Чесно кажучи, не збирався летіти в Туніс найближчим часом. Але ситуація склалася таким чином, що мені необхідно було відвідати ще одну країну, котра не входила у план на 2017 рік, якщо я хотів закрити першу сотню, до досягненню 30 років та й до кінця 2017.

Звичайно можна було придбати квиток кудись, вийти з аеропорту, поцілувати клямку дверей готельної кімнати і полетіти назад. Але ж я не просто хочу відвідати всі країни у світі, а реально проподорожувати ними, щоб відчути місцевий колорит і хоч трішки зрозуміти.

Відповідно почав мислити куди б і що втиснути, адже графік у мене і без того дуже активний. Листаючи простори інтернету, на очі потрапила непогана пропозиція на сайті Misto.Travel. Це був надзвичайно дешевий пакетний тур в Туніс по ціні порядку 200$ з людини. Хммм, цікаво!

На жаль запропоновані дати мені не підходили, але я все одно перейшов на сайт і почав досліджувати інші варіанти. Виявилося, що Misto.Travel – це не просто сайт з класними туристичними пропозиціями, а ще й онлайн агент, придбати тур у якого можна без візиту в офіс. Всього декілька кліків і наш тур в Туніс заброньовано. На мейл прийшло декілька pdf файлів для друку і вуаля.

Чесно кажучи, практично ніколи не купую пакетних турів. Вперше летів по путівці п’ять років тому на Кіпр, де лише ночував у готелі, а весь решта час катався по острову на орендованому авто. Цього разу було вдруге, оскільки Туніс одна із тих країн, куди значно дешевше, простіше та й загалом краще летіли пакетним туром аніж організовувати все самостійно.

***

Традиційно для початку карта відвіданих місць!

А ось і відео з тієї поїздки. Клацніть “play”, щоб переглянути.

***

А тепер вже про саму подорож

На жаль на потрібні дати зі Львова вильоту не було, тому довелося їхати у Київ, де ми в аеропорту Жуляни сіли на літак.

Ще на реєстрації зустріли читачів блогу з трьох різних груп. Так приємно, що люди підходять і зізнаються, що фоловлять нас. Одними з них виявилися Андрій та Олена, котрі відвідували Digital Nomad Forum минулого року, який до речі знову проходитиме 1-2 липня. За збігом обставин ми ще й забронювали той самий готель. Про це далі.

Запакувалися у літак і полетіли. Весь переліт триває близько трьох годин і найцікавіше те, що десь на двох третинах шляху, мені вдалося ідентифікувати, що пролітали якраз над Неаполем та вулканом Везувій.

***

Сус

Прибувши в аеропорт, туристів відразу розподілили по автобусах у залежності від того, хто у який готель.

Ми обрали чотиризірковий Thalasus Sousseщо знаходиться у місті Сус, основному туристичному центрі країни. Я спеціально обрав цей готель, враховуючи локацію, рівень, ціну та деякі інші характеристики. Перш за все готель знаходиться на березі моря та має свій пляж. Окрім того, це у місті (а не десь на відшибі), а до медіни (історичного центру) всього 5 км, тобто 10 хв на авто чи одну годину пішки вздовж пляжу. Ціна переїзду таксі ~ 5 динари (~2$)

Стандартний ALL INCLUSIVE тур у цей готель коштував 630$. Тобто наливають і насипають без міри. Багато приїжджих за таких умов просто втрачають контроль і днями зависають біля басейнів, не просихаючи. Але оскільки, я намагаюся триматися у формі, підсів на салати, рибу і вино по вечорах. Зазвичай вдавалося нормально харчуватися, не зважаючи на усі спокуси.

Але довго насолоджуватися «стандартним відпочинком» ми не стали і вже наступного дня поїхали в історичний центр міста Сус, що входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО, як і Львів. Залипання у готелі вирішили відкласти на кінець подорожі, після того, як хоч трішки побачимо країну.

