Вірменія! Скільки я про неї чув і як давно хотів потрапити. Але не думав, що це станеться так швидко і несподівано. Річ у тому, що мені не вдалося отримати візу в Туркменістан, а відтак і реалізувати весь план задуманого маршруту навколо Каспійського моря. Лише Баку (Азербайджан), а також Іран (частина 1, частина 2), звідки я власне і поїхав у Вірменію, щоб полетіти назад в Україну.

Але вийшло все зовсім непогано. Мабуть так і повинно було статися. Добре, що з Єревану, столиці країни, літає МАУ і потрапити до дому не склало жодних проблем, а ціна тримається відносно низькою навіть за пару днів до рейсу. Отже, після фіаско з туркменською візою, зваживши всі «за» і «проти» я вирішив взяти курс на Кавказ. Вірменія щиро прийняла мене і все вийшло дуже класно. 

Вірменія

Найбільше мене тішило те, що врешті зможу нормально випити. Іран – це ісламська держава, де вживання алкоголю карається законом, а Вірменія мабуть одна із найпитущіших країн у світі, що славиться своїми винами і коньяком.

Окрім того, мені завжди був цікавий даний напрямок. І хоча я без проблем міг туди поїхати, оскільки збираюя відвідати всі країни у світі, свідомо цього не робив, тримаючи країну про запас. От власне, настав час з цього скористатися.

***    

Зазвичай більшість туристів прилітають у столицю країни Єреван, звідки вже починають досліджувати все навколо, але у мене ситуація була іншою. Я рухався з півдня, де перетнув кордон з Іранським Азербайджаном.

Ось як виглядало моє пересування по Вірменії.

***

Вірменія, перші враження

Ірано-Вірменський кордон приємно вразив наявністю електоромобілів, що підвозять людей з одного пропускного пункту до іншого. Потім звичайно водії просять грошей. 

Кордон з Вірменією

Там я зустрів трьох іранських хлопців, котрі їхали у Єреван побухати і розважитися з дівчатами. Ще б пак, в Ірані такого не можна. Ми разом взяли таксі і поїхали в глибину країни.

Вірменія. Фото з Іранцями

Перше враження про країну – «такоє». Особливо після неочікувано розвинутого Ірану (частина 1, частина 2). Пострадянські, колись індустріальні міста просто ріжуть око, а бідосю видно на кожному кроці. Як згодом сказав мені водій – всі таксують, ніхто нічого не виробляє. Ось така вона, провінційна Вірменія. 

Вірменські розвалені міста

Вірменські розвалені міста

Вірменські розвалені міста

Вірменські розвалені міста

Вірменські розвалені міста

Вірменські розвалені міста

Вірменські розвалені міста

Пару годин такої депресухи розбавляють вражаючі гірські пейзажі. Це найбільш ізольована частина і без того відносно відрізаної від світу малої країни. Вірменія майже повністю знаходиться у горах.

Вірменія. Гори по дорозі

Вірменія. Гори по дорозі

Вірменія. Гори по дорозі

***

Горіс і навколо

За деякий час ми приїхали у містечко Горіс, де я і висів. Не міг більше терпіти покручених серпантинів, а крім того хотів дослідити навколишню територію. Як пише Lonely Planet, Горіс – є найприємнішим зі всіх невеличких вірменських міст. А, й справді, тут доволі мило.

Вірменія. Горіс

Вірменія. Горіс

Вірменія. Горіс

У мене було ще трохи часу до темряви, тож я смачненько пообідав і придбав місцеву сім-карту з 3G зв’язком. Особливо круто було спілкуватися з місцевим населенням. Всі розуміють російську, а відчуття такі, що я потрапив у Левандівку в дев’яностих. Хто зі Львова, той знає про що йде мова.

На обід звичайно шашлик і пиво. Класика!

Вірменські хлопці

Завдяки доступу до інтернету я знайшов єдиний хостел у місті, власником якого виявився приємний молодий хлопчина, який пару років провчився у Європі і зараз піднімає місцеву туристичну галузь. Хостел класний – Eden Hostel.

