8 уроків, які я отримав, протягом 12 років життя у США

Це гостьовий пост ще одного із моїх учнів/клієнтів. Андрій Бойчук вже 12 років проживає у США і має чим поділитися про життя у цій країні, опираючись на свій досвід. Від себе скажу, що я вже двічі побував у Штатах. Провів порядка тижня у Ньо-Йорку ще два роки тому, місяць зависав у Каліфорнії цієї зими, а також прокотився на авто класичними (Western Style) пейзажами Південного Заходу країни.

Невдовзі під час мандрівки у Центральну Америку двічі проїздом заскочу у Флориду, щоб відвідати Маямі та взяти участь у конференції Content and Commerce Summit в Орландо. Таким чином відвідаю протилежний полюс країни до тих, де вдалося побувати раніше. Загалом скажу, що Штати мені дуже подобаються. От цікаво, що з того приводу думає Андрій.

Далі прямим текстом від автора…

12 років – це багато, а 8 уроків, на перший погляд, не дуже. Але це уроки, які змінюють усе твоє життя. Кожен іммігрант скаже, що життя у чужій країні дуже впливає на тебе: погано чи добре. Щодо мене, то все, чого життя навчило мене після переїзду в Америку, позитивно вплинуло на мене і зробило мене тим, ким я зараз є. 

Привіт, мене звати Андрій Бойчук, я засновник Immigrant porada – платформи для поширення корисної інформації серед українських іммігрантів. У цій статті я хочу розказати про 8 уроків, яких життя навчило мене в Америці. 

Отже, поїхали…

***

Урок #1 – Дійте!

У вас є класна ідея? Ідея, яка може принести вам мільйони? Ідея, яка зробить вас і вашу родину заможними? Ідея… Але ви досі сидите й нічого не робите. Ідея без дій ніколи не дасть результату. Людина з поганою ідеєю, яка працює над її удосконаленням щодня і втілює її в життя, значно ближча до успіху, ніж людина з геніальною ідеєю, яка нічого не робить. Будь-хто може дати вам чимало хороших ідей для бізнесу, які справді спрацюють, але жодна з них не втілиться в життя, якщо ви над нею не працюватимете.

Приблизно у 2008 році у мене з’явилася ідея створення організації для українців. Я мріяв про офіс, працівників, про допомогу землякам за кордоном. Я навіть уявляв, який вигляд це матиме. Але не робив зовсім нічого, щоб досягти своєї мети. Тоді я ще не був такою вмотивованою людиною, яка ніколи не зупиняться й не опускає рук. Я мріяв і мріяв, навіть розповідав про це людям, але, як ви розумієте, слова залишалися лише словами. У мене були чудові наміри й ідеї, та чи дали вони комусь щось корисне? Нічого. Це були порожні розмови.

Якщо зараз мене хтось запитає, що б я змінив, якби міг повернутися в минуле, я б відповів, що я б заснував таку організацію ще тоді, а не в листопаді 2014 року, через 6 років після появи ідеї. Найсмішніше те, що я планував мати офіс, працівників тощо, проте все виявилося значно простіше. Я створив блог, де я роблю те, про що мріяв, про що думав, але завжди боявся зробити перший крок. Я радий, що життя в США дало мені цей урок, хоча він і забрав у мене не один рік.

Сьогодні у мене є 2 пункти, яких я маю дотриматися, коли у мене виникає нова ідея:

1. зрозуміти, яким повинен бути мій перший крок і коли я маю його зробити.
2. якщо я не знаю або маю щодо цього сумніви, то просто записую думки у свій список ідей.

Щоправда, цей список більше схожий на смітник. Я занотовую туди ідеї, щоб вони не загубилися, проте шанс, що я до них повернуся, надзвичайно малий. Але я більше ніколи не мрію про щось, якщо не можу швидко зробити перший крок.

***

Урок #2 – Fail big / Помилки

Чого ми боїмося найбільше, коли створюємо бізнес? Одним з моїх страхів була невдача. Я ніколи не боявся ризикувати. І робив це дуже часто. І щоразу це було падіння і високий злет. Але я ніколи не надавав цьому великого значення. Я був такою людиною, і таким самим був мій бізнес. Але, як і більшість людей, я боявся проблем.

Першого разу клієнт сказав, що засудить мене. Перший похід в суд. Перший раз мати справу з поліцією. Перші проблеми з будинками, які я продавав. Йдеться про мій бізнес, який з партнером заснував у 2013 році. (Якщо вам цікаво, то ось сайт цього проекту, але ми призупинили цей бізнес і зараз закриваємо його). Щоразу це схоже на голки під нігтями, і тепер, коли щось робиш, боїшся, щоб не було тих самих проблем. Мені здавалося, що систематизація роботи допоможе їх уникнути, але ось вже третій рік вони постійно виникають і виникають. Проблеми змінюються, але вони завжди є.

Тільки нещодавно я зрозумів, що так само, як не можна зробити усі бажані справи, неможливо уникнути всіх негараздів як у бізнесі, так і в особистому житті. Якщо у вас їх не було, то або ви ще не почали займатися бізнесом, або він зовсім новий. Якщо вас досі не засуджували, напевно, ви недостатньо працюєте або ще не набрали обертів.

Тепер я не думаю про те, як вирішити проблеми, зараз я хочу, щоб вони були величезні, а не малесенькі й нікому не потрібні. Якщо спіткнутися і впасти, то неодмінно щось зламати. Життя в Америці мене навчило, що невдачі – це найкращі уроки. Якщо у вас маленькі проблеми, то й уроки ви отримуєте маленькі. А якщо великі…

Девід Хартон навів один хороший приклад. Він сказав, що життя – це маятник, а дві його сторони – це невдачі й успіхи. І якщо маятник замахнеться на великі проблеми, то такими ж будуть і успіхи. Ідея не в тому, щоб піти й наробити дурниць, а в тому, щоб розвивати свою справу глобально, і коли ви впадете, то злетите ще вище, ніж раніше, якщо ця помилка вас не зламає, а зламати вас не може ніщо, якщо ви вірите в те, що робите.

***

Урок #3 – Чому?

Запитайте в будь-якого успішного бізнесмена чи спортсмена, скільки разів вони падали й підводилися, щоб бути там, де вони є. Кличко не став найкращим боксером, бо зранку прокинувся, а ввечері отримав титул. Нескінченні тренування, падіння й злети. Лідер OpenMind Орест Зуб не став тим, ким він є, за один день. Я не знаю особисто ні Ореста, ні Кличка, ні Едісона, Сталоне чи Форда, так само, як багатьох інших успішних людей. Але я знаю, що у них є принаймні одна спільна риса: вони падали й підводилися, падали й підводилися, падали й підводилися. Чому? Кожен з них мав своє «чому» і вірив у те, що робить.

Але вони не сиділи на місці й не мріяли. Вони вірили й ішли далі. Якщо ви у щось вірите, то не можете опускати руки. Ви працюєте незалежно від того, падаєте ви чи злітаєте, доти, поки не досягнете мети. Мене часто запитували, навіщо я створив сайт immigrant porada. Моє «чому» – це допомога українським іммігрантам спростити чи покращити життя за кордоном. Важливо, щоб вони не повторювали тих помилок, які вже зроблені, і прогресували з більшою швидкістю, ніж це робили ми.

Часто люди також запитують, яку я маю від цього вигоду. Ні, це не благодійна організація. Це організація для прибутку, але вона не створена для того, щоб насамперед заробляти гроші. Її мета – допомагати людям, а у результаті заробляти гроші. Не важливо, вигідна ця справа чи ні з точки зору бізнесу. Я буду й далі нею займатися, навіть якщо вона стане фінансово провальною. Чому? Тому що в мене інша ціль. Життя в Америці навчило мене, що немає значення, скільки разів життя тебе кидало на землю і скільки разів ти підводився, якщо у тебе є віра та відповідь на запитання «Чому?», ти будеш далі працювати над своєю справою.

***

Урок #4 – Мрійте про велике

Яка ваша найзаповітніша мрія? Забудьте про гроші. Майже кожен з нас хоче мати багато грошей. Чого ви прагнете досягти в житті? А тепер дайте відповідь на те ж саме запитання, але уявіть, що у вас є 50 мільйонів доларів. У багатьох з нас існує ментальний блок. Ми робимо щось, бо хочемо отримати гроші. Але ось ми їх отримали, і що далі? У кожного з нас є мета, але виникає запитання, чи достатньо вона масштабна.

Мені дуже до вподоби ідея та стратегія Гранта Кардона, яка має назву 10X. До речі, у нього є ціла книжка про це. У своєму житті він ставить цілі за певною системою. Припустімо, що ви продавець машин. Ось, наприклад, ви запланували цього року придбати й продати 10 автомобілів. Тож за системою 10Х після того, як ви продали ці 10 машин, вам потрібно продати 100, а наступного року – 1000. Справді, звучить шалено. Ця стратегія висадила мій мозок у повітря.

Наприклад, я блогер, і моя мета цього року – 400 статей на сайті, 1000 лайків на Facebook, а також 1000 підписників на розсилку i 1000 користувачів на форумі Immigrant porada. Після досягнення цієї мети наступного року має бути все в 10 разів більше, тобто 4000 статей, 10,000 лайків, підписників і користувачів. Подумайте лишень, це ж неймовірно божевільно. Але в цьому й полягає азарт – планувати щось нереальне й досягати цього.

Ви можете подумати: “Круто звучить, але нереально”. Я так не люблю це слово “реально”, бо думаю, що воно багатьох людей зупиняє. Ну добре, поговорімо реально. Якщо ціль – мати 4000 статей на блозі, і наша команда виконає тільки 50%, то це буде більше, ніж мати ціль в 800 статей (удвічі більше). Життя в Америці мене навчило ідеї у щось велике, коли ви вірите в неї і думаєте, як її втілити, то мозок функціонує на іншому рівні.

Багато інвесторів з нерухомості повторюють одну й ту саму відповідь на запитання, що б вони змінили, якби могли повернутися в минуле. Усі кажуть, що вони б почали з великих угод. Чимало людей себе недооцінює і ставить маленькі цілі. Наприклад, заробляти цього року на 10% більше, ніж минулого. Не сперечаюся, що мати таку мету значно краще, ніж зовсім її не мати. Але моя вам порада: якщо ви вже маєте мету, то її має бути важко досягти, щоб коли ви таки це зробили, то отримали винагороду, на яку заслуговуєте.

Колись я мріяв мати 1 будинок на оренду й здавати його. Потім почав думати про 5, потім – про 50. І тільки коли досяг 26 будинків, зрозумів, що ці цілі надзвичайно маленькі, і грошей я теж заробляю небагато, бо все витрачаю на утримання бізнесу. От якби я цього не написав, ви б подумали, що мати 26 будинків – це чудово. Ні, чудово – це заробляти $100, а витрачати $50. А якщо заробляти $100 на місяць, а витрачати $95-105 – це зовсім не чудово. А проблема була в тому, що я був сконцентрований на маленьких цілях. Життя навчило мене, що потрібно прагнути більшого, щоб отримувати за досягнення велику винагороду.

***

Урок #5 – Забудьте про виправдання й візьміть відповідальність

Знаєте, яка найбільша проблема, пов’язана з досягненням мети? Це відмовки. «Я не можу зробити те, не можу досягнути цього, бо я не такий розумний і гарний». Але насправді це не так. Це лише виправдання. Ми створені рівними, тож кожна людина має можливість стати успішною. Не вірите? Хмм… Добре, скажіть тоді, що з ось цим мотиваційним спікером не так? 

А як ось ця людина – Kyle Maynard – вибралась на Кіліманджаро?

Колись я намагався переконувати людей, але дослухалися до мене лише одиниці. Але я сміливо опишу це у статті, адже такий урок дало мені життя. Це історія про мої помилки й успіхи.

Я мав виправдання для всього, у чому я не досяг успіху. Чому мій бізнес не прогресує? Тому що люди не купують будинки. Виправдання. Чому я стільки витрачаю на ремонт будинків? Бо робітники погано ремонтують. Виправдання. Чому в мене з’явився великий живіт? Тому що після 25 років з одруженими людьми так трапляється часто. Виправдання. Чому я заробляю на роботі так мало грошей? Тому що в мене поганий бос, який мене не цінує. Виправдання. І так було з усіма негараздами в моєму житті. Чому? Тому що бути відповідальним за результат і за власні дії – це важко, а от знайти виправдання дуже легко. Не вірите? Запитайте у будь-якої людини, чи хотіла б вона заробляти більше. Кожен відповість ствердно. Але якщо ви запитаєте, чому вона цього не робить, відповіддю буде бо ВИПРАВДАННЯ. Думаю, тільки один зі 100 чи й 1000 замислиться і скаже, що це хороше запитання й що треба щось робити, аби отримувати більше.

Я був ворогом самого себе. Для дечого я досі знаходжу виправдання. Я тяжко працюю над собою і зменшую їхню кількість, але все одно ще не досяг ідеалу. Однак ви не можете уявити собі, як це полегшує життя і робить його кориснішим. Щось може вдатися, а щось – ні, але потрібно брати стовідсоткову відповідальність за це і працювати, щоб виправити.

***

Урок #6 – Робіть більше або додатковий крок

Ми завжди на когось працюємо – на себе, на боса чи на клієнта. Нам платять за те, що ми пообіцяли зробити. Але тільки люди, які роблять більше, ніж те, за що їм платять, йдуть вгору. Як казав Джим Рон: «Робіть більше, ніж те, за що вам платять, і настане час, коли вам платитимуть більше за те, що ви робите».

Я переконався у цьому сам у коледжі, в бізнесі й на роботі. Щоразу, коли я робив більше, ніж мене просили, бачив, як позитивно це вплинуло на результат і успіх проекту, справи чи відносин з клієнтом. Ідея полягає не в тому, що ви самі себе обманюєте. Мені траплялися багато працівників, які скаржилися на компанію чи на боса, тому що вони вже 5-10 років працюють на одній посаді й заробляють ті ж самі гроші. А на моє запитання про те, чим вони займаються на роботі, отримував одну й ту саму відповідь: «Я роблю те, за що мені платять» або «Який сенс робити більше, якщо мені не платитимуть більше».

***

Урок #7 – Майте план

У грудні 2014 року я написав статтю на immigrant porada, у якій запропонував $100 людині, яка доведе мені, що я не маю рації (читайте статтю тут). До речі, їх досі можна заробити. Прочитайте статтю та правила в ній і поясніть свою точку зору. З сучасними технологіями й можливостями у кожної людини є сотні бажань і мрій. Але не мені вам казати, що бажання залишаться бажаннями, якщо їх не записати й не перетворити на цілі.

Але що таке ціль? Начебто дуже просте слово, але подумаймо на хлопський розум, як люблять казати в нас на Західній Україні. Ціль – це специфічна річ, яку можна виміряти і яка має бути досягнена до певного часу. Наприклад, заробити багато грошей – це не ціль, це бажання. А от заробити $10,000 до 5 лютого 2017 року – це вже ціль. Є конкретний вияв – $10,000, який можна виміряти. Тобто, якщо ви матимете $9,980, це означатиме, що ви не досягли мети. Тепер час. Це завдання має бути виконаним до 5 лютого 2017 року. Тобто, є кінцева дата. Якщо ви назбирали лише $5,000 до цього часу, ви не досягли мети.

Тільки у 2014 році життя дало мені копняка і змусило скласти список цілей на цілий рік і того, як їх досягти. І я це зробив. Дуже пишався собою. Але які помилки я робив 2 роки поспіль? Я складав список у грудні й забував про нього на цілий рік, але магічним чином виконував з нього кілька речей. Сам не знаю, як так ставалося. 2016 – це перший рік, коли я не забув про свої цілі, маю їх завжди поруч і склав план їхнього виконання. А коли планую справи на тиждень і на день, завжди запитую себе, як вони допоможуть у досягненні моєї мети. Якщо відповідь «ніяк», тоді я не записую до плану цю справу на цей тиждень чи день. Рано чи пізно вона стане неважливою, і я видалю її зі свого ToDo list.

Навіщо мати список і план виконання? Для того, щоб ви мали те, чого хочете. Просто хотіти мало. Тримати справи в голові – мало. Я дякую життю, що воно дало мені такий урок. І тепер у 2016 році я вже досягнув однієї своєї мети, і скоро викреслю наступну, бо теж її досягну. Якби у мене не було плану, я б не зробив нічого, бо не знав би, що потрібно робити.

***

Урок #8 – Ким ви хочете залишитися після смерті

Подумайте про кінець (що б ви хотіли, щоб люди про вас казали). У 2013 році я розпочав бізнес з нерухомості. Ідеєю бізнесу було купувати й продавати mobile homes. Не знаю, який приклад вам навести, тож краще покажу на фото:

Це доступний вид житла, який можна дешево придбати в Америці. Теоретично їх можна перевозити з одного місця на інше, проте це коштуватиме приблизно 10 тисяч доларів, тому майже ніхто їх не перевозить після того, як поставили їх на одному місці.

Це був мій перший серйозний бізнес. Багато з вас знають, як це – мати перший бізнес. Кожну хвилинку, кожну вільну секунду вкладаєш у нього, щоб ваше дітище росло й розвивалося. Так само було й зі мною. Окрім навчання й роботи на цілий день, я мав ще й бізнес, а на додачу до цього у 2013 році одружився. Справ у мене було багато, а годин в добі всього 24, тож я спав приблизно 4-5 годин щодня. Але я так звик до цього, що такий режим став для мене нормою: о 2 лягав, о 6 прокидався.

За роки такого життя я багато чим поплатився. Найголовніше, що я став не тим, ким був 3 роки тому. За 3 роки я став логічним, не творчим, невеселим, нещасним і похмурим бізнесменом, якому всього було мало. Навіть ті гроші, які приносив бізнес, були мені немилі. У 2016 році я сказав собі, що потрібно щось змінювати, бо те, що я роблю, не працює. Такими змінами було більше спати, займатися й відвідувати семінари й курси.

У березні 2016 року сестра запросила мене на семінар SmartSuccess від Шалін Джонсон. Я трішки скептично до неї ставився, адже вона не дуже мене мотивувала, але після шоу моя думка змінилася. На цьому семінарі був спікер на ім’я Майк Хаят. Він розповів про планування життя, але дуже оригінально.

Одне із запитань, яке він поставив спочатку, мене дуже вразило й додало лазерного фокусу на те, чого я прагну в житті. Він сказав, що усі ми знаємо тільки один факт: рано чи пізно кожен з нас помре. До речі, якщо ви з цим не згодні й знаєте інші факти, пишіть у коментарях. Так-от, потім він запитав, що б ми хотіли почути від кожної людини, яка буде на похороні. Тобто, яку промову ви б хотіли отримати? В Україні це не практикують, але уявіть себе в американському фільмі. Уявили? Так от, коли я уявив, це дало мені зрозуміти, хто я і що про мене можуть сказати близькі люди, якби я зараз помер. 

Для мене найважливіші – моя дружина і маленька донечка, тож на секунду уявив собі, ким я буду для них, якщо залишуся таким, як є. Я хотів інших промов, а не про мене теперішнього. Може, це й сумно, але мені стало веселіше, бо я зрозумів свою мету. Я знав, яким мене повинні запам’ятати батьки, сестра, близькі чи друзі. Я знав фінальну точку, а це найголовніше, адже решта життя – просто подорож від початкового до фінального пункту. Я зрозумів, ким я хочу бути наприкінці. А ви знаєте, ким хочете бути?

***

Усіх написаних вище уроків мене навчило життя в США. Ці події трапилися зі мною в житті, і все те, що я зробив, допомогло мені стати тим, ким я є. У кожної людини своє життя і своя історія. Але базові засади успіху однакові. 

Ну, і звичайно записуйте у коментарях будь-які питання про життя у США і не тільки. Радий буду відповісти. А крім того заходьте на мій блог – iporada.com. Успіхів і до зв’язку! 🙂