Чесно кажучи, був приємно вражений містом. Туніс виявився значно розвинутішим ніж я собі уявляв, а люди зовсім не напряжні, у порівнянні з іншими арабськими країнами, навіть зважаючи на те, що Сус найтуристичніше місто в кріїні.

Місцева медіна являє собою лабіринт мальовничих вуличок і проходів, вздовж яких розкинулися торгівельні лотки чи інші дрібні бізнеси. Типовий близькосхідний колорит.

Як завжди у подібних місцях, я провів ритуал гоління небезпечною бритвою…

… та залюбки спілкувався з місцевими, потягуючи чайок з кальяном.

Домінуючою будівлею старого міста є фортеця Рібат…

…, а крім того практично по всьому периметру медіни проходять оборонні мури.

Буквально у кількохстах метрів звідти знаходиться міський пляж, де завжди людно і весело.

Не зважаючи на те, що більшість місцевого населення сповідують іслам, Туніс є відносно світською державою і мабуть найпрогресивнішою в цьому плані у всьому арабському світі. Жінки без проблем можуть вдягатися, як хочуть, і короткими спідницями чи бікіні тут нікого не здивуєш.

***

Сахара

Перше враження від Тунісу дуже позитивне, але ж завжди хочеться більше. Тому наступного ранку ми поїхали на вокзал і придбали спеціальний квиток, що дає право безлімітного користування поїздами на один тиждень.

Між основними містами вздовж берегової лінії країни регулярно ходять поїзди, тому із самостійним пересуванням жодних проблем. Але, не варто забувати, що це все ж таки країна третього світу і сюрпризи тут в порядку речей. Про це також далі.

Спочатку ми поїхали у місто Gabes (Габес), що є останньої станцією на півдні країни. Чотири години у місцевому першому класі пройшли дуже цікаво і комфортно.

Габес є типовим містом, куди туристи навідуються не так вже й часто.

Ми пообідали та пересіли на маршрутку в Матамата (Matmata). До слова маршрутки в Тунісі називаються «loage» і є доволі зручним, дешевим та ефективним способом пересуватися між містами. Єдина загводзка полягає у тому, що варто знайти місце їх відправлення. А це вже знає кожен таксист, який зобов’язаний працювати лише по лічильнику. Таким чином навігація по містах та між ними зовсім нескладна.

 

Селище Матамата (Matmata) відоме десятками збереженими тут традиційними будинками у землі. У деяких з них і досі проживають люди.

А ще у одному із них знімали фрагменти до старих серій Зоряних Воєн.

Деякі з цих будинків перероблені у готелі і є чудовим атмосферним місцем для ночівлі. Але на жаль ми були обмеженими у часі і тому домовилися (за 100 динарів ~ 40$) з власником однієї агенції, що той відвезе нас за 100 км в містечко Дуз (Duos), де вже починається справжня пустеля Сахара, оскільки маршруткою туди вже не добратися.

До речі, дядько виявився доволі класним чуваком і неабияк допоміг нам в подальшому. Рекомендую звернутися до нього, як будете на районі. Він класно говорить англійською та приємний і щирий у спілкуванні. Ось його координати.

В Дузі він порєшав нам похід на верблюдах в пустелю з ночівлею у наметах в оазисі посеред пісків. Це був мабуть найцікавіший досвід за всю подорож в Туніс. Спочатку на нас вдягли берберський одяг і посадили на верблюдів. Спокійний похід пісками тривав десь півтори години з розрахунку, щоб застати захід сонця, яке на жаль у той вечір небо було в димці.

Прибувши в оазис, ми розпалили багаття. Наш провідник приготував смачну їжу, показав як печеться справжня берберська паляниця і заварив чай. Вечір під зорями видався дуже атмосферним.

Переночувавши у наметі, ми прокинулися вдосвіта, поснідали та поїхали назад.

