Як почати відмовляти (на благо собі та іншим)

Цією статею я починаю публікувати серію уривків з моєї книги Формула Продуктивності, які збираюся робити у якості мотиваційних понеділків для вас на початку кожного робочого тижня. Нещодавно моя колега, учениця, клієнт, а також друг Людмила Калабуха, з якою ми разом на круїзі перетинали Атлантику і мандрували Бразилією, написала книгу “Почніть говорити НІ“. Отже, з тематичною прив’язкою почнемо саме з цієї актуальної для багатьох теми.

Так ось! Одного разу, коли я ще навчався в університеті, наш викладач сказав: “Зуб, добре, що ти не жінка. Ти не вмієш відмовляти”. Всі дружно засміялися і повернулися до вивчення предмета. Але мене це змусило задуматися.

А й справді, дуже часто замість того, щоб фокусуватися на власних цілях, я розмінювався на дрібниці і йшов на повідку в інших. Зазвичай лише з добрих намірів, чим дехто інколи зловживав. Як тільки товариш чи інший ближній просили мене про щось, я безапеляційно по-геройськи біг на допомогу.

(Панама Сіті, жовтень 2017)

Це було мені притаманне й, мабуть, досі так є. Будучи цілком свідомим того, що служіння іншим є найліпшим способом вибудови тривалих теплих особистих і ділових взаємин, я часто прогинаюся і роблю першим крок назустріч, але все більше і більше розумію, що постійно говорити “так” має свої межі.

Люди, у яких нема мети, підсвідомо працюють на тих, у кого ця мета є. Не будьте тими, хто не має мети. Почніть говорити “ні”!

Чи часто на вас навалюються незрозумілі речі? Як часто вам нав’язують чиїсь проблеми і просять щось зробити? Це досить сильно вибиває з колії, якщо в той момент ви цілеспрямовано працюєте на реалізацію власних завдань.

Людям однозначно варто допомагати, і виховувати у собі якості “хлопчика Помагая”, але цей вхідний потік запитів треба вчитися фільтрувати. Інакше далеко не заїдеш. І давайте чесно! За великим рахунком у більшості випадків людина сама здатна розібратися з цим без вашої допомоги, хоча намагається перекласти справу на плечі інших.

***

Отже, для того щоб такі реп’яхи не чіплялися, треба навчитися говорити “ні”. Це дуже корисне вміння. Просто відмовляйтеся робити те, що вам не потрібно, що ви не можете зробити, або те, що не вартує ваших будь-яких затрат (часових, емоційних, фізичних).

Коли у вас є свій план і хтось намагається нав’язати щось зовсім непотрібне, ввічливо відмовтесь. Якщо у вас така ж натура, як і у мене, то буде складно, тому прокачуйте це вміння. Чесно кажучи, сам і досі інколи потрапляю в цю пастку. Погодився на щось, а потім думаєш: “Для чого?” Тому щоразу поліпшую свої навички у цьому і бачу величезний прогрес, що позитивно відбивається на інших справах.

Раджу для початку у тестовому режимі спробувати таке. Якщо хтось із вашого найближчого оточення щось нав’язуватиме, вибачтеся і скажіть, що ви це зробите завтра. Або взагалі відмовляйтеся, але не робіть цього в жодному разі. Принципово. Просто спробуйте.

Корисна стаття в придачу – Визнач ціль! Інакше стрілятимеш в холосту!

Далі підіймайте планку. Почніть відмовляти батькам, дружині чи іншим найдорожчим людям. Аж до того, щоб почати відмовляти вашому босові чи іншим особам, від яких ви безпосередньо залежите.

Якщо потрібно, поясніть, що зараз ви максимально сконцентровані на виконанні дуже важливого іншого корпоративного завдання і така додаткова робота може негативно вплинути на кінцевий результат чи інтереси компанії. Запропонуйте перенести це на потім.

Згодом підвищуйте цю планку далі і щоразу, коли на вас налітає непотрібне завдання, холоднокровно відбивайте його конструктивним обґрунтуванням. Побачите, що дихати стане значно прос­тіше, а часу для реалізації своїх цілей вивільниться чимало. Ви навіть не знатимете, що з цим часом робити. Хоча ні, знатимете, адже книга Формула Продуктивності навчить вас грамотно розпоряджатися ним.

***

Але, будь ласка, в жодному разі не обіцяйте чогось, свідомо знаючи, що не робитимете цього! Я просто не терплю таких пройдисвітів, з якими домовляєшся про щось, вони погоджуються, але не мають жодного наміру щось далі робити. Впевнений, що ви теж не терпите їх. Не будьте цими мудаками. Не підставляйте інших.

Є люди, які беруть на себе надто багато. Вони не вміють відмовляти, а потім не встигають чи просто фізично не можуть усього зробити. Їм починають телефонувати і наполягати, а ті постійно відтягують, але все одно не роблять. Знайома ситуація?

Тому ліпше чесно сказати, що не зможете цього зробити. Sorry, Michael! Якщо ви насправді цінуєте свій час і час інших, просто скажіть: “Вибач, друже, але я не можу. Попроси когось іншого”. Або поділіться цією книжкою. Людина вам буде вдячна за відвертість і турботу.

Згодом ви усвідомите неочевидну правду: люди якось і так розгрібаються з тим, що збиралися на вас скинути. Справи магічним чином починають вирішуватися без вашої участі, а люди, які раніше просили допомоги в інших, успішно самостійно все розрулюють. Таким чином, ви ще їм і послугу робите.

А які методи відмови зазвичай використовуєте ви? Поділіться у коментах! 

P.S. Також рекомендую для читання книгу Людмили Калабухи – “Почніть говорити НІ“, у якій автор докладно розбирає чому, коли, а головне – як це робити: від переговорів із клієнтами, підлеглими, колегами по роботі, випадковими знайомими до стосунків із коханими, друзями, дітьми та батьками.

У книзі Людмили ви знайдете вичерпні відповіді на запитання, як позбутися відчуття провини, що його намагаються нам нав’язати; як за допомогою відмови спонукати клієнта до покупки та угоди; як зберегти впевненість та віру в себе у найскладніших життєвих обставинах; як розпізнати, запобігти та припинити маніпуляції; як зберегти добрі взаємини зі всіма, кому ми скажемо “НІ”.

Ця книга – покрокова інструкція з ефективної комунікації, яка рятує найскладніші переговори як у бізнесі, так і в житті, а для тих, хто працює у продажах, вона стане настільною. Успіхів!