Дивна і водночас контроверсійна виходить штука. Чотири роки тому я вперше написав статтю Як жити, наче мільйонер, без мільйона в кишені (підсумки 2012 року), що породило серію однойменних публікацій за відповідний рік. Ось можете все переглянути за 2013, 2014 і 2015 рр. Це щорічні підсумкові пости, у яких я рефлексую за попередні 365 днів, а також роблю певні плани далі. 

У них зазвичай відштовхуюся від трьох основних китів, на яких будується OpenMind діяльність (життя, бізнес, подорожі), а також висвітлюю не лише досягнення і предмети гордості, але й складні моменті і ті, за що доводиться червоніти. Переглянувши публікації за лінками зверху, ви побачите, що цей блог не є якимось разовим проектом, що вискочив на хвилі тренду. Це ціле окреме життя, що свого часу зародилося і наразі продовжує органічний ріст зі своїми злетами й падіннями. 

Ось, пройшло чергових 366 днів (рік то високосний) і настав час підбивати підсумки 2016 й вимальовувати пріоритети на 2017. Але цього разу стаття носить трішки іншу назву. Я більше не можу назвати публікацію Як жити життям мільйонера без мільйона в кишені. Чому? Тому, що у 2016 я заробив свій перший мільйон гривень протягом одного року, притримуючись бажаного лайфстайлу.

Як ви знаєте, багато заможніх людей можуть пояснити походження всіх своїх статків, окрім першого мільйона. Натомість, для мене це не складе жодних труднощів, оскільки працюю абсолютно прозоро, сплачую податки і декларую свої доходи. І ці гроші не раптом звалилися мені на голову, а є результатом щоденної сумлінної праці протягом останніх п’яти років. Ось мої звіти за 2015, 2014, 2013 і 2012 роки. 

Наперед скажу, що цей рік виявився для мене водночас найскладнішим і найуспішнішим у різних його проявах. Ще ніколи раніше я не знаходився так близько до провалу і повного розчарування. В той же час, ще ніколи я так багато не працював і не подорожував з такою швидкістю, перестрибуючи між континентами. Таке враження, що життя постійно спресовується і події у ньому теж. Все стає значно більш насиченим. 

Мабуть так і має бути, а тепер про все детальніше. Як і завжди, опираємося на три кити: життя (особисте / здоров’я); бізнес (кар’єра / фінанси); подорожі ( тут все ясно). Відкрито говорю про добре і погане, хоча за це мені може бути соромно. 

***

Життя

Весна 2016 року видалася для мене найскладнішою в емоційному стані. Я не знаю звідки це взялося! Але навіть не зважаючи на те, що лютий став найуспішнішим у фінансовому плані місяцем за весь рік, а з січня по березень ми перебували у безперервних шалених мандрах Південною Америкою і США, я почувався просто нікчемно. 

Спеціально хочу зараз це зафіксувати письмово, щоб пригадати як це було і вже більше ніколи не повертатися у подібне провалля. Це почалося ще, коли ми перебували у Каліфорнії. В якийсь момент мене почало все дратувати і абсолютно збився фокус. Я не міг ні на чому сконцентруватися і здавалося, наче моє тіло і мозок просто паралізує, коли приступаю до корисного діла. 

Моя традиційно ефектвина протидія депресії вже більше не допомагала і після повернення до дому ситуація лише загострилася. Кожен рядок нової сатті блогу, кожне слово розсилки я видавлював із себе через силу. Внаслідок цього залишилися нереалізованими ряд задуманих проектів, відносини з багатьма людьми погіршилися і я не зауважив, як почав котитися у прірву. 

Зараз навіть можу відкрито сказати, що використав жарт на перше квітня у якості прихованої правди про те…, що «Я втомився подорожувати. Я втомився вести блог! Та й не бачу у цьому більше жодного сенсу». Ось… 

Я втомився подорожувати. Я втомився вести блог! Та й не бачу у цьому більше жодного сенсу, якщо на чистоту…

Сьогодні …

Posted by Орест Зуб on Friday, April 1, 2016

Це спровокувало лавину зворотнього зв’язку і підтримки, що трішки допомогло, але не на довго. 

Протягом квітня багато днів я провалявся на дивані, бездумно тиняючись нетрями інтернету, так нічого путнього не зробивши. Мені складно сказати що саме це було. Можливо quarter life crisis або якість інші таракани в голові. Тоді я начитався купу літератури в пошуку виходу із того стану, але мене дуже міцно тримало, що аж не було на то ради. Час від часу я дозволяв собі надмірно випити, що тільки загострювало ситуацію.

