Бізнес з Китаєм та які можливості дає Піднебесна

В кожного вже мабуть не раз дзвеніла на вухах фраза: «Бізнес з Китаєм», «імпорт – експорт» і таке інше. Насправді у Піднебесній є дуже багато можливостей. З огляду на це все більше і більше людей з усього світу тягнуться туди, щоб знайти своє місце під сонцем.

Скажу, що я залишився під позитивними враженнями, в результаті майже місячного перебування у Китаї. Раніше думав, що це щось подібне до Індії, де я свого часу провів 5 місяців (шум, гам, купа народу, різних запахів, бардак і відлуння комунізму), але виявилося зовсім не так. Китай є розвиненою сучасною капіталістичною державою – принаймні так здається при відвідуванні основних великих міст. Зокрема, я побував у таких: Кунмінг, Гуанчжоу, Шанхай, Пекін. А до сіл і гір ще доберуся наступного разу.

Залишу тревел розповідь Китаєм для окремої статті. Наперед скажу лише, що це було чудовим завершенням п’ятимісячної мандрівки через Гонконг, Тайвань, В’єтнам, Камбоджу і Лаос (останні звіти скоро будуть). А наразі хочу торкнутися власне бізнесового і грошового питань, адже саме за цим більшість людей приїжджає у новоспеченого економічного велетня.

Основними грошовитими регіонами країни є дельти Перлинної ріки (Гуанчжоу, Шеньчжень, Гонконг, Макау і все там на районі) та всім нам ще зі школи відомої ріки Янцзи (Шанхай і навколо). Як в одному, так і в іншому регіоні я зустрів багато українців, кожен з яких займається своїми справами: навчання, підробіток, байдикування чи бізнес.

От власне про це ми і зараз поговоримо. Куди варто їхати у Китаї і за чим саме: навчання, робота, бізнес та інше 🙂

***

Гуанчжоу

Якось так повелося, що на час нашого тижневого перебування у цьому місті я зустрів щонайменше трьох осіб з колишнього близького львівського оточення. Куди ще наших не порозкидувало. А саме місто виявилося дуже симпатичним і комфортним для проживання на перший погляд з великою кількістю зелених насаджень, просторими не надто людними вулицями і відносно чистим повітрям, що для китайських мегаполісів рідкість.

Якось так повелося, що більшість тамтешніх українців, навчаються в університетах, вивчаючи китайську мову, працюють викладачами англійської у садочках/школах чи моделями на різних презентаціях і тусовках. Якщо говорити про заробітки, то мова йде про суми від 150 Юанів (25 USD) за годину, що дуже нехіло, як на працю, котра не потребує спеціальних професійних знань чи освітнього вишколу.

У зв’язку з масовим будівництвом Гуанчжоу притягує архітекторів, дизайнерів, інженерів та інших спеціалістів всіх мастей і вдачі. Спеціалізована праця там ціниться значно вище, а для «білих» людей прокладені всі мости і зазвичай горить зелене світло. Знайти роботу зовсім не проблема, наскільки я зрозумів, хоча мене більше цікавить бізнесова сторона, а не наймана праця.

Ось інтерв’ю з Остапом з Тернополя, котрий вже більше року проживає у Китаї, і  розповідає про можливості у Піднебесній для простих людей таких, як ми з вами. 

Окрім того, обов’язково перегляньте відео про навчання у Китаї, яке я записав з двома моїми приятелями під час нашої спільної зустрічі у В’єтнамі.

Як сказав Остап у інтерв’ю, багато хто використовує навчання, у якості приводу залишатися й працювати, а відтак і вивчати китайську, що відкриває безліч перспектив у майбутньому, адже ця країна зараз рухається лише вгору.

Загалом територія навколо Гуанчжоу (включаючи Шеньчжень) є такою собі найбільшою на Планеті фабрикою, де виробляється все на світі. Мабуть ви чули про Canton Fair. Тисячі тон продукції експортуються звідси у найвіддаленіші куточки Землі.

***

Шанхай… 

… є фінансовим є центром країни і одним із двигунів китайського «економічного дива». Більше ніж сто років тому тут мали представництва основні світові держави, а саме місто було одним із найважливіших торгівельних центрів Східної Азії. Потрапивши у Шанхай зараз, я відчув, що знову опинився у Нью-Йорку (ось звіт) – без перебільшень.

