Це гостьовий пост Леоніда Цвєткова, автора блога про Азію – asiainside.com.ua, мого колеги і просто класного чувака. Він, як і всі решта має мрію. Тим не менше, далеко не кожен настільки активно діє, щоб принамні зрушитися у вибраному напрямку. Приблизно півроку тому Леонід звільнився з небажаної роботи в Києві, придбав один із моїх курсів, завів блог і полетів у Південно-Східну Азію шукати пригод, навіть не підозрюючи про те, що його чекає далі.

цвєтков

Подібна історія також трапилася і з Олексієм Босим, про якого ви вже могли читати на сторінках цього блогу раніше. Забігаючи наперед скажу, що зараз хлопці разом працюють у провідній глобальній маркетинговій фірмі, хоча у кожного своя історія і досвід. Наразі прямим текстом від Леоніда…:

… Пригадую 2013 рік, тоді я вперше почув термін інфобізнес, дауншифтінг і “зимування в Таїланді“. Незважаючи на те, що жив в улюбленій Італії, я чомусь почав мріяти про Азію. Хотів працювати онлайн, жити в тропічній державі, подорожувати, автостопити, медитувати, куштувати екзотичні фрукти, спати в гамаку на пляжі, черпнути східної культури і просто побачити як живуть там, в далекій незвіданій Азії.

***

Почав гуглити українських інфобізнесменів і з того часу слідкую за Орестом Зубом на сторінках одного із його сайтів, де ви зараз читаєте цю статтю. Орест, навіть не здогадуючись про це, багато в чому міняв мої погляди на життя і допоміг повірити в те, що подорожі це не тільки серпневі поїздки в Туреччину чи Єгипет, а набагато цікавіше глибше і важливіше поняття.

ОРЕСТ: Ось, до речі, відгук, який записав мені Леонід, за що я йому щиро вдячний.

Я багато читав, був період коли за місяць перечитував 5 книг. Одним із моїх улюблених авторів і менторів є Браян Трейсі (забігаючи наперед скажу, що компанія в якій я зараз працюю напряму зв’язана із ним, про що в 2013 я міг тільки мріяти). Я почав задумуватись над своїм самопочуттям і здоров’ям, почав прокидатись о 6 ранку, бігати і регулярно займатись спортом. Почав контролювати їжу і пити багато води, повірив у трансформацію особистості і відчув на собі зміни дуже швидко.

З того часу багато води стекло, я поміняв країну проживання, сферу діяльності, деякі інтереси, були злети і болючі падіння, нові відкриття і усвідомлення, моменти щастя і розчарування, але розуміння того, що все залежить від мене не проходило, навіть якщо іноді притухало.

Малакка, Малайзія.

****

Рішення, які міняють життя.

Був холодний лютневий ранок 2015 року, я в Києві вже півтори роки. Незважаючи на кінець холодного сезону, зима не планувала давати задню і хурделиця на вулиці ганяла мурашки навіть під теплою ковдрою. Цілу ніч я погано спав, хоча ще не здогадувався чому, але цей ранок був іншим.

Прокинувся близько 6 ранку, але прокинувся не із звичною за останній період сонливістю і втомою, а повний сил і ентузіазму, в голові була тисяча думок, картинок і візуалізацій, складалось враження, що мозок почав кипіти. Все навколо готувало мене до чогось важливого.

Ліжко, тепле одіяло, душ, сорочка, вівсяна каша, книга, сумка, метро Кловська, офіс, комп’ютер, кава, скайпфон, мітинг, нарада, колеги, обід, розумні розмови, жарти, скайпфон, аналіз дня, нарада, вечірній Київ, прогулянка, дім, вечеря, друзі, ліжко, тепле одіяло… Цього разу все було по-іншому.

На криші ресторану Helipad. КЛ, Малайзія.

Того дня, я вирішив переїхати в Малайзію, але не для того щоб від чогось втекти, а навпаки знайти. Через декілька днів я попередив керівництво на роботі, продумав детальний план завершення всіх проектів в Україні, частину своїх речей продав через інтернет, частину переслав тим кому вони були потрібні і почав морально готуватись до нового періоду в житті :)

2 місяці після я сидів біля спакованих речей і чекав на таксі до аеропорту в м. Бориспіль, яке мало під’їхати із хвилини на хвилину. Таксист виявився життєрадісним і любителем поговорити. Щиро привітав моє рішення і побажав щасливої дороги.

Маршрут був трішки дивний, адже я спершу летів в Амстердам, а вже звідти прямим рейсом перетинаючи в повітрі всю Європу в Куала Лумпур, загалом пролетівши одним шотом за 17 годин 14 тисяч кілометрів, що наразі є моїм рекордом.

Із Амстердаму летів Malaysian Airlines. Загалом дуже комфортні авіалінії, де годують через кожних 2-3 години і саме на борту вперше спробував малайзійську національну страву «Nasi Lemak», без якої малайзійці не уявляють свого життя. Цікавим є те, що цю гостру їжу вони споживають на сніданок.

****

Велкам то Малейжа

KLIA 2 – це сучасний, красивий і просторий аеропорт. Офіційне відкриття відбулось рік назад, і KLIA 2 вважається одним із найбільших аеропортів Пд. – Сх. Азії. Не останню роль в його будівництві, звичайно, відіграла національна гордість Малайзії – авіакомпанія AirAsia .

Засновник компанії, Тоні Фернандез отримав освіту в Лондоні, свого часу працював на Річарда Бренсона і досить швидко побудував стрімку кар’єру в структурах британського мільярдера, але в якийсь момент зрозумів, що йому цього мало. Коли він повернувся в Малайзію і заявив, що хоче побудувати авіакомпанію із девізом “Now everyone can fly” – на нього дивились як на божевільного.

