А ви в курсі скільки у Європі налічується країн? Так от! Я сам точно не знав, аж поки не відвідав абсолютно усі. Трапилося це буквально тиждень тому в Португалії. Спеціально притримав цю державу на сам кінець, символічно відсвяткувавши роковий момент на мисі Cabo da Roca, що є найзахіднішою точкою Старого Континенту!

Всі країни Європи! Хто б міг подумати. То скільки їх є до речі? Відразу скажу, що це доволі спірне питання, вирішення якого може затягнутися не на одну гальбу пива! А ще пропоную на даному етапі ототожнювати терміни держава і країна. Отже, дозволю собі підрахувати їх наступним чином.

  • 42 – члени ООН, що своїми кордонами повністю знаходяться у Європі
  • +1 – Ватикан, що має спеціальний статус Спостерігача ООН
  • +1 – Косово, що не є членом ООН, хоча має всі ознаки суверенної держави
  • +5 – трансконтинентальні держави (Туреччина, Росія, Казахстан, Грузія, Азербайджан)
  • +2 – держави, що географічно знаходяться у Азії, хоча політично тісно пов’язані з Європою (Вірменія, Кіпр)

Таким чином виходить 51 держава/країна! Але, не в образу до мешканців цієї чудової країни, просто язик не повертається назвати Казахстан європейською державою, враховуючи історію та сучасні геополітичні обставини!

Звичайно можна продовжувати дискутувати і я готовий до цього у коментах, але наразі зупиняємося на тому, що у Європі є 50 країн! Невизнані республіки та залежні території, типу ДНР чи Гібралтару, до уваги не беремо! Крім того маємо кругле число, що легко запам’ятовується! Зрештою, якщо відняти “країни під питанням, то ситуація все одно не зміниться.

То як мені вдалося відвідати їх усіх та скільки часу це зайняло? Насправді технічно це зовсім нескладно! Усю Європу можна з легкістю обкатати за одне літо, побувши у кожній країні пару днів! Але так зовсім нецікаво! Мені ж на це пішло ціле десятиріччя свідомих мандрів і ось в деталях як все було.

***

Дитинство та шкільні часи (1987-2002)

Більшість подорожей у закордонні країни цього періоду були ще у доволі несвідомому віці. Постійно я був у складі якоїсь групи чи в супроводі дорослих та й не можу пригадати абсолютно всіх деталей кожної мандрівки. Фото також багато не збереглося, а ті що є, зараз лежать в альбомі десь у квартирі моїх батьків.

Отже…

1987~

01 – Україна!

Ваш покірний слуга з’явився на світ в найкращому місті у всесвіті – Львові.

 

1997~

02 – Польща

Час від часу почав навідуватися разом з татом в Польщу. Зважаючи на географічну близькість та логістичну практичність, Польща є найчастіше відвідуваною мною країною, а у Варшаві, Кракові чи Вроцлаві я почуваюся більше вдома ніж, скажімо, у Києві.

 

1998~

03 – Словаччина 

Замість того, щоб купити додому нову кухню або килим, батьки відправили мене у англомовний табір в Словаччині, де я вперше подивився на інший світ і почав спілкуватися з дітьми зарубіжних країн. Згодом я ще чотири рази їздив у подібні табори, а також неодноразово відвідував цю чудову країну в подальшому.

 

1999~

04 – Великобританія

Літом вивчав англійську у Internatinal House в містечку Torquay, де також спостерігав сонячне затемнення. Згодом ще раз, але вже самостійно, поїхав у Британію у 2006 році.

 

2000~

05 – Німеччина 

Цього разу вже їздив у табір з вивчення німецької мови, куди вирядився у складі велосипедного гуртка. І потім звичайно ще купу разів заїжджав до Німеччини.

 

2002~

06 – Австрія

Був серед учасників міжнародного шкільного обміну і вперше потрапив до Відня, куди потім навідувався багато разів.

***

Студентські роки (2003-2009)

Почався етап більш-менш свідомого життя і самостійних мандрівок. Всього за два роки (четвертий-п’ятий курс) мені вдалося відвідати порядка двох дюжин Європейських держав великою мірою за рахунок участі у різноманітних міжнародних грантових програмах чи наукових конференціях.

Запитаєте чим я займався на перших трьох курсах навчання? Катався на велосипеді й сноуборді, а також тусувався по різних вечірках зі всіма причинно-наслідковими, що з цього випливають. Але цей час пройшов. Нагулявся! Ось мої поради для студентів по тому, як подорожувати часто, недорого і з користю. А ще заходіть на сайт UniStudy.org.ua! Там купа різних варіантів для вас.

 

2007

07 – Литва

Моя перша свідома самостійна мандрівка! Батьки товариша з паралельної групи полетіли на тиждень у Єгипет. Тож ми потайки взяли авто і через Польщу погнали до іншого нашого спільного друга зі школи, який поступив на навчання у Клайпеду. Жодна із країн тоді ще не входила до Шенгену, тому довелося окремо виробляти візи у кожну.

 

08 – Білорусь

Чудово загулявши у Вільнюсі, поверталися вже напряму через Білорусь, куди я згодом потрапляв ще двічі.

.

2008

Це був доволі активний рік, сповнений пригод і вражень. У мені по-справжньому почав прокидатися мандрівник.

 

березень

09 – Румунія 

У якості групи-підтримки їду з моїми студентськими друзями на міжнародні правові дебати в Клуж-Напоку. Все заради того, щоб потім трішки проїхатися по Румунії, куди ще раз потрапив пару років потому.

 

липень 

10 – Чорногорія

Перший візит у Чорногорію з найближчим другом з універу, старостою Віктором. Так просто на море, щоб розвіятися. Згодом ще раз побував у цій надзвичайній країні у 2014 році в межах Автомобільної експедиції по Балканах.

 

11 – Албанія 

Як і багато відпочиваючих, взяли екскурсію та на один день поїхали в Албанію. Єдине, що пригадую з того часу, так це те, що половина автомобілів у країні були Мерседеси 70-80 рр. випусків, а за цілий день я бачив лише один світлофор. Хоча теперішня Албанія вже зовсім не така і стоїть мабуть на порядок вище за Україну.

 

12 – Сербія 

На жаль лише проїздом у автобусі. Натомість добре пригадую, як проїжджали центр міста Новий Сад, а також кружляли по Белграду. Пам’ятаю місце, де Сава зливається з Дунаєм, а також циганський район під мостом. Насправді Сербія єдина країна Європи, де я побував транзитом всього лиш один день. Тим не менше цілий день ми їхали з півночі на південь від Паннонського степу до Балканських гір, з зупинками на обід та поверховим оглядом місцевості. Штамп про перетин кордонів також є.

Згрішив! Каюсь! Але факт залишається фактом.Хотів також заскочити під час Балканської експедиції на авто, але в’їзд зі сторони Косово проблематичний. А ще під час іншої мандрівки Румунією хотів заїхати, але нас не пустили на орендованому авто і довелося милуватися з протилежного берега у найвужчому місці Дунаю – “Залізні Ворота”. Ну, я ще повернуся!

 

серпень

13 – Іспанія 

Я продав свій велосипед (яким жив і дихав до того) та на виручені кошти полетів у Іспанію до новоспеченого друга Маріо, з яким перед тим рік переписувався у скайпі. Ми взяли авто на прокат і проїхалися східним узбережжям країни. Просто супер мандрівка! Ось, детальніше про цю історію.

 

14 – Італія 

З Іспанії я полетів у Австрію на один літній курс. На вихідні поміж заняттями ми цілою групою взяли на прокат мікроавтобус, яким мені довелося керувати, і через Альпи прокаталися у Венецію. Славні були часи. Далі я ще декілька разів відвідував різні регіони Італії.

 

15 – Чехія 

Після того, як навчання у Австрії завершилося, я поїхав на ще одну конференцію в Прагу, де познайомився з Кубеком, з котрим недавно зустрівся аж 9 років потому, вертаючись після Автомобільної експедиції карликовими країнами Європи.

.

2009

квітень

16 – Норвегія 

В Україну зайшов ВізЕйр. Тоді я вже стажувався на одній юридичній фірмі у Києві і по 79 грн. літав до Львова на екзамени. Круте було відчуття, хоча долар був по 8. Десь між тим махнув у Норвегію всього за 350 грн у дві сторони. Зате потім цілий тиждень наминав хот-доги і пив воду з-під крану. Тим не менше країну трішки подивився.

 

травень

17 – Болгарія 

Розчарувавшись у корпоративному світі, я повернувся до Львова і почав підробляти помічником одного багатого британця Річарда, який приїхав інвестувати у місцеву нерухомість якраз, коли всі ціни впали через кризу. Доволі швидко він настільки почав мені довіряти, що відправив мене в Болгарію вирішити деякі питання з одним його тамтешнім об’єктом.

 

18 – Греція 

Скориставшись нагодою, я продовжив шлях на південь, діставшись аж грецьких островів у Середземному морі. Ох і давно це було! Хочу ще повернутися якось!

 

липень

19 – Туреччина 

З університетськими друзяками, серед яких мій староста Вітя і Ружик (пригадайте це ім’я) полетіли на літню школу права у Стамбул. По закінченню програми взяли авто на прокат і махнули 3500 через половину Туреччини.

 

20 – Угорщина

Десь того літа якось спонтанно зірвався у Відень і по дорозі назад зупинився в Будапешті, де познайомився із Пітером. Ще один колега, з котрим наші стежки згодом неодноразово сходилися.

 

вересень

21 – Швеція 

Мені не сиділося у Львові і я зірвався у Стокгольм на пару днів.

 

22 – Данія

Потім спустився вниз і вже з Копенгагена вернувся через Польщу назад.

 

листопад 

Річард знову відправляє мене по справах. Цього разу в Лондон.

 

23 – Бельгія 

Повертаючись назад з України я вирішив заїхати до друзів у Антверпен,

 

24 – Нідерланди

… а також просто не міг пропустити сусідній Амстердам. А як же без нього?

***

У пошуках себе (2010-2011)

Тоді, як більшість ровесників повлаштовувалися на роботи і почали будувати життя, мої думки говорили про щось зовсім інше…

 

2010

січень

25 – Словенія 

Тому я вирішив помислити над цим і вирішив зустріти Новий 2010 Рік у Маріборі, катаючись на сноуборді.

 

26 – Хорватія 

У Словенії я познайомився з однією дівчиною і відразу після повернення до Львова швиденько знайшов собі оплачуване стажування в містечку Вараждін, що в сусідній Хорватії, де прожив три місяці.

 

квітень

Після Хорватії бажання повертатися домів у мене не було. Тому я знайшов ще одне стажування! Але цього разу вже в Індії. Це була моя перша довготривала, далека мандрівка у абсолютно іншу культуру. (єдиний виняток – коротенький візит у Канаду до родичів у далекому 2005 році).

 

27 – Росія

Індія багато чого змінила, але у цій статті ми говоримо про Європу. Тому, варто зазначити, що летів я туди через Москву, де затримався на день через купу відмінених рейсів, у зв’язку із виверженням вулкану в Ісландії. Пригадуєте? Після цього я ще двічі бував у Білокаменній, на чому моє знайомство з Росією обмежується.

 

2011

У 2011 я подорожував відносно мало, оскільки після повернення з Індії, практично весь час присвячував спробам створенню власного бізнесу. На жаль мені нічого не вдавалося і щоб хоч якось себе розрадити я махнув у такі країни.

 

лютий 

28 – Латвія 

Це була дуже коротка подорож у країни Балтії, де я вперше скористався wi-fi у автобусі.

 

29 – Естонія 

Тоді я лише починав активно користуватися комп’ютером і мене просто вразило наскільки у Естонії (брату по комуністичному нещастю) було все диджиталізовано.

 

липень

30 – Молдова

Літом я вже вив, як вовк, без мандрів. Тому з Мартусею і сестрами ми вибралися у Крим на авто. Також заскочили в Одесу і по дорозі назад до Львова вирішили зрізати маршрут, проїхавшись через Молдову, куди рік по тому я ще разок приїхав.

 

Цілу другу половину 2011 року я борсався, як білка в колесі, намагаючись опанувати онлайн діяльність. Десь тоді мені на очі потрапила стаття 10 причин ніколи не йти на роботу. Врешті вдалося запустити свій перший сайт! А кінець 2011 ознаменувався запуском OpenMind.com.ua. Відтоді у моєму житті все змінилося!

***

Молодість (2012-2017)

 

2012

Можу з впевненістю сказати, що починаючи з 2012 року я став підприємцем (в душі і по факту). Я почав фінансувати свої подорожі та інші захцянки суто за рахунок онлайн проектів, а також утверджуватися у якості блогера. Тисячі людей почали користуватися із моїх напрацювань в інтернеті та змінювати життя на краще.

 

серпень

31 – Кіпр

У 2012 я все ще відносно мало подорожував, оскільки будував підгрунтя до подальших подвигів. Однією із двох нових відвіданих європейських країн був Кіпр, куди ми змоталися на тиждень по гарячій путівці.

 

жовтень

32 – Швейцарія 

А також Швейцарія, куди ми потрапили, перетнувши Альпи з італійського містечка Домодосола, в межах коротенької поїздки у Північну Італію на ВізЕйр зі Львова. На жаль тоді настільки мело снігом, що неможливо було зробити жодного фото. Тому тримайте ось це з недавньої подорожі Європою, коли ми через Швейцарію заїжджали у Ліхтенштейн.

 

Окрім того, протягом літа, ще були коротенькі виїзди в Румунію, Болгарію та Австрію.

Закінчився 2012 рік тим, що ми з Мартусею опинилися у Таїланді, тим самим давши початок великій п’ятимісячній мандрівці країнами Південно-Західної Азії. Нам це сподобалося і всі наступні до цього моменту зими ми проводили у різних екзотичних країнах. Так з’явивлося позначення цьго явища і цілий тренд – “Польоти у вирій”.

Але не торкаємося НЕєвропейських країн наразі. Інші континенти залишимо до статті, в якій описуватиму підкорення 100 країн. А це вже буде дуже скоро, оскільки залишилося всього три. Ну, а якщо вже дуже кортить почитати, то перегляньте ось ці публікації:

 

2013

липень

33 – Грузія 

Серед нових Європейських країн у 2013 році була лише Грузія. Все решта – заморські береги, про написано які тут. Також заскочив в Туреччину і Молдову. А крім того вартує уваги пригода про те, як нам вдалося без візи потрапити у Великобританію.

 

2014

літо

Хайлайтом 2014 року була автомобільна експедиція по Балканах, в межах якої ми намотали понад 7000 км, а також відвідали усі країни колишньої Югославії (за винятком Сербії) + Албанію.

Серед нових для мене це:

 

34 – Македонія

 

35 – Косово

 

36 – Боснія та Герцеговина

 

Детальніше про кожну з цих країн можете почитати, перейшовши за відповідними лінками.

Окрім того було ще пару коротких візитів при пересадках з/до інших континентів, але це все країни, які вже згадувалися у статті.

 

2015

На самому початку 2015 року, перебуваючи у В’єтнамі, я все ж таки наважився поставити ціль відвідати усі країни світу, а тому почав цілеспрямовано їздити туди, де ще не був.

 

вересень

37 – Ісландія

Скориставшись невеличким вікном у графіку, на тиждень полетів у Ісландію, де чудово провів час.

 

І хоча Канари є невід’ємною складовою Іспанії, варто згадати і про візит туди, оскільки вони явно відрізняються від континентальної частини. Далі ми сіли на трансатлантичний круїз, що доставив нас у Південну Америку, але зараз не про це. Лише фото для затравки!

 

2016

Більшість 2016 року я проподорожував заморськими берегами або активно пропрацював в Україні, оскільки значно почастішали живі вступи та інші події. І лише на кінець року вибрався ще у дві Європейські країни.

 

листопад

38 – Азербайджан 

Чудовий візит у Баку майже на 24 години при транзиті в Іран.

 

39 – Вірменія 

Цієї мандрівки могло і не бути, якщо б мене пустили в Туркменістан. На жаль (чи на щастя) візу в одну із найбільш закритих країн мені так і не дали. Тому я використав план “Б” та поїхав у Вірменію, звідки вже вилетів домів.

 

Дрібні візити у інші Європейські держави навіть не рахую, оскільки мова, як правило, іде про транзит чи зовсім коротенькі мандрівки. Хіба Литва варта уваги зі своїм альтернативним Балтійським узбережжям та колоритною столицею.

 

2017

2017 став справжнім євророком у моєму житті та житті українців. Перш за все я намірився відвідати УСІ КРАЇНИ ЄВРОПИ до моменту, коли мені стукне 30 років (04/12) і таким чином націлився на 11 нових європейських країн. А крім того у червні синам великого народу були скасовані Шенген візи і відтепер кожен зміг подорожувати вільно.

Отже…

 

квітень 

40 – Мальта 

Під час промо туру моєї нововиданої книги “Формула Продуктивності” ми злітали на три дні на Мальту, щоб розвіятися між виступами.

 

червень

41 – Фінляндія

Темп у діловому житті пришвидшувався! Тому, у якості розрядки, я на тиждень сам полетів у Фінляндію, щоб просто пару днів погуляти місцевими полярними лісами. Без жодного зв’язку із зовнішнім світом. В результаті це вийшла одна із найякісніших моїх мандрівок.

 

липень

42 – Ірландія 

За іронією долі, тоді, як весь Шенген відкрився, Ірландія разом із Британією все ще залишаються візовими для нас. Тому з цим я затягувати не хотів і вирішив махнути в Ірландію посеред літа. Очікуючи більш ніж місяць на візу, все склалося і у мене вийшла просто чудова поїздка під час якої я відвідав Дублін, зустрівся з друзями та покатався на авто західною частиною країни.

 

серпень 

Експедиція карликовими країнами Європи! Вже давно я марив подібним проектом і кращого часу на його реалізацію і годі було придумати. В межах однієї автомобільної мандрівки ми відвідали усі мікродержави старого континенту, підбираючи купу цікавого люду через BlaBlaCar на шляху.

 

43 – Сан-Марино 

 

44 – Ватикан 

 

45 – Монако

 

46 – Андора 

 

47 – Люксембург

 

48 – Ліхтенштейн 

 

49 – Франція 

Дивно, але до цього моменту якось обходив Францію стороною. Хоча, у далекому 2000 році, коли їхав автобусом у Англію, то десь три години посеред ночі ми зачепили невеликий шматок. Я не можу такого враховувати і тому також приберіг її на кінець, зважаючи, що ми двічі перетинали країну і зупинялися у Ніці, Марселі, Каркасоні та ще інших провінційних містечках центрального регіону.

 

вересень

50 – Португалія

Ось вона, остання відвідана країна у Європі та 97 по списку загалом. Елегантнішого завершення такого проекту і годі було придумати. Країна на самому краю континенту. Я ледь не спізнився на літак із Варшави у Лісабон, але все склалося на краще. Під час візиту зустрівся з місцевими українцями, а також відвідав класну конференцію для цифрових кочівників. Загалом я дуже радий, що все вдалося.

***

РЕЗЮМЕ

Як бачите, цей проект має історію, що розтягнулася на ціле десятиліття, не враховуючи ранньої стадії, після якої я неодноразово бував у тих же самих країнах. Хтось може сказати, що я просто вирішив поставити галочки, але це не так. З цього опису ви можете чітко прослідкувати, що всі ці подорожі є гармонійно інтегрованими у лайфстайл та життєвий шлях однієї людини, яка просто крокує по своїй омріяній стежині.

Я маю за честь документувати весь цей прогрес, надихаючи інших. Буквально недавно на Форумі Видавців до мене підійшла одна жінка і попросила підписати книжку. Вона представилася вчителькою географії у школі і сказала, що час від часу разом з учнями проводить заняття на основі моїх публікацій. Це ж так круто! Зрештою, озирнувшись назад і переглянувши такі записи, я можу з впевненістю сказати, що справді прожив ці роки не дарма.

У планах ще дописати пости по країнах, про які не встиг розповісти у блозі. Ну, і звичайно хочеться більше статистики. Наприклад, скільки було за весь цей час потрачено грошей та іншх ресурсів. Скільки всього не доотримано. Я передбачував це, коли писав статтю про алгоритм досягнення глобальних цілей і меті відвідати усі країни світу. Все має свою ціну. Але дозвольте мені підрахувати це, коли підбиватиму підсумки першої сотні країн. Вже скоро!

 

Як це стало можливим?

Онлайн підприємництво посприяло мені у цьому! Ось бізнес-модель TraveLEaning, котру я активно пропагую, що вже допомогла реалізувати подібні подвиги не сотням людей та неодноразово перевірена на практиці. Звичайно є й інші способи заробляти на хліб (та до хліба)! Але чи зробив би я щось інакше, чи шкодую за чимось? Однозначно ні! Все вийшло так, як повинно бути.

На моєму обличчі проста усмішка. Десь така, як пару днів тому в Лісабоні!

***

“А що далі”?

– постійно мене запитують! До слова за пару днів я відчалюю в Центральну Америку, де планую відвідати ще три нові країни, щоб таким чином завершити цей рік твердою сотнею. Після першої сотні буде друга. Наразі у світі 197 країн (193 члени ОНН + Ватикан, Косово, Тайвань, Палестина), які я збираюся відвідати.

Але думаю, що це буде вже трішки інший стиль, адже варто переходти у наступну стадію…

Зрілість (2018-…)

Зрештою, ще є майже 2000 людей, котрим збираюся допомогти почати або розвинути бізнес!

Тому, далі буде! Почуємося! Щиро дякую за те, що дочитали кінця статті!

Share Button

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: