Мене завжди манив цей далекий острів посеред Атлантичного океану. Взагалі дослідження нордичних країн почалося ще у далекому 2009, коли ВізЕйр тимчасово відкрив напрямок Київ-Осло. Ще будучи студентом, я скористався цією нагодою, і пригоди почалися. Ось парочка фоток з тодішньої поїзди Норвегією у мене на фейсбук, оскільки блогу на той момнт ще не було.
Далі були Швеція і Данія, а ще в лютому 2011 вдалося побувати в Естонії, котра вже значно більше нагадує Скандинавську державу, ніж Прибалтику чи тим більше пост-СРСР. Фактично залишилися Фінляндія, до якої ще карта ляже якось. Тож цього разу я вирішив зробити розрядку між активною буденністю і полетіти до Ісландії.
Що ми знаємо про цю неймовірну далеку країну? Холодно, дорого, вулкани і гейзери, Бйорк (+ ще парочка непоганих гуртів). Що ще? Особисто для мене Ісландія найбільше запам’яталася виверженням вулкану навесні 2010, який фактично на пару днів паралізував авіаперельоти по цілій Європі і, як наслідок, значно ускладнив мій виліт до Індії, через що довелося силоміць вибивати собі місця у літаку з Києва до Москви, хоча багато пасажирів по кілька діб простоювали в аеропорту.
Ісландія – це така собі terra incognita, тому настав час розвіяти різні стереотипи і подивитися на неї власними очима. Цікаво? Ну тоді запрошую проїхатися нею разом зі мною, хоча і крізь екран монітору.
***
Традиційно розпочинаємо з карти пересування місцевістю (можете зблизити і посовгати).
***
Як добратися?
На щастя для багатьох українців той же ВізЕйр нещодавно відкрив прямий переліт з Гданська (Польща) у Рейк’явік (столиця Ісландїі). Тому колись віддалений острів став зовсім близьким. Летіли з Гданська всього трішки більше, ніж три годии, а ціна коливається у розумних межах. Скажімо, мій переліт туди-назад коштував всього 165$, що зовсім дешево для такого напрямку. А ще зовсім скоро прямі перельоти відкриваються і з Варшави, що взагалі поряд, особливо для мешканців Західної України.
Щоправда, хочу висловити окреме “ФЕ” на адресу ВізЕйр, які встановили подвійні стандарти ручної поклажі. Малесенька сумочка ромірами 42х32х25 см йде безкоштовно, а от за стандартний розмір 55х45х32 вже треба доплачувати від 15$ в залежності від напрямку.
Добратися до міста на півночі братської Польщі доволі просто. Є щоденні прямі автобуси зі Львова, хоча я полетів з Києва у Катовіце, а потім у Гданськ, оскільки мав деякі справи у нашій столці. Зокрема подавалися Мартусі на візу в США, успішно яку отримали. Тому зовсім скоро буде ще й пост і про те, як самостійно з великою ймовірністю отримати американську візу 🙂
***
Недарма кажуть Iceland – льодова земля
Підлітаючи до острова за умови хорошої погоди, з вікна ілюмінатора ви побачите величезні льодовики, які своїми численними язиками опускаються до чорної землі, випеченої лавою.
Практично всі міжнародні рейси прибувають у аеропорт аеропорт Кефлавік (Keflavik), що за 50 км від центру Рейк’явіку, столиці країни. Мабуть є сенс на півдня – день затриматися у столиці, щоб відпочити після перельоту і закупитися необхідною продукцією.
Рейк’явік – таке собі типове скандинавське містечко середнього розміру.
Але затримуватися там надовго нема чого, адже Ісландія – це перш за все природа.
***
Найкращий спосіб дослідити країну – винайняти авто і поїхати світ за очі
Багато хто їде навколо цілого острову по єдиній кільцевій дорозі, протяжність якої 1470 км. Але, якщо у вас всього пару днів чи принаймні менше тижня, є сенс сконцентруватися на одному із регіонів. У більшості випадків це буде південний-захід країни навколо столиці, що власне я і зробив.
Найпопулярнішим туристичним маршрутом є так зване золоте кільце (Golden Circle), що включає у себе: місце, де виник найстаріший парламент у світі (930 рік) і сформувалося з’єднання двох тектонічних плит, долину гейзерів, вражаючий водоспад, а також чудові краєвиди весь час по дорозі.
Чесно кажучи, це така лайт версія мандрівки країною, якою користаються зазвичай підстаркуваті туристи з США чи Японії, у яких все вдалося в житті, на численних переоціненних автобусних турах.
Ісландія фактично виросла на стику двох тектонічних плит. А ось частина цього глобального розлому. Нічого особливого, але ж сам факт. Тут же виник перший у світі парламент.
От з гейзерами вже цікавіше. До речі, це природнє явище вперше було задокументовано і досліджено саме тут. Власне назва “гейзер” була взята з цієї місцевості, а не спеціально придумана для того, щоб описати киплячу воду на поверхні землі.
Один із тутешніх гейзерів кожних 8-10 хвилин випускає величезну масу гарячої води на 30-метрову висоту. Цікаве явище, але після третього “виверження” вже якось звикається.
Далі ще за кілометрів десять знаходиться найповноводніший водоспад країни – Гулфос (Gulfos). Це звичайно не Ніагара у Канаді, але все одно вражає.
Фактично весь маршрут Золотого Кільця можна здійснити за день з виїздом і поверненням у Рейк’явік на власному авто або пидбавши один із численних автобусних турів. Відразу кажу, що навіть на одну особу, винаймати авто буде дешевше, тому це перше, що рекомендую зробити, відразу прибувши у аеропорт.
До речі, поряд з аеропортом знаходиться всесвітньо відома блакитна лагуна. Це там де, білою багнюкою обмащуються і сидять у синенькій воді з індустріальним виглядом на фоні.
Довелося відкласти цю попсу на останній день, щоб відразу поїхати в аеропорт і здати авто, таким чином приділивши більшу увагу іншим цікавим точкам країни.
***
Не менш вражаючим регіоном є Підвень
З основного тут ви побачите купу водоспадів, льодовики, найпівденніше поселення країни Вік (Vik) з його вулканічним узбережжям, поля застиглої покритої мохом магми, а також неймовірну Лагуну Айсбергів.
Відразу після виїзду з столиці країни на схід починається “місячний пейзаж”, який доволі швидко замилює око. Час від часу обабіч дороги спостерігаються маленькі киплячі гейзери, з який парує вода, а в повітрі відчувається запаз сульфуру.
Приблизно за сто кілометрів пейзаж драматично змінюється. Гори впритул приступають до вод Алтантичного океану, формуючи мальовничу гряду, з котрої майже кожних сто метрів стікають водоспади.
Першим із значущих є Seljandsfoss. Його просто неможливо незауважити, їдучи дорогою.
Але значно цікавіше відбувається тоді, коли ви спробуєте прогулятися фактично поза ним.
Зовсім неподалік поруч з основною дорогою знаходиться ферма, що розташована біля підніжжя вулкану, який вибухнув весною 2010 року, внаслідок чого були пизупинені майже всі рейси у Європі. Я пригадую це дуже добре, оскільки це додало небаченого драматизму моєму тодішньому вильоту в Індію. Ось, можете самі почитати (цей запис я зробив ще у напівмертвий ЖЖ).
Але насправді це зовсім не ферма, принаймні тепер. Власник відкрив музей виверження вулкану, з чого заробляє в рази більше ніж з тваринництва.
Далі ще за пару десятків кілометрів чути гуркіт повноводного водоспаду Скогар (Skogar). Це чудова точка кинути якір, адже поряд купа гестхаусів, хостел і кемпінг. Сам водоспад теж прикольний, а з його верхньої точки починається один із найпопулярніших трекінгових маршрутів країни, що під силу всім мандрівникам.
Тамтешні гори піднімаються вище і переходять у один із численних льодовиків острову. Буквально за 10 км на схід від Скогару є можливість впритул під’їхати на авто до одного з язиків цього дива природи.
Але це просто казочки у порівнянні з тим, що буде далі.
Ще 15-20 хв їзди мальовничою дорогою і ви потрапите у справжній місцевий мегаполіс, селище Вік (Vik) з населенням порядка 300 осіб. Це найпівденіше поселення Ісландії.
Більшість мандрівників зупиняються тут, щоб закупитися у єдиному в радіусі 100 км супермаркеті, а також зацінити тамтешній пляж з чорним піском вулканічого походження.
Рухаючись далі на схід пейзажі змінюються практично щохвилини. Рівненька тундра переростає у поля застиглої магми, а ті у свою чергу у драматичні стрімкі скелі. Де-не-де трапляються водоспади чи інші цікавинки природи.
Але кульмінація настає, коли перед вами відкривається ось це.
Це язики Vatnajökull, найбільшого льодовика Ісландії. Ви вже бачили його. Пригадуєте перше фото з літака. Ця маса замерзлого льоду займає значну часнику південно-східної частини острову і ще довго супруводжуватиме вас у дорозі.
Фінальною точкою південного маршруту для мене стала Лагуна Айсбергів (Jökulsárlón – Glacier Lagoon)
Це одна із візитних карточок країни, що фігурувала у численних добре відомих більшості фільмах. Зокрема, у двох Бондіадах: “Помри, але не сьогодні” (2002), “Вид на вбивство” (1985), а також у Бетмен, початок (2005) і навіть Томб Райдер (2001).
Ну хіба ж я міг це пропустити. Величезний льодовик поволі сповзає у невеличку затоку. Його частини відколюються і роками дрейфують лагуною, шукаючи вихід у відкитий океан.
З відти довга дорога назад. До Рейк’явіка аж 400 км. Багато хто продовдує рухатся на північ, щоб зробити кільце, але я повернувся назад, оскільки мав трішки інший план.
***
Українці в Ісландії
Андрій проживає у Лондоні і вже протягом кількох років читає OpenMind.com.ua. Побачивши, що я намірився у Ісландію, придбав квитки і собі. Забираючи його з аеропорту, ми зустріли ще й Владислава з дівчиною, які самі зі Львова, а ми вже були знайомі до того через наш Lviv Travel Club. Ось який маленький світ.
Раз вже на то пішло, то просто не можу не згадати і про ще одного Андія, з яким мені довелося познайомитися у хостелі. Сам він з Миколаєва і вже пару років проживає у Естонії. А от у Ісландію приїхав відвідати друга.
Там ще пересікся з однією дівчинкю, котра недавно відвідувала наш TraveLEarning семінар у Києві. Якось прикро, але фоточки нам зробити спільної не вдалося. Не можу знайти тебе у фейсбук. Чарівна незнайомко, відгукнися, будь ласка! 🙂
Окрім того, в літаку пр перельоті назад сидів поряд з Остапом Проциком, головним редактором львівського журналу Егоїст, і приємно потеревенив.
Це мабуть рекорд по кількості випадкових зусрічей українців під час однієї мандрівки. Щось подібне трапилося у Камбоджі минулої зими. Ось, переконайтеся самі.
Але повертаємося до наших мандрів Ісландією
***
Ще варто відвідати недалекий від столиці
Захід острову, раз ви вже будете на районі.
В хостелі ми познайомилися з іншими класними людьми і взяли їх з собою. Ними виявилися американські бекпекери. (загалом в Ісландії доволі багато відвідувачів з США).
У кожного з них своя історія. Діа, американка китайського походження, спеціально прилетіла сюди всього на тиждень аж з Лос-Анджелесу. Вона мріяла жити у Ісландії, але провівши тут пару днів, вирішила, що у Каліфорнії все ж таки краще. Ендрю щойно закінчив службу в армії і просто вирішив розвіятися, подавшись у довготривалу подорож Європою. А от Еббі тільки-но звільнилася з роботи десь під Чикаго і також придбала квиток у одну сторону.
Наш одноденний маршрут пролягав на півострів Snaefellsjoekull і виявився найцікавішим днем за всю мандрівку, не зважаючи на бридку погоду. До речі, ви мабуть вже зауважили, що це безпорадно намагатися запам’ятовувтаи місцеві назви і спробувати ї вимовляти. 😉
Для початку ми заскочили у гаряче джерело, де добре відпарилися. Надзвичайне відчуття знаходитися у гарячій калюжі посеред тундри.
Далі продовжували рух по береговій лінії півострову, щоб його повністю обігнути. Власне в тамтешніх місцях знімалася левова частка кадрів до чудового фільму “Таємне Життя Волтера Мітті”. Якщо ще не дивилися, що щиро рекомендую. Але обережно, адже можете підсісти на те, що і я.
Пригадуєте це містечко, куди Волтер прилетів на літаку у Гренландію? Це Stykkishólmur (не намагайтеся вимовити – просто насолоджуйтеся фото).
А те, як наш герой спускався на скейті, намагаючись догнати невловимого фотографа-мандрівника? Це теж десь тут…
Окремо просто не можу не згадати про ну дуже мальовничу гору Kirkjufell, біля села Grundarfjörður найбільш фотографований об’єкт Ісландії.
Час від часу по дорозі зустрічатимуться різні водоспади.
А ще в самому кінці півосрову височіє вулкан Snaefellsjoekull. Його вершина постійно покрита снігом, а сам Жуль Верн згадував про це місце. У його творі “Подорож до центру Землі”, вхід у середину, знаходится у кратері саме цього вулкану. На превеликий жаль, через погану погоду нам не вдалося нормально роздивитися гору.
Зате ми вилізли на інший вже сплячий вулкан, піднявшись до самого кратера.
І це все за один день. Чесно кажучи, рекомендую розбити подібний маршрут хоча б на два дні, щоб не гнатися світ за очі, але це однозначно один з найкращих варіантів побачити та відчути Ісландію, якщо у вас всього пару днів.
***
Резюме і важливі деталі
Якщо вас двоє або більше, однозначно беріть на прокат авто.
Зекономите багато грошей, часу і зусиль. Для прикладу, одноденний тур автобусом по Золотому Кільцю коштує порядка 100$. Поїздка автобусом у одну сторону на 200 км виносить десь 45$.
Навіть, якщо ви подорожуєте один, все одно беріть авто на прокат, попередньо забронювавши онлайн. Найпростіші варінати починаються від 40$/день. Нормальний седан – десь 70$, а чотирипривідні джипи від 100$ на день.
В будь-якому хостелі по цілій країні без проблем знайдете інших бажаючих розділити витрати на дорогу чи навіть приєднатися на декілька днів маршруту. Всі розуміють, що подорожувати автобусами некруто, а автостоп не завжди практичний, оскільки погода дуже швидко міняється і є ризик потрапити у крижаний шторм посеред гірського плато.
Таким чином, одного вечора у спільному просторі хостелу під водоспадом Скогар, я познайомився з німецькою парою і приєднався до них на одноденну мандрівку в глиб острову до гарячих джерел і мальовничих гір Landmannalaugar, куди б ні за що не добрався самостійно.
Бронюйте проживання заздалегідь щонайменше за 2-3 дні напред.
Під час туристичного сезону (середина травня – середина вересня) тут дуже багато туристів. Вільні місця швидко розбирають. Відразу розраховуте, що найдешевші койки у дормах хостелів починаються від 30$ за ніч. Дабли у гестах чи готелях – далеко за сотню.
Кемпінг не завжди актуальний, у зв’язку з погодніми умовами навіть літом. З каучсерфінгом теж непросто, оскільки населення країни всього 320 000 осіб, більше половини яких проживає у Рейк’явіку.
Беріть з собою спальник навіть, якщо не збираєтеся зупинятися у кемпінгах
Я вперше зустрічав подібний феномен. Всі ціни на проживання у хостелах, гестах і навіть простеньких готелях, які ви бачитимете онлайн, подані по так званій “sleeping bag option”. Покривала воно не передбачає. Якщо хочете накритися, то доплачуйте 5-15$ за ніч. Ось такі дивні правила.
***
Бюджет
Ісландія є однією з найдорожчих країн у світі, тому готуйте ваш гаманець.
Ось приблизні ціни у доларовому еквіваленті:
• шатл-бас з аеропорту в центр Рейк’явіка – 15$
• проїзд рейсовим автобусом 200 км – 45$
• одноденний автобусний тур зі столиці – 100$<
• день оренди авто – 40$<
• койкомісце у хостелі – 30$<
• дабл у простому готелі – 100$<
• фаст фуд чи сендвіч на вулиці – 4-7$
• обід у ресторані – 30$<
• пиво в барі – 6-10$
• батончик снікерс – 3$
Коротше кажучи, навряд чи вийде вкластися у менше ніж 60-80$ на день.
Особисто мені тижнева поїздка в Ісландію винесла майже тисячу доларів.
З них:
• 383$ – добирання: Київ – Катовіце – Гданськ – Рейк’явік – Гданськ – Варшава – Львів
• 243$ – транспорт по Ісландії
• 163$ – проживання
• 122$ – харчування
Разом – 911 USD
Немало, як на один тиждень, враховуючи, що наш місячний бюджет з Марусею на двох зазвичай не перевищує 2000$. Ось, перегляньте звіти з Пд-Сх Азії, Балкан чи Центральної Америки. І це я ще їхав доволі бюджетно, вибираючи скромні місця проживання і майже не відвідував ресторани.
Якщо грошей у вас обмаль, не рекомендую їхати у Ісландію. Дуже некомфортно себе почуватимете і мало що встигнете побачити. Краще мабуть податися в Індію або на Балкани та почекати до кращих часів. А так, країна просто суперова – це щось особливе.
?
Цікава подорож і класно описав! Тепер відчуваю що мої мандри Скандинавією неповні( а з каучсерфінгом і автостопом там геть туго?
Автостоп суперовий. В країна фактично одна дорога, що йде по кільцю. Також легко знаходяться попутчики у хостелах і гестах. Єдина проблема у тому, що погода швидко змінюється і можна дуже скоро опинитися у хмарі чи посеред бурі.
От з каучсерфіногом біда. Річ у тому, що в країні проживає всього 320 000 осіб, а протягом літа десь така ж кількість відпочиваючих. Прсто напропрсто цифри між собою не грають. Врахуй ще і те, що поза межами Рейк’явіка поодинокі населені пункти зазвичай не більші ніж 1000 мешканців…
Orest Zub придбай гоупро тоді))) по вазі різниці з телефоном не помітиш)) проте лінза "фіш ай" дасть змогу зробит більш панорамні фото
?dl=0 або "компакт" 🙂
“запаз сульфуру” – порадувало 🙂 десь як запах оксигену чи що 😉
а загалом дякую за статтю – щось ніяк наші з нею (Ісландією) стежки не перетнуться 🙁
Dyakuyu Oreste)
Класс! Де більше сподобалось в Ісландії чи Норвегії? І з камерою щось треба робити, фотки не дуже якось, а в блозі це дуже важливо ;). Купи смартфон з більш якісною камерою 😉
Мы ездили по кругу за 10 дней еще лет 5 назад. Кемпинги в Исландии отличные, в спальнике с температурой комфорта -5 прекрасно спалось. У них есть очень крутые кемпинги с полностью оборудованной кухней, душами и даже вайфаем, нужно просто правильно выбирать, и цены очень гуманные. А в Blue Lagoon искупаться – это же такой кайф 🙂 И не прям таки бОльшая попса, чем Jokulsarlon или Golden Circle 😉
Клас. Чесно кажучи, просто не встигав заскочити у Блакитну Лагуну, оскільки поки туди добрався, то вже було за півтори години до мого рейсу. а ще треба було авто повернути. Тому просто зиркнув швиденько.
Шикарно скатался 🙂 Но чёт в холод пока не очень хочется! А ты – как всегда молодец! 😉
Дякую! Ти теж нічо 🙂
класна розповідь, от тільки фотки не дуже якісні (
Супер, отчет! Орест благодарю!
Ось яка в мене вийшла подорож http://goo.gl/e1Gh3w
Країна дуже гарна, незважаючи на дороговизну воно того варте!
Клас. Теж бачу нормально намоталися.
Невеличка рекомендація до посту. Фотки класні, але хочеться, щоб вони відразу були великим на сторінці без потреби додатково клацати на кожне. Це суто від мене. А так круто.
Куди далі збираєтеся? 🙂
Дякую!
Багато бажань до майбутніх подорожей. 🙂 Читаєм та надихаємось. З найближчих бажань/планів до Фінляндіі на зустріч Нового року, дуже приваблює Японія, але за неї і лячно бо здається надто не зрозумілою.