Забираю свої слова назад про те, що Гонконг (ось звіт) є «Великим Яблуком» Східної Півкулі. Ні, це однозначно Шанхай. Сінгапур – ні, Куала Лумпур – ні, Бангкок – ні. Хоча ще треба дослідити Сеул, Токіо, а також Сідней. Враховуючи те, що я збираюся відвідати всі країни у світі (ось як), це лише питання часу.

На відміну від українців Гуанчжоу, шанхайська спільнота наших співвітчизників виявилася значно більш організованою і згуртованою. Є сайт Української Асоціації Шанхаю (а тут група у фейсбук), випускаються вісники “Шанхай Борщ” (випуск за лис 2014.) та Бізнес Сходу (публікується на сайті LvBS), проводяться різноманітні акції і навіть регулярно збираються на засідання місцевого Українського Бізнес Клубу, власне на запрошення представників якого я й приїхав у Шанхай, щоб забабахати презентація про модель TraveLEarning – ведення онлайн бізнесу на основі унікальних знань, професійних навичок чи улюбленого хобі.

Було водночас дивно і приємно побачити стільки українців разом у віддаленому місті. Там вже формується ціла діаспора, активні члени якої завжди залюбки допомагають одне одному чи вводять в курс специфіки життя у Китаї новоприбулих співвітчизників.

***

Вигляд на півмільйона доларів 

Дану історію мені розповів один місцевий підприємець, коли ми завітали у шанхайський офіс української експортної компанії. Якось до них у гості приїхав чоловік. Йому так сподобався цей вигляд з вікна, що він вирішив відкрити бізнес у Китаї. Інвестував порядка півмільйона доларів і прогорів, повернувшись в Україну без грошей, зате з досвідом.

Відтоді це місцева легенда. Пам’ятайте що ні китайський ринок, ні будь-який інший не є простими. Кожна справа потребує ретельного аналізу, дослідження і підготовки. Можливі великі провали, але там же й закопані великі багатства. Тисячі підприємців щороку приїжджають у Піднебесну, спокусившись на «золоту лихоманку».

От саме про деякі нюанси ведення бізнесу у Китаї (підготовка, вхід на ринок, подальші дії і супровід) я поспілкувався з Клімом Ліхітіновим і його партнерами. Хлопці заснували власну консалтингову фірму OSH Group, що займається обслуговуванням російсько- та україномовних клієнтів, які приїжджають у Китай в пошуках нових бізнес можливостей або вже з чітко визначеною метою (інвестування, імпорт-експорт та інше). Дивитися інтерв’ю…

*** Вибачте за погану якісь відео, що було зумовлене великим пересвітом. Ще б пак! Ми записували це в ресторані готелю Radisson, що знаходиться он у цій тарілці на висоті більше 200 метрів.

Видок звідти теж нічого такий. Клім поряд зі мною, а його партнери навпроти.

Зверайтеся до хлопців з OSH Group, якщо вам потрібна підтримка зі сфери їхніх послуг.

Під час того, коли ми мостилися і обговорювали ракурс картинки, то почули гарні слова: «Слава Україні». Поряд з нами сидів поважний чоловік років п’ятдесяти. Він смачно потягував виньце зі своїм англомовним співрозмовником, насолоджуючись пейзажем багатомільйонного міста і мабуть спілкуючись про щось важливе…

Я не знаю хто це був. Зрештою, мені й не сильно цікаво, адже у кожного з нас своє життя, різні проекти і амбіції. Одне я знаю точно. Зараз у Китаї є більше можливостей ніж це собі може уявити більшість українців. Я приємно вражений цією країною і ще обов’язково повернуся. Скоро ще буде об’ємний тревел звіт з фото та іншими локаціями, включаючи вище згадані міста, а також Пекін, Кунмінг та деякі інші колоритні точки. Ось перше фото з Пекіну для затравочки.

.
Якщо ви маєте запитання стосовно навчання, роботи чи бізнес можливостей у Китаї, записуйте їх у коментах знизу і не соромтеся. Впевнений, що герої цієї статті матимуть що відповісти 🙂