З кожним кроком – все цікавіше;
З кожним кроком – все страшніше.
Часто жене не туди, куди цілишся, але
в результаті виходить, як того хотілося.
Без початку немає кінця
і дорога ця не проста!
Важливо просто почати іти,
невпинно рухаючись до мети.
Сказати: “так, мені туди”
– це вже половина стежки!
А далі все піде по накату і
ніщо вже не зможе спиняти…
… тої голої віри у правду, що завжди з тобою!
Просто знай, ким ти є, і залишайся собою!
Вже не раз доля хотіла не туди повести,
Хоча в результаті виходить так, як має бути.
мені подобається. Певне тому, що відображає теперішній період і мого життя.
Дяк 🙂
Чудєсниє стіхи
І нє гаварітє))
Оресте, вірші то не твоє. Краще пиши для нас нові цікаві статті
Дякую за ремарку
То мабуть Мартинчик надихнув 🙂
Дякую що поділився!
Завжди радий
Мені сподобався Ваш вірш, круто. Хто має такий талант може з Вашого вірша зробити пісню. Класно. Продовжуйте писати. Ви молодець. Ми будемо читати.
Подивимося як далі піде…
Потрібно мати багато відваги, щоб ось так просто і щиро поділитися своїм першим віршем із чужими людьми. Орест, «Просто знай, ким ти є, і залишайся собою!»
Люди тут багато чого сказали. Мені згадався вірш – раніше колись написала. Присвячується усім, хто впізнає себе – по ту чи іншу сторону.
Життя миготить подіями,
Смакуєш дні – як востаннє.
Чужі зацікавлено смикають –
Ану, поторочимо душу словами.
Ти просто смієшся і йдеш в свої мандри.
Пропускаєш крізь вуха гул пліток-водопадів,
Вчишся рівно тримати спину перед вітрами,
Тоді як хтось невгамовно обнюхує твої рани.
Клас! Дякую, Наталю! Гарні слова
Привіт, Оресте. Хороший, щирий вірш. А якщо він ще й дійсно перший, то взагалі клас. Мені особливо відгукнулося “Без початку немає кінця” і “Просто знай, ким ти є, і залишайся собою!”. Мабуть, більш за все помічаєш те, що найактуальніше саме для тебе 🙂 Мені завжди страшно щось починати, довго вагаюся, але потім капець як радію і пишаюся собою за те, що все ж таки почала 😀 Мені зараз якраз дуже актуально таке почитати. А коли прочитала “З кожним кроком – все страшніше”, зрозуміла, що я не одна така. Бо як почитаєш красиві розповіді, як у людей все вдалося, як вони… Показати більше »
На що тут завидки, на рифму “тобою”/”собою” ?
Чи на клацаючий лічильник країн в голові (який нівелює весь смак продуманих подорожей) ?
Хе-хе))
На те, що вистачає сміливості і натхнення не лише пробувати щось нове, а й робити це відкрито, не боятися критики.
А щодо лічильника країн, який щось там вам нівелює… Якщо вам не до вподоби чужий стиль життя, то просто не живіть так, живіть по-своєму. Ваші смаки не універсальні і ви гадки не маєте, від чого інші люди ловлять кайф.
Взагалі-то це має назву графоманія.
Про лічильник можу сказати експертний висновок як людина, яка бачила немало людей з рюкзаком і відвідала біля 40 країн – 40 унікальних досвідів словами автора блогу, хехе. Так от, ніщо так не зпохаблює подорожі, як тіктікаючий лічильник з першої емблеми Опенмайнду. Це як оббігати всі бари міста за вечір, якщо можна гарно провести час в одному-двох. Автор зрозуміє це після безликих країн Африки.
життя покаже 🙂
Ваша “експертність” теж має назву – гординя. Хто вам дав право судити, який стиль життя для іншої людини правильний, а який ні, які подорожі правильні, а які “зпохаблені”? Ви самі себе коронували експертом, бо бачили людей з рюкзаками? А ваші “біля 40 країн” – це не лічильник у голові? Чи вам не дає спокою, що людина рахує відвідані країни? То скажіть, як справжній експерт з подорожей, які умови “правильного” відвідання країни? Побувати у всіх містах країни? Навряд чи ви так робили у своїх “біля 40”. Пробути у країні певну кількість днів? Тоді скільки правильно? І головне – хто і де… Показати більше »
“Ваша “експертність” теж має назву – гординя.” – не вгадали, я не збираю форуми і не влаштовую наєбізнес на цю тему. І не понтуюся на весь інет найдешевшим макбучиком чи грошовим еквівалентом пів-квартири в облцентрі. При тому, що цих грошей якраз і нема на рахунках. Але ж відомо, що пафос дорожче грошей)))) “А ваші “біля 40 країн” – це не лічильник у голові? “ – не лічильник, бо нема відповідних розмов понтів на кожному кроці. “То скажіть, як справжній експерт з подорожей, які умови “правильного” відвідання країни?” – бачити в країні щось більше ніж пляж Боракай / Балі / столиця… Показати більше »
Я кажу, що ні ви, ні я, ні хтось інший не має права судити правильність/неправильність чийогось життя, або якихось його складових. І під гординею я мала на увазі саме те, що ви вважаєте себе досить компетентною, щоб оцінювати і засуджувати іншого. Вам не подобається стиль подорожей, роботи чи життя іншого? Ну то не живіть так, живіть по-своєму. Я от теж не ставлю собі за мету відвідати всі країни світу. Мені це навіть і близько нафіг не потрібно. Просто я розумію, що в інших людей можуть бути інші цілі і інтереси, ніж у мене. І інші люди можуть ловити кайф від… Показати більше »
“ні ви, ні я, ні хтось інший не має права судити правильність/неправильність чийогось життя” – та без різниці на життя, я вже наголосив.
Мені просто цікаво, чи ОК з етичної точки зору навішувати всім сумнівні тренінги (а ефективність по десятці показових відгуків не оціниш і близько) заради своїх подорожувальних забаганок. Люди ж обмануті в масі своїй – пару хвиль МММ нічому не вчать.
Ну а хвалитися грошима, яких нема, і строїти з себе експерта читаючи про історію країни прямо в літаку – то вже другорядне, хоч постраждалих нема.
“ні ви, ні я, ні хтось інший не має права судити … саме те, що ви вважаєте себе досить компетентною, щоб оцінювати і засуджувати іншого. ”
Стоп-стоп, а чи не автор блогу розказує “вас нема в інеті – то ви не їснуєте”, “у вас в інстаграмі нема Мартинчика – значить ви не їснуєте”, “користь професії точно пропорційна доходу”, “вот де я, поки ви вижигаєте очі моніторами”, “якщо ви без наєбізнесу, то ваша з/п 3к грн” ??
Він думає, що пожежні і лікарі не приносять користі суспільству на відміну від коворкерів-смузісосів.
“не лише пробувати щось нове, а й робити це відкрито, не боятися критики” – ну з таким девізом може дойти і до е-е-е.. наприклад, ексгібіціонізму. У жінки його вже дойшло. А пробувати можна багато чого, але ж є і якась міра.
І я так розумію, ви вважаєте, що саме вам відомо, де у іншої людини та міра, про яку ви пишете? Тобто, ви саме той супер-експерт, який має право авторитетно заявляти іншій людині: от до сих пір можеш пробувати щось нове, ось тут лежить твоя міра дозволеного, а он туди далі вже не суйся – там територія ексгібіціонізму. Капець! А щодо жінки… це, я так розумію, ви про фото у стилі ню? Ну, і що тут такого? Якщо ви не в курсі, то цей стиль є одним з основних у мистецтві (не лише у фотографії, а й у скульптурі, живописі, кінематографі)… Показати більше »
“Тобто, ви саме той супер-експерт” – та ви що, я не графоманю і не збираю форуми з криками про свою експертність. Можна бути і поскромніше)) І обмежитись порадами зі сторони.
“ви про фото у стилі ню?” – видно, що ці фото публікуються, бо людині більше нема чим зайнятися. Раніше всю розкрутку вів чоловік, а тепер стало видно, наскільки в кого широкий кругозір і інтереси.
Дякую, Ольго! Джуе влучно 🙂
Насправді кожен з нам в той чи інший момент стикається із труднощами або просто стає на роздоріжжя, довго роздумуч перед тим, як зробити крок далі. Цн нормально і всі ми люди. Успіхів і до зв’язку 🙂
Я думаю, що дружба – це… Написала після зради, якої не чекала від подруги у 9 років. Стиль ще дитячий, невідпрацьований 🙂 але що я хочу сказати: поезія народжується із сильних переживань, а не від просто позитивних емоцій певного моменту. Як сонця промені гарячі дуже. Немов метелики на лузі. Як леви мають мати серце мужнє, Такими мусять бути справжні друзі. Якщо людина дружить із тобою, Якщо вона тобі є справжній друг, Готовий всяку мить накласти головою, Щоб відігнать від тебе «чорний дух». Але коли цей друг тебе в біді кидає. Його назвати можна тільки боягузом. Такий нічого в тому не… Показати більше »
Для прикладу дозволь поділитись деякими публікаціями. 2010 гімн богині. ИСИДЕ Где бы я ни была, – всегда в твоих садах, Исида. Волшебно пальмовые листья шелестят, А сикоморы поражают своим роскошным видом, Ласкают ноздри лотосов и Нила аромат. Тепло Твоей улыбки сердце согревает, И душу благодарность наполняет, Уста все время имя повторяют: «Исида! Жизнь, Божественность, Величье! Любви царица и Владычица светил! Богиня тысячи имен и тысячи обличий! Правительница духов и стихий – природы сил! Источник Света – щедро изобильем награждаешь, А взором Ты уносишь к небесам, От бездн, паденья, зла надежно защищаешь. За дар и милости Твои я всю себя отдам!… Показати більше »
Привіт, Оресте Приходить розсилка від тебе, і, як людина у письменництві, не могла промовчати. Якщо відверто, твоя творчість захоплює щирістю, але потребує дуже і дуже багато роботи. Муза поезії примхлива та ревнива. Як на мене, краще продовжувати віддаватись бізнесу та працювати над своїм стилем журналіста-публіциста, бо аби сподіватись на успіх у поезії, потрібно мати талант, а не просто “практикуватись”, інакше навіть при докладених зусиллях в майбутньому твоя поезія буде схожа максимум на вміле на римування. Я писала подібні рими у 6-7 років 🙂 в 8-9 написала поезії, над якими розчулювались професори та екс-військові (знайомі батьків), 10-14 докладала вже вдосконалені поезії… Показати більше »
Дякую за конструктивну критику! Насправді у мене просто виникло бажання написати вірш. То сів і написав. А що ж потім з ним робити? Ну, звичайно показати іншим! Інакше який з нього толк.
Наразі навіть і гадки не спадало на успіх у поезії. Я просто хотів написати вірш і бачу, що це простіше й цікавіше ніж могло здаватися.
Дякую вам за вірші у інших коментах, ну і звичайно залюбки гляну сайт.
дякую! дуже гарно
🙂
Вірш мене надихнув, а рядок “З кожним кроком – все страшніше” дав зрозуміти, що я не одна така.
Так, ви не одна 🙂
Мені сподобалося. Мотивує
Ще б пак
Вітаю з гарним початком!
Рядки мотивують до дій.
Знаю що правда в кожного своя, а істина – одна.)
Бажаю поетичного розквіту!)
Дякую
Я не фахівець у галузі поезії (щодо ямбів та хореїв 😉 ), тому будь яку поезію сприймаю на рівні відчуттів – комфортно/некомфортно.
Оце мені комфортно! 🙂 І перегукується із моїм сприйняттям руху вперед!
Дякую
Добрий початок віршованої підбірки !!!
Перегукується з втобіографічною поезією 🙂
Все зрештоб прив’язуємо до власного досвіду.
Чесно кажучи, краще такого не виставляй в інтернет. Це хрінь повна. Просто набір слів. Ніби писав трієшник в 6- у класі. Не вір тому, що тебе хвалять люди. Просто вони образити бояться.
‘Я поет, зовусь Незнайка, от меня вам балалайка’)))
Таке враження, що в нього прогресуюча манія величі. Особливо після оцих “мега-форумів” з обібраними відвідувачами.
Так, є куди рости 🙂
Дуже цікаво й натхненно написано!)
Дякую
Це віршоване НЛП?
А це як?
“Маніпулюва́ння ма́совою свідо́містю — програмування думок і прагнень людей, їхніх настроїв і психічного стану з метою забезпечення такої поведінки, яка необхідна групі небагатьох власників засобів маніпуляції, що здійснюють такий вплив, переслідуючи свої особисті корисливі цілі.”
От у вас тепер вже віршована маніпуляція свідомістю. А ціль – зібрати з людей грошики для ваших подорожей, хехе))
Все значно простіше, анонімний гостю!
Я просто сів та написав вірш, бо так захотілося! Дуже цікаво спостерігати за тим, як “злі язики” намагаються знайти якусь “коварну” причину 🙂
Давайте ви ще розкажете, що ці форуми і курси “лічностного роста” (коротше кажучи, наєбізнес по СНГ-шному) – це для допомоги людям, а не для збирання грошей на подорожі.
Та ні! Нехай краще це скажуть самі учасники! Просто запитайте у них та й по всьому. А гроші – це невід’ємна складова між нами, що зобов’язує в першу чергу мене надавати якісні 🙂
Учасники – це купа загадкових людей з непроплаченими хостингами або засохлими персональними сайтами?
Це коли успішні приклади за декілька років – давнішні Кучин і Кареліна?
От скажіть самі собі, чи багато людей відкрито повідають, що лоханулися з “тренінгом”? Звісно, ніхто не хоче соромитись. Всі будуть казати про “успішний успєх”.
Видно душа свята прагне,
Як автора на поезію тягне.
Інколи рима кульгає,
Але творити то не заваджає.
Тому гарного відпочинку й надалі,
Не забувай крутити педалі,
Рухайся тільки вперед,
Гномам і ельфам превед )))
Путін – *;’лО
Клас – дякую 🙂
Орест, это круто.
Прочитав эти слова в вашем инстаграме, ядумал, что это слова кого-то из великих. Какой-то крутейший афоризм.
Думаю, вам стоит продолжать, может это станет еще одним направлением дейтельности.))
Дякую! Хто його зна! Подивимося!
Цікаво. Продовжуйте в такому ж дусі.
Поживемо – побачимо