Разом із Парагваєм, Боілівія це одна із двох найбідніших країн Південної Америки і обидві за іронією долі єдині на континенті, що немають безпосереднього виходу до моря, зазнавши територіальних втрат після численних війн з сусідами у 19 ст. 

А ще 60% населення складають прямі потомки індіанців, які й досі ведуть доволі традиційний спосіб життя. Левова частка країни і власне та, яку вдалося побачити знаходиться на високогірному плато Алтіплано, середня висота якого 3500-4000 метрів.Тут же проживає більшість населення країни, а також знаходяться основні і найцікавіші міста. 

0-Болівія

Місцева культура вражає і це одна із небагатьох країн сучасного світу, де ще можна спостерігати такий колорит. Недарма Болівію ще називають Тібетом Південної Америки, адже, як і багато мешканців Даху Світу, болівійці не сильно йдуть на поводу сучасним глобальним правилам гри (принаймні покищо)…  

*** 

Для затравки відео з подорожі країною.

А тут власне карта пересування і відвідані місця під час цілої подорожі Болівією. 

Практично вся ця територія знаходиться на Алтіплано (високогірне плато в центральній частині Анд). Єдиним місцем, де ми спустилися нижче 3300 м.н.м. було місто Сукре, всього на 2 дні. Тож ви можете уявити наш фізичний та емоційний стан, пов’язаний з високогірною хворобою. Як виявилося ще при сходженні на вулкан Тейде на Канарах, подібні речі я переношу непросто, але про все по порядку. 

*** 

Салар де Уюні і дикий Пд-Сх країни

Варто зазначити, що це вже друга стаття про цю країну. У першій йшлося про несамовиті три дні, проведені у дикій місцевості на висоті 4000+ метрів, досліджуючи стрімкі вулкани, високогірні озера і просторі солончаки. Ось детальніше про ці три дні між землею і небом – побачити і вмерти (читати).

Всі нереальні фотки посеред білого простору чи поряд з рожевими озерами, які ви могли бачити в інтернеті, зняті саме тут. Просто незабутні місця. Читати і дивитися детальніше

*** 

Уюні 

Мале високогірне містечко поряд з відомими на весь світ солончаком. Сотні туристів зупиняються тут щодня на шляху з/до решти Болівії, Чилі і Аргентини. Для когось це перше місто у країні, а для когось останнє. 

У нашому випадку перше, що відразу починає вражати наскільки тут все інше у порівнянні з рештою країн континенту. Традиційно вдягнені люди, в рази дешевша їжа та послуги, практино відсутній інтернет, а також інше відношення до іноземців. Якби там не було, а свіжо вичавлений сік у кульочках неабияк радує. 

1-Болівія-Уюні4

1-Болівія-Уюні3

Бекпекерів також хоч відбавляй…

1-Болівія-Уюні8

Там же, в Уюні, ми познайомилися з Тором і Петрою. Він з Німеччини, а вона з Австрії. Так скалолося, що нам було по дорозі, тож ми разом вирушили у настуне місто. За іронією долі, з того часу постійно подорожували разом. Фактично вчотирьох ми проїхали цілу країну і зараз разом поселилися у готелі в Куско, Перу, де я пишу ці рядки. Подібне трапляється доволі часто, коли ви знаходите людей зі спільними цінностями на шляху. 

1-Болівія-Уюні9

При виїзді з міста ми потрапили в піщану бюрю.

1-Болівія-Уюні2

1-Болівія-Уюні1

*** 

Потосі

Пару сотень років тому це було найбагатшим і одним з найбільших міст у світі. Іспанські конкістадори не знайшли Ельдорадо, зате вони знайшли Потосі. Зважаючи на його теперішній вигляд і масштаб, у це нескладно повірити.   

2-Болівія-Потосі7

2-Болівія-Потосі28

2-Болівія-Потосі29

2-Болівія-Потосі30

2-Болівія-Потосі32

2-Болівія-Потосі34

Місто знаходиться на висоті 4000+ метрів над півнем моря. Кажуть, що з цієї гори, було видобуто стільки срібла, що з нього можна збудувати міст аж до Іспанії. 

3-Болівія-Потосі-шахта10

Але також там загинуло стільки людей, що з їх кісток можна збудувати такий же самий міст назад. Сотні шахтарів і досі працюють у майже таких же умовах, як це здійснювалося сотні років тому. Скориставшись послугами туристичної агенції, яку заснував колишній шахтар, ми замовили екскурсію в середину шахти. 

Спочатку закуповуємо дрібні подарунки для шахтарів, серед яких справжній динаміт, який в Потосі вільно продається у кожному другому магазині. 

3-Болівія-Потосі-шахта7

3-Болівія-Потосі-шахта6
3-Болівія-Потосі-шахта9

Переодягаємося і приїжджаємо до входу в шахту, де вже повним ходом кипить робота. 

3-Болівія-Потосі-шахта21

Заходимо в середину і “гуськом” біжимо по вузькому низькому і мокрому тунелі, щоб встигнути зайти в рукав, поки нас не зіб’є черговий возик з породою. Вхід і вихід тут лише один. Рукавом виявилася капличка, присвячена не Христу, а богу зла і темряви Тіу. Це його володіння і шахтарі регулярно віддають йому шану, щоб щодня виходити звідсти живими і неушкодженими. 

3-Болівія-Потосі-шахта2

Возик, проїхав. Супер. Можна рухатися далі.

3-Болівія-Потосі-шахта3

Збільшується кількість тунелів і поворотів. По мірі занурення у шахту стає гарячіше і дихається все важче. Час від часу зустрічаємо шахтарів, які на диво виглядають життєрадісними і залюбки спілкуються з нами про все на світі. 

3-Болівія-Потосі-шахта15

Рухаємо далі. Ми вже 1,5 км. в середині гори. Тут вже передова. У черговому рукаві зустрічаємо ще одну групку шахтарів. Вони власне встановили динаміт за 200 метрів з відти і чекають на вибух. Чувак якраз досипав якоїсь субстанції у газету. 

3-Болівія-Потосі-шахта16

Вибух? Аж раптом: Фєєєєєєєєєх. Повіртяний удар нас неабияк налякав. Шахтарі спокійно слідкують за нашою реакцією. Ми нервого сидимо і очікуємо що буде далі. 

3-Болівія-Потосі-шахта17

Буквально за пару секунд вони зірвалися і миттю побігли у сторону виходу. Наш гід каже рухатися за ним і не зупинятися. Незовсім розумію, що відбувається, але вже хочеться вийти на поверхню. Виявляється, що після вибуху в шахті здіймається пилюка з породи і варто швидше вибиратися на зовні, щоб не задихнутися. 

Побачивши світло стає вже тепліше на душі, а вибравшись на поверхню взагалі радієш, побачивши сонячні промені, хоч на них практично не можливо дивитися. 

3-Болівія-Потосі-шахта18

На завершення варто подякувати місцевим духам за те, що дозволили вийти живими з шахти. Для цього запалюємо свічечку і випиваємо гранчак місцевої браги. Ура, місію виконано. 

3-Болівія-Потосі-шахта20

*** 

Сукре 

Культурна столиця країни, що знаходиться в долині – висота 2800 метрів. Тут вже значно тепліше. 

4-Болівія-Сукре8

4-Болівія-Сукре10
4-Болівія-Сукре7

Сюди приїздить багато іноземців вивчати іспанську і просто зависати у численних богемних кафешках, оскільки місто знаходиться нижче решти цікавинок і тим самим слугує чудовим перевалочним пунктом для акліматизації. 

4-Болівія-Сукре3

4-Болівія-Сукре12

Тут просто мило і приємно, а ще безпосередній доступ до різноманітних фруктів, що на Алтіплано вважаються імпортними. 

4-Болівія-Сукре1

4-Болівія-Сукре4

Сукре є конституційною столицею країни, хоча більшість адмін об’єктів знаходяться у Ла-Пасі. 

*** 

Ла-Пас 

Справжній урбаністичний монстр. Мартуся сказала, що це найогидніше місто, яке їй довелося бачити, хоча мене подібні речі навпаки захоплюють. Лише уявіть, півторамільйонне місто, розташоване у величезному каньйоні, райони якого стрімко піднімаються навколишніми схилами з висоти 3600 до 4100 метрів над рівнем моря. Це найвищий мегаполіс у світі, де знаходиться найвищий аеропорт. 

Наче одна суцільна величезна фавелла (Ріо де Жанейро нервого курить в сторонці). Спочатку піднімаємося канатною дорогою, яка слугує публічним транспортом, з’єднуючи два основні райони міста.

5-Болівія-Ла-Пас-місто1

5-Болівія-Ла-Пас-місто2

5-Болівія-Ла-Пас-місто3

5-Болівія-Ла-Пас-місто4

5-Болівія-Ла-Пас-місто6

А тепер спускаємося до низу…

5-Болівія-Ла-Пас-місто5

5-Болівія-Ла-Пас-місто8

5-Болівія-Ла-Пас-місто7

Прогулявшись внутрішніми вулицями міста, здається що воно ще жорсткіше ніж  з гори. Більша частина центру являє собою величезний базар. Мені дуже пригадався час, який я проводив у Делі, Індія більше 5 років тому. Лише тут ніхто до тебе не пристає. Кожен занятий своїми справами. 

6-Болівія-Ла-Пас-базар12

6-Болівія-Ла-Пас-базар11

6-Болівія-Ла-Пас-базар10

6-Болівія-Ла-Пас-базар9

6-Болівія-Ла-Пас-базар8

6-Болівія-Ла-Пас-базар7

6-Болівія-Ла-Пас-базар6

6-Болівія-Ла-Пас-базар5

6-Болівія-Ла-Пас-базар4

6-Болівія-Ла-Пас-базар3

6-Болівія-Ла-Пас-базар2

Мартуся, Петра і Тор не були готові до такого і відразу взяли автобус до озера Тітікака, а я залишився ще на півдня гуляти містом, щоб примкнути до них ввечері. 

6-Болівія-Ла-Пас-базар1

7-Болівія-Ла-Пас9

7-Болівія-Ла-Пас10

7-Болівія-Ла-Пас8

7-Болівія-Ла-Пас5

Болівійці доволі забобонний народ і шаманізм тут процвітає. Ось засушені дитинчата лам.

7-Болівія-Ла-Пас7

7-Болівія-Ла-Пас6

А це очевидно цвинтар…

7-Болівія-Ла-Пас1

7-Болівія-Ла-Пас2

7-Болівія-Ла-Пас3

7-Болівія-Ла-Пас4

*** 

Озеро Тітікака

Пригадуєте з шкільної програми географії про найвисокогірніше велике озеро з романтичною назвою – Тітікака? Так ось воно знаходиться на кордоні Болівії і Перу, а також згідно місцевих вірувань являє собою пуп Землі – тут народилося Сонце і щя ряд інших метафізичних інститутів. Це майже цілий океан на висоті 3700 м.н.м. 

8-Болівія-Тітікака1

Нависаючі позаду засніжені Кольдир’єри додають небаченого драматизму. 

8-Болівія-Тітікака13

Щоб доїхати до основного прибережного міста Копакабана (це зовсім не та Копакабана, що у Ріо), потрібно перетинати невеличку протоку, а вся «двіжуха» з переправою нагадує те, як ми форсували Меконг з В’єтнаму у Камбоджу

8-Болівія-Тітікака36

8-Болівія-Тітікака8

8-Болівія-Тітікака2

8-Болівія-Тітікака10

Саме місто Копакабана являє собою розкручений туристичний центр, оскільки є єдиною точкою Болівії з доступом до великої води. Вихід до Тихого океану країна програла у 19 ст. в збройному протистоянні з Чилі

9-Болівія-Тітікака34

9-Болівія-Тітікака35

9-Болівія-Тітікака21

9-Болівія-Тітікака22

9-Болівія-Тітікака23
Зате поряд височіє гора, що слугує культовим місцем для багатьох болівійців, куди місцеві мешканці здійснюють паломництво, щоб віддати шану богам. Загалом католицизм тут сильно переплітається з язичництвом, аж настільки, що справжні радикали віддають в жертву бомжів (або самотніх туристів), коли будують будинок, заливаючи бетоном їх у фундмент живцем. 

9-Болівія-Тітікака32

9-Болівія-Тітікака31

9-Болівія-Тітікака30

Ось там з протилежного боку вже Перу.

9-Болівія-Тітікака7

Власне тут на озері Тіткака і завершується наша короткотривала мандрівка Болівією, тож варто підбити фінансові підсумки. 

*** 

Бюджет 

Не зважаючи на те, що Болівія вважається однієї із найдешевших країн континенту та й загалом дуже бюджетним напрямком для мандрівників, у нашому випадку вийшло зовсім не так. Це пов’язано перш за все з інтенсивним пересуванням країною.

Ось по статтях бюджету на двох осіб: 

  • 332 $ – триденний тур на джипі високогірним національним парком
  • 56 $ – вхідні квитки під час триденного туру (детальніше про це…)
    Разом за тур = 388 USD
  • 105 $ – проживання (5 ночей по країні)
  • 123 $ – транспорт (по містах і між ними)
  • 162 $ – харчування (зазвичай у ресторанах)
  • 37 $ – екскурсії і вхідні квитки
  • 54 $ – дрібні покупки і сувеніри
    Разом за 6 днів у країні = 481 USD 

Разом за 9 днів подорожі Болівією на двох = 869 USD (майже по 100$/день)

Зовсім немало, як на бюджетний напрямок. Але можна сказати, що ми взагалі ні в чому собі не відмовляли. Харчувалися виключно в ресторанах, купували найкомфортніші місця у автобусах і користали з основних екскурсій. Мабуть це і є пастка дешевих країн – тут розслабляєшся і перестаєш слідкувати за бюджетом. 

Фактично по грошах найдешевша Болівія вийшла на рівні з найдорожчим Уругваєм. Винесла навіть більше ніж ЧиліАргентина і Бразилія. Вже не кажу про дешевий Парагвай. Клацніть по посиланнях, щоб перейти до опису кожної країни окремо. 

Також важливим є візове питання! Болівійську візу можна отримати на кордоні заплативши 50-100$ в залежності від настрою прикордонника, а можна зробити наперед у одному із консульств безкоштовно. Власне ми без жодних проблем і протягом двох годин отримали болівійську візу в Буенос Айресі

*** 

Тим не менше, це просто надзвчайний край, який не можна пропускати, якщо вже будете у Південній Америці. Болівія значно відрізняється від решти країн континенту і подорож туди може стати основним хайлайтом цілої вашої мандрівки або навіть життя. Щиро рекомендую. 😃 

Болівія

Ну, а я тим часом вже прибув у Куско, Перу, древню столицю інків, а також відвідану мною країну №68. Можливо в той час, коли ви читаєте ці рядки ми вже піднімаємося на заховане високо в горах місто Мачу-Пікчу. Але про це згодом в окремому описі про Перу – останню країну, яку нам доведеться відвідати у Південній Америці (принаймні пртягом цього польоту у вирій). 

Share Button