Фернандеза мало цікавили думки людей, він навіть ні з ким не радився коли брав під свою відповідальність існуючу авіакомпанію із двома старими боінгами і боргом в 11 млн. доларів. А вже через 20 років малайзійській лоукост анонсував амбіційний і агресивний план виходу на європейський та американський ринок, перетворюючи свого засновника в одного із найвпливовіших та найбагатших людей Малайзії.

Не один раз користувався послугами лоукосту AirAsia і завжди коли стаю на борт літака дивуюсь, як можна пролетіти 2 тисячі км. за 30$ (на хвилинку відстань від Києва до 80 % європейських держав є меншою).

Автостоп в Куала Бесут, Малайзія.

З аеропортом в перший день прильоту в КЛ повязана одна цікава пригода, зрештою цікавих історій в Азії в мене вдосталь. Отже, ще в Україні перед посадкою на літак мене попередили, що в Малайзію можуть і не впустити, оскільки зворотнього квитка на літак не було. Тому коли вийшов із літака і прямував по вказівниках до митного котролю трішки нервував, але на щастя, контролер поставив штамп в паспорт і не спитав нічого. Пасажиропотік в аеропорту дуже інтенсивний, тому завзвичай на паспортному контролі без серйозної причини питань не задають. На радощах я пішов забирати багаж і тут виявляється, що одна із моїх сумок загубилась по дорозі.

Коли я прийшов в службу яка займаєтся питаннями втрачених речей то мені сказали, що сумка в Амстердамі і буде через 24 години. Однак через 24 години сумка не з’явилась і коли я зателефонував в службу на наступний день, мені сказали, що сумка в Києві. В результаті мені повернули сумку через 2 дні, але крім того ще вдалось вибити і компенсація за очікування багажу.

Тому якщо хтось попаде в ситуацію коли сумку загубили по дорозі – відразу заповнюйте форму про втрачений багаж і вимагайте форму про виплату компенсації, яку більшість авіакомпаній зобов’язані виплатити, якщо сумку не повернуть в перші 24 години після втрати. Дрібниця – але приємно, коли отримуєш свій довгоочікуваний багаж і ще компенсацію зверху. До речі, вже тут на місці декілька моїх знайомих попали в схожу ситуацію і, що цікаво – летіли все з того ж Амстердаму. Що вони там роблять?! :)

****

Життя в Азії

Малайзія зустріла мене дуже привітно, по дорозі із аеропорту, я любувався незвичними краєвидами і чудовою інфраструктурою, високими хмарочосами і зеленими тропічними деревами. Прилетівши в Малайзію я поставив собі за ціль подорожувати якомога більше і частіше. За чотири місяці тут вдалось відвідати 4 держави і 15 дивовижних міст. Південно – Східна Азія дуже різна:

Вона може бути красивою.

LT

Lake gardens, Куала Лумпур, Малайзія.

Не дуже красивою

Окраїна Сієм Ріп, Камбоджа.

Окраїна Сієм Ріп, Камбоджа.

Дуже смачною

Chicken Tandoori & Bater Naan. Пенанг, Малайзія.

Chicken Tandoori & Bater Naan. м.Пенанг, Малайзія.

Привітною

Гавань м. Куала Бесут, Малайзія.

 

Щирою

Тап і його сім'я. Чайя, Таїланд.

Тап і його сім’я. Чайя, Таїланд.

Коштовною

Sultan Omar Ali Saifuddien Mosque. Бруней

Sultan Omar Ali Saifuddien Mosque. Бруней

Але вона завжди залишатиметься незабутньою :-)

ОРЕСТ: Ось, до речі, мій звіт з поїздки в цю країну
Малайзія: три різні нації – одна успішна країна  :-)

****

Робота “мрії”

Перших 2 місяці не займався пошуком роботи взагалі, подорожував, смакував місцеву їжу, куштував екзотичні фрукти спілкувався із місцевими, автостопив, ну і просто насолоджувався життям.

Після 2 місяців стало зрозуміло, що потрібно задуматись над пошуком роботи, я подав своє резюме в компанію якою захоплювався вже дуже давно. Виявилось, що там якраз відкривалась позиція project manager і мій досвід абсолютно задовільняв вимоги, пройшовши 3 етапи співбесіди я був прийнятий в компанію своєї мрії. Mindvalley – найбліше в світі видавництво онлайн продуктів персонального розвитку.

ОРЕСТ: Там же працює Олексій Босий. А ось і його скромна історія успіху по те, як він пройшов шлях від життя на стипендію до вільних подорожей і заробітку від 1000$/міс.

БУМ!!! Все стало на свої місця, те про що я мріяв 2 роки назад стало реальністю на моїх очах! Мрії стають реальністю, тільки треба в це повірити і дозволити собі приймати важливі рішення. Не боятись помилитись, не боятись думок оточуючих. Діяти прямо зараз, прямо в цей момент. Зробити крок на зустріч своій мрії, навіть якщо не впевенені, що буде дальше! Я скажу більше – ніхто на 100% не впевнений, що очікує його завтра. Але якщо ти знаєш куди ти хочеш прийти, рано чи пізно ти туди дістанешся. Друже, все залежить від тебе, тільки від тебе!

На цьому все, друзі, дякую, що дочитали історію здійснення маленької мрії. Вам вітання від 200+ дивовижних людей із 40+ різних країн світу.

Український день в компанії Mindvalley.

Український день в компанії Mindvalley.

***

ОРЕСТ: А на завершення, ось невеличке інтерв’ю з Леонідом, яке ми записали, коли
я перебував у Ісландії, в якому він ділиться власним досвідом і корисними порадами.

.
Отож, Мрійте, дійте, живіть! Леонід Цвєтков, автор AsiaInside.com.ua.

Share Button

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: