Нарости собі хребет або 8 кроків до того, щоб стати сильною особистістю

Це гостьовий пост Богдана Желобчука, класного дизайнера, тренера особистісного росту, співзасновника майстерні виробів ручної роботи Miff і просто класного чувака. Щоразу, коли заходжу у фейсбук, просто дивуюся наскільки багато чудових справ всього вдається робити цьому амбітному юнаку з Івано-Франківська.

До слова свого часу Богдан проходив навчально-практичну програму TraveLEarning і навіть записав відгук, за який я йому дуже вдячний і гордий, що мав можливість працювати з такою людиною. Окрім того, саме Богдан робив дизайн для бейджів, банеру, футболок, блокнотів і та інших прибамбасів, які ви могли бачити на наших живих подіях, останньою з яких був Digital Nomad Forum.

Але зараз мова піде про дещо інше. А саме про те, як стати сильною особистістю, щоб реалізувати себе у тому напрямку, в якому хочете рухатися саме ви. До речі, 5-7 серпня Богдан проводитиме табір Do|bro (триденний тренінг сили, духу та усвідомленості у Карпатах), а ось і класний пост про те, як стати сильною особистістю. Для початку, зацініть 8 етапів нарощення внутрішньої сили від Богдана. 

Далі прямим текстом від автора:

Всі ми зараз знаходимося у постійному потоці інформації, знань, тренінгів, коучів та менторів. Щодня крізь нас проходять тонни інформації, про те, як краще жити, краще говорити чи більше заробляти. В більшості, всі ці заклики мають дуже хороший намір справді підняти рівень життя людини, до якої звертаються.

Однак, дуже часто, на своєму шляху вони розбиваються об скели людської реальності: далеко не всі готові достатньо багато працювати над досягненням результату. Чому у світі продаються мільйони книг про те, як стати успішнішим у всіх проявах цього слова, однак результатів добивається такий малий відсоток людей? Це та інші схожі запитання я задаю собі вже досить довго. Розумію, що відповідь схована десь глибше, ніж на рівні простих знань.

***

Формування нашого характеру, звичок, знань та навиків проходить від самого дитинства аж до цього моменту. Кожна хвилина формує нашу особистість і робить нас тими, ким ми є. Але чи можна свідомо на це впливати? Впевнений, що так. Сотні і тисячі людей доводять, що працювати над собою, змінювати і допрацьовувати себе не тільки можна, але і треба. 

Сильна особистість формує сильну реальність навколо себе. В першу чергу сильна особистість володіє собою, а відтак володіє і тим, що відбувається з нею у житті. Саме такій людині, можливо не легко, однак вдається вносити ті зміни, які їй хочеться, добиватися тих результатів, які перед собою ставить. Однак, як же стати сильною особистістю? 

Я не пропоную чарівних пігулок і швидких формул успіху і говоритиму швидше про чоловіків, бо краще розумію їхню “природу”, можливості та бажання. Разом із тим я впевнений, що регулярна робота може творити чудеса із будь-ким, тому вперед.

***

1) Нарости хребет. Регулярні фізичні навантаження

Маю таку ідею, що одна із функцій молодості – це “наростити хребет”, тобто сформувати внутрішній стержень, який триматиме нас прямо до кінця життя. Актив молодості – це сила, витримка, рішучість. Все це можна поєднати у фізичних тренуваннях.

Коли важко, коли хочеться здатися, коли хочеться не вилазити із теплого ліжка, але ти робиш крок і вже біжиш чи віджимаєшся – саме тоді ти стаєш сильнішим. Ніхто тебе не контролює, ніхто не наказує і не тисне: твоя воля формує твою силу. Зараз саме час популяризації любительського спорту, тому гарний момент заскочити на гребінь цієї хвилі.

***

2) Усвідомленість рішень

Перший пункт, напевне, для тебе не став сюрпризом. Всі ми знаємо, що спорт – це здорово і корисно. Однак автоматизм нашого мислення часто не дозволяє розпочати щось чи то продовжити. Ми дуже швидко знаходимо для себе відмовку, бо звикли це робити ще з дитинства, коли виправдовувалися перед батьками, замість того, щоб взяти відповідальність.

Я запитаю: наскільки ти свідомо мислиш протягои дня? Як ти вважаєш, скільки рішень на рахунок їжі ти прийняв сьогодні? Чи ставив ти собі конкретну ціль спілкування, коли говорив із колегою по роботі? Я веду до того, що ми настільки часто мислимо шаблонами, які дружній мозок завбачливо нам підготував, що забуваємо про важливі для нас справи. Перший крок до змін – це усвідомлення, що є що змінювати. А потім усвідомлення тих моментів, коли ти знову шукаєш відмовки, замість того, щоб просто зробити.

Найкраща практика усвідомленості із відомих мені – це медитація.

ОРЕСТ: Ось алгоритм того, як медитую я (переглянути).

Всього 5-8 хвилин щодня допоможуть тобі стати більш чутливим до мисленнєвих процесів і краще ними володіти. Щодо прийняття рішень і усвідомленості пораджу дві книги. Однак братися за них попрошу тільки тоді, коли будеш готовий докласти достатньо часу і зусиль, щоб опрацювати матеріал на практиці. В іншому разі – це трата твого часу. Отже, книги – “Сила волі” Келлі Макгонігал та “Усвідомленість” Марка Уільямса.

***

3) Вирішення поточних питань

Є хороше поняття “антикрихкість” – це можливість, в даному випадку людини, витримувати труднощі в житті, не руйнуючись, а стаючи при цьому сильнішою. Її автором є Нассім Ніколас Талеб і вона мені дуже резонує із тим же нарощуванням внутрішнього стержня. Автор також говорив про “Чорних лебедів” – події, які є сильним стресом для нас, після яких людина або ламається або зазнає великих втрат.

Однак таких подій можна уникнути або сприйняти набагато легше, якщо регулярно отримувати вакцину у вигляді стресу, який Келлі Макгонігал називає евстресом або позитивним стресом: бізнесмен, який щодня вирішує десятки питань не боїться коливань на ринку, бо знає, що зможе вирішити і ці проблеми.

Однак вирощений у теплично-офісних умовах працівник має страх перед будь-якими змінами, бо вони можуть зачепити і його. Висновок простий: напрошуючись чи навіть створюючи собі завдання чи, навіть, проблеми, ти щоразу ставатимеш сильнішим. Сприймай це як можливість отримати новий досвід та знання. Таким чином, кожен день, яким би складним він не здавався може стати гарним уроком на майбутнє.

***

4) Особисті випробування

Швидко – це повільно, але постійно, як говорить японська мудрість. Малими кроками справді проходиться шлях у тисячу миль. Однак інколи варто влаштовувати собі випробування особистої міцності, свого роду челенджі. Що це може бути? Для когось – це пробігти марафон, для когось – створити власний бізнес. Комусь челенджем стане покинути стару роботу, а комусь знайти час на вивчення іноземної мови. Критерій челенджу – це короткотерміновість (відносна) і складність.

Свого роду це переключення на сильно вищу передачу, однак на недовгий термін. Такі стрибки час від часу допомагають зробити те, що так довго відкладалося чи те, що здавалося взагалі непідйомним. Також в складні моменти ми чіткіше відчуваємо власні цінності, бальше радіємо тому, що маємо, відчуваємо свого роду контрасність життя: для людини, яка пробігла 40 кілометрів, простий хліб здастся їжею богів. Підтримка близьких чи друзів, націленість на результат та нестримна воля стануть твоїми товаришами під час челенджу.

***

5) Розуміння своїх слабких сторін

Зміни починаються із розуміння того, що щось треба міняти. Почну з далека. Ми дуже часто не сприймаємо критику, однак саме вона може відкрити очі на власні якості, які потребують апгрейду. Як кажуть, щоб змінити систему, варто вийти поза межі системи. Враховуючи те, що вийти із себе досить складно, на допомогу нам приходить погляд зі сторони. Я впевнений, що в твоєму оточенні є люди, які в якійсь конкретній сфері досягли більшого, ніж ти.

От саме їхня думка і може бути для тебе цінною. Якщо хочеш краще спілкуватися – знайди людину, яка це вже робить і запитай поради, якщо бажаєш почати бігати – йди в біговий клуб, якщо прагнеш розвитку в бізнесі – шукай людину, яка вже пройшла те, що потрібно пройти тобі. Я розумію, що ми живемо у бувшій “странє совєтов”, тому людей, які лізуть із порадами є вагон і фіра збоку. Однак прислухатися варто тільки до тих, хто зайшов в конкретній темі дальше, ніж ти.

Є й інша позитивна сторона твоїх недоліків: вони роблять тебе унікальним. Можливо, ти помічав, що суспільство недолюблює занадто правильних людей, бо вони викривають їхні недоліки. Якби дивно це не звучало, певна неідеальність робить тебе людиною. Тому не варто боятися того, що ти десь не дотягуєш до гуру бізнесу чи містера Олімпія. Просто шукай слабку ланку і роби її сильною.

***

6) Розуміння сили спільної праці

Розуміння, що один у полі не воїн. Останнім часом помічаю певну особливість: люди мало довіряють один одному. Звісно, не всі і не всюди, однак тенденція така є. Як на локальному рівні, так і на глобальному. Розумію, що для цього є достатньо підстав: дизайнери не виконують свої проекти вчасно, банки закриваються, нестабільна ситуація в країні.

Проблема в тому, що ця недовіра деструктивно діє на молодих людей, які хочуть, для прикладу, розпочати власну справу, однак не можуть знайти собі партнера. Чи в когось є ідея, але немає віри у те, що люди її підтримають, бо вона інноваційна/нестандартна/нова. В особистих відносинах також часто є видимою така ситуація: все менше пар одружується і все більше розлучається.

Кажуть, що наодинці можна йти швидко, однак разом із кимось – далеко.

Мені здається, що ця теза є вірною. І більшості з нас потрібно йти саме далеко – для реалізації власних мрій, цілей чи планів. І тут поняття віри грає одну із ключових ролей: віра у те, що підтримають, що зрозуміють, що підставлять плече. 

***

7) 100-відсоткова відповідальності щодня

100 % відповідальності за своє життя. Напевне, один із найскладніших пунктів. Як часто можна почути щось схоже: “У нас погана країна” чи “Разом із ними в нас нічого не вийде”. Або навіть “Я не винен, що так сталося”. Дуже часто ми беремо на себе вину, думаючи, що так ми щось вирішуємо чи виглядаємо більш відповідальними. Це зовсім не так. Вина – це минуле, яке неможливо зміни, відповідальність – це майбутнє, на яке ми можемо впливати вже і тут.

Сказати “так, це моя вина” – просто, бо нічого робити вже не треба, однак відповідальність передбачає наступні дії, щоб виправити ситуацію чи не повторити цієї ж помилки. Абсолютна відповідальність за своє життя означає, що все навколо є результатом наших дій. З тобою не говорить колега? Це не він поганий, це ти так поводишся чи щось говориш, що він не хоче з тобою спілкуватися. В тебе не виходить розвинути свій бізнес? Справа не в економіці держави, а в тому що ти робиш щось або не робиш.

Відповідальність – це складна практика, однак щоденне нагадування собі, що все у твоїх руках, допомагає творити той світ, про який ти мрієш.

***

8) Свідомий відпочинок

Відпочинок. Напевне, найприємніший пункт, однак не менш проблемний. Це може звучати смішно, однак зараз для багатьох відпочинок – це майже геройський вчинок, особливо для людей, які горять своєю справою. Працелюбність – це прекрасно, однак постійне напруження може призвести до вигорання. Якщо в молодому віці це так невідчутно, то у дорослому вже може аукнутися. Відпочиваємо ми часто за залишковим принципом – коли стан уже як у загнаного коня: і вбити шкода і тягнути неможливо.

Людина – істота циклічна: ми регулярно їмо, спимо, спілкуємося. Наші емоційні стани також піддаються циклам. Свідомий запланований відпочинок – це процес відновлення і розвитку, який так сильно необхідний для організму. У спортсменів є термін гіперкоменсації – це процес росту м’язів під час відпочинку між тренуваннями. Для нас це свого роду острівки спокою, коли можна заспокоїтися, глянути на все збоку, проаналізувати, спланувати і в кінці кінців просто насолодитися моментом.

***

РЕЗЮМЕ

Підсумовуючи, скажу, що процес “нарощення хребта” – це досить довгий і тривалий шлях, для якого найкращим моментом є молодість, коли тіло і розум готові до того, щоб розвиватися, експериментувати, тренуватися, стаючи сильними. На жаль, чи на щастя, з якогось моменту ми старіємо, наше тіло слабне і реакції тупляться. Але той вибудований хребет тримає струнко перед усіма незвгодами і труднощами життя.

Роздумуючи над всім вищепереліченим, я шукав варіант їхнього поєднання та можливості впровадження у реальне життя. Результатом цих роздумів став тренувальний табір Do|bro – триденний тренінг сили, духу та усвідомленості у Карпатах, котрий відбудеться з 5 по 7 серпня у селі Бабин на Косівщині. Це буде 60 годин роботи, тренувань, випробувань та навчань, завдяки яким можна буде зробити гарний ривок у напряму вибудови залізо-бетонного внутрішнього стержня. 

ОРЕСТ: Від себе скажу, що одного разу я вже був на подібному таборі і це було насправді круто. Ось мінізвіт – Карпатська сила, прикладний рукопашний бій і кросфіт. Тому, щиро рекомендую приєднатися до Богдана. Тим більше, що там ще буде пару інших крутих чуваків, серед яких і мій помічник Іван Князевич. Шкода, що мені не виходить цього разу, хоча хто його зна. Може ще вийде вирватися.

Я постійно досліджую тему внутрішньої сили і тому мені було б дуже цікаво почути твій метод, як цього досягнути. Поділися у коментарях своїм досвідом, а взамін від мене прийми невеличкий подарунок – електронний посібник по тайм-менеджменту, який я нещодавно написав.

Бажаю успіхів у творенні сильного себе! Богдан Желобчук, автор – bohdanzhe.com.ua