автор: Марта Троцюк
Тайвань. Колись, на уроках географії чи країнознавства, я вивчала щось про цю острівну країну, але мої знання обмежувалися декількома реченнями. Нічого конкретного, щось там про конфлікти з Китаєм, чи може, що це і є Китай? Коли Орест згадав про цю країну в контексті нашого наступного пункту подорожі, я відкрила Вікіпедію, щоб хоч трішки прояснити ситуацію. ВАУ, це країна з багатою історією і, навіть, єдина найбільш наближена і схожа до…ні, не до Китаю, а до Японії))
Зараз, коли я провела на цьому маленькому острові місяць, я можу сказати з впевненістю, що це одне з моїх улюблених місць на цій планеті.
Весь місяць ми мандрували по різним містам та спілкувалися і гостювали у різних людей. Ми отримали дуже цінний локальний досвід та дуже цікаву інформацію про життя у цій країні. Ось, до речі, звіт Ореста про дану подорож.
Розказувати про всі позитивності дуже довго, просто скажу, що мешканці Тайваню дуже цікаві, інтелігентні та доброзичливі люди а рівень розвитку переплюнув більшість Європейських країн.
Та оскільки це Азія, стандартні уявлення про благоустрій, соціальні норми, традиції, вподобання і т.д. тут дещо інші. І дивних речей для мого європейськоорієнтованого менталітету було більш ніж достатньо. Я просто не могла не написати про це.
***
!!! Будь ласка, спробуйте сприймати нижче описані речі, як частину культури дуже далекої країни. Не намагайтеся трактувати їх з погляду українця. І пам’ятайте, що ця стаття ніяк не описує рівень інтелекту чи розвитку тайванців. Навпаки вся інформація пропущена і спеціально відсортована через мій власний фільтр , який називається «Дивно!».
Отже деякі незвичні речі, які
мене дійсно здивували і усміхнули:
Їжа
1. Практична всеядність і віра у корисність всього, що вони їдять. Один тайванець довго мені розповідав про те, що курячі лапи (їхня нижня частина) дуже корисні для шкіри, серце для серця, мозок для мозку і т.д… Я не раз бачила як смачно цьмокаючи тайванці обглодують ті лапи, випльовуючи нігтики. Дане переконання побутує і у Китаї та В’єтнамі.
2. Є у Тайвані цікавий напій, прямий переклад якого звучить як «Оцет». Коли я його спробувала, зрозуміла, що переклад таки дуже навіть вдалий. Люблять вони пити оцет і все тут (розбавлений з водою, звичайно).
3. Не підтверджено, але мені це розповідали також місцеві: для приготування дуже популярної страви, на вигляд – це темно-коричневі варені яйця, традиційно використовують конячу мочу. Говорять, що це древній спосіб ферментації.
4. Смердючий Тофу – це взагалі окрема історія. Уявіть собі запах брудних, смердючих шкарпеток, які до того ж відсиріли, запліснявіли а потім їх нагріло сонце і запах почав випаровуватися на всі усюди. Можливо, ось десь так і пахне одна з улюблених закусок тайванців. Взагалі тофу – це ж продукт практично без запаху і смаку, що з ним роблять, щоб довести до такої кондиції, просто важко уявити. І, щоб ви розуміли, ця страва продається практично всюди, засмерджуючи собою цілі квартали.
Смердючий тофу з підливкою та смажений смердючий тофу.
5. Тайванці ще донедавна практично не їли гов’ядини, так як вважали цю тварину другом людини (як собак). Це дуже помітно, так як свинина присутня чи не у кожній страві. Чомусь навіть курятина не така популярна. Мій тайванський друг зізнався, що і зараз його батьки застерігають його не їсти м’ясо корови, щоб, не дай бог, на нього не впало прокляття.
Релігія
6. Окремим великим пунктом зразу хочеться виділити ПОХОРОНИ у Тайвані. Одразу хочу сказати, що саме похорони у багатьох країнах є найцікавішими у плані дослідження традиції та вірувань людей.
- Дуже популярною обрядом є наймання спеціальних плакальників, які, як актори, організовують цілу виставу, залучаючи рідних померлої людини. Головною складовою даного дійства, звичайно що, є сльозливі ридання.
- Тіло померлого тримають не менше семи днів ( не вдома, для цього є спеціальні «холодильники»). За цей час родина встигає організувати всі приготування до похорону.
- Дату поховання часто визначає спеціальна людина, яка на основі дати народження та ще якоїсь додаткової інформації про покійного, вираховує найкращий час для кінцевого прощання з людиною. Деколи тіло можуть тримати і місяцями.
- Цікавою традицією, яка зустрічається і у інших Азійських країнах, є спалювання паперових реплік різних предметів побуту, та корисних чи улюблених покійником речей. У спеціальних магазинах можливо купити паперові машини, смартфони, тварин, одяг і т.д. Тайванці вірять, що всі ці речі переходять з померлим у інше життя.
- Для того, щоб все спалене потрапило до правильного небіжчика, підписується спеціальний контракт, де вказується ім’я померлого та перелік всіх речей, які мають перейти після спалення у його власність. Контракт, звичайно ж, також спалюється.
Типовий храм Тайваню та паперові гроші, які потім спалюють
7. Дуже смішною традицією є святкування днів народження богів. Храмів у Тайвані безліч і більшість з них буддистські та даоські. Кожен храм має своє божество, а у кожного бога, звичайно ж, є день народження. На це свято, навпроти храму, організовують сцену, на якій виступають дівчата у коротких спідницях, збоку столи з частуванням і старші дядьки грають у якісь настільні ігри.
8. Також дуже популярно «носити» богів у гості до інших богів. Припустимо у бога моря день народження і його друг, бог озера, хоче його відвідати і привітати. Для цього є спеціальні «носилки», на які «сідає» бог і служителі з храму пританцьовуючи несуть його на вечірку в інший храм. Це треба просто побачити, виглядає дійсно феєрично.
Бог моря прийшов до бога озера у гості 😉
Традиції
9. Вирішальну роль у виборі нареченого чи нареченої відіграють батьки обох сторін. Якщо батьки вважають, що вибрана кандидатура не підходяща, велика ймовірність того, що весілля все таки не відбудеться. Також в більшості сімей не одобрюють шлюб між тайвенцями та місцевими аборигенами, які досить сильно відрізняються один від одного.
10. Система пакування у Тайвані (та й у деяких інших країнах Азії) просто вражаюча. Уявіть собі, що ви купили пачку печеня. Знаєте, що вас чекає всередині? Окремі три пакетики з печеньками, а у кожному з них ще, припустимо, 8 пакетиків, а в них по 2 печенька. Після цього стає шкода нашу планету. Але таким чином, вони намагаються уникнути відсирілості та тарганів.
Упаковка для двох печеньок
11. У Тайвані не ставлять підписи на документах, тайванці ставлять печатки. У кожної людини є своя печатка з її іменем, а інколи навіть декілька. Печатки є і у храмах (бог же ж має мати печатку), якраз ці печатки використовують для затвердження похоронних контрактів.
Приклади печаток з музею та храму
12. На великій перерві у школах у дітей є «тихий час», як у нас у садочках. Коли я про це почула, я одразу запиталася: «А де ж вони сплять?». Відповідь була дуже проста і логічна: «За партами». Мені пощастило побувати у середній школі і застати сонний час. Мені також пропанували поспати, але ввічливо відмовилася і пішла фотографувати дрімаючих учнів.
Сонний час
13. Передвиборча компанія в Тайвані не гірша за фестиваль. Кандидатів возять по вулицях міст і містечок на пікапах з відкритим кузовом. Звідти вони махають руками і виголошують, ось так на ходу, свої передвиборчі промови. Збоку сидить «менеджер» салютів і пітард і час-від-часу робить звукові ефекти. Після виборів процедура така ж, але без промов а просто з вигуками: «ше-ше», що означає «Дякую, дякую!».
14. Кожен тайванець має щонайменше два варіанти свого імені. Одне з імен китайське, яке може звучати як Чаньк Чваньк, а інше, більш звичне для «білих», щось на зразок американських Майкл, Роберт, Джейкоб. «Білі» імена дають діткам ще у школі чи садочку. Зрештою вони їх можуть змінити за власним бажанням.
15. Дівчата «легкої» поведінки у Тайвані, мають у своєму арсеналі дуже цікавий трюк, щоб «зняти» хлопця. Вони просто притворяються дуже п’яними, буквально падаючи з ніг коло якогось молодика та ніжно спираючись на його сильне чоловіче плече. Хлопець в свою чергу відчуває непереборну потребу допомогти знедоленій. Але ж вона така п’яна, що навіть не може пояснити де живе, тож йому нічого не залишається, як просто відвести дівчину до себе додому.
Ось такі от дивності, які я встигла занотувати у свій червоний блокнот, а потім і у цій статті. Також обов’язково перегляньте Орестовий звіт про Тайвань тут.
А які дивні речі ви зустрічали у інших країнах? Чи, можливо,
щось на вашу думку є дивним і у нашій, українській культурі?
Цікаві традиції, гарня стаття. Пиши ще в такому стилі!