Роудтріп по США: траса 66, Гранд каньйон, Долина Монументів, міста у стилі “вестерн” та інші цікавинки Арізони і Юти, а також скільки це може коштувати

Практично кожен, хто відвідує Каліфорнію, не упускає можливості побачити місто гріхів Лас Вегас. Це всього 4-5 годин їзди з Лос Анджелеса або ж коротенький переліт з будь-якого міста золотого штату.

Зовсім поряд знаходиться Гранд каньойн, а крім того жоден візит у США не вважатиметься повним, якщо не винайняти (чи придбати) автомобіль та проїхатися просторими долинами поміж каньонів та гір південного-заходу країни. 

Власне, це ми і зробили, розбивши перебування у Каліфорнії навпіл. Отже з Сан Франциско на Virgin America ми прилетіли у Лас Вегас, зустріли там мою кузену Наталю, котра проживає у Торонто, відразу в аеропорту винайняли автомобіль і погнали в сторону Гранд Каньйону, залишивши Лас Вегас на десерт. Перед нами лежало більше 2000 км шляху і 5 днів, сповнених пригод… 

 *** 

Для початку вже традиційно пропоную переглянути карту маршруту з відвідуваними точками та місцями ночівлі. Це мабуть найповніший кільцевий маршрут, який можна зробити в межах тижня з виїздом і поверненням у Лас Вегас. 

За цих коротких 5 днів автомандрівки ми проїхалися по трьох штатах (Арізона, Юта і Невада), відвідали пару національних парків, серед яких Гранд Каньйон, Долина Монументів, Briges, Arches, Bryce i Zion, декілька колоритних містечок і купу надзвичайних пейзажів. 

Для затравки зацініть відео з тої поїздки. 

Ну, а тепер детальніше. Я поденно розпишу що і коли ми відвідали, рухаючись протигодинникової стрілки, згідно схеми на карті, а в кінці підрезюмую і вкажу, що б я зробив по-іншому, якби проїхався ще раз, оскільки даний маршрут є однією із ТОП-мандрівкою, які лише можна уявити. 

*** 

День 1 (Лас Вегас – Дамба Гувера – траса 66 – Флагстаф) 

Отже, вирушаємо у сторону південної частини Гранд Каньону. Першою точкою, де варто зупинитися є Дамба Гувера. Це звичайно не Дніпрогес, але все одно вражає. Якщо пригадуєте, то саме вона дає тріщину у кожному голлівудському фільмі-катастрофі ? 

Далі ще годину їзди і у місті Kingman дорога виходить на трасу 66. Власне історичною мати-дорогою там і не пахне, оскільки на її місці вже прокладений автобан, але вздовж нього подекуди тягнуться участки старої всім відомої 66 траси. Достатньо лише з’їхати з автобану і ви потрапляєте у світ старих неонових вогнів, колоритних салонів і сувенірних лавок. 

Найцікавішими містечками для зупинки є Selingman, Williams і Флагстаф, де власне ми і зупинилися на ніч. 

*** 

День 2 (Гранд Каньйон – Коняча Підкова – Page) 

Найкраще впритул під’їхати до Гранд Каньону і переночувати, щоб наступного дня зранку ще до прибуття туристичних груп сповна насолодитися цим дивом природи. Південна частина Гранд Каньону є найпопулярнішим місцем, куди приїжджає більшість відвідувачів, тому там завжди людно. 

Але вздовж обриву тягнеться 25 км дороги на схід, де ви можете зупинитися у будь-якому місці, щоб мати це все лише для себе. 

Враження звичайно неперевершені, але за якусь годинку-дві, як і з більшістю речей, око звикає, а мозок вже просить нових вражень. Тому їдемо далі, рухаючись на північ.

Додам, що у касах всіх національних парків країни можна придбати абонемент, який включає безкоштовний вхід у всі національні парки для власника абонементу, а також до трьох інших пасажирів автомобіля, за умови, що водієм є власник картки. Увага! Ціна всього 80 $ при тому, що зазвичай одноразові входи у різні парки коштують 25-30 $ за авто. Гріх не скористатися, тим більше, що у вересні я буду ще у Флориді по дорозі до Центральної Америки і назад.  

Дороги тут чудові, машин мало і час від чсу зустрічаються класичні американські «коники», типу Chevrole Camaro чи Ford Mustand. Я починаю шкодувати, що ми взяли Toyota Corola, хоча з іншої строни все ж таки тішу себе думкою, що третьому пасажиру на задньому сидінні було б невесело. 

Біля містечка Пейдж (Page) знаходиться одна із найвідоміших місцин США і мабуть найпопулярніше фото для листівки. Коняча Підкова (Horseshoe) є таким собі місцем вигину ріки Колорадо, що глибоко врізалася у навколишню місцевість, утворивши кам’яний півострів висотою кількасот метрів. 

Це часто порівнюють із Заліщиками, 

… , хоча насправді воно більше нагадує півострів на, якому знаходиться історичний центр Кам’янця-Подільського, вимитий рікою Смотрич. 

Вау! Ночуємо в сусідньому містечку Пейдж (Page), в якому саме дивитися не має на що, хоча зовсім поряд знаходиться водосховище Powell, але нам не туди. 

*** 

День 3 (Долина Монументів – земля Навахо – Bridges NP – Моаб)

Цього дня я чекав мабуть найбільше. Всі ми знаємо ці вражаючі пейзажі з американських вестернів, де завзяті шукачі пригод і першопрохідці ковбої воюють з індіанцями за нові землі. 

Тутешня місцевість на півночі Арізони і є епіцентром всіх тих подій, й до сьогодні тут збереглися найбільші поселення корінного населення Північної Америки. Це земля племен Навахо. 

Варто також зазначити, що по дорозі у нас знаходилася одна із найгарніших природних пам’яток США каньон Антелопи, але його ми пропустили через брак часу, а також додаткову ціну порядка 50 $ з людини. Річний абонемент там не працює, оскільки місцеві індіанці підім’яли все під себе.

Те саме і з Долиною Монументів, але цього звичайно що пропускати я не збирався та ціна всього додаткових 20 $ за авто. ВАУ!!! Красивішого пейзажу і годі було придумати. 

Але виявилося, що може бути ще краще. Грунтова кільцева дорога веде вас поміж стрімких запаморочливих скель, від чого просто обертом йде голова. І тут мої докори сумління про спортивне авто розвіялися. Сюди з низьким кліренсом ми б не проїхали. 

Хотілося б зависнути тут на довше, але дорога кличе далі. Попереду ще довгий шлях і не зовсім хочеться довго їхати у темноті. Рухаємося на північ і в’їжджаємо у штат Юта. Пейзажі стають все драматичнішими. 

Швиденько заскакуємо у віддалений і маловідвідуваний нацпарк Briges і вже у темряві доїжджаємо до містечка Моаб, що поряд з кордоном штату Колорадо, який вважається одним із найпопулярніших центрів активного відпочинку в країні. 

*** 

День 4 (нацпарк Arches – траса №12 – земля мормонів) 

Національний парк Arches (укр. – Арки) вважається одним із найгарніших у США, як і решта об’єктів, що ми бачили зрештою. Особливість його у тому, що на великій території знаходиться купа величезних природних арок. 

Сам парк знаходиться буквально на околиці міста Моаб. У цих районах також знімається багато фільмів, деякі з яких ви могли бачити. От наприклад прикра пригода з фільму “127 годин” тарпилася в цих околицях. 

А це мабуть найвідоміша природна арка у світі. Не зважаючи на те, що до більшості цікавинок у США можна впритул під’їхати на авто, сюди довелося подолати невеличкий трек по спеці, довжиною 4 км під горку. Але це того вартувало звичайно. 

Рухаємося далі, адже попереду ще довга дорога, і виїжджаємо на автобан, що з’єднує Денвер і Лас Вегас. Так швидше. Подібні пейзажі супроводжують нас практично постійно. 

Відчувається, що піднімаємося вверх і мій годинник показує, що вже перевалили за 2000 м.н.м. А ще це найпівнічніша точка маршруту, тому при дорозі починає з’являтися сніг. Ми на літній гумі, тому їду обережно. 

Навколишня територія потроху починає нагадувати наше село.  Річ у тому, що штат Юта є осередком населення Мормонів, специфічної релігійної групи, які багато в чому притримуються власних традицій. Власне зупиняємося на ніч у мормонському готелі. Цікавим фактом є те, що у всіх мотелях, де ми проживали стоїть Біблія. 

А це типове придорожнє кафе.

*** 

День 5 (нацпарк Bryce – Kanab – нацпарк Zion)

Національний парк Bryce знаходиться найвище зі всіх об’єктів, які були у нас на шляху, тому був ризик, що він ще залишатиметься закритим для відвідувачів, хоча все було в порядку. Це щось подібне на Кападокію в Туреччині. 

За годину їзди звідти ми трішки звернули з основного шляху, щоб заїхати у Канаб, який свого часу слугував основним місцем зйомок для кадрів з міст американських вестернів. Деякі постановки і досі збереглися. 

Останньою із цікавинок, які ми відвідали перед прибуттям у Лас Вегас, став національний парк Zion. Чесно кажучи, що після Гранд Каньону, Долини Монументів, Арок і нацпарку Bryce я думав, що побачив вже все, але не тут то було. Zion просто вразив своєю красою і масштабом. 

Цікаво і те, що авомобільна дорога пролягає через саме серце парку і навіть, якщо ви подорожуєте не в туристичних цілях, то все одно доведеться заплатити данину. Тим не менше, наш річний абонемент закриває ці всі питання, а парк Зіон точно є тим місцем, яке б ви не хотіли пропустити, повірте. 

Зовсім поряд вже виїзд на автобан, звідки всього дві години їзди до Лас Вегасу. І хоча можна було їхати до кінця, вирішили зупинитися на ніч у містечку St. George, щоб вже наступного ранку приїхати у місто гріхів з новими силами й ентузіазмом після побаченого, але це вже інша історія, про що теж зовсім скоро. 

*** 

Резюме по автомандрівці 

Якщо ви у Лас Вегасі і у вас всього 5 днів, щоб побачити навколишню територію (крім самого  міста), то це мабуть найповніший маршрут. Зрештою Лас Вегас є найкращою відправною точкою для дослідження Південного-Заходу країни, не включаючи Каліфорнійсього узбережжя. 

Декілька порад і що б я зробив інакше: 

1) Навіть не думайте зробити подібний маршрут без власних коліс. Максимум, куди ви доїдете публічним транспортом або туристичними автобусами це до Гранд Каньйону. 

2) Бронюйте авто на прокат заздалегідь і не ведіться на явно занижені по ціні пропозиції. Я на цьому попалився і на місці мені почали впарювати різні додаткові обов’язкові страхівки,  доплати і закручувати голову. В результаті я їх послав і пішов у офіс поряд. Краще відразу скористайтеся послугами великих репутаційних фірми, типу Avis чи Sixt. 

3) Все ж таки візьміть собі класичне американське спортивне авто на прокат. Ford Mustant чи Dodge Viper обійдеться порядка 80-100 $ за день, Chevrole Camaro трішки дешевше. Наступного разу точно так зроблю. Просто я не був впевений, як нам буде у трьох їхатися в купе з видкідними передніми сидіннями і невеличкими вікнами ззаду. 

4) Якщо хочете повторити маршрут, розтягніть його ще на 3-4 дні додатково. Я відчував, що трішки перебуваю у гонці, оскільки щоранку прокидалися о 7-8, снідали і до 9 виїжджали. Далі різні відвідини і порядка 400 км у день в дорозі. Як наслідок заселялися у мотелі вже після заходу сонця (2-21 год.) і просто вирубувалися, часто не зумівши перебрати фото за день. Після 40 днів і більше 7000 км на авто по Балканах, я переконався, що хорошою денною дистанцією в поєднанні з відвідинами цікавинок є 200 км.

А ще таким чином зможете працювати у дорозі, як я зазвичай роблю. Прокидаюся о 6-7 ранку (ось як), приділяю пару перших годин роботі, а далі займаюся всім решта. Приходьте на Digital Nomad FORUM 2-3 липня, щоб зустріти інших любителів свободи у бізнесі та пригод у житті, а також отримати корисні поради по веденню онлайн бізнесу чи дистанційно працювати. 

5) Якщо зберетеся групою з 4 осіб, то сильно зекономите. Звичайно це стосується всіх витрат на авто і абонементу на вхід у національні парки. А ще практично у всіх мотелях кімнати є стандарту «два двоспальні ліжка». Таким чином четверо платитимете, як за дабл. 

(здорове харчування у дорозі)

***

Бюджет

Скільки ж може коштувати така мандрівка життя? 

Загалом ось приблизні ціни: 

• 30-40 $ – день оренди простого авто 
• 0.8 $ – літра бензину
• 50-70 $ – номер у простому мотелі на 2-4 осіб
• 10-15 $ – перекуска в придорожніх кафе
• 50+ $ – вечеря в ресторані на двох

Загалом трішки дешевше ніж у сусідній Каліфорнії. 

А ось і наші фактичні витрати на поїздку на 5 повних днів (1-5 травня): 

• 260 $ – оренда авто (6 днів) 
• 60 $ – страхівка, яку я наперед заплатив за іншу машину і не скористався
• 112 $ – бензин
• 234 $ – проживання (5 ночей)
• 151 $ – харчування
• 80 $ – річний абонемент на всі національні парки країни
• 20 $ – вхід у Долину Монументів

Разом – 917 $ (+10% на похибку) = 1 008 USD за п’ятиденну незабутню роудтріп ро США.  

Трохи лохонувся з машиною, бо хотів зекономити, а загалом так нічого вийшло. 

І фінальна порада! Обов’язково спробувати всім. Лише заради такої подорожі варто прилетіти в США.