Лише згодом восени професійний астролог і подруга моєї Мартусі пояснила, що це був якийсь специфічний період у моєму житті, який припав саме на той час, зважаючи на мій гороскоп, день, годину і хвилину народження. Згідно її слів подібне трапляється раз у 28 років. Раніше б я навіть не став задумуватися про таку «дурню», але зважаючи на те, що все було підкріплено сухим математичним розрахунком, можливо у тому все ж таки і щось є. 

У всякому разі мене попустило лише в травні, коли ми перебували у Японії, після чого життя знову почало повертатися у звичне русло. Всі ми там були, але переживати щось подібне я зовсім не хочу. 

Зібравшись назад до купи, сів надолужувати бізнесові ініціативи, знову пішов у зал і почав краще харчуватися. Кубики на животі у мене так і не з’явилися, але фізично я став значно сильнішим. Гантелі вагою 30 кг на одну руку при похилій планці стали звичною робочою вагою і цього року я збираюся накинути ще немало. 

Можу сказати, що знову трішки зблизився з сім’єю. Ми значно частіше вечеряли разом із моїми батьками, не раз відвідували рідних Мартусі, а крім того навіть з’їздили на Лемківську Варту (всесвітній фестиваль лемків – етнографічна група українців, до якої належить моя рідня), де я вже не появлявся роками. 

Десь перед тим у мене різко загострилися патріотичні відчуття і я написав статтю Чому веду блог українською мовою

Коротше кажучи, це був дуже емоційно заряджений рік, через що відчуваю, що провів його, як жива людина, із серцем та душею. В результаті тих випробувань відчуваю, що у мене явно прибавилося життєвої сили, внутрішньої енергії та оптимізму, що напряму повпливало на результати по двох інших китах: бізнес та подорожі.

*** 

Бізнес

Тут все вийшло доволі цікаво. Як вже писав вище, фінансовий рік увінчався неабияким успіхом. В лютому я заробив 161 489 грн, що стало найкращим моїм показником за цілий рік. Весняна стагнація, пов’язана з особистим життям, перервалася підготовкою і запуском Digital Nomad Форуму, що прогудів 2-3 липня. За лінком опис того, як пройшла подія. 

Це був надзвичайний “жаркий” захід, що зібрав порядка двох сотень чудових людей та дюжину титулованих спікерів. Навіть не знаю чи була ще така подія, де на одній сцені можна побачити Павла Шеремету, Миколу Латанського, Марію Солодар, Кирила Куницького, Арема Суріна, Віталія Співачука, Валерію Тімофієву, Івана Боброва і вашого покірного слугу.  

Наступний Digital Nomad Forum (22-23/10) став ще масштабнішим, а на його відкриття завітав сам мер Львова Андрій Садовий. Іншими словами по оффлайн подіях ми відпрацювати незле і вперше на такому рівні завпровадили ефектвину мастермайнд методику роботи в групах. 

Окрім власних заходів, також відвідував й інші професійні події. Зокрема, двічі літав на круті конференції у США, лише участь у яких коштує сотні доларів, не рахуючи всіх супутніх витрат, пов’язаних з самою мандрівкою. Навіть не можу підрахувати як часто виступав у якості спікера, але вже довелося багато разів просто відмовляти на запрошення через щільний графік. Приємним фактом стало і те, що цього року значно збільшилася кількість виступів, за які мені платять. 

Цікавим новим медіа проектом стало тревелел шоу Ореста Зуба, яке щочетверга виходить на класному прогресивному RadioSkovoroda. Багато записів в архівах ось тут.

А ще цього року відкрився абсолютно новий напрямок діяльності OpenMind – співпраця з різноманітними брендами. У своїх інформаційних матеріалах я почав підтримувати вітчизняних українських виробників, а також запартнерився з різними гравцями туристичного ринку і навіть авіалініями, серед яких Turkish Airlines і Ukraine International Airlines. Зрештою, цього року ми з Мартусею почали літати бізнес класом, що вже про щось говорить. 

В принципі мені подобається куди воно все рухається і я чітко бачу перспективи та шлях, що необхідно подолати, для досягнення бажаних результатів. В результаті всіх своїх підприємницьких потуг мені вдалося заробити 997 780 грн. Саме така сума буде вписаною у моїй фінансовій декларації за 2016 рік. 

Де тут мільйон, запитаєте ви? Скажу, що декілька трансакцій за суміжну роботу довелося пропустити через іншого ФОПа, оскільки у моєму сертифікаті не має відповідних КВЕДів.

Комусь це може здатися абсолютно дивним, але я радий, що маю можливість показувати державі все, що заробляю, оскільки працюю абсолютно чесно і прозоро. І за те, що з нового року встановлюється обов’язковий податок для всіх підприємців, я теж лише радий. Буде мотивація рухати булками, а не списувати на те, що от прибутків нема, того і не плачу податків. І так всім ясно, що народ пускає готівку в обхід, не декларуючи нічого. А так, процвітаючу державу не збудуєш. Хочеш вести бізнес і заробляти? Треба платити! 

Під кінець ділового розділу скажу, що мій помічник, а також менеджер OpenMind, Іван Князевич, з котрим ми пліч-о-пліч пропрацювали два роки, з 1 січня перестав з нами працювати. Як каже саме Іван, внутрішні амбіції взяли гору і захотілося власного бізнесу. 

Мені водночас приємно і сумно це писати. Приємно, оскільки бачу як людина росте. Ось його шлях розвитку і дорога у маркетинг. Зрештою, якось так повелося, що всі мої попередні помічники вибиваються в люди. Олексій Босий зараз просто супер затребуваний спец по маркетингу, Олександ Гулак чудовий SEO спеціаліст, а Михайло Риков працює в Google.

Звичайно не буду привласнювати собі всіх заслуг, але, мабуть, у тому все ж таки щось є. Я вдячний долі, що маю нагоду працювати з таким яскравими особистостями, а щодо Івана, то впевнений у нього все буде добре і щиро цього йому бажаю. Якщо вам потрібен спеціаліст по фейсбук рекламі, звертайтесь. Він шарить. 

Кульмінацією мого професійного життя у 2016 році нарешті стало видання паперової книги Формула Продуктивності. Це вже зовсім не та хрестоматія, котру ви могли бачити в електронному форматі. Мова йде про справжню книгу. 

Протягом років мене відшивали різні видавництва і от нарешті вдалося домовитися з одним. Я багато чого переписав і додав, оскільки з часу створення першого манускрипту бачення й підхід до деяких справ принципово змінився. З командою видавництва Мандрівець ми проробили велику редакційну роботу, а з вами дорогі читачі разом обрали обкладинку для книги. Загалом вийшло дуже непогано. 

Безпосередно в даний час вже відбувається дистрибуція видання з поліграфії у різні книгарні держави і зовсім скоро я повідомлю де її можна придбати у вашому місті. 

***

Подорожі

2016 рік став найактивнішим у плані мандрів за все моє життя. Загалом було відвідано 26 країн, з яких 15 виявилися новими. Я вирішив трішки прибавити темп, оскільки збираюся відвідати всі країни у світі. Ось карта відвіданих мною країн цього року. 

З перельотами ситуація також подібна. За 2016 рік я літав аж 39 разів, що значно більше ніж за будь-які попередні роки. Ось, ще деяка цікава статистика на схемі. 

Починалося все у перших числах січня, коли ми виїхали із нашої квартири в Буенос-Айресі та автобусами через Чилі, Болівію і Перу проїхали половину Південної АмерикиДалі полетіли у Каліфорнію, де зависли майже на місяць, а крім того встигли відвідати Лас-Вегас і катнути на машині по «Дикому Заходу».

Черговою епічною мандрівкою була Японія, куди ми потрапили у травні. 

Далі короткий візит на море у Литву (саме так, літом) і вже під кінець серпня я із зупинкою в Маямі подався у Центральну Америку. На жаль з тієї мандрівки немає багато матеріалу. Наразі лише звіт із Сальвадору. Річ у тому, що у Гватемалі, піднімаючись на чотирикілометровий вулкан я страшенно простудився і в результаті серйозно захворів. Подальших два тижні подорожі перетворилися у спражнє пекло і у Белізі я ледь не відкинув копита, хоча з фотографій в інстаграмі так могло і не здаватися.

Пішло ускладнення на середнє вухо і все було насправді доволі серйозно. Весь час я просидів на знеболюючих і оклигав лише після того, як, повернувшись в Україну, тиждень лікувався на стаціонарі. Це була мабуть одна із найсерйозніших проблем зі здоров’ям, котрі я пригадую. Після такого перестаєш вважати себе суперменом. Добре, що все обійшлося. 

Далі у листопаді ще був Азербайджан та Іран, звідки мене не впустили в Туркменістан. Тому довелося повертатися назад через Вірменію. На початку грудня ми відсвяткували мій день народження на Сейшелах, куди летіли бізнес класом з Turkish Airlines

І на завершення року я подався у Західну Африку, відвідавши Гамбію, а також Сенегал і Гвінею-Бісау, звідки ледве встиг на Новий Рік до дому, повернувшись о 22:00, 31 грудня.

***

Резюме

Фуххх! Як бачите напрочуд інтенсивним видався рік. По праву можу вважати його моїм найкращим роком у житті, хоча були моменти, коли почувався нікчемно. Зараз аж огидно пригадувати той стан, але все ж таки радий, що довелося пройти через це зараз. Хоча хто його зна, як воно буде далі. Принаймні наразі почуваюся на хвилі. 

У бізнесовому плані все теж добре. Відбувається органічний ріст, зацікавлення діяльністю OpenMind зростає, все більше і більше людей відвідують наші заходи, клієнти роблять більше успішних кейсів, а партнери, що підтягуються все поважніші. За цим всім надзвичайно цікаво спостерігати. 

В той же час самими спостереженнями справа не обходиться. Щодня я прокидаюся зраненька, закатую рукави і беруся за діло. Як би це дивно не звучало, але мене зовсім не цікавлять цифри. Я просто займаюся улюбленою справою і намагаюся це робити добре. Семизначна сума, озвучена у заголовку цієї статті, є всього лиш відображенням тої практичної корисної цінності, за яку реальні люди платять реальні гроші. Інакше ринок просто не працює, друзі.

По мандрах план на рік виконано повністю. Я все ж таки закрив 80 країн і продовжуватиму рух далі. 

Перед написанням цієї статті я уважно перечитав всі мої попередні звіти за 2015, 2014, 2013 і 2012 роки і бачу, що те життя, котре я собі колись задумав і кристалізую з року в рік, потроху набуває бажаної форми. На жаль (або на щастя) не все відбувається так швидко, як би мені того хотілося, але процес рухається у правильному напрямку. Це не випадковість, а результат послідовних кроків. 

Окрема подяка моїй коханій Мартусі, яка зігріває і виходжує мене, коли я напів-живий повертаюся з далеких мандрів. Вона підтримує мої конструктивні ініціативи, вберігає від дурних вчинків і мудрим словом радить, коли знаходжуся на роздоріжжі. Без неї все описане у цій статті було б просто неможливим.

Ну, і звичайно низький уклін, вам, мої дорогі читачі! Деякі блогери кажуть, що пишуть лише для себе, але я не вірю в цю маячню. Кожен з них кип’ятком дзюрить по ногах, коли бачить новий комент у нього на сайті. Мені надзвичайно приємно отримувати від вас зворотній зв’язок, слова підтримки і навіть конструктивну критику. Щиро дякую за те, що читаєте мої статті, відвідуєте наші події і користуєтеся іншими напрацюваннями.

Ви просто супер і є основною причиною, через яку цей блог існує, а я продовжую працювати.

***

Яке це відчуття стати мільйонером?

Та нічого особливого. 1 000 000 = 100 000 х 10 = 10 000 х 100 = 1000 х 1000. Ось і все. Зрештою, у мене зараз не має готівкою 1 000 000 грн, адже я постійно реінвестую в бізнес, розраховуюся з людьми, витрачаю на подорожі та й загалом живу.

Просто розумієш, що заробити ці гроші зовсім не проблема. І це лише початок…

***

Плани 2017

Привідкрию деякі задуми на цей рік, а заодно і вмотивую себе перед вами.  

Перш за все хотілося б розпродати перший тираж нової книги Формула Продуктивності, що складає всього 1000 примірників. Невдовзі знатиму у яких магазинах її можна придбати і відразу повідомлю. Також десь у середині січня планую провести ряд зустрічей з читачами й запустити однойменний онлайн тренінг в реальному часі на підтримку проекту. 

Далі у бізнесовому плані збираюся переробити і покращити ряд моїх навчально-практичних курсів, серед яких і TraveLEarning, щоб ще краще служити вам. А ще хочу написати чергову книгу. Цього разу вже суто бізнесового спрямування. Тематика наразі секрет. 

Продовжуватиму самонавчання і відвідаю принаймні 2-3 міжнародні конференції найвищого рівня. Далі буду виступати у якості спікера на різних вітчизняних заходах і, сподіваюся, за кордоном також. Спробую вивести UniStudy.org.ua на якісно новий рівень і маю надію продовжувати співпрацювати з крупними гравцями туристичного ринку. 

В особистому працюватиму над власною енергетикою і буду самовдосконалюватися, щоб стати кращою людиною, чоловіком, сином, другом etc. Мушу все ж таки добити ці кубики на животі. Нікуди вони від мене не дінуться. 

По мандрах буду далі рухатися згідного плану на цю зиму, а також збираюся закрити всі держави у Європі дуже оригінальним способом, про що наразі теж секрет. Крім того сподіваюся добити соту країну на момент, коли мені стукне 30 років (4 грудня) десь у теплих краях. 

Ось такі пироги, друзі! Сподіваюся вам була цікавою і корисною дана стаття!

А як пройшов ваш 2016 рік? Що вдалося, а що ні?
Які висновки ви винесли і що збираєтеся робити?

Share Button