Вірменія. Горіс. Хостел

Вірменія. Горіс. Хостел

Загалом Горіс є чудовою базою на півдні країни, звідки можна виряджатися по навколишніх цікавинках. Окрім того, це останній відносно великий населений пункт перед кордоном з Нагорно-Карабахом, куди на жаль цього разу, в силу браку часу, я не потрапив.

***

Татев

Окрім мене у хостелі жив лише один німець, який подорожує велосипедом з Європи у Азію. Наступного дня ми взяли таксі і поїхали до найдовшої у світі канатної дороги, що веде до відомого монастирського комплексу в селищі Татев.

Татев. Вірменія

Татев. Вірменія

Все виглядає дуже професійно. Це найбільша інвестиція, що покликана відродити туризм у регіоні. В інформаційному центрі все зроблено на совість. Симпатичні дівчатка продають білети і сувеніри, а численні лайтбокси розподівають про принади навколишньої території.

Татев. Вірменія. Інфоцентр

Тетев. Вірменія. Інфоцентр

Кабінка курсує доволі часто, тому довго чекати не довелося. Ми застрибнули у небесний вагончик і полетіли у гори. Навколишні краєвиди звичайно вражають. Довжина канатки 5 км замість 25 кілометрів покрученої дороги, а тривалість мандрівки всього 10 хв замість більш ніж години.

Тетев. Вірменія. Канатна дорога

Татев. Вірменія. Канатна дорога

Татев. Вірменія. Канатна дорога

Татев. Вірменія. Канатна дорога

Татев. Вірменія. Канатна дорога

Татев. Вірменія. Канатна дорога

Майже на вершині, під засніженими схилами, знаходиться високогірне селище Татев. 

Татев Вірменія

Окрасою якого є надзвичайний храмовий комплекс. До речі, Вірменія – це перша країна у світі, що визнала християнство державною релігією. Відбулося це ще у 4 століття нашої ери.

Татев Вірменія

Татев Вірменія

Вниз ми вирішили спускатися пішки. Приємна стежина веде до ще одного монастиря, який знаходиться у глибокому каньйоні.

Вірменія. монастир

Вірменія. монастир

Вірменія. монастир

Вірменія. монастир

Звідти рукою подати до так званого Мосту Диявола – природньої арки під якою тече ріка. На спуск цілком достатньо двох годин. Це, якщо ви не звичайно збираєтеся молитися у храмі знизу.

Фото Мосту Диявола у Вірменії

А там вже чекав наш водій та ще пару казахів, які відразу пригостили вином і канапкою. Загалом Вірменія є популярним туристичним напрямком для багатьох постряданський країн. Тут завжли можна когось зустріти. 

Вірменія. Туристи

***   

Кхндзореск

В принципі, мені було досить вражень за день, але таксист запропонував поїхати ще у Кхндзореск, опираючись на те, що з наступного дня обіцяють дощ. Я підхопив ідею і ми поїхали.

Навіть не пробуйте вимовити це слово. Кхндзореск є невеличким селищем за 20 км в протилежну сторону від Горіса, де збереглося ціле поселення троглодитів. Щось подібне я буквально два дні перед тим бачив у Кандовані (Іран).

Кхндзореск. Вірменія

Кхндзореск. Вірменія

Кхндзореск. Вірменія

Радянська влада виселила «печерних» людей у новозбудовані хрущовки поряд, а пусті домівки так і лишилися стояти. Пару років тому якийсь багатий вірмен з діаспори, що походить звідси родом, збудував міст через провалля, тим самим полегшивши доступ до цього місця. А тут і туристи підтягнулися. Все правильно. Так і повинно бути.

Кхндзореск. Вірменія

Під вечір почало холодати і ми вернулися у Горіс, щоб наступного дня з новими силами продовжити рух далі.

***

Єреван

З Горіса у Єреван порядка чотирьох годин їзди на авто. Публічного транспорту майже не має і всі їздять на таксі по чотири людини. Дорога практично весь час виляє поміж гір.

Вірменія. Дорога до Єревану
Вірменія. Дорога до Єревану

Вірменія. Дорога до Єревану

З першого погляду, Єреван – це суцільний совок.

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Зважаючи на те, як водять місцеві таксисти, після прибуття у місто я просто залишився пити вино у своєму хостелі і вже більше нікуди не виходив. До речі, Kantar є найкращим хостелом у місті. Принаймні так говорить HostelWorld, де рейтинг закладу скдадає 9,5/10. Це навіть хостелом складно назвати. Такі собі апартаменти на сьомому поверсі сучасного будинку в центрі Єревану.

Єреван. Хостел Кандарб

Єреван. Хостел Кандарб

Єреван. Хостел Кандарб

Єреван. Хостел Кандарб

Єреван. Хостел Кандарб

Наступний день у мене був суто розвантажуючим. Я записав другу частину відповідей на популярні бізнез-запитання, перебрав усі фотки з Ірану (частина 1, частина 2) і трохи прогулявся містом ввечері, що виявилося доволі симпатичним.

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Єреван. Вірменія

Не заважаючи на те, що Вірменія є однією з найстаріших християнських спільнот у світі, мусульмани теж себе тут непогано почувають.

Єреван. Мечеть

Єреван. Мечеть

Окрасою Єревану є Каскад – величні сходи у центрі міста. Впевнений, що Рокі Бальбоа зацінив би такі сходи.

Єреван. Каскад

З верху відкривається надзвичайна панорама на центр, а також священну вірменську гору Арарат. Наприкінці дня, зазвичай, її погано видно, оскільки якраз за нею заходить сонце.

Єреван. Каскад

Єреван. Каскад

Ввечері я напхався шашлику в непоганому ресторані Кавказька Полонянка і завис у барі Хемінгвей, де до пізна тусив з місцевими чуваками.

Єреван. Ресторан

Єреван. Ресторан

Єреван. Ресторан

***

Арарат

Про цю епічну гору можна говорити дуже і дуже багато. Чого лише вартий сам факт, що Ноїв Ковчег примкнув сюди після Великого Потопу. А ще її зазвичай видно, якщо леліти літаком з Дубаю (ОАЕ) в Україну. Одного разу мені довелося її побачити. Це було коли я повертався з Індії.

%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82

Крім того, десь у цьому місці, за 10 000 метрів над землею я освідчився Мартусі в коханні (дивитися відео)

Зазвичай, Арарат добре видно навіть з міста, але, щоб краще роздивитися гору, краще поїхати до монастиря Хор Вірап всього за 40 км від центру Єревану. На вокзалі я зустрів двох старших росіян, які теж шукали маршрутку, тож ми вирішили не мудрувати і просто взяли таксі, розділивши витрати.

Вірменія. Гора Аррарат

Вірменія. Гора Аррарат

Місце просто колосальне. Найцікавіше те, що всього за кількасот метрів проходить турецький кордон і Арарат, найбільший скарб вірменів, знаходиться поза межами їхньої країни.

Вірменія. Хор Вірап

Вірменія. Хор Вірап

Мені навіть страшно собі уявити наскільки складно щодня дивитися на гору, не маючи можливості до неї доторкнутися. А, заважаючи на відносити обох держав, кордон просто закритий й існуючий конфлікт навряд чи скоро врегулюється.

Аррарат. Вірменія

Аррарат. Вірменія

Аррарат. Вірменія

Аррарат. Вірменія
Аррарат. Вірменія

Сам монастир Хор Вірап є одним із найпопулярніших паломницьких місць у Вірменії, адже збудований над печерою, де свого часу вбув ув’язнений один із духовних наставників нації Григорій Просвітитель.

Хор Вірап

Хор Вірап

Хор Вірап

Хор Вірап

Після відвідин Хор Вірапу таксист запропонував нам поїхати у ще одну місцину за невелику доплату. Ми з радістю підписалися на ініціативу і взяли курс на північний схід від Єревану у напрямку села Гарні. Для цього потрібно було знову повернутися у столицю, звідки дорога повела у гори.

А там звичайно відкриваються чудові вигляди на той же Арарат.

Аррарат. Вірменія

Гарні таке собі просте вірменське село. Основною місцевою цікавинкою є однойменний язичницький храм, що нагадує акрополіс. Оскільки я був у Греції, мені влом було дивитися на щось подібне у меншому розмірі, тому в той час, коли мої колеги пішли досліджувати пам’ятку, я прогулявся вуличками села. Ну так, нічого особливого.

Вірменія. Гарні фото

Вірменія. Гарні фото

Вірменія. Гарні фото

Справжньою окрасою регіону є Гехадський монастир, що притаївся в кінці тупікової дороги глибокого каньйону.

Фото монастиря ззовні. Вірменія

Фото монастиря ззовні. Вірменія

Фото монастиря ззовні. Вірменія

Фото монастиря ззовні. Вірменія

Фото монастиря ззовні. Вірменія

Сама локація не настільки вражаюча, як Хор Вірап, зате в середині тут значно цікавіше.

Вірменія.Монастирь всередині

І хоча споглядати на це все було дуже цікаво, подумки я вже знаходився вдома. День підходив до кінця, а я все не міг намилуватися видами на Арарат. Таке враження, куди б ви не поїхали у Вірменії, велична гора постійно спостерігатиме за вами.

Арарат

***

Наступного дня я добре виспався, ще трохи попрацював, зібрав пакунки і поїхав у аеропорт.

Вірменія. Аеропорт

Вірменія. Аеропорт

Затарився у duty free вірменським коньяком і вином, та сів у літак. А все той же Арарат продовжував за мною слідкувати.

Арарат з вікна літака

Круто, коли є можливість настільки швидко і просто дістатися до дому. Рейс МАУ вилітає з Єревану до Києва щодня, а переліт триває всього три години. Літом навіть є прямі перельоти в Одесу. 

Бориспіль Аеропорт

Особисто я вилетів о 16:40. Далі, у мене була коротка пересадка в столиці і о 21:00 (за рахунок зміщення часових поясів) я вже вечеряв з сім’єю у рідному Львові. До речі, ціни тримаються на межі розумних. Навіть, якщо брати за три дні до вильоту (через несподіванку з Туркменською візою у Ірані і зміну планів), то можна придбати квиток в межах 4000 грн. (150$) до самого Львова.

Це пов’язано з тим, що МАУ потроху переходить з стандартної авіалінії в бюджетний сегмент, і останнім часом відкрили купу рейсів з різних міст України по смішних цінах. Чого лише варті наші недавні подорожі у Вільнюс або Палангу в Литві. А мій друг Стас (автор lowcostavia.com.ua) мало не щодня публікує шалені пропозиції, типу Львів-Болонія-Львів за 66 Євро чи Київ-Стокгольм-Київ за 75 Євро.

Як наслідок, багато стандартних послуг врізані і тепер є додатковими. Скажімо, на тригодинному рейсі Єреван-Київ не включено харчування і безкоштовно подається лише вода. Тому перекуску я вже собі докупив. Канапочка з лососиком і львівське пиво – що може бути приємнішим при повернення додому.

Мау. Харчування

***

Резюме

Вірменія добре відомий і відносно популярний напрямок серед українців, адже туди легко потрапити, не потрібно візи, люди розмовляють російською та й загалом – це така собі братська душа. Не настільки братська, як сусідня Грузія (читати звіт), але все одно, через спільне радянське минуле, народ доволі близький ментально.

Тут дешево, є багато на що подивитися і чим зайнятися. Навіть не знаю, що ще додати. Вірменія просто класна і є чудовим окремим напрямком для незабутньої подорожі чи в поєднанні з іншими країнами регіону. Коротше кажучи, щиро рекомендую.

Вірменія

***

Бюджет!

Я пробув у Вірменії всього шість днів і потратив – 283 $. Додайте ще переліт!

Ось детальніше: 

  • 49 $ – Проживання
  • 123 $ – Харчування
  • 105 $ – Транспорт
  • 6 $ – Відвідини

***

Цим постом завершується серія публікацій про подорож навколо Каспійського моря. Власне навколо Каспійського моря мені організувати її не вийшло, оскільки виникли труднощі з Туркменською візою і довелося міняти плани.

Але загалом пройшло все дуже добре. Чого лише варті пригоди у Баку (Азербайджан) та Ірані (частина 1, частина 2). Добре, коли розв’язані руки і завжди є місце для маневру.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть лівий Ctrl+Enter.

Share Button

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: