також зможете придбати.
А я наразі беруся за підкорення всесвіту. На щастя для цього зовсім не потрібно утискати права інших або брати в руки зброю. Достатньо всього лиш відвідати всі країни світу, що мабуть є моїм найважливішим рішенням у житті на даний момент. Протягом наступних щонайменше 13 років цілий лайфстайл обертатиметься навколо цього. Зрештою, останні три роки теж так і було.
Чи вдасться це мені? Чи не зламаюся я на половині дороги, а може просто заб’ю чи зміню пріоритети? Подивимося! Як би там не було, шлях буде дуже цікавим і захоплюючим. Сподіваюся, це принесе користь не лише мені, а і вам. Живіть Свідомо – Open Your Mind.
Дуже надихаюча стаття! Аж мурашки по шкірі! Кайфую від того, як все гарно розплановано і розписано. Ти-чудовий приклад, Оресте, бажаю успіху у здійсненні мрії і нових амбітних цілей після досягнення цієї!
Чудова стаття! Дуже хочу подорожувати більше, зараз на рахунку 16 країн. Ваша стаття чудово описує хід мислення для досягнення цілі. Все по поличкам! Дякую, мене надихнуло і дало сил діяти!
Можливо всі краіни світи я не ризикну відвідати але ціль достойна. Буду подорожувати так само як і ви. І спочатку перечитаю та уважно вивчу всі ваші записи. Дакую що в моєму рідному місті є такі люди.
Навзаєм 🙂
Чудова мрія! Бажаю невичерпного натхнення і запалу для її реалізації! Не знаю, яким вітром мене сюди занесло, але тепер точно захоплено слідкуватиму за покроковим здійсненням цієї мрії. Бо подорожі – то одні з не таких вже й численних найкращих трафунків, що можуть статися з людиною в житті. Подорожі – то найбезпечніший небезпечний наркотик 🙂 Міцно тримаю за тебе кулачки! 😉
Щиро дякую 🙂
Достойная цель. У меня такая же. Правда я к ней на 50 стран ближе :))
Удачи!
Клас! І як успіхи на даний момент (03/08/2017) ? 🙂
а днр і лнр будете відвідувати?
Однозначно
Нехай задумане вдається☺З задоволенням буду спостерігати за вашими мандрами. Дякую, що ділишся своїми враженнями, це надихає!
Буду старатися 🙂
С детства об таком мечтал. Потом Орест меня вдохновил на исполнение этого. Уже посетил 24 страны. 😉
Круть! Скільки вже?
Ти Орєст дієвий чоловік однозначно, але невірю що зможеш. Ти вже крепко попав під каблук і думаю що твій ареал це вже остаточно південно-східна азія і максимум якісь костаріки з бразиліями) Це не підкол і не насмішки а просто щирі емоції) чесно
Ну що ж, життя покаже 🙂
Ого, яка крута ціль. А хотів спитати як плануєш давати раду з відверто небезпечними країнами, як от Сомалі, там де пірати періодично захоплюють танкери, в тому числі і з українськими моряками, в країні цій наразі повна анархія і хаос (а ще голод). Або Афганістан, з його фанатичними талібами, які стріляють за пляшку вина, зато вирощують поля опіуму. Може в деякі країни таки не варто їхати?
Ну, зважаючи на динамічність розвитку подій у сучасному світі, на момент, коли доберуся до цих країн, то ситуація вже може сильно змінитися.
А, якщо ні, то все одно є шляхи їх відвідати. Особисто знаю людей, що були у Авганістані. Сомалі теж не проблема. Туди навіть Туркіш літає двічі на тиждень 🙂
Ага, а ще кажуть в Сомалі можна дешево купити автомат Калашнікова (десь за 100 баксів) гріх не скористатись такою нагодою 🙂
Тут є дещо цікаве на цю тему (можливо для всіх):
http://thebesttravelled.com/
Вже дослідив. Дякую 🙂
Оце я розумію ціль!)
Розумію, що у нас вони збігаються 🙂
Як успіхи з підкоренням всесвіту і у тебе?
По-перше, починаю розуміти, що це задача не з простих, але від того стає ще цікавіше!)) По-друге, сам процес підкорення нових країн, це ніби кожний раз проживаєш нове маленьке життя. По-третє, нова країна це – нові правила і нові ребуси, які примушують тебе думати і розвиватися. А ще, це – нові люди, нова культура, нова їжа і, звичайно, нові емоції… Ще можна багато чого написати… Але знаю тепер точно, хоч і відвідав небагато, що це дуже крутий стиль життя, який затягує все більше і більше! Звичайно, ще крутіше, коли в процесі такого життя, розвиваєш власну ідею чи бізнес. І хто б… Показати більше »
Чуваче, ти мене дивуєш…. Мені здається, найперша заповітна мрія усіх істот – це жити і розмножуватися. В принципі, саме це заповідав Адаму і Єві Бог – "І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: "Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі." Враховуючи сучасну демографічну ситуацію в Україні, що ще треба людям, окрім того, щоб розмножуватися і виховувати дітей? Чому вдома не сидиться? Імхо, якби я… Показати більше »
На то ми і різні, Богдане.
Вам щось одне, а мені інше.
Щиро бажаю успіхів у реалізації задуманого 🙂
Так, всі різні і кожному своє. Різні цінності і пріорітети. Я також не розумію, як можна прагнути розвести дитячий садок і сидіти в тому всьому, по вуха в постійних сімейних заморочках. Це ж жах, це неймовірно дратує, коли навколо шум і гам, соплі, нюні, і вічно щось комусь від тебе треба.
Згідна з Вами. Мета Ореста надзвичайно цікава і мотивуюча. А наробити стадо дітей і оббивати пороги державних установ з вибиванням пільг це примітивно. Крім того, Орест, незважаючи на таку глобальну мету, планує поповнення сім’ї, не відступаючи від своїх мрій.
Хороша мрія в досить непростий час. Але бажаю справитись з усіма труднощами. Сам дуже люблю подорожувати, і мушу сказати, з дитиною добавляються деякі обмеження і більший бюджет. Але це вирішується – треба більше заробляти )
Так, будь-яка ситуація має вирішення.
В даному випадку – це не так вже і складно.
Тотно вартує постаратися заради такої мети 🙂
Оресте,а що скажеш про новину,що всім військовозобов”язаним чоловікам заборонять виїзд за кордон без довідки з воєнкомату?
А що він скаже? Скаже, що він в Камбоджі, і воєнкомати йому до фіолетової лампочки, оскільки, використовуючи безвізові країни, а також і візові, одну за одною, можна легально без порушень візового режиму провести не один рік, не повертаючись в задрипану Україну. А за пару років та вся фігня устаканиться і ту дуристику скасують.
Ярославе, скажу, що наразі це лише новини, які роздувають ЗМІ, щоб підняти собі рейтинг і відвідуваність. Життя, покаже, як буде далі.
Есть среди путешественников и особая каста – коллекционеры. Они “собирают” страны, в которых уже побывали, почти так же, как монеты, марки или пивные этикетки. Именно эти коллекционеры в 1954 г. создали в Лос-Анджелесе элитарный клуб кругосветных путешественников Travelers’ Century Club (ТСС, http://www.travelerscentu-ryclub.org). В него принимают тех, кто уже побывал как минимум в 100 странах мира (вступительный взнос – 100 $, ежегодный – 40 $). Те, кто побывал только в 75 странах, могут претендовать на звание члена-корреспондента (Provisional Member). К 1960 г. в клубе было всего 43 человека, причем только из США; в 1980 г. – 300, а в начале 2005… Показати більше »
Ну от власне і в тому все полягає. Я не збираюся просто галочки ставити. Десь проведу більше часу, десь менше.
Список ООН слугує формальністю (мірилом), щоб мати від чого відштовхуватися, а решта цікавих “місць” про які йде мова у клубі,
сподіваюся, що теж вдасться побачити. Хоча почну зі 193 країн наразі. Кажуть, що апетит приходить під час приймання їжі. От подивимось… 🙂
Оресте, чому план розрахований саме на найближчі 13 років (чи скільки там залишилося з них)? Навіщо так форсувати? Серед моїх знайомих є моряки, які, провівши 10 років у плаваннях, стають байдужими до всякого роду туризму. Головне ж якість подорожей, а не їх кількість. Чи вистачить тобі часу між подорожами, щоб осмислити все побачене і відчуте? “Побачити все або принаймні більшість” плюс “всюди і за короткий період часу” – це широко, але нездійсненно.
Моряки подорожують, бо це вимагає їхня професія, щоб заробити на хліб. Я ж подорожую, бо свідомо хочу це робити. У цьому велика різниця. Окрім того, як на мене 13 років це цілком нормальна тривалість. Є люди, котрі в межах 2-5 років ставлять галочки просто відмітившись на кордоні. Моя ж мета інша. Вважаю, що 13 років повинно бути достатньо. Це не перетворить мою місію у біганину, але й не ростягне на невизначений термін. Завершивши це у 40 років у мене ще залишатиметься щонайменше друга половина життя на реалізацію інших цілей, корі випливуть по ходу Про причини, стратегію і техніку я доволі… Показати більше »
“Спілкуючись з незнайомцями із далеких країн, я буду намагатися у найкращому світлі представити Україну і розвіяти ряд негативних міфів, що складися про нашу державу та її мешканців в результаті нашарувань століть. Тому виступатиму таким собі неофіційним амбасадором. Зрештою, це непросто квест-мрія. Для мене це справжня місія” За короткотермінову подорож зуміти “в найкращому світлі представити Україну” – це добре, але про глобальний масштаб говорити не можна. Якщо мене якийсь іноземець запитає про визначні місця мого міста і ми з ним розговоримося, виявиться, що він, наприклад, з Лівії, багато подорожує зі своєю дівчиною і отримує від цього кайф, його країна багата, а… Показати більше »
Гарна ідея. Але не за квартиру. Та і не вистачить вартості квартири. Обмінювати майно – не варіант. Подрожувати треба безплатно, а допомогти в цьому може спроможність заробляти під час подорожі. Якщо ви є представником творчої вільної професії, і можете заробляти місцеву валюту своїм ремеслом незалежно від того, в якій країні знаходитесь, і незалежно від наявності чи відсутності всяких робочих віз чи дозволів, то це якраз і є ідеальна ситуація, яку я використовую для своїх подорожей. Я так провів попереднє літо в Європі. Тепер би хотілося підкорити Азію і Схід, типу Індії, Китаю, Сінгапуру, Гонконгу, Туреччини, але там поки-що складніше. Більше… Показати більше »
А чим ви займаєтеся, якщо не секрет?
Шахами. Міжнародний майстер. В більшості цивілізованих країн світу (особливо в Європі) проводиться велика кількість відкритих для участі турнірів з призами в місцевій валюті. Можуть бути як одноденні, так і довші. до 10 днів. Все, що потрібно – вдало підібрати вигідні варіанти і добре грати, і гроші будуть. Може, не такі великі (мова йде про суми від 1 до декількох сотень євро за один турнір, якщо сильніше грати, рахунок може піти і на 1-2 тисячі, а є і ризик – можна взагалі пролетіти мимо каси), але достатні для продовження подорожі.
Коли читав, перше що в мене виникло питання щодо дітей. але далі про це було згадано.
Думаю це мегаГлобальна ціль!!!
Здається булоб добре добавити ще одну ціль яка буде поєднувати всі країни. Тобто ти не просто приїхав до країни описав чим вона живе, а щось дослідити, наприклад кухню, чи розваги і т.п.
Для цього потріно спеціалізувати на конкретній сфері. Моя компетенція: онлайн бізнес і саморозвиток.
Подорожі – це результат успішного поєднання обох вище, а також чудова мета для розвитку бізнесу і себе.
Все чудово і гармонійно між собою переплітається і допомагає розвиватися гармонійно, що цілком влаштовує 🙂
Ох. Не знаю даже. Я всегда думал что такие цели.. не понятны мне. Бесцельно просто посмотреть? Ну например можно объездить пол мира изучая поведение птиц. Есть польза ив се такое. А так, только что бы удовлетворить свой интерес? Сколько сил и времени на это потратится? Я бы такого точно себе не захотел 🙂 Ты смелый ставить такую цель. Я не говорю что эта цель плохая, к слову. Мне хочется жить у моря и всего-то. С другой стороны мне нравится идея жить постоянна мигрируя, и она во мне все больше приживается. Я не хочу прожить жизнь как мои предки, в одном… Показати більше »
Так, всі ми різні, Михайле.
Мені от гори більше до вподоби 🙂