Там нас вже чекав інший водій зі своїм джипом, з яким ми провели весь день.

Спочатку проїхалися через величезний солончак…

… а далі відвідали ряд оазисів. Один з них Chebika, де непогано збереглися руїни старого села.

Пройшовшись буквально пару сотень метрів потрапляєш до невеличкого ставочка, у якому просто гріх не скупатися. Це відразу нагадало мені нелегальне безвізове проникнення в Оман з Дубаю.

Трішки далі по тій же дорозі є ще одне селище-оазис Tamerza…

… а вже під самим кордоном з Алжиром неподалік села Mides знаходиться вражаючий каньйон, куди стандартні автобусні тури вже не доїжджають. Фактично у нас була така собі приватна експедиція.

 

Після цього ми пообідали в традиційному сімейному кафе…

… звернули з асфальтованої дороги і погнали в глиб пустелі.

Там же спіймали міраж, тобто нереальну картинку, що ввижається на горизонті через гаряче повітря. Зазвичай людям ввижаються різні штуки. Особисто я постійно перед собою бачив озеро, до якого ми ніяк не могли доїхати. Це був дуже цікавий досвід.

(сорочка, штани і сандалі від українського виробника Turbat)

Суха земля потроху переходила в пісок, аж поки ми не почали долати величезні дюни. Десь так більшість людей і уявляють собі Сахару, чи не так?

Аж раптом, виїжджаючи на верх чергової дюни, перед нами відкривається нереальний вигляд. Ідеально рівне плато, посеред якого стоїть невеличке місто. ВАУ! Це ще одна з декорацій, побудована спеціально для зйомок Зоряних Воєн.

Трішки, погулявши штучним містом ми поїхали далі і на мить зупинилися з традиційному нетуристичному селі Нефта, потусувавши з місцевими хлопаками.

Після цього водій відвіз нас у місцевий регіональний центр місто Тозеур (Tozeur), ми побраталися і той поїхав назад у Матамата, куди ще 4 години дороги. Ми ж завалилися в кафе, очікуючи нічного поїзда назад в Сус.

І тут прикра несподіванка! Дівчата пішли у хамам помитися, а я в той час вирішив пройтися на вокзал, щоб зарезервувати місця на наш поїзд. Прийшовши туди, з’ясувалося, що вокзал закритий, а поїзди вже не ходять тривалий час. Ухтииии! І це ввечері у місті посеред пустелі за 400 км від узбережжя. Автобуса також не було і нам нічого іншого не залишалося, як запакуватися в готель.

Чесно кажучи, я дуже засмутився, бо було шкода часу, що піде наступного дня пересування. Також, якби ми були в курсі про це раніше, то просто б вернулися назад в Матамата із водієм, звідки вже рукою подати до залізниці. Але найгірше було те, що на офіційному сайті туніської залізниці нічний поїзд з Тозеуру на узбережжя є у розкладі. Те саме стосується офіційних роздруківок, які мені давали у касах вокзалу. Ги…

Ми були втомлені, брудні й розчаровані. Але довелося прийняти той факт і просто прийняти цю ситуацію, вибравши з неї найкраще. Тозеур також виявився дуже приємним містечком, де я з радістю трішки погуляв.

 

А ще вдалося потрапити у місцевий традиційний хамам, де мене ще й помили і зробили масаж. Вхід у хамам – 2,5 динарів (~1$), масаж – 3 динари. Ось чувак, який мною опікувався.

Наступного ранку ми успішно сіли на автобус, який за 7 годин довіз нас в Сус. Це була не зовсім приємна та й некомфортна поїздка, але мабуть оплата за той унікальний досвід, що ми отримали в пустелі.

***

Амфітеатр в Ель Джем (El Jem)

Буквально за годину їзди від Сусу на південь є містечко Ель Джем, де знаходиться одна із найбільш вражаючих пам’яток Північної Африки – римський амфітеатр. І це не просто сцена із сидячими місцями навпроти, а справжній колізей, який до речі збережений краще ніж у Римі. Будівля просто домінує над містом. Її було видно ще з поїзда під час першого переїзду два дні до того.

По прибуттю в Сус ми ще встигли сісти на поїзд і того ж вечора поїхати в Ель Джем. Зважаючи на те, що це був кінець дня, окрім нас в середині не було практично нікого. Тут знімали фільм Гладіатор і, чесно кажучи, я почувався, як Максимус у виконанні Рассела Кроу, знаходившись у середині.

Будівля просто вражає своїми розмірами. Одночасно тут могли перебувати до 30 000 глядачів. Це справжній стадіон з десятками приміщень різного призначення, довжелезними коридорами та кількома поверхами.

Однозначно одна із топових культурно-архітектурних пам’яток світу майже на рівні з Великою Китайською СтіноюМачу Пікчу в Перу або ж Храмів Анкор у Камбоджі. Не знаю чи я б собі пробачив, якби пропустив це.

***

Карфаген

Для того, щоб мати загальну картину на Туніс однозначно варто поїхати в столицю, а також до руїн древнього Карфагену та богемне містечко Сіді Бу Саід  (Sifi Bou Said), котрі зовсім неподалік.

Цього разу ми вже вирішили взяти екскурсію, оскільки не мали ні сил, ні бажання самостійно кудись пхатися, а крім того, щоб порівняти самостійну подорож з організованим туром. У кожному готелі є представники фірм, що пропонують свої тури. Єдиним туроператором на місці, що працює лише з українцями є Оазис Тревел. Вони не змішують українців із росіянами, а автобуси оснащені сигналом wi-fi.

Тим не менше розмова ведеться все одно російською. Вважаю, раз вже пішла така сегментація, то це чудова нагода почати проводити екскурсії «солов’їною». Сподіваюся, що представники компанії прочитають статтю і врахують мої побажання.

Це не стосується даної екскурсії, але, чесно кажучи, задовбувало, коли практично всі працівники туристичної галузі по-замовчуванню вважали, що ми з Росії, і починали розмову зі слів: «Прівєт! Как дєла?». Безвіз у Європу вже дасть поштовх, але варто також це виправляти і на інших курортних напрямках.

Але повертаємося до нашого туру…

Кожен із нас знає про Карфаген зі шкільної програми про те, що місто було підкорене римлянами в результаті Пунічних воєн, а ім’я видатного полководця Ганібала закарбувалося у пам’яті кожного. Як, ми з вами знаємо Карфаген був повністю зруйнованим, а територія, де він знаходився, засипана сіллю та піском.

Тим не менше, дещо збереглось. Ось…

Згодом на місці пунічного Карфагену римляни збудували своє місто, з якого вже збереглось значно більше. Чого лише вартує лазня, що вміщувала до 8000 осіб.

В образ теперішнього міста древні руїни розбавляють сучасне місто і загалом це все цікаво виглядає.

***

Сіді Бу Саід

Окрасою Тунісу є богемне містечко Сіді Бу Саід. Воно знаходиться поряд з Карагеном і є візитною карткою країни. Кажуть, що не побувавши тут, ти не відвідував Туніс. А й справді, таку красу просто гріх пропустити.

Воно чимось нагадує Санторіні у Греції. Принаймні, зважаючи на колір будинків та їх забудову. Все просто разюче біле. Тут можна було б гуляти вічно, але час обмежений. Мартуся відвідала ще одну галерею і ми повернулися до автобуса.

***

Туніс (столиця країни)

Фінальною зупинкою цієї одноденної екскурсії була столиця країни однойменне місто Туніс. Як і в інших великих містах, там є своя медіна – центр..,

… але фішка Тунісу в іншому. Французи неабияк попрацювали і збудували практично ціле окреме місто за всіма європейськими стандартами.

