Плани на зиму 2015/16 (Канари, Південна Америка, США) і можливі точки зустрічей

Традиційно вже вчерверте цього року відправляємося з Мартусею у вирій.

Вперше ми спробували на смак літо зимою в Дахабі, Єгипет. Сподобалося і там же запланували наступну зиму провести у Тайланді без жодного поняття як це реалізувати. Так і трапилося! Зиму 2012/13 провели у Південно-Східній Азії і пішло поїхало. Далі ще були Центральна Америка і ще раз Азія, але вже її Східна частина. 

Оскільки я збираюся відвідати всі країни світу (ось мій план по підкоренню всесвіту без насильства), то цілком логічно, що черговий політ у вирій припав на абсолютно новий континент, а саме на Південну Америку. Була ще опція з Африкою, але так склалися обставини, що карти лягли на перший варіант з добавочкою в США.  

Ось, в загальному як виглядатиме наша чергова майже піврічна подорож зимою 2015/16. 

Ну, принаймні постараємося! Вже в цю суботу ми з Мартусею знову відчалюємо з рідних берегів на цілу зиму у далекі краї. Як бачите, мандрівка проляже впоперек Південної Америки з продовженням у США. Але перед тим, щоб плавно ввійти у латинський ритм життя, проведемо трохи більше тижня на Канарських островах. Заодно і пригадаємо іспанську, бо толком не спілкувалися нею відколи повернулися з Мексики і Куби. 

Отже, ось чіткіше про маршрут пересування, числа і можливі точки зустрічей. 

***

Для початку давайте ще раз глянемо карту, щоб можна було її посовгати і наблизити. 

План маршруту:

• 18-19.10  – Варшава
• 19-28.10 – Канарські острови
• листопад – Бразилія
• грудень – Аргентина
• січень – Чилі, Болівія, Перу
• лютий – США, Каліфорнія,
• березень – США, роудтріп з заходу на схід

Як бачите, намічаєтсья доволі епічна подорож, під час якої доведеться двічі перетнути екватор, відвідати щонайменше 7 (а в ідеалі 10) країн, навскіз і в поперек перетнути Атлантичний океан, випробувати всі можливі види транспорту і загалом прочесати добрий клапоть Земної Кулі. Чим далі, тим цікавіше 🙂 

У двох словах. Дивлячись на карту, можна зрозуміти, що спочатку їдемо у Польщу, звідки вилітаємо на Канари. Тусимо тиждень і запаковуємося у круізний лайнер, який повинен довести нас до берегів Бразилії.

Найцікавішим є те, що практично весь час з початку мандрівки (Канари, круіз, Бразилія) ми будемо не самі. Разом з нами подорожуватимуть мої улюблені учні/клієнти Людмила Калабуха з чоловіком та Іван Бобров з товаришем, а ще парочка інших колег. Загалом 10 осіб. Ось це ми недавно збиралися, щоб попланувати що й до чого. 

Прибувши у Бразилію, місяць спускаємося вниз узбережжям аж до столиці Аргентини – Буенос Айреса, де винаймаємо квартиру і відпочиваємо через всі католицькі різдвяні та новорічні свята.

З Нового 2016 року і з новими силами протягом січня перетинаємо Анди через Чилі, Болівію, Перу і вилітаємо у Сан Дієго, Каліфорнія, США, де я беру участь в конференції на початку лютого. Там же купуємо машину і відправляємося у автомобільну подорож Америкою із західого узбережя на східне.

По дорозі відвідуємо деяких друзів, перед тим, як зустрічаємося з сім’єю у Торонто, звідки вже думаємо як вилетіти назад на Батьківщину (мабуть з Ньо-Йорку, де я вже встиг побувати рік тому). 

***

Ну як вам? А тепер детальніше! Якщо бажаєте десь вклинитися у цей маршрут, запросити у гості чи просто знаходитиметеся неподалік, пишіть і не соромтеся. Раді будемо пересіктися. Отже…

Варшава, Польща (18-19 жовтня) 

Їдемо у польську столицю нічним автобусом зі Львова, оскільки в суботу ввечері ще треба ввести в курс справи нових учасиків курсу TraveLEarning PRO, який от-от починається.

Окрім того, в неділю ввечері проходитиме зустріч з читачами блогу, які проживають у Польщі. Ось деталі події на фейсбук… 

(далекий 2008 під час проходження стажування у Варшаві)

В понеділок вилітаємо на Канари.

***

Канарські острови
(Тенеріфе, 19-24/10; Гран Канарія, 24-28/10) 

Спочатку прилітаємо на славетний острів Тенеріфе, що фактично є верхівкою вулкану Тейде. Там вже винайняли квартиру на південному узбережжі і забронювали авто на весь період перебування. Має бути круто. 

(фото позичив у svetlanatravel.com, бо своїх ще не зробив)

Потім поромом добираємося до столиці Каран – міста Лас Пальмас, що на осрові Гран Канарія. Проживаємо вже у центрі великого міста, щоб відчути колорит іспанського нетуристичного життя, очевидно з лінивими сієстами і сервесами протягом дня. 

***

Круіз через Атлантичнй океан (28/10-05/11) 

Поняття не маю чим там займатимемося. Уявіть собі величезну махіну на 2000 пасажирів і 700 осіб обслуговуючого персоналу, яка цілий тиждень суне через весь Алтантичний океан. Виглядатиме наше судно приблизно ось так. 

(фото взяв тут – shipparade.com)

Впевнений, що з нудьги ми не помремо. Скажу лише, що десь у відкритому морі відсвяткуємо день народження Мартусі і нашу першу річницю весілля. Ось до речі, як я освідчувався у літаку на висоті 10 000 метрів, а це з нашого шаленого костюмованого весілля минулого року. 

Окрім того, буде час переосмислити багато речей, а також вдосталь поспілкуватися з колегами про життя і бізнес. Знаючи Людмилу та Івана, ми там ще дамо жару і проведемо неодин класний мастермайнд. 

***

Бразилія (05 – кінець листопада) 

Тут вже все доволі чітко розплановано. Маршрут пересування по Бразилії наступний: 

Сальвадор (05-09 листопада) – столиця чорної Бразилії і місце, куди за колоніальних часів звозили найбільше рабів з Африки. Власне це є одним із найнебезпечніших міст далеко не зовсім безпечної країни. Сподіваюся, що нічого подібного на збройне пограбування мене у Мексиці не трапиться. 

Ріо де Жайнейро (09-13 листопада) – навіть не знаю, що тут написати. Прилітаємо і далі, як карта ляже. Тут мабуть треба просто віддатися цьому місту сповна і прийняти його таким, яке є. 

Віторія (13-20 листопада) – миле прибрежне півмільйонне містечко на 500 км на північний-схід від Ріо. Там проживає мій товариш, Лукас, який спеціально бере відпустку на час нашого приїзду, і як він сам сказава, показуватиме нам справжню Бразилію. Вже не можу дочекатися. 

До слова, з Лукасом, я познайомився в Куала-Лумпур, Малайзія ще під час першого польоту у вирій в січні 2013 року. Думаю не складно здогадатися де наш бразильський друг на фото 🙂 

Сан Паоло (20-23 листопада) – летимо у найбільше місто Південної Півкулі, щоб відвідати японський недільний ринок. Як виявилося, у Сан Паоло проживає найбільша японська діаспора у світі. Лише в одному місті їх там аж 500 000, а саме населення мегаполісу – порядка 20 мільйонів. 

Раніше ми відчували японську культуру лише у Тайвані, тому такого просто не можна пропускати. 

“”Український” штат Парана (24 – кінець листопада). Мало хто знає, але у Бразилії проживає порядка півмільнона українців. Це четверта іноземна країна за кількістю наших співвітчизників у світі після Росії, США і Канади. Більшість з них є нащадками емігрантів з Галичини кінця 19 – початку 20 століть. Окремі міста у штаті Парана складаються на 50-70% з етнічного українського населення. Впевнений, це буде теж дуже цікаво і пізнавально. 

Водоспади Ігуасу (кінець листопада). І на десерт будуть одні із найвражаючих водоспадів у світі, які розмежовують між собою Бразилію, Аргентину і Парагвай. 

*** 

Парагвай (кін. лис – поч. гру) 

Особливо пхатися туди не буду. Залишу всі речі на бразльській стороні, перейду кордон в Суідад дель Есте, а там вже вирішуватиму варто їхати далі чи ні. Парагвай є одніїєю з найбідніших і найнебезпечніших країн і так не зовісім благополучного континенту.

Це вам не Камбоджа якась і мабуть навіть не Мексика. 

***

Аргентина (цілий грудень) 

Перевіривши Парагвай, повертаємося у Бразилію, забираємо речі, переходимо на Аргентинську сторону, щоб помилуватися водоспадами Ігуасу з протилежної сторони. Далі прямим ходом летимо в Буенос Айрес, столицю Аргентини, що є мабуть найколоритнішим великим містом континенту. 

Свого часу в Буенс Айресі зависав Тім Феріс, публікацією книги якого “Four Hour Work Week” можна вважати почтаок ери digital nomads (мандрівних онлайн підприємців, які не живуть згідно загальносуспільних правил). 

Перебуваючи у столиці Аргентини під час короткотерміново візиту Тім пішов на курси танго, в результаті чого залишився у іншій країні майже на півроку, усвідовиши, що життя сучасної людини – це не лише робота і гонка за грошима.

На той момент ми вже будемо достатньо змученими постійними переїздами і тому просто збираємося винайняти квартиру на місяць у якомусь класному районі, відпочити, тусуватися з місцевими, сфокусуватися на бізнесі і просто пожити серед людей. Єдина можлива вилазка у сусідні Уругвай, що знаходиться з протилежного боку затоки. 

Окрім того, кинути якір на грудень є хорошою ідеєю, оскільки практично половина місяця буде зайнятою католицьким святами, коли ціни на готелі зростуть, а транспорт буде перенаповненим. Своє гніздечко тут в сам раз. 

*** 

Чилі, Болівія, Перу (цілий січень) 

Відразу у перших числах січня, з новими силами у новому 2016 році вирушаємо у доволі інтенсивну подорож через Анди. Спочатку заїдемо у гості до Феліпе у Сантьяго, Чилі, де він проживає зі своєю дружиною. До речі, Феліпе був моїм моїм першим гостем по каучсерфінгу ще у далекому 2007 році і власне у тій подорожі Східною Європою познайомився з його коханою у Естонії, після чого забрав її домів. 

З сучасного комсополітичного Сантьяго беремо курс в пустелю Атакама (найсухіше місце на Землі), звідки перетинаємо кордон у Болівію і вже по накатаному шляху більшості бекпекерів, оглядатимемо місцеві красоти, серед яких Салар де Юні (солончак, що зливається з небом), найвисокогірніша столиця світу Ла Пас, дорога смерті і ще деякі інші цікавинки.

Детальніше про все я вже розпитав у Макса та Ірини (дивитися інтерв’ю), які здійснили цю подорож два роки тому. 

З Болівії переїжджаємо у Перу і знову ж таки по накатаних місяцях тисяч туристів: озеро Тітікака, древнє місто Мачу Пікчу, культурна столиця країни Куско і вже сучасне основне місто Ліма. 

На все про все, лишень місяць. Знаю, малувато, але по-іншому ніяк…

***

Каліфорнія, США (цілий лютий) 

9-11 лютого беру участь у основній події онлайн маркетологів світу Traffic and Conversion Summit.

Це вже дуже високий рівень, тому варто бути бодрячком, щоб максимально скористати. Для цього прилітаємо за пару днів у Лос Анджелес і відходимо після епічонго переїзду через Анди. Далі лишаю Мартусю у місті ангелів, а сам їду на три дні набиратися розуму в Сан Дієго.

Повертаюся з конфи і кидаємо якір у Сакраменто, столиці Каліфорнії. Там же організовуємо базу і намагаємося придбати авто, оскільки в США без коліс взагалі ніяк або ж принаймні дуже некомфортно. Сакраменто знаходиться всього за дві години їзди від Сан-Франциско і Кремневої долини, тому спробую по максимуму використати свій час і зануритися у місцеве середовище онлайн підприємців. Хто зна, може з того щось і вийде.

Десь між тим спробуємо трошки дослідти Каліфорнію і поїздити по основних національних парках. Це майже ціла окрема країна і сама по собі сміло може називатися окремим топ напрямком. 

***

Автомобільна подорож через США (цілий березень) 

Як тільки у центральних гірских районах Північної Америки трохи потеплішає і нам набридне сидіти на місці, відправляємося у грандіозну автомобільну мандрівку із Західного узбережжя США на Східне. 

Плануємо заїхати у Лас Вегас, обкатати місцеві каньони і чкурнути у Техас. Там мене найбільше цікавить Остін (Austin), ще один осередок IT-бізнесу країни практично на рівні з Кремневою долиною. Хочеться познайомитися з деякими гуру і бодай на трішки влитися у місцеву тусовку. 

Як тільки моє бажання задовольниться, будемо задовольняти і Мартусю. Для цього направляємося у Флориду, щоб поплавати разом з ламантинами  (це такі бегемоти з ластами) у дикій природі і поніжитися на сонці під теплими променями Маямі.

З Флориди вже їдемо строго на північ та заїжджаємо по дорозі до друзів у Шарлот і Колумбус. Таким чином якраз десь під кінець березня підтягнемося у Торонто, де мене вже чекає похресник і двоюрідні сестри з їхніми родинами. Трохи зависнемо там і мабуть на цьому все. 

Фінально точкою стане Нью Йорк. Треба ж йому показати Мартусю. Впевнений, він так само залишиться під враженнями, як і Гонконг, Сінгапур або Шанхай. Звідси вже десь на початку квітня візьмемо переліт назад в Україну, щоб ще встигути до кінця катального сезону на Драгобраті.

***

Ось така намічається подорож. Сподіваюся, все вийде якнайкраще 🙂 

1) А куди цієї зими збираєтеся ви? Чи маємо шанс пересіктися
або десь уздовж поданого маршруту тусуватимуться ваші друзі?  

2) Як не як, разом завжи веселіше. Залюбки захостимо
в Аргентині, пересічемося або заїдемо у гості деінде. 

3) Що порекомендуєте побачити в межах цього маршруту?