Моя основна помилка в стартапі “Happy Nuts”

Всі звикли ділитися історіями успіху і надихатися з чудових прикладів! Ще б пак – кожен любить перемагати чи принаймні уявляти себе на вершині гори. Але також і є інша сторона медалі, про яку більшість замовчує, якщо вже довелося стикнутися на практиці. Це – поразка!

Програвати завжди неприємно! Тут нема чи похвалитися! Але реальність полягає у тому, що більше 90% бізнесів згорають ще на перших парах своєї діяльності. Тим не менше, голови мільйонів все одно повернуті на тих, кому вдалося, адже що можна взяти з “лузерів”! А дарма! Зробити крок далі й детально роздивитися у чому ж була проблема, часто є значно корисніше ніж всліпу цілитися на омріяний результат, який може нічого спільного з вами не мати.

Отже, презентую вашій увазі, гостьовий пост одного з наших клієнтів, кому НЕ вдалося запустити прибутковий бізнес. Ну, принаймні з першого разу. Дмитро опублікував цю статтю у нашій внутрішній спільноті, де між собою тусять майже 400 інших підприємців (чи бажаючі ними стати). А я у відповідь запропонував це поширити на широкий загал.

Впевнений, вам буде дуже цінно і корисно. Далі прямою мовою від автора статті!

Привіт. Мене звуть Дмитро Донець, я стартапер і підприємець! Цей пост може допомогти вам заробити. Використовуючи рекомендації нижче – ви зможете уникнути зливу коштів і запустити успішний проект.

На початку 2017 року я запустив стартап з продажу та доставки фасованих горіхів і сухофруктів: “Happy Nuts“. Спочатку все йшло нормально…

***

Кейс “Happy Nuts”

“Happy Nuts” стартував з сайту orehi.kiev.ua, де я все робив самостійно. Пізніше, до проекту увійшов партнер. Удвох ми створили бренд, вивели продукт на ринок і створили сайт.

Ми експериментували з варіантами продажів (інтернет магазин, рітейл, продажі на різних заходах). Це давало результат, здавалося, що справи йдуть непогано.

Але при цьому виймати гроші не виходило: прибуток з’їдав оборот і нові витрати : офіс, зарплата персоналу та інше.

Пізніше, Ігор вийшов з проекту (я вдячний Ігорю за великий внесок у розвиток), і увійшов новий партнер: фінансист з великим досвідом. Коли ми привели в порядок базу, звели усі доходи та витрати і отримали фінансовий результат (EBIDTA) – він виявився негативним. А отже сім місяців (не вважаючи двох перших, коли я працював сам і без офісу) ми працювали не на прибуток, а на підтримку бізнесу.

Забігаючи наперед, скажу, що користь від проекту “Happy Nuts”, як від школи бізнесу, я отримав велетенську: став упевнено почувати себе практично в усіх бізнес-питаннях; посилив свої навички з маркетингу, упаковки продукту, в продажах; розібрався у фінансах; сформував свою другу спеціальність: менеджер (директор, СЕО) проекту.

Користь користю, але і жити на щось треба: сім’я, діти, авто, оренда квартири. Весь цей час, на забезпечення себе я витрачав гроші з резервів, які поступово добігли кінця. Через деякий час після фінансового аудиту, я не міг заснути і всю ніч провів у ванні, ставлячи собі всього одне питання: В чому була моя помилка?  

• Продажі? – Ні, товар продається.
• Упаковка? – На базовому рівні вона готова і відгуки це підтверджують.
• Маркетинг? – Є над чим працювати – але попит на продукт є, репутація і відгуки сформувалися.
• Фінанси? – Так, але і це не головна причина: мінус від діяльності в цілому не такий великий.

Що ж тоді?

***

Трохи предісторії

…З 21 року (зараз мені 32) я займаюсь бізнесом. Всі бізнеси, за які я брався, давали позитивний результат. Спочатку був комп’ютерний сервіс (у кращі часи в нас працювало до 7 майстрів), потім продаж комплектуючих (склад на 50 квадратів, налагоджена схема продажів), візовий сервіс (офіс в центрі, стабільний дохід).

По суті, я брав вже готовий напрям бізнесу (у якому вже є сформований попит), освоював його як професіонал і, окрім самої реалізації, займався рекламою і маркетингом, де за допомогою правильних дій підвищував цінність своїх послуг і продуктів в порівнянні з конкурентами.

Завдання зводилося до того, щоб робити якісні послуги і напрацьовувати базу постійних клієнтів, які завжди мене рекламували самі. Ім’я “Дмитро” стало показником якості. Доходів мені вистачало, щоб забезпечити себе, сім’ю, подорожувати.

Попередні успіхи дали мені упевненість, що я можу більше. Закінчивши останній бізнес проект, і, попутно, розпродавши більшість майна, ми з сім’єю поїхали на 3 місяці відпочивати в Європу. Я перезавантажувався і готувався до серйозного старту…

Так чому ж 9 місяців виснажливої роботи не вистачило, щоб “Happy Nuts” став прибутковим?

***

Усвідомлення помилки

О четвертій ранку відповідь прийшла, наче блискавка. У голові я почув голос, який сказав : “Стартап – це ще не бізнес. Бізнес – це вже не стартап”. І тоді я зрозумів: помилка сталася ще на самому початку. Тому що мій проект “Happy Nuts” – потрапляє під визначення стартапу.

Стартап (від англ. startup company, startup, букв. “що стартує”) – організація, що створює новий продукт або послугу в умовах високої невизначеності. Працюючи самостійно, я дійшов до певного рівня і досяг межі.

Для того, щоб бізнес став високодохідним (особливо, якщо маржа продукту невисока), потрібна команда!

Саме у команді криється суть помилки. Моє мислення було таким: зараз покручуся, побігаю сам, через деякий час наберу людей і далі рухатиму бізнес. Крах стався при наборі людей. Виявляється, що непрофесіонали рухати стартап НЕ МОЖУТЬ.

У стартап не годяться люди, які підходять як гвинтики в систему готового бізнесу. Такі люди просто приходитимуть в офіс, витрачатимуть ваш час і обігові кошти. Кожна спроба зробити крок вперед обернеться в схему: офіс, некваліфікований і невмотивований персонал, мінуса, закриваємося, усіх собак вішаємо на владу.

Для стартапу потрібні так звані A-плеєри – ті, хто знає свою спеціальність і вміє працювати самостійно. Для таких людей не потрібні “Посадові інструкції”, плани робіт вони ставлять собі самі. A-гравці на ринку досить високооплачувані, і невисокий бюджет стартапу їх просто не потягне.

Як же знайти таких людей, і так, щоб вони ще й готові були працювати на перспективу, на ентузіазмі? Для цього потрібна потужна, глобальна ідея. Яка буде настільки надихаючою, що на етапі стартапу ця ідея перекриє деякі незручності від умовно-безкоштовної роботи.

Варіантами такої ідеї можуть бути: вирішення актуальної для суспільства проблеми. Вихід на глобальні ринки. Стати лідерами в сегменті. Реалізація такої ідеї ніби обіцяє, що зусилля стартаперів в майбутньому окупляться сторицею: і морально, і матеріально.

Я згадую слова мого вчителя, венчурного інвестора (на жаль, нині покійного) Джона Вон Ейкена. “Інвестор не інвестує в ідею. Інвестор інвестує в команду (раз) і конкретний бізнес план (два)”.

Як бачите, ідея нічого не коштує, команда – коштує багато!

***

Переусвідомлення проекту “Happy Nuts”

Отож, моя основна помилка була в тому, що проект я починав сам.

Натомість, після виникнення ідеї, правильним рішенням могло бути:

• створити чорновий бізнес-план з основними тезами і передбачуваними цифрами.
• зібрати команду стартаперів для втілення ідеї в життя

Якою могла бути команда проекту?

☞ Творець і «пакувальник» продукту (послуги) – 1, а краще, 2 людини. Ці хлопці повинні створити ГЕНІАЛЬНИЙ продукт, КРАЩИЙ на ринку.

☞ Продажник – готовий продавати що завгодно, скільки завгодно і у будь-який час доби. В майбутньому – керівник відділу продажів компанії.

☞ Фінансист – майстер фінансів і творець фінансової частини бізнес плану. Вміє дивитись далеко в майбутнє.

☞ Менеджер проекту – головний координатор, мотиватор, рєшала, комунікатор і HR. Ерудований в усіх галузях бізнесу, може підмінити будь-яку ключову фігуру. Ця роль краще всього підходить для мене, Дмитра Донца.

☞ Інтернет маркетолог – людина, що буде приводити клієнтів для продажника. Просуває продукт через сайт і соцмережи. Вміє набивати продукту ціну;

Кожен засновник (який в майбутньому отримуватиме долю бізнесу), може займати МАКСИМУМ ОДНУ з цих ролей. В гіршому варіанті, можна щось віддавати на аутсорс, але при цьому треба платити, і потрібна дуже перевірена людина, щоб точно бути впевненим в якості послуг. Якщо у проекту вже є фінансування, можна на деякі ключові позиції відразу взяти найманих працівників, але, обов’язково, профі! Як висновок тут скажу: все залежить від початкових умов.

Після старту проекту, ідеальним варіантом для засновників буде взяти собі персональних помічників, з яких в майбутньому вирощувати заступників. Окрім виконання своїх ролей, завданням засновників є пошук інвестицій. У чомусь, схоже на шлях музичної групи. Бачите схожість?

Що ж,  тепер – я СТАРТАПЕР З ДОСВІДОМ. У тому числі, негативним, який цінується не менше, ніж позитивний. І зі скілом “менеджер проекту” (директор, СЕО, керівник). Другий мій ” актив” – це партнер по команді – геніальний фінансист, який свого часу займав високу посаду у великому, усіма відомому, бізнесі і самостійно вибудовував там фінансову систему.

***

Що далі?

По-перше – ми продовжуємо проект Happy Nuts. Справа честі – зробити його прибутковим. На сьогодні ситуація така: ми усунули ключові помилки і вже створили план розвитку на найближчий місяць. У проекті сформувалась маленька команда, при цьому двері відкриті. Якщо ви хочете розвиватись разом з нами і вам подобатися наш продукт – приходите на співбесіду і будемо створювати бізнес разом.

Якщо ви клієнт і вас цікавить наші товари, то поширивши цей пост, окрім якісного продукту отримаєте знижку 10% протягом місяця (при замовленні з сайту просто напишіть про репост в примітках)

Паралельно працює мій консалтинговий проект Donets Consulting. В рамках якого, ми пропонуємо консультації з питань менеджменту, фінансів та командотворення. Також, пропонуємо прийнятну за вартістю консультацію та коучінг підприємцям-початківцям. Ми зможемо направити вас у правильне русло. Ви зможете уникнути сотні помилок, втрати часу і стартового капіталу.

Насамкінець, ми готові розглянути варіанти входження в команду іншого перспективного стартапу. Наша мрія – прийняти участь в глобальному, великому проекті: можливо, майбутньому “Apple, Google або Tesla”. Дякую за увагу!

***

ОРЕСТ:

Надзвичайно цікава і корисна публікація. Від себе хочу додати, що от буквально на днях завершив читати книгу “Buil To Sell”, у якій в деталях описується процес, як з етапу “забіганого собаки” власник дрібного бізнесу протягом двох років наводить лад в компанії та в результаті продає її за кругленьку суму. Так ось! Дуже багато тверджень у книзі пересікаються з твоїми висновками, Дмитре!

І ще! Принцип ізольованої відповідальності, при якому кожна особа має чітко виділену сферу компетенції та обов’язки, які не накладаються на ролі інших людей в команді, є ключовим для системного здорового розвитку бізнесу.

Ось така історія друзі! Щиро бажаю успіхів Дмитру і дякую за те, що поділився настільки інтимною справою! Чесно кажучи, я й сам інколи наступаю на граблі, про які ідеться у статті. А ви? Признавайтеся! Впевнений, що багато тутешніх думок пересікаються з вашими. Якщо так, то напишіть, будь ласка, у коментах з якими проблемами стикаєтеся і як розрулюєте їх. Успіхів!