Атмосфера зовсім інша. Модно вдягнені люди, дівчата ходять з хлопцями за руки, всі сидять у кафе, потягуючи каву або чай та дискутують на різні теми. Коротше кажучи, дуже цікаво було за цим всім спостерігати.

А ще ми зустрілися з пані Орисею, котра вже понад 20 років проживає в Тунісі. Виявилося, що ми навіть далекі родичі. Хто б міг подумати.

Ну, що ж. Це був довгий день. Ми запакувалися у автобус та й поїхали назад в Сус до нашого готелю. Цього разу вже не довелося шукати поїзд і розбиратися як добратися назад. В цьому і фішка організованих турів. Все продумано за тебе наперед. Інколи це навіть в кайф, хоча я люблю мандрувати самостійно. Тим не менше після попередніх пригод в пустелі автобусний тур був в самий раз.

***

Наш All Inclusive готель Thalasa Sousse ****

Останній день ми просто провели у готелі. Вже нікуди не хотілося їхати і нічим активно займатися. Просто відпочинок на морі та біля басейну. Декілька дрінків, часті перекуски та інше.

Наш готель Thalassa Sousse знаходиться всього за 5 км від медіни на ожвавленій вулиці. Також він має вихід до моря, басейн, декілька барів, ресторани і навіть міні-аквапарк з водними гірками.

У нас був доволі скромний номер, в котрому ми лише спали, як ви вже зрозуміли з цієї розповіді. А загалом готель дуже навіть нічого. В нього чудове розташування та умови, які в принципі дозволяють не виходити за межі, якщо це ваша мета. Знайдете цей готель під час пошуку на сайт Misto.Travel.

Наступного ранку за нами заїхав автобус та повіз усіх в аеропорт. Поїздочка до Тунісу видалася на славу.

***

РЕЗЮМЕ

Чесно кажучи, ніколи б не подумав, що Туніс є настільки цікавим та різноплановим. Тут є все, щоб втамувати голод навіть найвибагливіших мандрівників: море, гори, пустеля, оазиси, античні руїни, колоритні середньовічні арабські міста і навіть шарм французької класики.

Як я вже писав, люди виявилися дуже приємними навіть у найтуристичніших точках. Коротше, кажучи, це чудовий напрям для пакетного туру і самостійної мандрівки. Але потрапити туди найкраще пакетом. Стандартні ціни починаються десь від 250 $ з особи (500 $ за двох) на тиждень. Просто перегляньте варіанти тут.

Якщо хочете ще й помандрувати країною, то рекомендую зупинятися біля міста Сус, оскільки це найбільш центральна точка. Це актуально не лише для самостійних мандрівок, але й для автобусних турів. Річ у тому, що зазвичай автобуси підбирають людей вздовж цілого узбережжя і навряд чи вам захочеться 2-3 години товктися в пусту.

Ну, а якщо напримітитеся самостійно їхати в пустелю, то просто скористайтеся моїми рекомендаціями зі статті. Відразу скажу, що повторювати щось подібне при заїзді на 7 ночей мабуть не має сенсу, оскільки тоді (як і у нашому випадку) половина часу перебування в Тунісі припаде на гонку.

Мабуть краще скористатися дводенним автобусним туром. Якщо ж матимете путівку на 10 днів, то 3 дні у Сахарі в самий раз. Також відразу скажу, що навряд чи вдасться зекономити при самостійній мандрівці. Дводенні автобусні тури коштують десь 100-115 $ з особи і стільки ж чи навіть дорожче вийде, якщо поїдете самостійно.

Фуххх! Довжелезна вийшла стаття. Сподіваюся я вас не втомив. Дякую, що дочитали до кінця раз вже дійшли до цього рядка. Окрема подяка Misto.Travel за класно організований тур, що дало мені можливість відчути смак пакетного туризму, а відтак і відвідати 87 країну. Якщо маєте додаткові запитання, то записуйте у коментах. Залюбки відповім.

Share Button

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: